- •1.Альфа-, бета-, гамма-, дельта-різноманітність
- •3. Вимірювання і оцінка біологічного різноманіття
- •5. Всесвітня стратегія збереження біологічного різноманіття
- •6. Географія біорізноманіття
- •7. Дендрограмма (кластерний аналіз)
- •Досягнення України в галузі збереження біорізноманіття
- •Екологічний менеджмент
- •Загальна характеристика біорізноманіття України, сучасний стан та причини зменшення
- •Законодавчі механізми охорони біорізноманіття в Україні
- •19.Індекси біорізноманіття. Індекс Шеннона. Індекс Бриллуену.
- •20.Інституційно-організаційне забезпечення збереження біорізноманіття
- •21.Історичний розвиток поняття біорізноманіття.
- •22.Мета, основні завдання та напрями реалізації Програми збереження біорізноманіття України.
- •23.Методи побудови графіків видового різноманіття Методи побудови графіків видового різноманіття
- •24.Моніторинг популяцій як елемент збереження видів
- •25.Основні індекси спільності для видових списків. Плеяди Терентьєва Основні індекси спільності для видових списків
- •26. Основні пріоритети охорони навколишнього природного середовища і раціонального використання природних ресурсів
- •27. Параметри біологічної різноманітності (альфа-різноманітність).
- •28. Поняття про біорізноманіття і його рівні.
- •1)Генетична різноманітність
- •2) Видове різноманіття
- •3) Різноманітність спільнот і екосистем
- •29. Принципи збереження біорізноманіття
- •Природні та антропогенні фактори змін місць мешкання як основні причини загроз для біорізноманіття
- •Проектування охоронних територій
25.Основні індекси спільності для видових списків. Плеяди Терентьєва Основні індекси спільності для видових списків
Найпростіший спосіб вимірювання бета-різноманітності двох ділянок - розрахунок коефіцієнтів подібності або індексів спільності. Списки видів можуть бути представлені як кінцеві безлічі (або поля), елементами яких будуть складові їх види.
Плеяди Терентьєва
Одним з видів графічного аналізу подібності вибірок може бути побудова плеяд Терентьєва. Цей тип графіка, на відміну від дендрита, враховує всю матрицю схожості.
Плеяди Терентьєва (рис. 11) також можна побудувати за допомогою матриці фауністичної подібності, обчисленої на основі індексу подібності Жаккара (див. табл. 4).
Рис. 2. Один із типів неорієнтованого графу – плеяд Терентьєва, побудований на основі матриці схожості вибірок, де величини індексу схожості: 1 - [0,7; 0,9]; 2 - [0,4; 0,7); 3— [0,2; 0,4)
Цей тип графіку є неорієнтованим графом. На ньому всі об’єкти можуть бути з’єднанні лініями, що відображують зв’язки та міру схожості об’єктів. Товщина та характер ліній відповідають певному інтервалу значень індексу схожості.
Інший графічний варіант плеяд Терентьєва показує взаємозв’язки між вибірками на різних рівнях схожості: 0,8, 0,5 и 0,2 (рис. 12).
На рівні схожості 0,8 є взаємозв’язок між об’єктами Г та В, Г та Д, а також А та Б. На рівні схожості 0,5 додаються взаємозв’язки між об’єктами Д та А, Г та Е, Г та Б, А та Е, Б та Е та ін.
Рис. 3. Один из типов плеяд Терентьева. Взаимосвязи между объектами показаны на уровнях сходства 0,8, 0,5 и 0,2
26. Основні пріоритети охорони навколишнього природного середовища і раціонального використання природних ресурсів
гарантування екологічної безпеки ядернихоб'єктів і радіаційного захисту населення та довкілля, зведення до мінімуму шкідливого впливу наслідків аварії на Чорнобильській АЕС;
поліпшення екологічного стану басейну р. Дніпро та якості питної води;
стабілізація та поліпшення екологічного - тану в містах і промислових центрах Донецько-Придністровського регіону;
будівництво нових та реконструкція діючих потужностей комунальних очисних каналізаційних споруд;
запобігання забрудненню Чорного та Азовського морів і поліпшення їх екологічного стану;
формування збалансованої системи природокористування й адекватна структурна перебудова виробничого потенціалу економіки, екологізація технологій у промисловості, енергетиці, будівництві' сільському господарстві, на транспорті;
збереження біологічного та ландшафтного різноманіття, розвиток природно-заповідної справи
27. Параметри біологічної різноманітності (альфа-різноманітність).
Одне з важливихзавданьекології - оцінкарізноякісності, різноманітностіугруповань. Будь-якеугруповання - не просто сума видів, щойогоутворюють, але і сукупністьвзаємодійміж ними. Одним з важливихвластивостейугруповання, якевідображуєйогоскладність і структурованість, прийнятовважатийогорізноманітність. Видоварізноманітністьвідображаєскладністьбудови і структуру спільноти. Поняття "біорізноманіття", хоча і є складним, багатогранним і доситьневизначеним, описуєтьсядвома компонентами.
Компоненти біорізноманіття: ЧИСЛО ВИДІВ і ВІДНОСНА ВЕЛИЧИНА КІЛЬКОСТІ ВИДІВ.
Різноманітністьприйнятооцінюватиабо шляхом підрахункувидів, вимірюванняїхвідносногодостатку, абоспособом, щооб'єднуєці два компоненти. Однакоцінкарізноманніттятільки простим підрахункомвидів мало інформативна, тому жоднеугруповання не складається з видівврівнійкількості. Іззагального числа видівбудь-якоготрофічногорівняабоугруповання в ціломузазвичайлишедеякібуваютьдомінуючими, тобтомаютьзначнучисельність (великубіомасу, продуктивністьабоіншіпоказники), переважна ж частинавідноситься до рідкіснихвидів (тобтомаєнизькіпоказники "значущості"). Таким чином, більшістьвидівв угрупованнінечисленні, чисельністьіншихпомірна і лишедеякі кількісно рясніші.
При оцінціальфа-різноманіття приймаються до уваги два фактори: ВИДОВЕ БАГАТСТВО І КІЛЬКІСТА ВИРІВНЯНІСТЬ ВИДІВ.
Видовебагатство - число видів, для порівняннявіднесене до певноїплощі.
Вирівняність - рівномірністьрозподілувидів по їх достатку в угурпованні.
Видоверізноманіття в різнихмісцях часто залежитьвідшкаливимірюваннярізноманіття.
Наприклад, в 1 м2напівприроднихпасовищЄвропиможе бути більшевидів, ніж в нижньомуярусідощовоготропічноголісу в басейні Амазонки. Різноманіттявидів на 1 км2площі і більше буде вище в тропічномулісі.
Видове різноманіття збільшується при збільшенні розмірів досліджуваної площі. Маргалеф на прикладі вивчення планктонних угруповань показав, що при збільшенні, обсягу вибірки різноманіття також збільшується.
Розподіл видового багатства на Землізмінюється по довготі, висоті над рівнем моря, в градієнтізволоження, солоності, вмістукалію в грунті та ін.
Уіттекерприйшов до висновку, щорізноманітністьзбільшуєтьсявід холодного до теплого клімату і відморського до континентального.
Видоварізноманітністьзбільшуєтьсявідвисоких широт до екватора. Максимум видовоїрізноманітностіспостерігається в більшостівипадків у мезофітнихугрупованнях.
В угрупованнях, що піддаються стресовим впливам, видове різноманітністтязменшується; але, крім того, воно може знижуватися в результаті загострення видової конкуренції в клімаксових спільнотах, щоіснуюють в стабільній фізичних середовищах.
Високу вирівняність прийнято вважати еквівалентної високій різноманітності. Наприклад, у двох вибірках може бути рівне число видів і особин, велика вирівнянність однієї з вибірок робить її різноманітність більш високою.
