59

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара

Факультет суспільних наук та міжнародних відносин

Кафедра політології

ДИПЛОМНА РОБОТА

Лобізм як інститут сучасної демократії (аналіз сучасних США)

Виконавець

студентка групи: СП-9-1 ___________________ Тюлякова В.В

Науковий керівник

кандидат історичних. наук.,

доцент кафедри політології ___________________ Герман Ю. О.

Допускається до захисту:

___________________

2013

ЗМІСТ

Вступ Розділ 1. Політико - правова специфіка лобістської діяльності у штатах 1.1 Лобізм як елемент політичної системи США 1.2 Нормативно-правове регулювання лобізму в США Розділ 2. Особливості бюджетного лобіювання в США 2.1 Сутність та структура бюджетного лобіювання 2.2 «Точки доступу» бюджетного лобіювання 2.3 Характеристика методів бюджетного лобіювання Розділ 3. 3.1 Асоціації в Бюджетному процесі США ( Американська Медична Асоціація) 3.2 Корпорації в Бюджетному процесі США («Дженерал моторс» та «Крайслер») Висновки Перелік посилань

5 10 21 27 34 34 49 53 59

Реферат

Дипломна робота: с., джерела

Тема: Лобізм як інститут сучасної демократії (аналіз сучасних США).

Науковий керівник: кандидат історичних наук, доцент кафедри політології Герман Ю.О.

Об’єктом дослідження є лобізм як елемент політичної системи США та бюджетний процес США.

Мета роботи: З’ясувати місце лобізму в політичній системі США та описати його нормативне регулювання. Проаналізувати феномен бюджетного лобіювання. Простежити взаємозв’язок впливу суб’єктної приналежності лобістів відносно отримання ними бюджетних асигнувань. Визначити головних суб’єктів бюджетного лобіювання та показати на прикладі сутність їх діяльності.

Методи дослідження: системний, порівняльний, історичний, кількісний, структурно-функціональний, метод типології .

Одержані висновки та їх новизна: досліджено сутність та місце лобізму в рамках політичної системи США; значну увагу приділено вивченню принципів бюджетного лобіювання в різних структурних елементах політичної системи США, які за практичним використанням відповідають цілям та фінансовим можливостям зацікавленим групам та політичним інститутам; визначено специфічні риси лобіювання в бюджетному процесі США; досліджено роль впливу бюджетних асигнувань на результат виборчої діяльності; проаналізовано діяльність найбільш прибуткових фірм, що займаються лобізмом та лідерів по затратам на лобістську діяльність; описано структуру бюджетного лобізму, на основі чого було виокремлено ключових гравців даного виду лобіювання та досліджено діяльність їх найбільших представників.

Результати дослідження можуть бути застосовані у науково-дослідницькій сфері, при написанні контрольних робіт, рефератів та курсових робіт.

Ключові слова: ЛОБІЗМ, БЮДЖЕТНИЙ ЛОБІЗМ, «ТОЧКИ ДОСТУПУ», КОКУСИ, НЕОІНСТИТУЦІОНАЛІЗМ, GR, ПЛЮРАЛІЗМ, ЕЛІТИЗМ, КЕЙ-СТРІТ

RESUME

The graduation research of the 4-year student Tyulyakova Victoria.

Dnepropetrovsk National University named after O. Honchar, . , Department of political science.

Lobbying as an institution of modern democracy (analysis of the current USA)

The work is interesting for the students of higher educational establishments.

Research results can be applied in a research sphere, at writing of control works, abstracts and term papers.

Amount of pages 55 , bibliog. 35

ВСТУП

Ключовою особливістю сучасного науково – політичного життя стають спроби дослідити актуальні теми (проблеми) , що виникли на порозі світової економічної кризи. В сполучених штатах Америки десятки структур - від транснаціональних корпорацій, професійних об'єднань, до урядів штатів і міст - виступили із закликами про виділення коштів з федерального бюджету для фінансування поточних витрат. Актуальність даного дослідження обумовлена тим,що сьогодні кожен третій розвинений інститут , установа, корпорація т.п. отримує державну допомогу, у іншому випадку найчастіше не отримуючи цих коштів отримує великі збитки. Особливо гостро, питання постало для ряду фінансових та недержавних (комерційних) установ. В той час як державні установи, або утворення, що діють на основі державно-асоціативних (приватних) відносин отримують на сьогоднішній день в Сполучених Штатах Америки найбільшу частку бюджетних асигнувань .

Лобізм увібрав в собі суть явища , що є не тільки засобом досягнення певних цілей,а і прийняв вигляд певної комунікації, оскільки заснований на наданні послуг у вигляді впливу і домовленостей. Комунікаційний лобізм має вигляд специфічного та важливого способу зв’язку з громадськістю. Але негативним фактором його комунікативної функції виступає зацікавленість лобістських груп у використанні громадської підтримки, в якості методу лобіювання.

Розвиток системи державного регулювання економіки США у ХХ столітті, викликане Великою депресією і Новим курсом Ф. Рузвельта, поставило федеральний бюджет в центр законодавчого процесу. Загальновідомо, що 90% діяльності Конгресу США займає процес розгляду і затвердження бюджетних законопроектів. Як наслідок, різноманітні організовані групи стали активно відстоювати свої інтереси в цій сфері. Статистичні дані вказують на те,що з 1998-2008 р. загальна кількість лобістів збільшилося на 66%, тоді як бюджетних лобістів - на 157%, що призвело до збільшення їх частки в загальній структурі з 16% до 26% за вказаний період.

Виділити бюджетний лобізм в якості окремого питання в дослідженні дозволяє як наявність специфічних точок доступу (бюджетні управління міністерств та відомства, Адміністративно-бюджетне управління при президенті США, Бюджетна Рада , Комітети Конгресу з асигнувань і т.п.), так і спеціалізація самих лобістських структур - більшість консалтингових фірм Вашингтона мають спеціалізовані підрозділи, що займаються бюджетним лобізмом та свої методи . Кожен з методів бюджетного лобіювання відповідає певній точці доступу.

Визначною обставиною, що встановлює важливу роль бюджетного лобізму в США виступає децентралізованість основних політичних партій США, республіканської та демократичної. Це підвищує значення окремих політиків та полегшує завдання зацікавлених груп у формуванні двопартійної або двопалатної коаліції, це було б практично неможливо, якщо в партіях була сувора дисципліна та фіксована ієрархічна структура. Тому лобізм в політичній системі США є досить демократичним та відкритим явищем, оскільки партійна приналежність не виступає критерієм представництва певних корпоративних інтересів . Це призводить до того, що кожен конгресмен може представляти ті чи інші інтереси.

Дуже часто поняття «лобізму», асоціюють з поняттям , що застосовується для узаконення розкрадання державних коштів. Тому для просування наукового розуміння лобізму потрібно звернути увагу на країну, яка являється батьківщиною даного феномену. Законодавча база уособлює багатолітню практику з юридичного закріплення даного явища. Як вітчизняні так і зарубіжні дослідники все частіше починають розглядати в якості одного з ключових факторів демократії – рівень розвитку, перетворення та трансформації сприйняття і усвідомлення індивідами лобіювання .

Все частіше лунають заклики про те, що лобізм являється неусувним елементом будь-якої розвиненої західної демократичної системи. Він породжується визначеністю політичного середовища і характеризується особливим типом взаємозв’язку об’єктивної політичної системи і місцем даного суб’єкта в ній.

Це призводить до того, що перед сучасною наукою постала актуальна необхідність формування системи знання про закономірності та особливості лобіювання в політиці, способи його оцінки, аналізу його технологій та методів його застосування в умовах демократичного суспільства. Сьогодні простежується гостра необхідність проаналізувати накопичений матеріал, перш за все, для критичного розгляду істинних результатів уже досягнутого і вироблення на цій основі стратегій подальшого дослідження.

Мета даної роботи полягає у з’ясуванні ключових позицій лобіювання в політичній системі США , виокремити найпоширеніший вид лобіювання, охарактеризувати його принципи та методи застосування в політиці (привести приклад). Важливою виступає потреба простежити взаємозв’язок між функціонуванням політичної системи та лобіюванням, а також проаналізувати системні фактори умов діяльності зацікавлених груп в бюджетному процесі.

З огляду на мету перед нами постають наступні завдання:

1. з’ясувати сутність та роль лобізму в сучасній політичній системі США;

2. визначити вплив розвитку законотворчої бази на лобіювання в США ;

3. дослідити структуру бюджетного лобіювання, як найпоширенішого виду лобізму США ;

4. виявити та охарактеризувати ключові «точки доступу» та методи бюджетного лобіювання в Сполучених Штатах Америки ;

5. Розкрити діяльність представників асоціацій та корпорацій бюджетному процесі США.

Об’єктом даного дослідження виступає лобізм як елемент політичної системи США та бюджетний процес США.

Предметом роботи є технологія використання лобіювання та практика розподілу державних асигнувань .

Робота ґрунтується на таких загальних методологічних принципах як: аналіз та принцип об’єктивності.

В ході дослідження були використані системний, порівняльний, структурно-функціональний, історичний, кількісний, метод типології .

Характер роботи і поставлені завдання визначили потребу застосування системного підходу до комплексного аналізу окремих, вузлових аспектів дослідження, що дає змогу об’ємніше вивчити власне функціональний стан та особливості перебігу впливу шокових технологій на зростання швидкості радикальних політичних перетворень у сучасному політичному процесі. Завдяки даному методу ми змогли вивчати лобізм, як комплекс методів та складову частину цілісної структури суспільства, економічної та політичної системи. Системний метод надав нам можливість звести в єдину теоретичну конструкцію весь масив досліджень шоку в рамках політичної науки.

Порівняльний метод ми використовували у другому розділі, для того, щоб розкрити та проаналізувати головні методи бюджетного лобіювання Завдяки порівняльному методу нам вдалося виявити ключових акторів бюджетного лобіювання

Для того, щоб виявити джерела, принципи та методи лобіювання в політичній системі був використаний структурно-функціональний метод. Завдяки даному методу вдалося розчленувати загальну картину лобізму США на складові та визначити головних суб’єктів його діяльності.

Використовуючи в другому розділі історичний метод нам вдалося розглянути процес законодавчого закріплення лобізму та його становлення в минулому , визначивши на основі цього особливості його розвитку в сучасності.

В дипломній роботі аналізуються праці вітчизняних та зарубіжних науковців, дослідження яких дали змогу розробити і сформулювати власний підхід до проблеми сутності шоку в політиці, форм і принципів його прояву.

Вперше проблематика лобіювання бюджетного процесу почала розглядатися в працях таких західних дослідників як: А.Вілдавскі, А. Шиком, Р. Фенном. Особливе місце займає фундаментальна стаття Т. Лоуі «Американський бізнес, політичний курс, дослідження окремих випадків і політична теорія» , в якій пропонується поділ бюджетної політики на два типи: розподільну і перерозподільну.

Окремим аспектам присвячені роботи таких вчених як Р. Бакир, Дж. Дью, Д. Іпполіто, А. Кентер, С. Ковен, Дж. Кренфорд, Р. Лі, Т. Лінч, Л. Лі Луп, Р. Мансон.

У роботах Е. Адлера, Д. Берона, Р. Джонстона, Ф. Лі, Дж. Міллера, Є. Ніу, Б. Рейя, Л. Рітта, М. Річа, Дж. Хеммена досліджено роль конгресменів у бюджетному лобізмі. При цьому роль зацікавлених груп , мається на увазі в якості рушійної сили цього процесу, але опис цієї ролі випадає з аналізу, часом вкрай формалізованого і не враховує реалій політичного процесу. Дослідники будують математичні моделі процесу прийняття рішень при розподілі бюджетних асигнувань.

Електоральні наслідки бюджетного лобізму розглянуті в працях Р. Альварез, Т. Анегносона, К. Бікерса і Р. Стейна, С. Левітта, Т. Ланкастера, К. Майєра, П. Селлерса, М. Фіоріни, П. Фельдмана. У цілому дослідники прийшли до висновку про те, що бюджетний лобізм впливає на передвиборні перспективи політиків незначним чином тільки в коливних округах і за наявності цілого ряду специфічних умов.

Структура дослідження. Робота складається із вступу, трьох розділів, висновків та переліку посилань.

РОЗДІЛ 1

ПОЛІТИКО - ПРАВОВА СПЕЦИФІКА РЕГУЛЮВАННЯ ЛОБІСТСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ У ШТАТАХ