1.3. Склад та структура видатків на соціальний захист та соціальне забезпечення

В умовах незалежної держави створення національної системи соціального забезпечення населення має першочергове значення. Найважливішими напрямами створення цієї системи є такі гарантії:

Реалізація прав громадян на працю і на допомогу з безробіття;

Оплата праці та мінімального розміру ЗП, підтримання життєвого рівня населення шляхом перегляду мінімальних розмірів основних соціальних гарантій в умовах зростання цін на споживчі товари, послуги, надання державної підтримки, пільг та інших видів соціальної підтримки малозабезпеченим громадянам і сім’ям; матеріальне забезпечення у разі досягнення пенсійного віку тимчасової чи постійної втрати працездатності, втрати годувальника.

250 Міністерство праці та соціальної політики - Головний розпорядник коштів.

1000 Соціальний захист та соціальне забезпечення населення

1010 Соціальний захист у випадку непрацездатності.

1020 Соціальний захист пенсіонерів

1030 Соціальний захист ветеранів війни та праці

1040 Соціальний захист сім’ї та молоді

1050 Соціальний захист безробітних

1060 Допомога у вирішенні житлового питання

1061 Допомога на проживання

1062 Допомога на забезпечення житлом

1070 Соціальний захист інших категорій населення.

1080 Дослідження та розробка у сфері соціального захисту населення.

1090 Інша діяльність у сфері соціального захисту населення.

Видатки на соціальний захист та соціальне забезпечення включають:

• Виплату пенсій та допомоги;

• Пільги ветеранам війни і праці;

• Допомогу сім’ям з дітьми;

• Інші види соціальної допомоги;

• Пенсії військовослужбовцям та особам начальницького і рядового складу;

• Дитячі заклади-інтернати;

• Видатки на притулки для неповнолітніх;

• Програми соціального захисту неповнолітніх;

• Будинки-інтернати для пристарілих та інвалідів;

• Кошти з бюджету, що передаються до Фонду соціального захисту інвалідів України.

• Молодіжні програми.

В Україні питання соціальних гарантій населенню досить актуальне. По суті система соціальних гарантій на шляху становлення[9, c. 32-34].

Соціальне забезпечення - це надання фінансового забезпечення тим громадянам, які внаслідок певних об’єктивних причин не можуть мати власних доходів або не перебувають на чийомусь утриманні.

До системи соціального забезпечення належать:

1) будинки-інтернати для пристарілих та інвалідів;

2) дитячі заклади-інтернати (для дітей з різними відхиленнями у здоров’ї);

3) притулки для неповнолітніх.

4) Соціальне страхування;

5) Пільги ветеранам війни та праці;

6) Допомога сім’ям з дітьми;

7) Пенсії військовослужбовцям та особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ.

Фінансування вказаних закладів здійснюється на кошторисній основі.

Система соціального забезпечення ґрунтується на таких основних Законах, постановах, як Закон України “Про державну допомогу сім’ям з дітьми” 1992р, ЗУ “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” 1994р; та “Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку”; ЗУ “Про пенсійне забезпечення” 1991; ЗУ “ Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок ЧАЕС”1991р; ЗУ “Про зайнятість населення” 1998; “Про збір на обов’язкове пенсійне страхування”; ЗУ “ Про обов’язкове соціальне страхування”; ЗУ “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” 1999р. положення “Про порядок призначення та надання населенню субсидій”, ЗУ “Про недержавне пенсійне страхування”, ЗУ “Про загальнообов'язкове пенсійне страхування"

Соціальна політика Уряду у середньостроковій перспективі головним чином будуватиметься по напрямах: забезпечення ефективної зайнятості населення, підвищення якості і конкурентності робочої сили, здійснення всеохоплюючої реформи соціального страхування та пенсійного забезпечення; вдосконалення системи адресної допомоги найбільш вразливим верствам населення, забезпечення гарантованості та своєчасності виплати ЗП, пенсій, стипендій, допомог та інших соціальних виплат.

Існують два основні методи фінансування:

- покриття поточних витрат на виплату пенсій із поточних надходжень (за кордоном цей метод звичайно називають "плати на ходу" - pay-as-you-go system);

- створення спеціального фонду (резерву), який забезпечує всі пенсійні виплати в даний час і в майбутньому.

При адаптації пенсійної системи до нових політичних і економічних умов потрібно постійно керуватися тим, що в перехідний період старі функціонуючі системи повинні зберігатися до появи і початку роботи нових установ пенсійного страхування.

Управління пенсійним страхуванням має бути якнайшвидше виділене із системи державного управління і доручено одній або декільком незалежним від держави цивільно-правовим організаціям[3, c. 148-151].