Добавил:
Файли ЧНУ Переклад Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

Книги / Актуальні_проблеми_теорії_і_практики

.pdf
Скачиваний:
96
Добавлен:
23.01.2020
Размер:
3.27 Mб
Скачать

рідше: die Saatgutproduktionsfähigkeit, die Schnittholzlagerhalle. Така невелика кількість чотирита п'ятиосновних термінів пояснюється вимогою стислості до терміна та присутністю лексичних складників, які "хибно орієнтують". Терміни-словосполучення є досить поширеним словотвірним типом терміносистеми ландшафтного дизайну. Словосполучення можуть бути двочленними, тричленними і такі, що складаються з 4 і 5 компонентів. Двочленні словосполучення належать до наступних структурних типів: 1) а + N, де N – це іменник (корінний непохідний або похідний односкладовий), а – прикметник: das gesunde Holz; 2) Va+N, де Va – це дієприкметник : das entrindete Holz; 3) N+Ng, де Ng – це іменник у родовому відмінку: der Geruch des Holzes; 4) N+Pr+N, де Pr – це прийменник: der Anbau im Walde.

Терміни-абревіатури становлять незначний відсоток дослідженого матеріалу: GK – Güteklasse. Аналіз терміносистеми садово-ландшафтного дизайну свідчить, що для цієї термінології характерна ініціальна абревіація. Використання скорочень потребує високої компетентності учасників фахової комунікації. Завдяки достатній кодифікованості структурної організації тексти фахової садово-ландшафтного дизайну піддаються відносно легкій їх передачі українською мовою з усіма видами та механізмами трансляції.

Результати дослідження мають цінність для вивчення німецької термінології садово-ландшафтного дизайну зокрема. Їх актуальність посилюється зростаючим інтересом до вивчення термінів як головних компонентів фахових мов, а також проявом зацікавленості до таких феноменів, як фаховий текст та його науково-технічний переклад. Виникає також необхідність глибшого вивчення мовних засобів, що реалізують у фахових текстах комунікативну функцію.

Питання агрономічної термінології як складової лексики достатньо широке. Агрономічна термінологія належить до прогресуючих частин словникового складу мови, що зумовлюється, перш за все, розвитком агрономії та міжнародною науковою інтеграцією у цій сфері знань. У лінгвістиці на сучасному етапі виникає необхідність дослідження способів

292

серед них. Структурна форма таких термінів містить прикметник на першому та іменник на другому місцях.

Lateral line of fish – бокова лінія риби; marine sedimentary environments

середовище морського осаду; deep-water pressure – глибоководний тиск, deep ocean-water – глибинні океанічні води; deep benthic ecosystems

глибокодонні екосистеми; salmon-farming section – відділ лососевого господарства; Pacific white shrimp – тихоокеанська біла криветка; giant tiger prawn – гігантська біла креветка; freshwater prawn farming – господарство з розведення прісноводної креветки; marine shrimp farming – господарство морської креветки; giant river prawn – гігантська річкова креветка; Chinese river crab – китайський річковий краб; Aquaculture Stewardship Council

Опікунська рада аквакультур – це приклади термінів-словосполучень. Вони становлять 13 одиниць представлених різними поєднаннями одиниць, що становить 13%.

Приклади термінів-словосполучень в німецькій мові складають лише 10 одиниць, тобто 20% від багатокомпонентних термінів та 7,7% від усіх розглянутих разом узятих. Серед них: in freiem Wässer – в товщі води; Angeln mit dem Blinker – ловля риби на блесну; Fischerei über Heck – лов риби через корму; Mutterschiff für U-Booteплавбаза підводних човнів; Ankerund Verholwinde – якірно-швартувальна лебідка; beschränkt manövrierfähiger Schwimmkörper – плавучий засіб з обмеженим керуванням; See von querab –

хвиля в борт; Angeln vom Strand – рибалка з берегу; eine reich gegliederte Küste – берег, порізаний безліччю бухт; Wasserkühlung mit Ölumlauf –

водомасляне охолодження.

В. Г. Згурська підкреслює, що терміни-словосполучення, які висловлюють єдині цілісні поняття, мають різний ступінь змістової розкладності, в цілому вони більш сталі порівняно з вільними словосполученнями загальнолітературної мови за своєю лексикосемантичною організацією [18; c. 538]. Їх можна віднести до числа лексичних словосполучень, характерною особливістю яких є те, що місце одного з

181

компонентів заповнюється не будь-яким словом відповідної категорії, а лише деякими, що утворюють певну семантичну групу. Найважливішою ознакою терміну-словосполучення є його відтворюваність у професійній сфері вживання для вираження конкретного спеціального поняття. За межами конкретної термінологічної системи таке словосполучення не буде стійким і не сприйматиметься як зв’язана мовна одиниця. Отже, за кожним складеним терміном (терміном-словосполученням) стоїть стійка, стандартно відтворювана структура складного професійного поняття. Термінологія для терміну є тим полем, яке дає йому точність і однозначність, і за межами якого слово втрачає ознаки терміну.

Отже, проведений аналіз термінології рибництва та аквакультури показує, що прості терміни складають 65 лексичних одиниць в англійській, 80 – в німецькій; складні – 23 та 40, а терміни словосполучення – 13, 10.

Проте О. Сидоренко та Р. Дудок під складними термінами розуміють номінативні одиниці, які складаються не лише з двох, а кількох самостійних елементів мови. Вони зазначають, що попри свою структурно-семантичну багатогранність складні терміни володіють загальною рисою лексичного членування як складні номінативні одиниці семантичної структури [60; с. 54]. Свою думку, науковці обґрунтовують на основі твердження Г. О. Винокура, який у своєму дослідженні наголошує на тому, що іноді «дійсно існує потреба висловити дві ідеї в одному слові. У термінології важливо зберегти внутрішню форму, показати, що відповідне поняття є не простим, а певним відношенням між двома іншими поняттями» [9; с. 3–35].

А. В. Янков дотримується думки, що в англійському фаховому дискурсі термінологічний фонд поповнюється за допомогою ідіоматичних та неідіоматичних складних термінів. Він підкреслює, що аналіз фактологічного матеріалу доводить той факт, що ідіоматичні складні терміни утворюють основну кількість стійких одиниць мови, що фіксуються словниками. Це переважно оказіональні, ситуативні складні терміни, що позначають, як правило, поняття з їх випадковими «факультативними» ознаками [80; c. 78].

182

виразів. Менш продуктивними суфіксами для утворення термінів ландшафтного дизайну є –tt, -tion, -sion, -heit, -chen, -enz: die Bonitt, die Dimension, die Gesamtheit, das Wäldchen –tion/ -sion, -tt, -enz характерні для запозичень і тому вони не продуктивні для терміносистеми ландшафтного дизайну. Зустрічаються також префіксальні моделі, найпродуктивнішими є префікси ab- (der Abfuhr), aus- (der Aushieb), vor- (der Vorverkauf), ge- (das Geschneide). Префікси визначають лексичне значення основи, але вони не впливають на головний лексико-семантичний компонент. Похідні терміни, утворені за допомогою префіксів, мають порівняно з вихідним словом або додаткове (залежить від значення префікса), або набувають нового значення.

Німецькій терміносистемі садово-ландшафтного дизайну притаманні також префіксально-суфіксальні моделі. Серед префіксів у таких утвореннях найуживанішими є ab- , ver- , be-, auf- тощо. Стосовно ж суфіксів, то у таких моделях зафіксовані такі: -ung, -er. Наприклад, der Entrinder, die Nachsortierung, die Durchforstung. Префіксально-суфіксальні моделі вирізняються високою продуктивністю, оскільки пропонують значну кількість можливостей уточнювати чи змінювати значення вихідного слова одночасно за допомогою як суфікса, так і префікса.

Терміни-складні слова є однією з найбільших груп словникового складу німецької мови. Такі утворення не тільки надзвичайно актуальні, а й оптимальні, бо за їх допомогою досягається номінація з необхідною кількістю релевантних ознак. Найуживанішими є саме двокомпонентні терміни. Важливий елемент таких утворень – іменник. Характерними є три моделі: 1) іменник + іменник: die Bodendecke; 2) дієслово + іменник: die Schlagbolsse; 3) прикметник (прислівник) + іменник: das Jungholz. Складні слова стали одним із головних засобів для досягнення мовної економії, оскільки вони часто замінюють іменникові групи або підрядні означальні речення.

У цій терміносистемі є також трьохосновні терміни: die Rundholzbeurteilung. Складні слова, які складаються з 4 та 5 основ, трапляються значно

291

Baumöl; в) назви інструментів: das Baumband, Baumhippe; 2) назви процесів та дій: desinfizieren, die Diagnostik, Baumfällung; 3) назви професій: der Garbenbinder, der Gartenbaudirektor; 4) терміни-ознаки: Kornsperre, die Resistenz, Kräfteverteilung; 5) терміни, які позначають величини: das Körpermaß. У своєму розвиткові кожна терміносистема потребує також і розширення словникового складу, що зумовлює появу нових термінів. Основні шляхи поповнення даної термінології ідентичні тим, які функціонують у загальновживаній мові. Більшість термінів цієї галузі є вузькоспеціальні (der Feuchtigkeitsmesser, der Baumbruch), але зустрічаються й загальнонаукові (der Bauhof). Класифікація термінів за Коваленко: прості

(die Feuchte, Demontage); складні (die Garbenbindemaschine, der Garbenmäher).

Досліджені терміни терміносистеми садово-ландшафтного дизайну можна розподілити на наступні групи: терміни – кореневі слова, похідна лексика (утворена за допомогою афіксації та конверсії), терміни – складні слова, словосполучення, терміни-абревіатури, літерні умовні скорочення, символи. Терміни – кореневі слова: der Wald, die Blume. Переважно це лексика із загального вжитку, тож зрозуміла всім. Для термінологічного словотворення широко використовується субстантивація: das Rücken, das Blau. У терміносистемі садово-ландшафтного дизайну присутні іменники, утворені від дієслівних коренів: der Schlag та похідні від прикметників: die Länge.

Одним із продуктивних типів морфологічного словотворення німецької терміносистеми садово-ландшафтного дизайну є суфіксація. Продуктивність цього способу пояснюється тим, що у термінах такого зразка закладені основи структурної систематизації, тобто для позначення однотипних технічних понять використовуються однотипні способи словотворення. Характерними для термінології садово-ландшафтного дизайну є моделі із суфіксами: -ung (die Nutzung), -er (der Bagger), -ling (der Pflänzling). Селекція словотворчих засобів підвищує зрозумілість фахових

290

О. Сидоренко та Р. Дудок зазначаючь, що складні терміни утворюються семантичним шляхом, завдяки переосмисленню значень, у процесі якого термін набуває семантичного прирощення до уже наявних компонентів. Передусім, серед них можна виокремити групу термінів, у котрих значення виникли у результаті метонімічного перенесення – назви, результату дії [60; c. 55].

Для прикладу оказіональні метафоризовані одиниці: water column

товща води; in freiem Wässer – в товщі води; inklinante Runen – дамби розташовані під гострим кутом до берега річки; sea floors – морське дно, lake beds – дно озера, "inferior" mouth – рот розташований знизу, sea cages – морські сади, "sea ranch" – морське ранчо, що позначають поняття з характерними з точки зору наукової теорії ознаками, їх системними відношеннями до інших понять.

О. Сидоренко та Р. Дудок підкреслюють, що з погляду структури та семантичного наповнення не усі складні слова-терміни утворюються як терміни, оскільки серед них знаходимо ті, що дійсно виникли спеціально як терміни через словоскладення загальновживаної лексики і використання їх вже як термінів [60; c. 55].

У процесі словоскладення складних термінів отримуємо додаткову можливість для простих термінів поєднуватись шляхом комбінацій термінологічних і часто не термінологічних компонентів: to seize swimming prey –захоплювати їжу на плаву; to grow-out sea cages – вирощувати у морських садах; meerestechnische Einheit – плавучий засіб транспорту.

Л. Б. Алефіренко наголошує на тому, що аналіз складних слів за наявності в їх структурі термінологічних і не термінологічних компонентів дає можливість виявити продуктивні шляхи утворення структурносемантичних типів термінів, їх семантичні і функціональні особливості, «взаємодію з іншими структурно-семантичними типами термінів, а також із словниковим фондом загальнолітературної мови» [1; с. 62].

183

Характерною рисою складних термінів є те, що в якості першого компонента можуть виступати термінологічні і не термінологічні одиниці різних граматичних розрядів слів. Найчисельнішою групою серед досліджуваного корпусу складних термінів є ті, де перший компонент виступає головним смисловим наповненням.

Аналіз досліджуваних складних термінів засвідчує, що переважна їх більшість утворюється через комбінації термінологічних і не термінологічних одиниць в англійській мові, склад підібраних багатокомпонентних термінів німецької налічує тільки наявність термінів. Тобто, в контексті англійської термінології рибництва та аквакультури можемо говорити про термін, як зазначають Б. М. Головін та Р. Ю. Кобрин, у «межах самих термінологічних одиниць та його спосіб взаємодії із загальновживаною лексикою» [11; с. 62].

Спостереження підтверджують, що складні терміни часто експліковані різними граматичними розрядами, що формують їх структурно-семантичні типи, головним чином з номінативних та атрибутивних компонентів. Серед досліджуваних нами складних термінів найчисельнішу групу формують іменники як найтиповіша в номінативній функції категорія для позначення нових предметів і процесів.

На основі проведеного дослідження структурно-семантичних особливостей термінів, можна зробити наступні висновки. Перш за все, термінотворення відбувається за допомогою лексико-семантичного, морфологічного та лексико-синтетичного способів. Окрім того, існують способи класифікації термінів за певними структурними ознаками, що допомагають перекладачеві визначити, до якої галузі належить термін, або його специфічне призначення. Проте, значення терміну може не відповідати формі, і не всі значення піддаються аналогії. Тому, маючи справу із термінами-складними словами та термінами-словосполученнями, завжди слід перевіряти значення терміну у словнику, або звертатися до спеціальної літератури.

184

інших терміносистемах німецької мови. Термінологічні одиниці та фахові мови різних галузей неодноразово були об'єктом аналізу вітчизняних і зарубіжних лінгвістів. Однак німецька фахова мова садово-ландшафтного дизайну до цього часу залишалася поза увагою українських науковців. Загальними проблемами термінології займалися, передусім такі автори, як О. Ахманова, Г. Винокур, Б. Головін, Т. Кияк, Д. Лотте, Е. Скороходько, А. Суперанська, В. Лейчик, Є. Вюстер, В. Даниленко та інших. Корисними є й роботи дослідників, котрі аналізували галузеві терміносистеми: Р. Іваницький, З. Куделько, І. Котеленець, Т. Перепелиця, Т. Пристайко та ін.

Метою дослідження у цій сфері є комплексне вивчення фахової мови садово-ландшафтного дизайну на різних рівнях її функціонування. Зосереджено увагу на дослідженні питань семантичних та структурних особливостей німецьких термінів даної терміносистеми, морфологічних та синтаксичних ознаках функціонування фахових текстів та їх реалізації в перекладі.

Фахова мова садово-ландшафтного дизайну репрезентує всі канонічні прошарки лексики. Їй властиві вузькогалузеві та загальнонаукові терміни, професіоналізми, номенклатура, загальновживана лексика. Для німецьких фахових текстів садово-ландшафтного дизайну характерними є такі явища, як цілісність, зв'язність, скорочення речень, анонімізація, які досягаються за допомогою граматичних засобів загальновживаної мови. Завдяки сформованості, низькому рівневі абстрактності, наближеності до побутової лексики та достатній кодифікованості структурної організації тексти фахової мови садово-ландшафтного дизайну піддаються відносно легкій їх передачі українською мовою та демонструють усі види та механізми трансляції.

Лексику цієї терміносистеми можна поділити на такі тематичні групи: 1) терміни-об'єкти, усередині якої виокремлено наступні підгрупи: а) дерева

(типи, будова, склад, екологія): die Gartenbalsamine, der Pomeranzenbaum ; б) кущі: der Nägelchenbautn, der Porst ; в) квіти: die Honigblume, die Polyantharose; г) продукти лісу (деревина тощо.): das Fichtenholz, das

289

unverderblich. В утворенні багатьох антонімів приймають участь суфікси – arm, – reich: ertragarm – ertragreich, milcharm – milchreich, eiweissarm – eiweissreich, fettarm – fettreich, fleischarm – fleischreich, die niedertragende Sau

– die hochtragende Sau.

Термінологія ветеринарії налічує велику кількість субстантивованих іменників: die Darmmotorik – кишкова рухливість, der Tumornekrosefaktor –

фактор некрозу пухлини, Tampontest – тампонна проба.

Фахівці ветеринарної справи застосовують терміни-епоніми (терміни, утворені з власних назв), що сприяє їхньому професійному становленню, підвищує інтелектуальний рівень ветеринарів, адже в епонімі – частина історії, культури, яка творилася, починаючи від найдавніших часів великими сподвижниками ветеринарної галузі знань до сьогодення. Епоніми представлені 1) назвами органів: Ductus arteriosus Botalli – відкрита артеріальна протока, або Боталова протока), Vena cerebri magna Galeni –

велика мозкова вена (вена Галена), Zwischenkammerloch des Monro –

міжшлуночковий отвір Монро, 2) назвами хвороб: Thyreoiditis Hashimoto – тиреоїдит Хашимото, Enteritis regionalis Crohn –хвороба Крона або захворювання кишково-шлункового тракту, назване в честь гастроентеролога Баррила Бернарда Крона, Marfan Syndrom – cиндром Марфана.

Німецькомовна термінологія тваринництва і ветеринарії відображає стан відповідної науки і сільського господарства Німеччини, яке є одним з найбільш розвинутих у світі. Дана термінологія є детально розробленою і відрізняється порівняно високою точністю і відповідністю використовуваних у ній термінів. Результати дослідження даної статті мають цінність для вивчення лексики німецької мови та німецької термінології ветеринарії зокрема. Вони допоможуть краще зрозуміти можливості функціонування певних слів-термінів, які використовуються у контексті термінології ветеринарії.

Німецька фахова мова садово-ландшафтного дизайну вже давно сформована і виступає як зручна модель для вивчення закономірностей в

288

Основним змістом перекладної лексикографії є опис мовних одиниць однієї мови за допомогою іншої (інших). Перекладна лексикографія призначена встановити еквівалентні відношення між елементами різних мов.

Під еквівалентністю розуміють щось рівноцінне, рівнозначне чомунебудь. Певно, ця менша семантична категоричність слова «еквівалентність» і зробила його кращим у сучасному перекладознавстві. В. Комісаров визначає еквівалентність як «смислову спільність прирівнюваних один до одного одиниць мови й мовлення» [30; с. 58].

У теорії перекладу еквівалентність – це збереження відносної рівності змістовної, змістової, семантичної, стилістичної й функціональнокомунікативної інформації, що міститься в оригіналі й перекладі. Особливо доцільно підкреслити, що еквівалентність оригіналу і перекладу – це насамперед спільність розуміння інформації, що міститься в тексті, включаючи й ту, що впливає не тільки на розум, але і на почуття реципієнта та яка не лише експліцитно виражена в тексті, але й імпліцитно віднесена до підтексту. Еквівалентність перекладу залежить також від ситуації породження тексту оригіналу і його відтворення в мові перекладу. Таке трактування еквівалентності відбиває повноту і багаторівневість цього поняття, пов’язаного з семантичними, структурними, функціональними, комунікативними, прагматичними, жанровими та іншими характеристиками. Причому всі зазначені в дефініції параметри повинні зберігатися в перекладі, але ступінь їхньої реалізації буде різний залежно від тексту, умов і способу перекладу.

Еквівалентність перекладу оригіналу завжди поняття відносне. І рівень відносності може бути дуже різним. Ступінь зближення з оригіналом залежить від багатьох чинників: від майстерності перекладача, від особливостей мов і культур, що зіставляються, епохи створення оригіналу і перекладу, способу перекладу, характеру перекладних текстів тощо.

Головне в будь-якому перекладі – це передача змістової інформації тексту. Одне з головних завдань перекладача полягає в максимально повній

185

передачі змісту оригіналу, і, як правило, фактична спільність змісту оригіналу й перекладу дуже значна [20; c. 278].

Перекладач-професіонал завжди зможе досягнути практичної інформаційної еквівалентності перекладу оригіналу, але в теоретичному плані вона, ця еквівалентність, досить різноманітна. Можна заздалегідь стверджувати, що будь-який переклад ніколи не буде абсолютно ідентичним канонічному тексту оригіналу.

Відтворення інформаційного матеріалу тексту належить до ключових моментів будь-якого процесу перекладу, а тому розуміння специфіки термінології рибництва та аквакультури на усіх рівнях є необхідним компонентом перекладу з англійської чи німецької українською мовою. Всі інші її види й характеристики (функціональні, стилістичні (емоційні), стильові, соціолокальні тощо) не можуть бути передані без відтворення змістової інформації, тому що весь інший зміст компонентів повідомлення нашаровується на змістову інформацію, витягується з неї, підказується нею, трансформується в образні асоціації. Еквівалентність виступає як основа комунікативної рівноцінності, наявність якої і робить текст перекладом.

Під поняттям еквівалентності перекладу розуміють передачу в перекладі змісту оригіналу, який розглядається як сукупність інформації, що міститься в тексті, включаючи емотивні, стилістичні, образні, естетичні функції мовних одиниць. Таким чином, еквівалентність – поняття ширше, ніж «точність перекладу», під яким, зазвичай, розуміють лише збереження «предметно-логічного змісту» оригіналу. Іншими словами, норма еквівалентності означає вимогу максимальної орієнтованості на оригінал.

Адекватний переклад є по означенню еквівалентним, хоча ступінь смислової спільності між оригіналом і перекладом може бути різною. Найбільш повна еквівалентність (на рівні мовних знаків) означає максимально можливу наближеність змісту різномовних текстів. Еквівалентний переклад не завжди буде вважатись адекватним, через те що

186

і зберігається повна форма наступних слів: E – Rübe – die Ertragsrübe – буряк великої ваги з низьким вмістом цукру; 2) група складових скорочень: ad lib – ad libitum – до схочу; wdk – Wiederkäuer – жуйні; ZwKL – Zuchtwertklasse –

клас племінної якості; 3) найбільш розповсюджена група – повні скорочення: E – die Elite – еліта, FE – die Futtereinheit – кормова одиниця; 4)

напівскорочення: Be – das Berksсhireschwein – свиня беркширської породи. Існує також група термінівнапівсимволів, які утворюються додаванням до слова цифр чи комбінацій: pzl – die Erhöhung – підвищення, pF – der Wert –

оцінка, P – die Generation – рід.

Термінами-словосполученнями в німецькій терміносистемі ветеринарії виступають: 1. а) нестійкі терміносполучення, де кожний з компонентів – термін: das abgesetzte Tier – тварина, відлучена від матері, die laktierende Kuh

– тварина, яка дає молоко; б) словосполучення, в яких компоненти, взяті ізольовано, можуть не являться термінами: die restliche Laktation – остаточна лактація. 2. Група символо-слів – це особливий комбінований структурний різновид термінів, до складу якої входять символи: Eiweiss – %; Fett – %, der Rohfaseranteil – % вміст сирої клітковини. Один і той самий термін має декілька пов’язаних між собою значень: der Roßkamm – скребло для коней, торговець кіньми.

Для термінології ветеринарії німецької мови характерні метафора і метонімія. Наприклад: Perlhuhn – „перлинна курка“ – цесарка, der Blättermagen – сітка (другий шлунок жуйних), das Eiweiß – білок. die Brusthöhle – грудна порожнина, der Kurzstand – стійло з короткою прив'язю, die Läuferbucht – загон, хлів, das Dreizweckrind – велика рогата худоба універсального напрямку, die Speckmast – м'ясо-сальна відгодівля [1].

Терміни-антоніми є дуже поширеними в німецькій фаховій мові ветеринарії: Vomitus = Erbrechen – рвота, Diarrhoe = Durchfall – понос, Obstipation = Verstopfung – запор, Inappetenz = Appetitlosigkeit – втрата апетиту, Pruritus = Juckreiz– зуд, Alopezie = Haarausfall – випадання волосся.

Антоніми утворюються в результаті приєднання префікса un- : verderblich –

287

be – , er – , ver – , zer – , miß– , nach – , unter –. Наприклад: abkalben – телитися, aufzüchten – вирощувати, anbinden – прив’язувати, anerben –

наслідувати, ausnutzen – використовувати, ausmelken – видоювати, überfüttern

перегодовувати, verbuttern – збивати масло, befruchten – запліднювати, enthornen – обрізати роги, mißarten – вироджуватися. Для термінівіменників є типовими префікси: ab – , an – , auf – , aus – , wieder – , über – , be – , bei –, nach – , unter –, ver – : die Aufzucht – розведення, die Anzucht – розведення, der Auslauf – вигул, die Nachhut – літньоосінній випас, die Bemuskelung –

ступінь розвитку м’язової тканини, das Beifutter – кормова добавка, das Nachmelken – додоювання, das Belegen – злучка, die Besamung – осіменіння.

Основним способом утворення складних термінологічних одиниць є деривація (суфіксальна або безафіксальна) і словоскладання (основ або словоформ): die Kombinationszüchtung – репродуктивне схрещення, die Bluteinmischung – ввідне схрещення.

Однією з особливостей ветеринарної термінології є поділ її на семантичні групи. До І групи відносяться анатомічні терміни – назви частин тіла тварин та їх складових органів: der Knochen, das Skelett, der Fuß. ІІ група

клінічні терміни – слова чи словосполучення, що вказують на назви захворювання та методи обстеження, діагностику, лікування: die Appendizitis, die Gastritis тощо. ІІІ група – фармацевтичні терміни – назви хімічних речовин, лікарських препаратів, їх функції та дія на організм: der Aspirin, der Analgin тощо.

Процес скорочення багатослівних термінів є типовим для даної фахової мови: HWI (Harnwegsinfekt) – інфекція сечових шляхів), CT (Computertomographie) – комп'ютерна томографія, MRT – (Magnetresonanztomographie) – магнітно-резонансна томографія, EEG (Elektroenzephalographie, Hirnstromableitung) – електроенцефалографія, EKG (Elektrokardiogramm ) – електрокардіограма. У сучасній німецькій термінології ветеринарії функціонують численні абревіатури-терміни з різною структурою: 1) терміни, де перше слово скорочується до однієї букви

286

він буде лише задовольняти вимогу смислової наближеності до оригіналу

[30; с. 167].

З кожним виокремленням нової галузі науки відбувався етап створення нових термінів. Теж саме стосується і такої відносно нової науки як аквакультура. Її виникненню передувало зростання значення екологічних і гідробіологічних знань, особливо з метою охорони навколишнього середовища, збереження та раціонального використання природних, зокрема водних ресурсів.

В умовах надзвичайно стрімкого розвитку науки, техніки та зростаючої ролі і значення міжнародних ділових та наукових зв’язків проблеми уніфікації та стардартизації термінології загострились. Тому особливу увагу лінгвісти починають приділяти недостатньо вивченим проблемам дискурсу та сприйняттю змісту, формуванню нових значень понять; виявленню ролі семантичних деривативів, а також їх систематизації та лексикографічному опису. В даний час в багатьох країнах світу загострився і дефіцит водних ресурсів, що активізувало міжнародне спілкування спеціалістів водного господарства. Успішна співпраця і плідний обмін інформацією може забезпечуватись тільки за рахунок належного рівня володіння іноземною мовою, англійською та німецькою зокрема, що належать до мов світового та наукового спілкування. Міжособистісні відносини, що відображаються в науковому дискурсі, це, в першу чергу, відносини між фахівцями. Успішність комунікації вища тоді, коли арсенал мовних засобів здійснення міжособистісних відносин багатший і ефективніший, як і сам вплив на адресанта. Зазначений арсенал засобів і вплив на адресанта знаходиться в руках талановитого перекладача. Недостатність дослідженості терміносистеми водного господарства та системності функціональної динаміки дискурсу, тобто взаємодії функціональних відносин між висловлюваннями в процесі наукового спілкування, може послужити значним прибутком для якісного фахівця.

187

Слід зазначити, що досі немає загальноприйнятого визначення поняття термін. Більш універсальним є таке визначення: терміни (від лат. terminus – межа, кордон) – спеціальні слова або словосполучення, які точно та однозначно визначають чи пояснюють предмети, явища, дії з певної галузі знань – науки, техніки, культури, економіки, політики тощо [81; с. 598]. Аналіз англійських та німецьких термінів з аквакультури показав, що для їх перекладу можливо застосовувати дослівний переклад або калькування – передачу не звукового, а комбінаторного складу слова, коли складові його частини перекладаються відповідними елементами мови перекладу.

Повними еквівалентами також перекладаються терміни, які є інтернаціональними (походять з латинської чи давньогрецької мов). Ще одним способом перекладу англійських і німецьких термінів з гідробіології та аквакультури є описовий переклад. Така передача значення терміно-знака застосовується при перекладі багатокомпонентних термінів, які є відомими за кордоном, але у нас тільки починають з’являтися. Використання конкретизації понять при перекладі зазначеної лексики зумовлено явищем багатозначності слів. Поряд зі словами, які мають декілька окремих часткових значень, є й такі, які мають одне недиференційоване значення, яке при перекладі розпадається на низку часткових.

Набагато рідше при перекладі з англійської та німецької мов на українську простежується зворотне явище: заміна конкретного поняття більш абстрактним. Така трансформація називається генералізацією. Деколи цього вимагає логіка побудови думки.

Слід зауважити, що оскільки застосування генералізації може бути причиною певної втрати інформації, використовувати її слід обережно, адже це може призвести до порушення граматичних або стилістичних норм мови перекладу, особливо в науковому стилі.

Досить часто при перекладі англійських і німецьких термінів з гідробіології та аквакультури українською мовою простежується використання транспозиції, що передбачає зміну порядку лінгвістичних

188

das Hochzuchttier – високопорідна тварина, die Jungviehaufzucht –

вирощування молодняка;

5)іменник + дієслово + іменник: die Futterschneidemaschine –

корморізка.

Чотирикомпонентні терміни є нечисленною групою в фаховій мові ветеринарії. Розрізняють такі структурні схеми складених чотирьохкомпонентних слів-термінів з ветеринарії:

1)прикметник + прикметник + іменник + іменник: das Gesamtnährstoffverhältnis – співвідношення загальної кількості поживних речовин;

2)прикметник + іменник + іменник + іменник: das Braunviehzuchtverband – тваринницька спілка бурої худоби;

3)іменник + іменник + іменник + іменник: die Schafherdbuchzucht –

племінне вівчарство; Spitzmaulnashorn, Blattschneideameise;

5)іменник + іменник + дієслово + іменник: das Anbauweidemelkgerät – навісна пасовищна доїльна установка.

Найбільш продуктивними в фазовій мові ветеринарії є суфікси – ung (для жіночого роду) та – е, – er (для чоловічого роду). Достатньо типовими є такі суфікси: – ling: der Frischling – (порося), der Erstling (теличка); – tion: Palpation (пальпація), die Konstitution (будова тіла тварини); – chen: Kätzchen, Kaninchen, Meerschweinchen.. Для термінів-прикметників найбільш типовими

єтакі суфікси: – los: eiweißlos – безбілковий; – іg – fettig – жирний; – isch – tierisch – тваринний; – bar – fruchtbar – плодючий, урожайний; – al – embryonal – ембріональний; – lich – pflanzlich – рослинний. Фаховим термінам-дієсловам притаманні такі суфікси: –en, – eln, – ern, – ieren: mausern

линяти, märzen – вибраковувати, züchten – розводити, schlachten – забивати, besamen – штучно запліднювати, fetten – змащувати жиром, ferkeln – опороситися, anschobern – заскирдувати, kälbern – отелитися, silieren – силосувати, kultivieren – культивувати. Для термінів-дієслів характерні як відокремлювані, так і невідокремлювані префікси: an – , auf – , aus – , über – ,

285

3)іменник + іменник: Feuerkopf, Riesenotter, Wellensittich, Wiedehopf, Truthuhn, Türkentaube, Turmfalke, Erdkröte, Feuersalamander, Grasfrosch, Marderhund, Maulwurf, Haselhuhn, Haubenlerche, Haubentaucher, Mauersegler, Mäusebussard, Mehlschwalbe, Feldlerche, Feuerkopf, Rebhuhn, Regenpfeifer Ringeltaube, Rohrdommel; die Besatzdichte – густота поголів’я на одиницю земельної частки, die Buttermilch – пахта, die Kolostralmilch – молозиво; die Euterdrüse молочна залоза;

4)прикметник + іменник: Graugans, Graureiher, Goldammer, Goldfisch, Rotfuchs, Rothirsch, Blaukehlchen, Blaumeise, Schwarzspecht, Schwarzstorch, Wildesel, Wildkatze, Wildschwein, Buntbarsch,

Langhaar, das Braunvieh– бура худоба, die Kühlmilch – охолоджене молоко; die Geltkuh – ялова корова; das Grauvieh – ряба степна худоба;

5)дієслово + іменник: das Stechmesser – ніж для кровопуска, das Melkvieh – молочна, дійна худоба, der Aufhängebügel – крюк для підвішування туш.

Трьохкомпонентні терміни теж достатньо поширені в цій фаховій мові, розрізняють такі структурні схеми складених трьохкомпонентних слівтермінів з ветеринарії:

1)іменник + іменник + іменник: Alpenschneehuhn, Monchsgrasmücke, Luftverteilerstück – пульсатор доїльної машини, die Futtermittelqualität – якість кормів; die Blutlinienzucht – розведення по лініях, die Herdbuchzucht

зареєстроване племінне скотарство;

2)іменник + прикметник + іменник: Gartenrotschwanz, Hausrotschwan der Milchtiеfkühler – холодильник для тривалого зберігання молока; die Eiweissmilch – молоко, збагачене білком;

3)числівник + іменник + іменник: die Zweinutzungsrasse – породи комбінованого напрямку продуктивності;

4)прикметник + іменник + іменник: Zentralnervensystem – центральна нервова система, die Rohfaserkonzentration – концентрація сирої клітковини,

284

елементів: слів, зворотів, словосполучень та навіть речень. У цьому випадку порядок слів використаний в мові оригіналу не буде збігатися з порядком слів в мові перекладу.

При перекладі термінології аквакультури особлива увага приділяється перекладу термінів, які можуть становити головну складність для перекладача. Характерними рисами терміну є його чіткий зв'язок з певним поняттям, явищем або процесом, точність і прагнення до однозначності.

Переклад термінів вимагає знання тієї галузі, якої стосується переклад, розуміння змісту термінів іноземною мовою і знання термінології рідною мовою. При перекладі термінології аквакультури важливе значення має взаємодія терміну з контекстом, завдяки чому виявляється значення слова. Коваленко А. Я. визначає два етапи у процесі перекладу терміну: перше – це з’ясування значення терміну у контексті, друге – переклад значення рідною мовою [24; c. 257].

Мовознавці переконані, що переклад фахових текстів так само трудомісткий, як і літературний переклад.

Для здійснення якісного перекладу термінології аквакультури необхідно виконання принаймні двох умов:

-перекладач повинен хоча б частково орієнтуватися в тематиці текстів, які має перекладати, що набувається також з досвідом його роботи;

-у тексті перекладу потрібно уникати хибно орієнтуючих термінів, якщо в даній терміносистемі є їх синоніми з більш мотивованою внутрішньою формою.

Адекватний переклад повинен точно передавати зміст оригіналу, мати загальноприйняту в мові перекладу термінологію і відповідати нормам даної літератури, з якої здійснюється переклад.

Аналіз лексики в статтях Інтернету на тематику водних ресурсів продемонстрував, що терміни займають в них незначне місце від усіх слів тексту, проте, навіть та незначна кількість здатна викликати труднощі. Терміни можуть бути представлені простою формою або словосполученням.

189

У підсумку було виявлено два типи термінологічних словосполучень: вільні, в яких синонімічна заміна компонентів або їх порядку не порушує цілісності лексичної одиниці; стійкі, в яких синонімічна заміна компонентів або їх порядку призводить до порушення сенсу всього словосполучення. Остання виявлена група охоплює переважну більшість проаналізованих термінів.

Проблема синонімії термінів, тобто використання декількох спеціальних лексичних одиниць для називання одного поняття, є однією з основних і найбільш важливих проблем термінознавства. Ця проблема досліджується давно і традиційно розглядається в більшості робіт мовознавців. Наявність декількох синонімічних термінів викликає у фахівців, що користуються ними, прагнення знаходити між ними різницю (часто несуттєву), що і призводить до спотворення їх змісту. Незважаючи на це, аналіз термінології водної тематики не зіткнувся із вказаною проблемою.

Отже, у сфері аквакультури досить поширеними є багатокомпонентні терміни, спеціалізоване значення яких часто точніше, ніж значення відповідних словосполучень. Для перекладу англійських і німецьких термінів з гідробіології та аквакультури українською мовою найчастіше застосовуються: дослівний переклад або калькування, описовий переклад, конкретизація і генералізація понять, антонімічний переклад. Щодо граматичних трансформацій, то серед них найчастотнішими є транспозиція і заміна, найменше застосовуються додавання і вилучення.

Тож, термінологією називають сукупність термінів, що вказують на поняття якоїсь спеціальної області знань чи діяльності, а також сукупність термінів будь-якої природної мови. Власне термінологія – це стихійно складена сукупність термінів, що відображає історичний процес накопичення та осмислення знань в певній області. Вона поповнюється за допомогою загальновживаної лексики та в свою чергу збагачує її. Термінологія володіє тими ж ознаками, що і будь-яка лексико-семантична група природної мови, що може обернутися низкою недоліків: синонімією, антонімією, градацією, родо-видовими зв’язками, відношенням «ціле – частини», і т. д.

190

1)назви тварин: Huhn (Auerhuhn, Birkhuhn, Perlhuhn, Rebhuhn, Masthuhn); Hund (Flughund, Marderhund); Frosch (Baumfrosch, Ochsenfrosch, Laubfrosch, Grasfrosch); Katze (Wildkatze, Meerkatze); Bär (Ameisenbär, Brillenbär, Braunbär, Eisbär, Schwarzbär, Nasenbär, Waschbär); Affe (Altweltaffe, Brüllaffe, Klammeraffe, Halbaffe, Kapuzineraffe, Menschenaffe); Esel (Wildesel, Maulesel); Wal (Grauwal, Schwertwal, Zahnwal, Zwergwal, Bartenwal, Blauwal, Buckelwal); Specht (Buntspecht); Eule (Schleiereule, Schneeeule); Maus (Spitzmaus, Mausmaki, Fledermaus, Feldmaus, Haselmaus, Flausmaus, Springmaus); Schwein (Stachelschwein, Warzenschwein); Ratte (Wanderratte, Hausratte); Otter (Grubenotter Kreuzotter); Schaf (Mutterschaf), Pferd (Reitpferd, Rennpferd, Zugpferd), Hund (Jagdhund, Wachhund, Hütehund);

2)назви місць проживання тварин Erde, Baum, Meer, Wasser, Wald, See (земля, дерево, море, вода, ліс, озеро): Meerkatze, Erdkröte, Baumfrosch, Laubfrosch, Wasserbüffel, Wasserfloh, Bachforelle, Wasseramsel, Erdferkel, Seeadler, Seeschwalbe, Waldkauz, Waldohreule, Flusskrebs, Graskarpfen, Meeräschen, Bachstelze), Seehund, Seekuh, Seegurke, Seeigel, Seestern.

Найбільш часто зустрічаються двокомпонентні терміни: Riesenotter, Rotfuchs, Rothirsch, Weißstorch, Wellensittich, Wiedehopf, Truthuhn, Türkentaube, Turmfalke, Uferschnepfe, Paarhufer, Raubtier,Wiederkäuer, Erdkröte, Feuersalamander, Grasfrosch, Marderhund, Maulwurf, Haselhuhn, Haubenlerche, Haubentaucher, Mauersegler, Mäusebussard Mehlschwalbe, Feldlerche, Feuerkopf, Rebhuhn, Regenpfeifer, Ringeltaube, Rohrdommel, Rotkehlchen.

Трикомпонентні терміни зустрічаються рідше: Gartenrotschwanz, Hausrotschwan, Alpenschneehuhn, Monchsgrasmücke, Goldregenpfeifer, Teichrohrsanger, Ruderfußkrebs, Eintagsfliege, Hausstaubmilbe.

Найрозповсюдженішими в фаховій мові ветеринарії є сполучення в двокомпонентних термінах за такими схемами:

1)дієприкметник + іменник: das Lebendgewicht – жива маса;

2)прикметник + прикметник: ungleichaltrig – різновіковий;

283