
- •1.2.Туристсько-краєзнавча діяльність як компонент рекреаційної роботи
- •1.3. Відновлення функціонального та психоемоційного стану дітей засобами туристсько-краєзнавчої діяльності
- •Розділ 2 організація та методи дослідження
- •2.1. Організація дослідження та контингент
- •2.2. Характеристика методів дослідження
- •Дихальна гімнастика а. Н. Стрельникової.
- •2.3. Програма занять туристсько-краєзнавчою діяльністю в санаторно-курортних умовах
- •Перелік знань та умінь дітей
- •Зміст програми
- •Розділ 3 результати дослідження впливу програми реабілітації дітей з чорнобильської зони
- •3.1. Результати впливу проведених реабілітаційних заходів на морфо - функціональний стан дітей
- •Порівняльна характеристика показників функціонального стану дітей 12-13 років експериментальної та контрольної груп
- •3.2. Результати впливу проведених реабілітаційних заходів на психоемоційний стан дітей
- •Висновки до 3 розділу
- •Розділ 4 перспективи подальшого дослідження впливу рекреаційних заходів туристсько-краєзнавчої спрямованості в комплексі з санаторно-курортним лікуванням на теренах україни.
- •Висновки
- •Список використаних джерел
2.2. Характеристика методів дослідження
Аналіз результатів дослідження дозволив нам встановити ефективність впливу застосованої «Програми» за допомогою наступних методів: аналіз та узагальнення науково-методичних джерел з проблеми рекреації та реабілітації дітей Чорнобильської зони, антропометричні виміри, лікарсько-педагогічні спостереження визначення функціонального стану серцево-судинної та дихальної системи за допомогою діагностичного автоматизованого комплексу „КАРДІО +” (реографія, електрокардіограма, спірографія), методи математичної статистики, самооцінка здоров’я за методикою САН.
За допомогою діагностичного автоматизованого комплексу „КАРДІО +” можна знімати і аналізувати електрокардіографічну (ЕКГ) інформацію з автоматичною видачею висновків за проведеними дослідженнями. В Додатку Б наведено протоколи отриманих результатів, що були отримані за допомогою діагностичного автоматизованого комплексу „КАРДІО +” та застосування методики реабілітації дітей засобами туристсько-краєзнавчої роботи.
Склад діагностичного автоматизованого комплексу „КАРДІО +”: персональний комп’ютер з процесором не нижче PENTIUM – 166; 32 МВ ОЗУ; 4 GB – об’єм вільного місця на вінчестері; монітор з розрішенням не менше 1024×678 та відео карта, яка може забезпечити таке розрішення; клавіатура, комп’ютерна миша, лазерний принтер.
Для отримання якісного запису ЕКГ потрібно суворо дотримуватися деяких загальних правил її реєстрації. Дослідження проводиться після 10 хвилинного відпочинку і не раніше, ніж за дві години після прийому їжі. Обстежуваний повинен бути роздягнутий до поясу, гомілки також звільнені від одягу. Запис ЕКГ проводиться у положенні лежачи на спині, що дозволяє досягнути максимального розслаблення. Запис ЕКГ здійснюється за загально прийнятою методикою, фіксуються три стандартних, три посилених та 6 грудних відведень. Отримані дані заносяться до пам’яті пристрою. Протипоказань для проведення даного дослідження не існує.
Обстеження дітей проводилося у першій половині дня, після 20-хвилинного відпочинку. Повторні дослідження виконувалися у той самий час, на тій самій апаратурі, тими самими дослідниками. Перед початком дослідження обстежуваному детально пояснювали особливості виконання відповідних дихальних маневрів [20].
Дихальна гімнастика а. Н. Стрельникової.
Заняття за даною методикою слід проводити в невеликому провітрюваному приміщенні, натщесерце або через 1-2 години після їжі.
При виконанні довільних рухів слід намагатися, щоб думки випливали за відчуттями. Необхідно звільнятися від усього, що сковує рухи.
У вихідному положенні потрібно стояти прямо. Руки слід вільно опустити уздовж тулуба, ноги поставити на відстані трохи менше ширини плечей. Вдихи повинні бути короткими і миттєвими.
Необхідно змусити ніздрі змикатися. При вдихах плечі повинні не підніматися, а опускатися.
Вправи з дихальної гімнастики за методикою А. Н. Стрельникової виконуються в ритмі пісень, вальсів, який складає 8, 16, 32 такту. Такий рахунок є найбільш фізіологічним.
Для кожної людини кількість вироблених вдихів і рухів повинно бути суто індивідуальним з урахуванням можливої активності, стану здоров'я, темпераменту і сили.
Тричі по 32 становить 96 вдихів-рухів і вважається "сотнею", 10 разів по 96 - 960 і вважається "тисячею". На початкових заняттях при спокійному, нормальному стані слід робити по 4, 8 або 16 вдихів-рухів з відпочинком в 3-4 с. Поступово число вдихів-рухів збільшується і досягає тридцяти. Поспіль можна виробляти стільки вдихів, скільки не стомлює і призводить до хорошого самопочуття.
При виконанні вдихів-рухів слід дотримуватися ритму, не поспішати, стежачи за тим, щоб вдихи були гучними, а видихи нечутними. Якщо з'явилася втома, можна зупинитися, відпочити і повернутися до виконання вправи з будь-якого рахунку.
Для зручності рахунку необхідно запам'ятати, що 8 дихальних вправ - це одна "вісімка", 16 - дві, 24 - три, 32 - чотири.
На першому тренуванні можна виконати 6-10 "сотень" вдихів-рухів за 2-3 рази з перервами. Приблизно через 1 міс тренувань можна без зупинки здійснювати не по 8 вдихів-рухів поспіль, а 32 вдихи-рухи без зупинки з відпочинком після завершення протягом 4-5 с. Протягом 2 місяців тренувань загальна кількість вдихів-рухів повинно досягати 3, 5-4 тис. за кілька прийомів вранці, вдень і ввечері.
Заняття з кількістю до 4 тис. вдихів-рухів слід продовжувати, доки не настане значне поліпшення здоров'я, і тільки після цього число вдихів-рухів можна скорочувати, але не припиняти займатися зовсім, так як колишній стан може повернутися. З часом при регулярних тренуваннях виробляється стереотип здорового стану.
При поганому самопочутті, слабості або загостренні захворювання гімнастику необхідно робити сидячи або лежачи. Починати виконання вправ можна з 2-8 вдихів-рухів, відпочиваючи в перервах між ними 1-3 с і більше в залежності від стану організму. Чим гірше самопочуття, тим частіше слід повторювати невелику кількість вправ, збільшуючи їх у міру поліпшення стану і переходячи до виконання з положення лежачи в положення сидячи, з положення сидячи в положення стоячи.
Рекомендується робити за один урок весь комплекс вправ, але не кілька "сотень" однієї вправи. Займатися слід вранці і ввечері по 30 хв. При поганому самопочутті можна робити гімнастику кілька разів в день, скоротивши час виконання.
На одне заняття дихальною гімнастикою повинне йти не більше
30 хв. Гімнастику слід робити 2 рази на день: вранці та ввечері за 30 хв. до їди або через 1-1, 5 години після їжі.
При нестачі часу можна робити весь комплекс дихальної гімнастики не по три "тридцятки" (однієї "сотні"), а по одній (32 вдихи-рухи) кожної вправи. Починати рекомендується з вправи "Долоньки" і закінчувати вправою "Кроки". Загальний час проведення гімнастики в такому випадку становить 6-7 хв.
При гастриті, коліті, виразці шлунка і дванадцятипалої кишки рекомендується робити дихальну гімнастику тільки за 30 хв. або 1 год. до їжі.
При виконанні вправ вважати подумки тільки по 8. Якщо ритм збивається, можна відпочивати 3-5 з після кожних 8 вдихів-рухів.
Вік для занять дихальною гімнастикою не обмежений. Вправи можна виконувати як дітям з 3-4 років, так і літнім людям.
Курс лікування дихальною гімнастикою зазвичай становить близько 1 міс при щоденному виконанні вправ.
При досягненні результату при лікуванні будь-якого захворювання не рекомендується кидати заняття гімнастикою, тільки в цьому випадку гарантований як терапевтичний, так і профілактичний ефект.
На початку тренувань по методиці дихальної гімнастики можливе легке запаморочення, яке повинно пройти до кінця заняття. Якщо запаморочення сильне, слід сісти і виконати комплекс вправ сидячи, роблячи паузи після кожних 4 вдихів-рухів, відпочиваючи від 5 до 10 с.