3.2 Корпорації в бюджетному процесі сша ( «Дженерал моторс» та «Крайслер»)

Згідно з даними нашого дослідження, корпорації в структурі учасників бюджетного лобіювання займають одні з ключових позицій, доля їх інтересів набирає понад 35 % від загальної суми учасників. Серед лідерів по затратам на лобістську діяльність американські автовиробники «Дженерал Моторс» та «Крайслер» займають найвищі позиції в рейтингу . Дані компанії входять до Торгової Палати США (найбільша в світі некомерційна лобістська організація, що представляє інтереси широких ділових кіл та асоціацій США, провідний лобіст по щорічним витратам на цю діяльність ).

Американські автовиробники почали свою лобістську кампанію в зв'язку з світовою економічною кризою, яка поставила їх на межу виживання. У 2008 р. продажі автомобілів у США скоротилися на 18%. Тільки у «Дженерал моторс» число проданих машин знизилося на 23%

Можна виділити три етапи цієї кампанії:

1) жовтень - 11 листопада 2008 Об'єктом лобізму були співробітники Білого дому, Міністерства фінансів, яке отримало в своє розпорядження 700 млрд. доларів за програмою реструктуризації проблемних активів, прийнятої у вересні для вирішення фінансової кризи, а також Міністерства енергетики, яке у вересні отримало право витратити 25 млрд. доларів на розробку автомобілів з більш високими екологічними стандартами;

2) 12 листопада - 11 грудня 2008 Після відмови Білого дому виділити гроші , об'єктом лобіювання став Конгрес;

3) 13-20 грудня 2008 У зв'язку з провалом законопроекту про допомогу «великій трійці» в Сенаті, зусилля знову були переміщені на Білий дім і Міністерство фінансів. При цьому кількість суб'єктів лобізму скоротилося за рахунок корпорації «Форд», яка порахувала висунуті урядом умови неприйнятними і відмовилася від подальших зусиль щодо отримання державного кредиту.

В рамках першого етапу йшлося в основному про виділення 10-15 млрд. доларів з 700-мільярдної програми поліпшення проблемних активів Міністерства фінансів на угоду про злиття «Дженерал моторс» і «Крайслер». Найгучніше із закликами підтримати «велику трійку» до Білого дому звертався сенатор К. Левін. Більше того, 30 жовтня 2008 року губернатори шести штатів - (Мічіган, Делавер Огайо, Нью-Йорк, Кентуккі і Південна Дакота), де розташовані заводи цих автовиробників, звернулися з листом до Г. Полсону, міністру фінансів США, в якому обґрунтовували необхідність термінової державної допомоги. Сказав своє слово на підтримку і Круглий стіл бізнесу, ведуча лобістська організація великого бізнесу США. Додатковий вагу аргументів «великої трійки» про необхідність отримати кошти з програми Міністерства фінансів надавало ті обставина, що, наприклад, фінансовий підрозділ «Дженерал моторс», котрий видає кредити та кредитні картки покупцям автомобілів, заробляє більше грошей, ніж власне виробництво машин. 8 листопада 2008 керівництво «великої трійки» і Об'єднаної профспілки робітників автомобільної промисловості провело зустріч зі спікером Палати представників Н. Пелосі, і главою демократів у Сенаті Г. Рейдом, в результаті якої останні звернулися з листом до міністра фінансів США з проханням виділити фінансову допомогу автовиробникам. Однак, незважаючи на всі заклики і листи підтримки, Білий дім заявив, що фінансування угод про злиття і поглинання не входить до компетенції федерального уряду, і запропонував натомість у позачерговому порядку виділити кошти з 25-мільярдної програми Міністерства енергетики, спрямованої на створення автомобілів з більш високими вимогами до ефективності та екологічним стандартам.

На даному етапі лобіювання застосовувались наступні методи бюджетного лобіювання:

1. Прямі контакти з законодавцями або чиновниками;

2. Неформальні контакти з законодавцями або чиновниками;

3. Листи підтримки.

Під час другого етапу (12 листопада - 11 грудня 2008 р.) фокус лобістських зусиль був переміщений на Конгрес США, при цьому цілі піддалися корегуванню. Відтепер йшлося не про державний кредит на угоду про злиття «Дженерал моторс» і «Крайслера», а про кредити самим компаніям.

12 листопада Б. Френк, голова комітету Палати представників з фінансових послуг, і сенатор К. Левін, заявили про початок роботи над законопроектом про виділення 25 млрд. дол «Великій трійці» з програми реструктуризації проблемних активів Міністерства фінансів.

«Дженерал моторс» активно почала розсилати своїм співробітникам, дилерам, постачальникам (на підприємствах яких працюють 4,5 млн. людина), листи з метою ініціювати кампанію телефонних дзвінків, телеграм, листів членам Конгресу, з тим, щоб переконати їх підтримати виділення кредиту.

На підтримку цієї ініціативи тут же виступила А. Вілсон, голова Асоціації виробників двигунів та обладнання, а також Б. Джост, глава департаменту зі зв'язків з урядом Торгової палати США.

Проте глава сенатського комітету з банків, житловому будівництву і міських справах К. Додд зазначив, що на даний момент в Сенаті немає достатньої кількості голосів у прихильників допомоги автомобільної промисловості та варто почекати до 20 січня 2009 коли новий президент вступить на посаду і новий Конгрес розпочне свою роботу, де у демократів буде більше голосів в обох палатах парламенту, ніж у Конгресі 110-го скликання.

На даному етапі лобіювання застосовувались наступні методи бюджетного лобіювання:

1. виступи на слуханнях у Конгресі або в федеральному відомстві;

2. прямі контакти з законодавцями або чиновниками;

3. неформальні контакти з законодавцями або чиновниками;

4. коаліції: робота з іншими групами, планування спільної стратегії з федеральними службовцями;

5. кампанії в пресі: інтерв'ю з журналістами, розміщення оплаченої реклами

Основні точки доступу другого етапу:

1. бюджетні підрозділи міністерств та відомств ;

2. бюджетні комітети палати представників і сенату;

3. кокуси.

Громадська думка, яке є важливим чинником успіху або провалу будь масштабної лобістської кампанії, напередодні слухань у Конгресі склалося вкрай несприятливе. 54% американців за даними опитування газети «Вашингтон пост» і телеканалу «Ей-бі-сі ньюз» (ABC News), негативно ставилися до виділення бюджетних коштів корпораціям.

У цілому, за даними Центру за відповідальну політику, витрати автомобільної промисловості на лобізм в 2008 р. склали 50 млн. дол а на виборчі кампанії різного рівня - 15 млн. доларів 20 листопада 2008 на слуханнях у Конгресі законодавці відмовилися розглядати питання про виділення фінансової допомоги членам «великої трійки», оскільки ті не надали конкретних бізнес-планів щодо витрачання коштів.

Але головну роль у невдалому результаті слухань відіграла преса, сфокусувати увагу громадськості на тому факті, що генеральні директори «великої трійки» прилетіли до Вашингтона просити кошти платників податків на корпоративних літаках.

Під час третього етапу (12-20 грудня 2008 р.) Лобістська діяльність була спрямована на вихідні об'єкти - Білий дім і Міністерство фінансів. 12 грудня, тобто на наступний день після відмови Сенату розглянути законопроект про державні кредити «великій трійці», Білий дім, враховуючи кепську ситуацію на ринку праці, виступив із заявою про те, що тепер буде розглянута можливість виділити необхідні кошти з програми полегшення проблемних активів Міністерства фінансів, проти чого адміністрація США заперечувала ще в жовтні 2008 р. В очікуванні федеральної допомоги «Дженерал моторс» і «Крайслер» почали скорочувати операційні витрати по всіх можливим і неможливим категоріями: корпорація «Крайслер» оголосила про закриття всіх 30-ти заводів з 19 грудня по 19 січня і звільнила 5 тис. «Дженерал моторc» скоротила бюджет на маркетинг на 20%, скасувала спонсорську допомогу благодійним організаціям

Головним методом лобіювання на даному етапі можна назвати:

«Метод публічного протесту».

Після довгих протестів 19 грудня Дж. Буш молодший оголосив про виділення 17,4 млрд. доларіа з 700-мільярдної програми Міністерства фінансів США корпораціям «Дженерал моторс» і «Крайслер.

Що стосується виплат компенсацій робітникам на медичне обслуговування ,то вони повинні виплачуватись акціями корпорацій, а виплати раніше звільненим співробітникам підлягають ліквідації.

На закінчення відзначимо, що аналіз звітної документації лобістів показав досить стабільну кореляцію між числом знову зареєструвалися лобістів і електоральним циклом. Безпосередньо в рік виборів відзначається зниження кількості нових лобістів та суттєве зростання в наступний рік. Ця закономірність характерна як для всього корпусу найманих представників інтересів, так і для тих, хто спеціалізується на федеральному бюджеті. Дана обставина пояснюється зовнішніми і внутрішніми факторами: до перших належить небажання обранців народу занадто активно залучатися до відстоювання приватних інтересів, до других - обережність самих лобістів, оскільки вони чекають результатів виборів, адже від персонального складу Конгресу і адміністрації США залежить сукупність точок доступу, які вони зможуть задіяти.

Висновки до розділу 3

Проведений в даному розділі аналіз діяльності двох учасників бюджетного лобізму (Асоціаційного та Корпоративного) дозволяє зробити кілька висновків. Поразка автомобільних корпорацій на першій стадії (розгляд фінансового законопроекту в Конгресі) та вдала лобістська діяльність Асоціації медичних організацій Західної Вірджинії, пояснюється не стільки переліком використаних методів лобіювання, тут принципових відмінностей не спостерігалося ( виключення - методи листів підтримки та метод публічного протесту). Асоціація медичної організації Вірджинії не допускали істотних помилок у плануванні своєї лобістської кампанії - використовували весь набір прийомів і методів, досить успішним були – прямі контакти з сенатом , брифінги та неформальні зустрічі. Інша справа, «Дженерал моторс» і «Крайслер», які намагалися зафіксувати своє технологічне відставання від японських автовиробників шляхом протидії підвищенню стандартів економічності та екологічності машин на рівні як законодавчому, так і судовому (подача позовів проти урядів штатів з більш високими вимогами до автомобілів) . Через кілька років, коли виникла потреба в державному кредиті, вкрай негативний корпоративний імідж, що склався в результаті помилкової лобістської стратегії з'явився непереборною перешкодою для отримання державної позики на стадії розгляду законопроекту в Сенаті. Але подальша перемога представників Торгової Палати США, одних з найбільших суб’єктів лобістської діяльності по фінансовим витратам на останній стадії - Білий дім - викликано суто екзогенними факторами: великою часткою автомобілебудування як сфери економіки США. У цьому випадку, останньою краплею стали нові дані по безробіттю - найгірші з 1974 року (у листопаді 2008 р понад півмільйона американців втратили робочі місця.).