50

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара

Факультет суспільних наук та міжнародних відносин

Кафедра політології

ДИПЛОМНА РОБОТА

Лобізм як інститут сучасної демократії (аналіз сучасних США)

Виконавець

студентка групи: СП-9-1 ___________________ Тюлякова В.В

Науковий керівник

кандидат історичних. наук.,

доцент кафедри політології ___________________ Герман Ю. О.

Допускається до захисту:

___________________

2013

ЗМІСТ

Вступ Розділ 1. Політико - правова специфіка лобістської діяльності у штатах 1.1 Лобізм як елемент політичної системи США 1.2 Нормативно-правове регулювання лобізму в США Розділ 2. Особливості бюджетного лобіювання в США 2.1 Сутність та структура бюджетного лобіювання 2.2 «Точки доступу» бюджетного лобіювання 2.3 Характеристика методів бюджетного лобіювання Розділ 3. 3.1 Асоціації в Бюджетному процесі США ( Американська Медична Асоціація) 3.2 Корпорації в Бюджетному процесі США («Дженерал моторс» та «Крайслер») Висновки Перелік посилань

5 10 21 27 34 34 49 53 59

Реферат

Дипломна робота: с., джерела

Тема: Лобізм як інститут сучасної демократії (аналіз сучасних США).

Науковий керівник: кандидат історичних наук, доцент кафедри політології Герман Ю.О.

Об’єктом дослідження є лобізм як елемент політичної системи США.

Мета роботи: З’ясувати місце лобізму в політичній системі США та описати його нормативне регулювання. Проаналізувати феномен бюджетного лобіювання. Простежити взаємозв’язок впливу суб’єктної приналежності лобістів відносно отримання ними бюджетних асигнувань. Визначити головних суб’єктів бюджетного лобіювання та показати на прикладі сутність їх діяльності.

Методи дослідження: системний, порівняльний, історичний, кількісний, структурно-функціональний, метод типології .

Одержані висновки та їх новизна: досліджено сутність та місце лобізму в рамках політичної системи США; значну увагу приділено вивченню принципів бюджетного лобіювання в різних структурних елементах політичної системи США, які за практичним використанням відповідають цілям та фінансовим можливостям зацікавленим групам та політичним інститутам; визначено специфічні риси лобіювання в бюджетному процесі США; досліджено роль впливу бюджетних асигнувань на результат виборчої діяльності; проаналізовано діяльність найбільш прибуткових фірм, що займаються лобізмом та лідерів по затратам на лобістську діяльність; описано структуру бюджетного лобізму, на основі чого було виокремлено ключових гравців даного виду лобіювання та досліджено діяльність їх найбільших представників.

Результати дослідження можуть бути застосовані у науково-дослідницькій сфері, при написанні контрольних робіт, рефератів та курсових робіт.

Ключові слова: ЛОБІЗМ, БЮДЖЕТНИЙ ЛОБІЗМ, «ТОЧКИ ДОСТУПУ», КОКУСИ, НЕОІНСТИТУЦІОНАЛІЗМ, GR, ПЛЮРАЛІЗМ, ЕЛІТИЗМ, КЕЙ-СТРІТ

РОЗДІЛ 1. ПОЛІТИКО - ПРАВОВА СПЕЦИФІКА РЕГУЛЮВАННЯ ЛОБІСТСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ У ШТАТАХ

1.1 Лобізм як елемент політичної системи сша

В умовах сучасного суспільно-політичного життя лобіювання в США є незмінною частиною політичного процесу. Лобіюванням займаються як незалежні фірми, так і зареєстровані лобісти при органах законодавчої та виконавчої влади. Методи лобіювання стають новим законним та зручним засобом збагачення та досягнення комерційних інтересів та політичних рішень .

Лобізм як елемент політичної системи може представляти собою процес по просуванню інтересів приватних осіб, корпоративних структур (а також представляють їх професійні лобістські фірми та громадські організації) в органах державної влади, з метою прийняття вигідного для них політичного рішення. Термін лобізм має англомовне походження, хоча в англійську мову він прийшов з середньовічної латині. Ще в 16 столітті це слово використовувалося для позначення проходів або критих галерей в монастирях. Століття по тому словом «лобі» стали називати приміщення для прогулянок у палаті громад Англії. Варто звернути увагу на те, що і сьогоднішнє розташування англійського парламенту називається Westminster, що можна перекласти як «західна монастирська церква».

Політичного відтінку термін набув в кінці 18 століття в Сполучених Штатах Америки. Перша поправка до Конституції США, в якій декларується право громадян США "мирно збиратися і звертатися до уряду з петиціями про задоволення скарг", вперше заклала основу для розвитку явища через систему правових норм. Вже в 1808 році слово «лобі» було вперше зафіксовано в протоколах Конгресу США десятого скликання. А приблизно з середини 19 століття «лобі» і похідні від нього стають одними з найбільш вживаних в американському політичному лексиконі. Саме в цей час під ним стали розуміти місце, де зацікавлені особи могли донести свою позицію до членів Палати представників і сенаторів. Згідно з правилами вхід до зали засідань їм був заборонений. Саме тому, що «прохачі» не могли пройти далі холів і прийомних, їх назвали лобістами. Найчастіше таким місцем виступала передпокій нижнього поверху будівлі Капітолію . У цьому місці представники громадських кіл та організацій отримували можливість зустрічатися і впливати на представників влади [4].

Важливий крок до становлення цього елементу був прийнятий в 1960-1970 роки, коли була проведена реформа державних органів США, зокрема Конгресу. Конгрес став більш відкритим для громадськості, дав більше прав рядовим членам парламенту. Цей крок був дуже значним для подальшого розвитку елементів політичної системи США. В Конгресі утворилося більше комітетів, які контролювалися великою кількістю груп інтересів. Ці зміни дозволили групам інтересів ефективніше впливати на політичне життя США. Вони були викликані багатьма причинами і не в останню чергу, активною діяльністю лобістів.

Істотним поштовхом до утворення сильних лобістських організацій стала В'єтнамська війна. Питання про війну розкололо членів Конгресу на дві протиборчі угруповання: на тих, які виступали за війну і на тих, хто виступав проти війни. Протистояння в Конгресі між цими угрупованнями почалося з мобілізації антивоєнних сил. Антивоєнна боротьба лобі дозволила створити основу для подальшого втручання у зовнішню політику США лобістів. Також ця боротьба вплинула на всіх учасників цього процесу, зокрема була проведена реформа законодавчої влади, описана вище. Всі ці зміни привели до зростання числа і ступеня впливу груп інтересів на органи державної влади. Необхідність дослідження місця лобіювання в політичній системі підкріплюється створенням у 1979 році Американської Ліги лобістів. Найважливішим її завданням є утвердження професії лобіста, як самостійної, що володіє власним змістом, зробити її загальновизнаною, підняти її престиж у суспільній думці, пропагувати її роль і значення в процесі вироблення і прийняття рішень органами державної влади. Факт створення професійної спілки лобістів - показник того, що лобізм в США на сьогоднішній день повністю сформувався як політичний інститут. Для розвитку лобізму в США є декілька передумов. Перша передумова закріплена в самій політичній системі : Члени Конгресу незалежні від президента в силу того, що між Конгресом і урядом США не існує таких узаконених зв'язків, які могли б змусити конгресмена змінити свою позицію, якщо вона не відповідає позиції президента. І те, що американська двопартійна система, що склалася, не передбачає жорсткої партійної дисципліни. По суті голосування в Конгресі визначає не партійна приналежність, а інтереси конкретного конгресмена. Члени Конгресу представляють насамперед свій штат або округ, інтереси якого в умовах сучасної ринкової економіки становлять інтереси безлічі великих і дрібних груп, які можуть збігатися або не збігатися.

Знадобилося майже сторіччя для того, щоб лобізм став темою наукових досліджень : першою роботою, присвяченою лобіюванню інтересів в державних структурах, була праця Артура Бентлі «Процес державного управління. Дослідження громадського впливу», який побачив світ у 1908 р. Серед перших робіт американських дослідників лобізму слід також відзначити «Політику тиску. Історія Ліги Анти-Салону» Пітера Одегарда, «Представництво груп в Конгресі» Едварда Пендлтон Герінга і «Політику,тиск і тарифи» Елмера Еріка Шатшнайдера. Ці дослідники заклали основу досліджень лобізму як політики групових інтересів.

Введення інституту лобізму займає важливе місце в політичній системі США, граючи роль своєрідного важеля впливу на прийняття ключових рішень у житті країни, що дозволяє різним групам громадян успішно відстоювати свої інтереси. Напередодні президентських виборів, результат яких може кардинальним чином змінити розстановку сил у владних структурах, діяльність лобістів набуває особливої ​​значущості у зв'язку з тим, що вони володіють серйозними ресурсами, що дозволяють підтримати того чи іншого кандидата, а згодом вплинути на формування політичного курсу країни. Прогнозувати напрям розвитку політичного процесу в США, навіть у короткостроковій перспективі, можливо лише беручи до уваги такий могутній чинник політичного життя, як лобізм.

Як елемент політичної системи, в штатах він проявляється в різних сферах соціально-економічного життя суспільства, а, отже, і виступає в різних видах. На основі дослідження американської політичної системи, економістами - політологами Б.Волпом і Б.Левіном була висунута класифікація лобістських груп на: зовнішні (юридичні фірми, корпорації, що спеціалізуються на зв'язках з урядовими структурами, а також PR-організації та фізичні особи, які працюють за контрактом від імені великих компаній і мають досвід роботи в державних структурах), внутрішні (отримують фіксовану заробітну плату і захищають інтереси клієнта ,такими стають в процесі просування корпоративними кар'єрними сходами: "маркетинг - відділ продажу - директорський офіс"), асоціації( відстоюють колективні інтереси підприємств, що працюють в одній або кількох галузях :поліогалузеві і моногалузеві асоціації, професійні асоціації), профспілок (найбільш ідеологізовані лобісти, які в якості методу лобістської діяльності використовують, в основному, участь у фінансуванні виборчих компаній) , лобісти громадських інтересів (групи, що захищають суспільні інтереси і є прямою протилежністю асоціаціям, оскільки вони лобіюють не свій економічний інтерес, а лише бачення суспільного інтересу (виступають у формі некомерційних благодійних організацій - борці за права жінок, етнічних і сексуальних меншин, захисники тварин, об'єднання людей, хворих на рак , СНІДом).

Як соціальний інститут, він може бути використаний або на благо всього суспільства, або для реалізації інтересів, які в подальшому будуть пригнічувати інтереси більшої частини суспільства. Все залежить від соціально - економічної, політичної і культурного середовища та багатьох інших факторів. Для того щоб він приносив користь суспільству необхідні такі умови (відповідають політичній системі США): реальна дія політичних інститутів і норм, економічна і політична стабільність, свобода засобів масової інформації, стійке і розвинуте громадянське суспільство. Лише за наявності даного набору чинників збільшуються шанси на використання лобізму в суспільних інтересах. Коли порушуються всі перераховані вище умови, лобізм виходить за цивілізовані рамки і акумулює негативні наслідки [1, c.59].

У процесі свого розвитку американський лобізм досяг рівня самостійного політичного інституту, втіливши у собі сутнісні риси, що були породжені в політичній системі США. Як інститут, він володіє власними матеріальними, структурними, організаційними, професійними, функціональними та іншими характеристиками, що забезпечують його постійну, активну і ефективну участь в політичному процесі (тобто в процесі розробки та прийняття рішень федеральними органами влади). В даний час розмах лобістської діяльності такий, що на сотні законопроектів, щорічно розглянутих американським Конгресом, припадають сотні постійно і активно лобіюючих організацій (самих різних за складом, призначенням, економічним, соціальним і іншими ознаками). Сукупний ефект їх зусиль такий: в архівах Конгресу США лежить чимало законопроектів, похованих під натиском зацікавлених груп, в Зводі законів США є чимало законів, схвалених всупереч такого натиску, але в переважній більшості випадків вони рідко приймаються законодавцями в тій чи іншій мірі значний закон вільний від слідів, що залишаються лобіюванням, якщо не в змісті основних статей, то хоча б у вигляді поправок або нюансів у формулюваннях окремих положень. Те ж відноситься і до великої кількості адміністративних актів, що видаються органами виконавчої влади [24, с.62].

Як кожен процес він має певні цілі,до основних цілей лобізму в США прийнято відносити: а) зміна податкової політики, б) отримання бюджетних асигнувань (те і інше можна узагальнено об'єднати поняттям "вплив на бюджетний процес", або "державну фіскальну політику"), в) вплив на законодавчу діяльність у сфері стандартів виробленої продукції та регламентації правил її збуту, г) взаємовідносини з регулюючими органами, д) підтримка клієнта на ринку державних закупівель (на державних тендерах) та багато інших цілей [3, с. 22].

Дана система дає змогу реалізувати інтереси різних груп громадян через організований вплив на законодавчу та адміністративну діяльність державних органів. На прикладі цю технологію можуть використовувати навіть звичайні виробники конкретних товарів (робіт і послуг),які намагаються підтримувати постійний зв'язок з представниками влади, оскільки для них регуляція цін, податків, умов їхньої діяльності, обсягів державних закупівель є вкрай важливими питаннями. На законодавців та інших представників державної влади вони впливають через листи, телеграми, засоби масової інформації, демонстрації, мітинги т.д. Всі ці дії, способи впливу на представників влади з метою прийняття вигідного для обмеженої групи осіб політичного рішення і називають лобіюванням. Групи зі спеціальними інтересами компенсують свої витрати, якщо законопроект, який вони відстоюють, буде прийнятий. Вигоди від прийняття закону будуть реалізовані всередині зацікавленої групи, а витрати понесе все суспільство. У США лобісти представляють собою висококваліфікованих фахівців, здатних зібрати необхідну інформацію і зробити так, щоб органи влади прийняли рішення на користь тієї групи, політику якої вони відстоюють. Часто лобісти виконують роль посередників у різного роду угодах між групами інтересів і політичними діячами, здійснюючи тим самим вплив на політичний курс країни. У багатьох випадках, лобізм називається п'ятої гілкою влади. Виходячи з цього, лобізм займає важливе місце в механізмі демократії і в цілій політичній системі держави

Сьогодні лобістські компанії діють в США на всіх рівнях влади. До лобіювання своїх інтересів у Сполучених Штатах вдаються тисячі комерційних та громадських організацій - від глобальних транснаціональних корпорацій до невеликих фірм чи окремих лобістів. Як зазначають експерти американського "Center for Responsive Politics", минулого року в США на оплату лобістської діяльності було витрачено 3,3 млрд. дол. Газета "Вашингтон пост", із посиланням на звіт громадської організації "Political Money Line", навіть підрахувала, що тільки за півріччя на лобіювання Конгресу та центральних органів виконавчої влади Сполучених Штатів офіційно було витрачено понад 1,16 млрд. дол., що становило 194 млн. дол. на місяць, 6,5 млн. дол. щоденно і 270 тис. дол. кожної години. Водночас видання зазначає, що за його оцінками, загальні витрати на лобізм в країні щорічно становлять понад 10 млрд. дол.

Найбільші лобістські бюджети мають бізнесові, фармацевтичні, комунікаційні, медичні, пенсійні, енергетичні, автомобільні та тютюнові корпорації. Широко використовують механізм лобіювання й місцеві органи влади Сполучених Штатів, зокрема з питань розподілу бюджетного фінансування, охорони довкілля, будівництва федеральних автомагістралей тощо.

Проте американські лобістські компанії важливу роль грають саме у політичній сфері, виступаючи спонсорами виборчих кампаній провідних партій країни, працюючи у виборчих штабах та на президентських виборах. Низка американських експертів вважає, що лобісти фактично перетворюються на четверту гілку влади США, доповнюючи законодавчу, виконавчу та судову.

Деякі американські дослідники стверджують, що лобісти де-факто перетворюються на "четверту гілку" влади США, доповнюючи виконавчу, законодавчу і судову. Більшість лобістських компаній, що діють у Вашингтоні, мають офіси на вулиці К\К-стріт. Тому терміном "Кей-стріт" часто позначають лобістів у їх сукупності. Як зазначає з цього приводу член Палати представників Р.Емануель: "Кей-стріт перетворилася на тіньову контору Конгресу, яка організовує дорогі відпустки, переписує законодавство та виступає як бюро з працевлаштування колишніх конгресменів" [7, с.22].

Таким шляхом відстоювання своїх інтересів займаються сьогодні у Вашингтоні близько 80 тис. осіб, при цьому тільки при Конгресі США у 2011 році було зареєстровано понад 12,6 тис. професійних лобістів та 3 тис. лобістських організацій, серед яких 272 колишніх члена Конгресу та понад 2 тис. інших колишніх високопосадовців. Попередній досвід роботи таких лобістів є дуже цінним з точку зору їхньої нової діяльності, оскільки їм добре відомі процедурні тонкощі щодо розробки та прийняття рішень, вони зберегли та підтримують зв'язки з тими, хто продовжує працювати на державній службі. Американські лобісти мають навіть свою професійну асоціацію - Американську лігу лобістів, що об'єднує понад 900 членів організації, значно вище ніж у інших груп та громадських структур [7, с.24].

На сьогоднішній день в Америці феномен лобізму увібрав в собі суть явища , що є не тільки засобом досягнення певних цілей,а і прийняв вигляд певної комунікації, оскільки заснований на наданні послуг у вигляді впливу і домовленостей. Комунікаційний характер лобізму закріплений юридично,в законодавчих актах регулювання лобізму у США, фігурує поняття «лобістської комунікації».

Як феномен комунікації він має вигляд специфічного та важливого способу зв’язку з громадськістю. Це пов’язано з тим, що важливою частиною суспільних відносин є система влади. У неї включені різні групи громадськості. У розвитку такого роду комунікацій зацікавлені й економічні структури, і соціально-політичні організації, і різноманітні соціальні групи, і сама влада. Питання про те, хто в кому має більшу потребу – влада в “лобістах забезпечений ні інтерес влади, ні інтерес громадськості [5, с.352].

Підсумовуючи всі уявлення до розуміння ролі лобіювання в політичній системі США можна констатувати, що всі попередні численні дослідження акцентували свою увагу в багатьох випадках виключно на законодавчу закріпленість феномену лобізму, та на його роль в досягненні інтересів саме певних кругів та індивідів . Натомість, дане дослідження розширює розуміння лобізму за рахунок включення до аналізу факторів того, що лобізм є особливим елементом політичної системи , саме тому, що ціллю його є відстоювання не лише окремих інтересів а й загального блага суспільства, умовою досконалого функціонування якого, грає важливу роль - дія політичних інститутів та стан громадянського суспільства.