22. Характеристика регістрів, що використовуються для синтетичного обліку витрат при журнальній формі обліку. Ж.5, 5а.

Облік витрат виробничої діяльн ведеться у Журналах 5 i 5А.

Підприємства можуть використовувати варіанти бухгалтерського обліку виробничих витрат із застосуванням рахунків класу 9 або з одночасним використанням рахунків класів 8 i 9. Тому й запропоновано два варіанти журналу.

Якщо підприємством не застосовуються рахунки класу 8, то облік витрат операційної діяльності i надзвичайних подій ведеться у скороченому Журналі 5. Відображення операцій з використанням рахунків класів 8 i 9 здійснюється у Журналі 5А.

Для складання Журналів 5 i 5А використовуються дані первинних документів, накопичувальних відомостей, аркушів-розшифровок, інших журналів, можливо, i бухгалтерських довідок.

Журнал складається з 4 розділів: 1) З кредиту рахунків 90, 92, 93, 94, 95, 96, 97, 98, 99 в дебет рахунків, зокрема в Д79, Розділ I Журналу 5 і Журналу 5 А заповнюється після складання розділів II і III (або III А); 2) Витрати з податку на прибуток, витрати фінансової та інвестиційної діяльності, інші витрати; 3) Витрати діяльності; 4) Аналітичні дані до рахунку 28 «Товари». У розділі IV узагальнюються аналітичні дані про операції з товарами і торговою націнкою.

Під-ва, які не використовують рах.8 класу у складі ж.5 ведуть 3 розділ, в якому узагальнюється інф-ція про витрати на вир-во, собів-ть реалізації, ЗВВ, адмін..витрати, витрати на збут, інші операц.витрати, надзвичайні витрати по невиробн.напрямкам.

У розділах III i IIІА Журналів 5 i 5А записи ведуться за кредитом рахунків: 20 "Виробничі запаси", 22 "Малоцінні та швидкозношувані предмети", 23 "Виробництво", 24 "Брак у виробництві", 25 "Напівфабрикати", 26 "Готова продукція", 28 "Товари", 39 "Витрати майбутніх періодів", 65 "Розрахунки за страхуванням", 66 "Розрахунки з оплати праці", 91 «ЗВВ» в дебети рахунків витрат: 1-витрати на виробництво; 2-собівартість реалізації, 3-ЗВВ, 4-Адмін.витрати, 5-витрати на збут, 6-інші витрати операційної діяльності, 7-надзвичайні витрати.

Особливістю узагальнення витрат в ж.5, 5А є те, що витрати по під-ву збираються у відповідних розділах незалежно від того, на яких рахунках вони збираються у розрізі кореспондуючих рахунків.

Недоліком ж.5, 5А є те, що в них не передбачено проводити розрахунок вир.собів-ті випущеної пр.-ції, як це було передбачено в ж/о 10, тому для проведення звіряння з даними карток аналіт обліку витрат на вир-во під-вам необхідно здійснювати такий розрахунок у довільній формі.

23. Аналіз взаємозв’язку витрат, обсягу виробництва і прибутку. Точка беззбитковості.

Метою утворення кожного під-ва в умовах ринку є отримання прибутку. Аналіз CVP (витрат, обсягу, прибутку) – метод дослідження взаємозв’язку витрат, обсягу діял-ті та прибутку, який дозволяє знайти відповідь на наступні питання: 1)який обсяг реалізації забезпечить відшкодування витрат та отримання прибутку; 2)як буде впливати на прибуток під-ва зниження ціни реалізації та збільшення обсягу реалізації пр.-ції; 3)платити персоналу, який займається збутом пр-ції оклади або комісійні; 4)якщо збільшити витрати на рекламу до певної суми, то на скільки треба збільшити обсяг реалізації, щоб забезпечити існуючий обсяг прибутку.

Аналіз CVP дозволяє вивчити вплив змін величини витрат, обсягу та ціни реалізації на прибуток та визначити оптимальну структуру витрат під-ва.

Аналіз беззбитковості заснований на розподілі витрат на змінні та постійні і розрахунку точки беззбитковості дія-ті під-ва.

Точка беззбитковості – це обсяг реалізації, при якому доходи під-ва забезпечують покриття його витрат, а прибуток відповідно дорівнює 0.

Аналіз CVP найбільш ефективно застосовувати при умові відносно постійних продажних цін та незмінних змінних витрат на одиницю пр.-ції.

Розрахунок точки беззбитковості можна проводити при однорідному асортименті пр.-ції. Якщо асортимент має широку амплітуду, то він не завжди має практичне значення і трудомісткий.

Доход від реалізації = змінні витрати+постійні витрати+прибуток

PX=VX+F+G, де P – продажна ціна 1 пр-ції, Х – кіл-сть реалізованої пр.-ції в нат.одиницях; V – змінні витрати на 1 пр-ції; F – постійні витрати на реалізовану пр.-цію; G – прибуток від продажу.

Якщо G=0, то PXg=VX+F, де Xg – точка критичного обсягу об’єму продажу.

Точка беззбитковості може розраховуватися у грошову виразі та нат.одиницях:

Xg=(VX+F)/ P – в натуральному вираженні.

Розрахунок точки беззбитковості може відбуватися за допомогою показника маржинального доходу (різниця між доходом від реалізації та змінними витратами під-ва). Тому можна зробити висновок, що маржинальний доход – це постійні витрати + операційний прибуток. Маржинальний доход на об’єм реалізації буде визначатись так: (P-V)*Х. Маржинальний доход на одиницю: (P-V).

Виходячи з цього формула доходу під-ва буде наступною: (P-V)*Х= F+G. Точка беззбитковості: Xg = F/(P-V).