Оцінка корумпованості сфер економічної діяльності

Країни	Ступінь оцінки корумпованості сфер діяльності (1- не корумпована, 5 – дуже корумпована)
	Політичні партії	Парламент / законодавство	бізнес	медіа	армія	Неурядові організації	Релігійні установи	Система освіти	Судова система	Медичні послуги	Правоохоронні органи	Реєстраційна та дозвільна с-ма	Комунальні підприємства	Податкові органи
Молдова	3,7	3,6	3,5	2,8	2,6	2,4	2,2	3,3	3,7	3,8	4,1	3,2	2,4	3,1
Росія	3,7	3,9	3,9	3,7	3,8	3,2	2,5	3,9	3,9	3,9	4,1	3.7	3	3,4
Україна	4,1	4,1	3,9	3,2	3,1	3,2	2,3	3,8	4,2	4	4,1	3,4	3,1	4
Фінляндія	3,3	2,5	2,9	3	1,8	2,5	2,6	2	2,1	2,1	1,8	1,7	2,2	2,1
Швеція	3,2	2,5	3,1	3,2	2,4	2,3	3,1	2,1	2,4	2,4	2,5	2,2	2,4	1,9
США	4,1	3,7	3,5	3,6	2,9	3	3,1	3	3,5	3,2	3,2	2,6	3	3,5

Як видно з вище наведених даних (див. табл.. 2.1.), корумпованість даних сфер діяльності в Україні є значно більшою ніж в інших країнах. А найбільш корумпованими є судова система, політичні партії, законодавство та правоохоронні органи. Що в свою чергу підвищує рівень тонізації економіки України та її складову - вімивання грошей.

Ще одним негативним моментом можна вважати недосконалу законодавчу базу врегулювання даних процесів. Необхідно розробляти відповідні програми по боротьбі з корупцією, відмиванням грошей та незаконним приховуванням доходів. Сама ж розробка нічого не дасть доти, поки всі встановлені вимоги не будуть виконуватись повністю.

З метою запровадження комплексу заходів щодо детінізації економіки в Україні, збільшення обсягів реального ВВП, підвищення суспільного добробуту Кабінетом Міністрів України було розроблено Державну програму детінізації економіки на 2005-2010 роки [86].

Ознайомлення з текстом документа дає підстави вважати, що зусилля уряду будуть сконцентровані на боротьбі з причинами тінізації економіки в Україні. У Програмі задекларовано наміри створити сприятливі економічні умови для діяльності підприємств і не застосовувати адміністративно-фіскальних методів впливу на тіньовий сектор економіки. Фактично урядовці визнали, що поки не вдасться обмежити зловживань представників контролюючих органів, про реальне зменшення питомої ваги тіньового сектору в економіці України говорити передчасно.

Проте найдієвішим заходом щодо скорочення тіньового сектору можуть бути саме економічні методи впливу для створення умов підвищення зацікавленості юридичних осіб у легалізації доходів. Однак у Програмі цьому приділено лише три пункти (21, 22, 23 і частково 36) у розділі "Легалізація нерегламентованої зайнятості та доходів населення". Саме через прискорення проведення комплексної пенсійної реформи, запровадження низьких ставок прибуткового податку з громадян за прикладом Російської Федерації, створення дієвого контролю за виплатою заробітної плати лежить шлях до скорочення тіньового сектору в економіці України.

Для прискоренішого процесу детінізації економіки слід проводити послідовнішу державну політику, яка б законодавче гарантувала недоторканність легалізованого капіталу некримінального походження.

У цьому зв'язку варто згадати про рішення FATF внести Україну до "чорного" списку країн, які не сприяють міжнародним зусиллям у боротьбі з відмиванням брудних коштів. Прагнучи створити засади відкритої і прозорої економіки, в Україні вже почали запроваджувати заходи, що унеможливлюють використання банківського сектору для відмивання коштів. Згідно з базовими умовами FATF щодо обов'язковості ідентифікації клієнтів в Україні заборонено відкривати кодовані валютні рахунки. Водночас у Кримінальному кодексі України (що набув чинності з 01.09.2001 р.) міститься ширший перелік предикативних злочинів, доходи від яких можуть бути предметом розслідувань у справах про відмивання коштів.

Та все ж базовою передумовою створення ефективного механізму протидії відмиванню коштів, отриманих нелегальним шляхом, є прийняття Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, отриманих злочинним шляхом".

Загалом у контексті проблеми зменшення обсягів тіньового сектору в Україні необхідно продовжити комплекс реформ у податковій сфері, при цьому основна увага має бути приділена таким напрямам:

- зміцненню податкової системи та податкової служби на основі змін у податковому законодавстві;

- підвищенню прозорості у податковій сфері та належному контролю операцій органів державного управління;

- створенню правового механізму та відповідної інфраструктури для протидії відмиванню коштів, отриманих незаконним шляхом, і поверненню незаконно вивезених з України капіталів;

- зміцненню методів управління у державному секторі, а також удосконаленню функціонування державної влади в цілому.

Існування потужного тіньового сектору спричиняє низку серйозних проблем, серед яких:

- рішення про перехід до неофіційного сектору призводить до руйнування фіскальної (податкової) бази, необхідної для виконання державою своїх функцій;

- перебування поза межами офіційної економіки накладає обмеження на можливості розширення виробництва, а отже, економічного зростання країни;

- тіньовий сектор є каналом, чи посередником, поступового залучення до легальної економіки суто кримінальних грошей,

- значні обсяги тіньової економіки та високий рівень корупції, що з нею асоціюється, негативно впливають на інвестиційну привабливість України.

Ключовою проблемою, пов’язаною з існуванням тіньового ринку праці є нелегальні доходи громадян, не враховані і відповідно не оподатковані. При цьому податок з доходів фізичних осіб є основним джерелом наповнення місцевих бюджетів (понад 70 %), метою яких є вирішення соціальних проблем кожного окремо взятого населеного пункту.

Проблема легалізації особистих доходів має кілька вимірів:

- легалізація доходів як обов’язкове декларування поточних доходів громадян;

- включення в офіційну економіку заощаджень, що перебувають поза межами банківського обігу;

- повернення до офіційної економіки фінансового капіталу, що перебуває поза межами України.