69. Національних характер освіти і виховання: нація і національна ідея як опорні поняття теоріі нац. Навчання і вих.

Сучасна система українського виховання має формуватися як система національна. В широкому сенсі вона передбачає привласнення людиною тих вартостей, завдяки яким живе народ і завдяки яким українська нація вирізняється з-поміж інших.

Національне виховання - це система поглядів, переконань, ідеалів, традицій, звичаїв, створена впродовж віків українським народом і покликана формувати світоглядні позиції та ціннісні орієнтири молоді, яка реалізується через комплекс відповідних заходів.

Його основна мета - виховання свідомого громадянина, патріота, набуття молоддю соціального досвіду, високої культури міжнаціональних взаємовідносин, формування у молоді потреби та уміння жити в громадянському суспільстві, духовності та фізичної досконалості, моральної, художньо-естетичної, трудової, екологічної культури.

Головними складовими національного виховання є громадянське та патріотичне виховання.

Грунтується на таких принципах:

• демократичності - визнанні права кожного на свободу виявлення своєї творчої індивідуальності, усунення авторитарних методів виховання;

• гуманізації - створенні умов для особистісної самореалізації, формуванні людяної, щирої, особистості;

• єдності навчальної та виховної діяльності;

• послідовності, системності і наскрізності;

• диференціації та індивідуалізації виховного процесу - врахуванні у виховній діяльності рівнів фізичного, духовного, психічного, соціального, інтелектуального розвитку учнів, стимулюванні їхньої активності та розкритті творчої індивідуальності;

• єдності теорії та практики - реалізації набутих студентами знань, умінь і навичок на практиці, включаючи самоврядну та громадську діяльність;

• природовідповідності - врахуванні багатогранної і цілісної природи людини, вікових та індивідуальних, соціально-психологічних особливостей учнів;

• пріоритету правової свідомості - вихованні поваги до конституційних прав та свобод людини.

Національно-виховна діяльність проводиться за такими напрямами: національно-патріотичне;  інтелектуально-духовне; громадянсько-правове; моральне; екологічне; естетичне; трудове; фізичне виховання та утвердження здорового способу життя.

Нація – стійка спільність людей, яка історично склалася на базі спільності економічного життя, території, мови та психічного складу, що виявляється в особливостях культури та побуту. Головні ознаки – спільність економіки, території, мови та психіки. Є риси вищі за територіальну та економічну і навіть мовну спільність, які характеризують сутність нації, – це: генетичне споріднення (одне походження), спільність духовності, моралі, релігії. Нація – вища спільність людей, ніж рід, плем‘я, народність. 

Нація має свої особливості — фізичні, психічні, свої здібності та нахили, вдачу і призначення на землі. Вона втілює в собі духовну спільність, що витворилася на основі історичної долі та спільного прагнення людей до самореалізації. Нація розвивається у просторі та в часі й охоплює різні верстви суспільства. Цементуючою її силою є національний дух, відчуття успіхів і кривди, яку їй завдають інші народи, а також прагнення жити вільно і самостійно.

Національна ідея виступає визначальним чинником державотворення.

Національна ідея (точніше мета нації) - ідея оптимальної поведінки людини на користь собі і суспільству (нації). Вона залежить від безлічі факторів (суспільно-політичних, природно-кліматичних, історичних, економічних, вікових).

Українська ідея — ідея державності та соборності. Кожна нація існує для того, щоб витворити інститут незалежної держави, яка має забезпечити людині природовідпо-відний шлях власного саморозвитку, можливість виявити себе, відтворити в собі образ і подобу Божу.

Левко Лук’яненко пропонує таке визначення: «національна ідея – це свідоме утвердження нації у всіх проявах її етнічної сутности».

Національна ідея постає як синтез національних цінностей і опредмечується в кодексах, культурі та в світогляді українського народу.

Національне виховання має здійснюватися на всіх етапах навчання дітей та молоді,забезпечувати всебічний розвиток, гармонійність і цілісність особистості, розвиток її здібностей та обдарувань, збагачення на цій основі інтелектуального потенціалу народу, його духовності й культури, виховання громадянина, здатного до самостійного мислення, суспільного вибору і діяльності, спрямованої на процвітання України.