Охорона праці та безпека у надзвичайних ситуаціях

5.1 Система охорони праці при розробці програмного забезпечення для моделювання логічних схем

Відповідно до моделі системи праці складено модель системи охорони праці (рисунок 5.1). Система праці для оптимальності повинна задовольняти вимогам ергономіки, а слідкувати за дотриманням цих вимог повинне управління охороною праці. Наведена схема пояснює модель системи охорони праці як процесу оптимізації системи праці.

5.2 Вимоги ергономіки при розробці програмного забезпечення для моделювання логічних схем

Ергономіка – наукова дисципліна, що комплексно вивчає людину в конкретних умовах її діяльності, зв’язаної з використанням машин технічних засобів.

Вимоги ергономіки до організації і проектування трудових процесів підрозділяються на економічні, психофізіологічні, психологічні.

До економічних вимог відносяться – підвищення технічної озброєності праці; найбільш повне використання устаткування й організація робочого місця; вибір оптимальної технології, усунення зайвих витрат робочого часу; стругаючи регламентація темпу і ритму роботи.

До психофізіологічного – установлення відповідності швидкісних, енергетичних, зорових і інших фізіологічних можливостей людини в розглянутому технологічному процесі; уведення раціональних режимів праці і відпочинку, скорочення обсягу інформації, зниження нервово-емоційних напруг і фізичних навантажень; професійний добір.

До психологічного – установлення відповідності закріплених і формованих навичок і можливостей сприйняття, пам’яті і мислення.

Ергономіка розглядає людину в системі "людина-машина-виробниче середовище" як ведуча ланка. Ніж складніше техніка і різноманітні взаємини з нею людини, тим велика роль приділяється "людському фактору" для досягнення мети в сучасному виробництві.

Під "людським фактором" розуміється широке коло психологічних і психофізіологічних властивостей, який володіють люди і які так чи інакше, виявляються в трудовій діяльності. Під поняттям "машина" мається на увазі всі те, що знаходиться в системі "людина-машинне-виробниче середовище" між людиною і керованим об’єктом.

Під виробничим середовищем в ергономіці розуміються: рівні небезпечних і шкідливих виробничих факторів; параметри, що супроводжують процесу застосування машин (вібрації, електричний струм і ін.); потоки інформації, що приходять у систему ззовні (розпорядження, інструкції, команди і т.п.).

З позиції системи охорона праці слід зазначити наступне:

1 Використовуються економічні вимоги ергономіки:

• здійснення основного трудового процесу;

• забезпечення точності роботи системи по правильному представленню, сприйняттю і видачу рішення;

• висока продуктивність системи;

• сувора регламентація темпу і ритму роботи.

2 Засобом реалізації психологічних вимог є:

• наглядність представлення даних;

• оптимальність розташування аспектів даних у межах загальної моделі складного зображення;

• відповідність закріплених та формованих навичок і можливостей сприйняття, пам’яті, мислення.

3 Психофізіологічні вимоги ергономіки – відповідність швидкісних, енергетичних, зорових та ін. фізіологічних можливостей людини – оскільки процес розробки програмного забезпечення тривалий процес, існує необхідність вибору оптимального монітора, у якому повинні бути відповідні якість зображення та частота екрану та дотримання правил, які дозволяють знизити зорове стомлення й попередити захворювання очей

У якості засобів охорони праці в системі використані:

• для реалізації системи використана абстракція (математичні образи) представлень даних, що оперує система;

• для забезпечення точності введення-виведення даних використані типові правила формування введення-виведення даних.

Висока продуктивність системи забезпечується з використанням зорових образів даних на ділянці людина-машина, тому що людині представляються готові зручні зорові образи, а для машини вони є формальними, об'єктивними відповідними принципу представлення даних.

При цьому внутрісистемної обробки забезпечується високопродуктивна швидкість електронних процесів.

Особливості промислового виробництва, збільшення швидкостей і потужностей виробничих процесів, їх комплексна механізація й автоматизація, дистанційне керування, застосування ЕОМ, АСУП, економіко-математичних методів у різко змінили характер трудових процесів і роль у них людини.

Взаємодія людини і техніки в системі виробництва (система "людина-машина-виробниче середовище") повинне розглядатися при проектуванні і створенні безпечних умов праці, при рішенні задач оптимізації праці.