2.1.2. Реактивні зміни і тільця-включення Бабеша-Негрі

З реактивних змін з великою постійністю наголошуються поразки судин, головним чином в області аммонового рогу і середнього мозку. Судини сильно розширені і наповнені кров'ю. У тканині мозку часто видно точкові крововиливу. Ендотелій судин набряклий, стінки інфільтровані запальними елементами. Довкола дрібних судин помітні муфти, що досягають інколи значних розмірів. Вельми характерні запальні вогнища в самій тканині мозку, там можна виявити так звані вузлики Бабеша, що складаються з елементів крові, гліальних клітин, а також зруйнованих сусідніх нейронів. Дегенеративні зміни нервових клітин спостерігаються вже на ранніх етапах інфекції. Характер клітинних поразок всілякий-інколи уражається лише ядро (набрякання, каріолізис) або різко уражається цитоплазма з руйнуванням структур Ніссля, вакуолізацією, хроматолізисом. Інколи спостерігається зморщування всієї клітини. Постійно відзначають явища нейронофагії. Виявлення цитоплазматичних-включень - тілець Бабеша-Негрі є достовірним показником діагностики сказу. Тельця Бабеша-Негрі - оксифільні, поліморфні утворення із складною базофільною внутрішньою структурою. Розміри їх вагаються від 0,25-1 до 20-25 мк, мають чітко обмежені контури. У добре забарвлених препаратах тільця оточені світловим кільцем. У одній клітині може бути декілька тілець різної форми і .величини. Вони розташовані в цитоплазмі нейрона; багато дрібних включень є у відростках.

Тільця Бабеша-Негрі виявляються в нейронах різних відділів центральної нервової системи, що добре збереглися. Їх можна регулярно знайти в крупних нейронах аммонового рогу і центрального ядра зорового нерва, а також в пірамідальних клітинах кори мозку і клітинах Пуркіньє мозочка. Тільця постійно знаходять в період клінічного прояву хворобі (до 95% випадків) і за 3-4 дні до захворювання.

Слід зазначити, що відсутність тілець Бабеша-Негрі не виключає сказу, і потрібно провести біологічні випробування на лабораторних тваринах. Дослідження на наявність тілець Бабеша-Негрі проводять як в гістологічних зрізах з тканини, так і в мазках-відбитках. У мазках включення виявляються легко в тих випадках, коли вони у великій кількості містяться у вихідному матеріалі, тому негативні матеріали непереконливі. У гістологічних зрізах виявляються навіть одиничні включення. У зрізах можна врахувати і реактивні тканинні зміни, що має відоме значення за наявності недостатньо типових тілець. Зазвичай рекомендують досліджувати матеріали на сказ одночасно в мазках і зрізах [5].

2.2. Виділення вірусу

Біопроба

За відсутності в досліджуваному матеріалі телець Бабеша-Негрі ставлять біологічну пробу. Для цього з різних відділів центральної нервової системи в стерильних умовах беруть-шматочки і готують з них 10%-ную суспензію. Якщо немає упевненості, що матеріал стерильний, до нього додають антибіотики (500 ОД Пеніциліну і 500 ОД стрептоміцину па 1 г тканини) і через 30 хвилин використовують для зараження тварин.

Біологічну пробу рекомендують проводити на білих мишах вагою 9-10 г шляхом внутрішньомозкового зараження. Інкубаційний період 8-14 днів і більше. Заражають не менше 10-12 мишей, в яких, як правило, розвивається паралітична форма сказу. Результат зараження тварин враховують по комплексу клінічних і морфологічних змін.

Якщо у заражених мишей симптоми сказу не виявляються протягом 25 днів, мишей знищують.

Для посмертного діагнозу сказу за допомогою біопроби можна використовувати як нативний, свіжий матеріал, так і шматочки мозку, що тривало зберігалися в 50%-вому нейтральному гліцерині. Для прискореного прижиттєвого діагнозу біологічну пробу можна проводити із слиною підозрілих на сказ тварин.

При перегляді зрізів мозку заражених білих мишей слід враховувати присутність специфічних тілець Бабеша-Негрі лише в нейронах аммонового рогу або клітинах Пуркіньє мозочка. Відомо, що у білих мишей в нейронах головного мозку досить часто зустрічаються спонтанні цитоплазматичні оксифільні включення типу α і ß. Включення типу α виявляються в нейронах області третього шлуночку, а типу ß - в зоровому горбі.

Л. М. Турбіна (1956) рекомендує біологічну пробу проводити на мишах не старше за два тижні (вага 4-5 г). Підвищена вікова чутливість молодих тварин до сказу, окрім швидкого розвитку симптомів хвороби, виражається в ранній появі у них специфічних тілець Бабеша - Негрі (Л. М. Турбіна, 1956). «Заражених мишей досліджують морфологічно в динаміці розвитку інфекції, починаючи з 4-го дня від моменту зараження, по одній тварині щодня. Специфічні включення зазвичай виявляються з 4-5-го дня. Таким чином, лабораторний діагноз сказу по біологічній пробі можна скоротити на 6- 7 днів в порівнянні із звичайними методами дослідження.

Біопроба на кроликах.

Беруть чотирьох кроликів вагою не менше 1,5 кг кожен. Двох кроликів заражають інтрацеребрально (по 0,2 мл) і два - внутрішньом'язово в області стегна (по 0,2мл). При позитивному результаті кролики захворюють через 16- 21 день. Сказ у кроликів протікає в тихій, паралітичній формі із смертельним результатом. У полеглих тварин витягують головний мозок і подальше дослідження проводять так само, як і при зараженні мишей. Спостерігають за кроликами 45-50 днів. Після закінчення зазначеного терміну їх знищують [2].