10.4. Характер та основні види туризму в срср

Основними видами туризму в Радянському Союзі були: - оздоровчий (рекреаційний); - пізнавальний; - спортивний; - соціальний; - дитячий; - молодіжний. Також існував поділ на самодіяльний (туризм членів аматорських туристичних об'єднань) та організований види туризму. З 1960-х рр. в СРСР існувало п'ять основних напрямів туризму: - профтуризм (Центральна Рада по туризму і екскурсіям при ВЦРПС); - іноземний туризм (Державний комітет з іноземного туризму при РМ СРСР); - молодіжний туризм ("Супутник" при ЦК ВЛКСМ ); - військовий туризм (Управління по туризму і екскурсіям Міноборони СРСР); - шкільний туризм (УДТЕС і Управління дальніх подорожей Міністерства просвіти СРСР). Зовсім не розвивався релігійний туризм, численні традиційні центри паломництва функціонували як музеї з обов'язковою атеїстичною пропагандою. Радянський туризм був орієнтований на групове обслуговування. В організації туристичних подорожей використовувались всі види транспорту. Основними туристичними сезонами були літо і зима. Туризм в СРСР був масовим, але обмеженим за асортиментом туристичних послуг. Переважав внутрішній туризм в межах СРСР.

10.5. Основні особливості розвитку радянського туризму

Основними особливостями радянського туризму були: - ідеологізація туризму; - орієнтація на середнього масового споживача; - асортимент і якість туристичних послуг не відповідали міжнародним стандартам; - були обмежені в'їзд іноземних туристів в СРСР та виїзд вітчизняних туристів за кордон; - замало уваги приділялось запитам туристів, оскільки в СРСР не споживач туристичних послуг формував свій тур, а, як правило, турист споживав ті послуги (асортимент і якість), які йому пропонували туристичні організації; - існували державні пільги на туристичні подорожі.  Соціальна структура туристичного потоку у 1970-80-і рр. була наступною: - робітники промислових підприємств та службовці становили 33 %; - інженерно-технічні працівники і творча інтелігенція - 28 %; - студенти та учні - 18 %; - селяни - 9 %; - пенсіонери - 4 %; - інші - 8 %. Радянський Союз створив найбільшу в світі базу соціального і самодіяльного туризму. У 1970-1980-і рр. великого розмаху набув соціальний туризм. Робітники майже всіх підприємств могли отримати путівки через свої профспілки всього за 30 % їх реальної вартості. Іноді знижки сягали 90-95 %. В менш сприятливих умовах знаходились селянство та інтелігенція. Тим не менш, остання категорія радянських службовців мала змогу отримати путівки для своїх дітей до піонерських таборів, які теж продавались батькам за 10-20 % їх справжньої вартості. Таким чином, інтелігенція була також широко залучена до сфери соціального туризму. Крім того, путівкою в санаторій, престижний будинок відпочинку або круїз преміювали багатьох передовиків виробництва. Разом з тим, рівень сервісу в радянських закладах відпочинку поступався високим стандартам розвинутих країн Заходу.