5. Ряд Подвійнодихаючі риби: загальна характеристика, особливості кровообігу та дихання.

Скелет хрящовий, добре розвинена хорда, хребці майже не розвинені. Череп хрящовий, є деякі покривні кістки. Верхньощелепні і міжщелепні кістки не розвинені. У кишечнику спіральний клапан. Біля серця є артеріальний конус.

Прогресивні риси: піднебінноквадратний хрящ приростає до черепа без посередників(аутостелія).

Сечова і статева система нагадує сечостатеву систему хрящових риб. Сім’яники і яєчники парні. Утв.міхур, що відкривається на черевному боці стравоходу. Ніздрі наскрізні (утв.хоани).

Наявне легеневе дихання. У них є мішкоподібні легені з комірчастими стінками. Кров до легеневих міхурів потрапляє в легені по судинам, що відходять з права і зліва від 4пари зябрових артерій. Від легеневих міхурів відходять судини не пов’язані з с-мою кровообігу в зябрах. Вони несуть кров до серця. У передсерді цих риб є перетинка, яка частково поділяє його на ліву і праву сторони. В ліву частину впадає кров з легеневих вен, в праву решта крові з кюв’єрових протоків (це об’єднана задня порожниста вена).

Подвійно дихаючі поділяються на: ряд одно легеневих (неоцератод) і ряд дволегеневих (протоптеру, лепідосирени).

6. Ряд Кистепірчасті риби: загальна характеристика, особливості будови кінцівок.

Давня і майже вимерла група риб. Це хижі риби. Хорда розвинена все життя. Хребці зачаткові. Череп – хрящовий. В порожнині тіла знайдено легеню, яка не виконує свою функцію, заповнена жиром. Ніздрі не мають внутрішніх отворів. Тіло вкрите специфічною лускою – космоїдна (товсті кісткові пластинки вкриті косміном(видозмінений дентин) і зверху емаллю). У них є бризкальце (бризкальце – отвір за очима), яке у амфібій перетворюється на порожнину середнього вуха.

Плавники парні, своєрідної будови. В основі лежить широка м’ясиста лопать, всередині якої знаходиться основний скелет планика. В основі скелету лежить одна потужна базалія (гомолог плечової кістки). Далі йдуть ще дві базалії(гомологи променевої і ліктьової кісток), на них кріпляться радіації (взаємне розташування яких нагадує скелет кисті п’ятипалої кінцівки у відділі п’ясток і пальців). Вважається, що вони предки земноводних. Сучасний вид кистепірчастих риб – латимерія.

7. Особливості зовнішньої будови та способу життя у амфібій. Розмноження і розвиток потомства.

Група найбільш примітивних наземних хордових тварин. Включають три ряди: хвостаті(тритони, саламандри), безхвості(жаби, ропухи), безногі(червуги)

Шкіра земноводних гола і вкрита слизом, що виділяється залозами. Шкіра виконує захисну функцію, сприймає зовн.подразнення, бере участь у газообміні.

Хвостаті – характеризуються наявністю видовженого хвоста, парних коротких кінцівок. Очі маленькі, без повік. Добре розвинений тулубовий і хвостовий відділи. Добре розвинені кінцівки. Деякі види задніх кінцівок не мають(сирени).

Безхвості – тіло коротке, без хвоста, з довгими сильно розвиненими задніми кінцівками. Передні кінцівки також добре розвинені. Великі очі.

Безногі – тіло червоподібне, позбавлене кінцівок, хвіст сильно редукований. Деякі види мають поперекові кільця. Очі вкриті тонким шаром шкіри.

Спосіб життя: Більшість земноводних проводить життя у вологих місцях, чергуючи перебування на суші і у воді, проте є деякі чисто водні види, а також види, які проводять життя виключно на деревах. Недостатня пристосованість земноводних до проживання в наземній середовищі обумовлює різкі зміни їх способу життя у зв'язку з сезонними змінами умов існування. Земноводні здатні впадати в тривалу сплячку при несприятливих умовах (холоду, засуха і т. п.). У деяких видів активність може змінюватися з нічної на денну при пониженні температури вночі. Земноводні активні тільки в теплих умовах. При температурі +7 - 8 ° C більшість видів впадають в заціпеніння, а при -2 ° C - гинуть. Але деякі земноводні здатні переносити тривале заморожування, пересихання, а також регенерувати значні втрачені частини тіла. Земноводні не можуть жити в солоній воді, що обумовлено гіпотонічністю тканинних розчинів до морської води, а також високою проникністю шкіри. Тому вони відсутні на більшості океанічних островів, де умови для них у принципі сприятливі.

Розмноження і розвиток: амфібії роздільностатеві. Статеві органи парні, скл.з сім’яників у самців і яєчників у самки.

Хвостаті – відкладання ікри(розмноження і розвиток личинок у воді), живо народження (народження личинок), яйцеживонародження.

Безногі – запліднення в внутрішнє, самка відкладає яйця, кладку обвиває тілом і слизом захищає від пересихання. З яйця з’являються личинки, які самостійно рухаються до води де завершується їх перетворення.

Безхвості – розвиток жаб відбувається з метаморфозом у воді. Запліднена укринка розвивається протягом 15-20 діб. З неї виходить пуголовок. Пуголовок має рибоподібну форму, довші кишки, ніж у дорослих, довгий хвіст із плавцем, відсутність п’ятипалих кінцівок, зовнішні зябра, бічна лінія, одне коло кровообігу. Далі відбувається метаморфоз. Для перетворення пуголовка на жабу потрібно 2-3 місяці.