Розділ 3. Методичні засади вивчення баладної лірики т. Шевченка

3.1. Огляд шкільних програм з огляду означуваної проблеми

Українська література в загальному світовому контексті є свідченням високої духовної та цивілізаційної розвиненості українського народу, вона є невід’ємною складовою його національної культури. Як мистецтво слова вона є носієм потужного заряду духовної енергії, здатна передавати загальнолюдські й національні цінності від покоління до покоління, культивувати їх у людській душі. Українська література як шкільний предмет водночас виконує кілька рівноцінних функцій, серед яких виділяються: естетична, пізнавальна і виховна. Це означає, що кожен запропонований твір не лише відображає певну історично-художню дійсність, а й засобами мистецтва слова виховує українську людину. Тому особливий акцент робиться на тих художніх творах, що сприяють зародженню у свідомості та підсвідомості молодої людини якостей, які є носіями позитивної, життєствердної енергії. Адже в умовах нацiонального державотворення актуалізуються пріоритет людини-гуманіста, людини-патріота, оптимістичні суспільні настрої, духовне здоров’я сучасної людини. Ці твори мають давати естетичне задоволення і моральне опертя (оптимізм, життєствердність, ідея подолання труднощів, воля до перемоги, досягнення мети тощо), однак це не зводилося до абсолюту.

Балади Т. Шевченка вивчаються у старших класах загальноосвітньої школи. Назвемо клас, теми для вивчення, навчальний зміст і завдання для учнів.

У 7 класі учні вивчають баладу «Тополя». Романтична ідея незнищенності справжнього кохання, краси, вірності (“Тополя”). Учні мають аналізувати казково-фантастичні мотиви, художні засоби змалювання природи, драматизм ситуації, внутрішній світ героїв як ознаки балади (“Тополя”).

У 9 класі відводиться 15 годин на вивчення творчості Т. Шевченка, з них 9 годин – на твори раннього етапу творчості.

Геніальний поет, мислитель, пророк національного відродження в Україні. Його винятково велике значення. Рання творчість. Перші поетичні твори баладного та елегійного жанрів. Вісь неперервності історичного часу (“До Основ’яненка”, “На вічну пам’ять Котляревському”, “Думка” (“Нащо мені чорні брови...”). Умовність у баладі, тривога за жіночу долю (“Причинна”, “Лілея”). Учні мають вміти розрізняти лірику й ліро-епіку, визначати жанрову групу, до якої належить твір. Розрізняти елементи, що посилюють емоційну напругу елегії (думки) та балади. Виразно читати поезії, коментувати їх ідейно-художній зміст [27].

Наприкінці проводиться підсумковий урок: Світова велич українського поета Огляд вивченої поетичної спадщини Т. Шевченка. Визначні діячі світової культури про Шевченка. Його вплив на літератури інших народів. Шевченко та історичний поступ України. Вшанування пам’яті поета. Учні мають розуміти той великий духовний імпульс, який подала діяльність Шевченка у боротьбі за політичну незалежність і культурне збагачення України. Вміти схарактеризувати внесок Т. Шевченка у скарбницю української поезії, у розвиток української літературної мови, у світовий мистецький поступ. Усвідомлення краси українського художнього слова, представленого в поезії Шевченка; того, що Т. Шевченко — гордість України [27].