48

Бакалаврська робота баладна лірика тараса шевченка: ідейний зміст і поетика

Климчук Альони

У-41

ЗМІСТ

ВСТУП……………………………………………………………………………..…3

РОЗДІЛ 1. ОСОБЛИВОСТІ ПЕРШОГО ПЕРІОДУ ТВОРЧОСТІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА………………………………………………………………………….6

1. Короткі біографічні відомості…………………………………………..……6

2. Романтизм як домінуючий напрям у літературі першого періоду 19 ст. і у першому періоді творчості Тараса Шевченка……………………………………………………………………..11

РОЗДІЛ 2. ЖАНР БАЛАДИ У ТВОРЧОСТІ Т. Г. ШЕВЧЕНКА……………..…14

2.1. Теоретичне визначення жанру………………………………………………..14

2.2. «Причинна» - перша відома балада Т. Шевченка…………………………...15

2.3. Ідейно-художній аналіз балади «Тополя»……………………………………20

2.4. Трагедія жіночої долі у баладі «Утоплена»………………………………….23

РОЗДІЛ 3. МЕТОДИЧНІ ЗАСАДИ ВИВЧЕННЯ БАЛАДНОЇ ЛІРИКИ Т. ШЕВЧЕНКА………………………………………………………………………...25

3.1. Огляд шкільних програм з огляду означуваної проблеми……………….…25

3.2. Методика вивчення балад……………………………………………………..26

ВИСНОВКИ……………………………………………………………………...…29

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…………………………………………..32

ДОДАТКИ

ВСТУП

У сучасному літературознавстві переосмислюється зміст літературного процесу ХІХ століття, який ще недавно зводився до двох основних художніх систем – романтизму та реалізму, що розвивалися як діахронно, так і синхронно; відкидаються стереотипи і стандарти, за якими поняття «реалізм» набувало універсально-оціночного характеру, а романтизм уважався етапом літературного розвитку, який мав подолати письменник. Щоб всебічно осягнути об'єктивний стан літературного життя ХІХ століття, передати його динаміку, стильове і жанрове розмаїття, необхідно розглядати літературу як іманентний процес, якому внутрішньо характерні власні закономірності розвитку та взаємодія родів і жанрів. Підхід із нових методологічних позицій дає змогу розглянути еволюцію окремого жанру, зокрема баладного, і не тільки осягнути суб'єктивний погляд окремого поета на історичні чи побутові події, а й розібратися в духовній атмосфері, позначеній певними філософськими, соціально-політичними, культурно-естетичними особливостями епохи.

У контексті окреслених літературознавчих проблем актуальним видається наукове вивчення жанру балади у творчості Т. Г. Шевченка, а звернення до обраної теми курсового дослідження бачиться доцільним та своєчасним.

Жанр балади привертав увагу багатьох істориків і теоретиків літератури. Окремі проблеми жанру стали предметом наукового дослідження Я. Головацького, М. Драгоманова, Ц. Неймана, Ю. Яворського, які розглядали сюжети народних балад. Питання жанрової поетики, походження й еволюції фантастичних та міфологічних мотивів, взаємодії літературної і фольклорної балад висвітлювали М. Костомаров («Про історичне значення руської народної поезії», 1843; «Слов'янська міфологія», 1847), О. Потебня («Малоросійська народна пісня за списком ХVІ століття», 1876; «Пояснення малоруських і споріднених народних пісень», 1887; «Про деякі символи в слов'янській народній поезії», 1860), І. Франко («Жіноча неволя в руських піснях народних»,1883; «Студії над українськими народними піснями»,1913). Ґенезу окремих мотивів проаналізовано фольклористами-музикознавцями Ф. Колессою та К. Квіткою. Найґрунтовнішим дослідженням стала монографія О. Дея «Українська народна балада» (1986), у якій подано загальну характеристику баладного фонду українського фольклору, простежено еволюцію традиційних сюжетів.

Літературна балада привертала увагу М. Гнатишака, Д. Загула, Д. Паніва, І. Пільгука. У праці М. Коцюбинської «Специфіка балади українських романтиків» (1961) проаналізовано первістки романтичної балади, у статті «Поетика Т. Шевченка і український романтизм» авторка розглянула балади Т. Г. Шевченка у контексті українського фольклору та романтизму. Питання баладної творчості Т. Шевченка досліджували Є. Кирилюк, В. Кравченко, Ф. Пустова, В. Смілянська, Є. Шабліовський, В. Шубравський.

Кількість праць, об'єктом дослідження яких стала балада у Т. Шевченка, свідчить про те, що обрана тема є актуальною і становить значний науковий інтерес. Однак, незважаючи на висвітлення різних аспектів проблеми розвитку і становлення жанру, в українській літературі ще немає спеціального синтетично-аналітичного дослідження суті та особливостей літературних балад Т. Г. Шевченка, що й визначає актуальність нашого дослідження.

Мета роботи: простежити місце, значення та головні особливості літературної балади Тараса Шевченка як поета-романтика. Проаналізувати методику вивчення лірики Т.Шевченка першого періоду творчості.

Для досягнення цієї мети ставилися такі основні завдання:

- з’ясувати біографічні відомості про Тараса Шевченка;

- дослідити витоки романтизму в його ранній поетичній творчості;

- виділити головні особливості жанру балади;

- охарактеризувати першу баладу Т. Шевченка «Причинна»;

- проаналізувати баладу «Тополя»;

- простежити трагічну жіночу долю у баладі «Утоплена».

- розробити та визначити особливості методики вивчення лірики Т.Шевченка;

- здійснити огляд шкільних програм з огляду вивчення лірики Т.Шевченка першого періоду творчості;

- систематизувати опрацьований матеріал і зробити висновки.

Об'єкт дослідження – балади Т. Шевченка та методика їх вивчення. Предмет – ідейний зміст і поетика баладної лірики Тараса Шевченка.

Наукова новизна роботи полягає в тому, що в ній уперше зроблено спробу подати комплексний аналіз балад Т. Г. Шевченка з урахуванням специфічних рис жанру, його національних особливостей та хронологічного принципу. Здійснено перегляд ідейно-естетичних та історико-літературних уявлень про романтизм.

При написанні роботи більшою або меншою мірою використано такі методи дослідження літературних явищ: історико-порівняльний, типологічний, історико-ґенетичний, системний, описовий. Для кращого досягнення мети використано загальнонаукові методи теоретичного рівня (аналіз, синтез, порівняння, систематизація, узагальнення науково – теоретичних даних).

Теоретичне значення роботи полягає в тому, що її результати є певним внеском у дослідження особливостей жанру балади, його ролі та місця у літературному процесі ХІХ століття. Матеріали і висновки бакалаврської роботи можуть бути використані у процесі подальшого дослідження балади, міжжанрової співдії, індивідуального стилю поета. Зазначені аспекти дослідження сприятимуть повнішому теоретичному осмисленню жанру та його значення в історико-літературному процесі ХІХ ст.

Практичне значення курсового дослідження полягає в тому, що наведені у роботі факти, теоретичні узагальнення і висновки можуть бути використані у написанні відповідних розділів підручників із історії української літератури ХІХ століття, посібників для вчителів-філологів і студентів. Результати цієї роботи можуть бути реалізованими під час проведення лекційних занять із теорії та історії української літератури, спецкурсів, спецсемінарів у вищій школі та у написанні курсових і дипломних робіт.

Структура роботи. Курсове дослідження складається зі вступу, трьох

розділів, висновків, списку використаних джерел, та додатків.