6.Попередній діагноз.

1.Основні захворювання.

2.Ускладнення.

3.Супутні хвороби.

Попередній діагноз коротко обгрунтовується на основі даних анамнезу, історії розвитку даної хвороби, епідеміологічного анамнезу і об’єктивного обстеження з врахуванням термінів хвороби і основних симптомів.

7.План обстеження.

Для підтвердження попереднього діагнозу складається план проведення лабораторних та інструментальних досліджень.

8.Результати лабораторних, інструментальних та інших

спеціальних досліджень.

Результати досліджень переписуються із клінічної історії хвороби в хронологічному порядку з відзначенням дати дослідження. Поряд проставляються дані, що характеризують вікову норму.

Наприкінці представляється заключення по всіх додатковим методам дослідження, де підкреслюються патологічні відхилення, які повинні враховуватись при постановці кінцевого клінічного діагнозу.

9.Кінцевий діагноз. (Diagnosis definita).

Обгрунтування кінцевого діагнозу.

Приклад логічної схеми постановки діагнозу:

1)скарги; 2)дані історії розвитку даного захворювання; 3)об’єктивні дані, які свідчать на користь даного діагнозу; 4)динаміка патологічних симптомів за час спостереження; 5)результати додаткових методів обстеження;

Подається точне формулювання діагнозу основного захворювання, його ускладнень і супутніх хвороб, згідно рекомендацій лекційних і методичних матеріалів, прийнятих на кафедрі дитячих хвороб з курсом дитячих інфекційних хвороб.

10.Етіологія, патогенез і патанатомія.

(Ethіologia, pathogenesis et pathanatomia).

В цьому розділі на основі даних літератури, анамнезу хворого, об’єктивних даних представити патогенез розвитку хвороби і її ускладнень, розкрити патогенетичні ланки основних симптомів хвороби у даного хворого.

Лікування. (Curatio).

Першочергово необхідно обгрунтувати принципи лікування основного захворювання із врахуванням знань літератури; потім слід представити схему лікування і обгрунтувати її у відповідності зі станом курованого хворого, періодом хвороби, віком, раніш проведеним лікуванням, наявністю ускладнень і супутніх хвороб.

При цьому виділяються головні лікувальні заходи, висвітлюються всі методи лікування в порядку більшої значимості, детально описується дієта, вказується режим годування і склад їжі. Визначається також режим дитини (ліжковий, строгий спокій і т. д.).

Медикаментозне лікування крім обгрунтування, вимагає вказівки точної методики застосування і дозування з розрахунком вікової норми.

Профілактика. (Prophylaxis).

Висвітлюються принципи профілактики основного захворювання і представляється план профілактичних міроприємств в даному випадку із врахуванням етіопатогенезу.

Прогноз. (Prognosis).

- Щодо життя (qoad vitam)

- Щодо виздоровлення (quoad valitudinem)

- Щодо функції (quoad functionem)

Прогноз може бути добрим, сумнівним, поганим або дуже поганим (prognosis bona, dubia, mala, pеssima), prognosis letalis - віщуючий смерть.

Обгрунтовуються терміни виписки із стаціонару, можливість відвідування дитячого колективу, необхідність дотримання дієти, обмеження фізичних навантажень, відміни проведення профілактичних щеплень.

Щоденники.

Дата	Стан хворого	Призначення
Температура	Загальний стан хворого, сон, апетит. Дані об’єктивного обстеження	1.Режим
Пульс		2.Дієта
Частота дихання		3.Призначення медика-ментозних препаратів.
АТ

Епікриз.

Коротко викладається зміст історії хвороби з вказівкою основних етапів розвитку хвороби, стану хворого, обґрунтування діагнозу, застосованого лікування, ефекту від лікування і рекомендацій по подальшому веденні хворого.

Наприкінці представляється список літератури, використаної куратором під час написання історії хвороби (автор, назва роботи, рік видання, сторінка).

Дата Підпис куратора

Методичну вказівку підготувала доцент, к.м.н. Іванишин Л.Я.

Обговорено і затверджено на засіданні кафедри протокол № 263 від 27.08.12

Зав. кафедри педіатрії професор Волосянко А.Б.

10