3.2. Результати впливу проведених реабілітаційних заходів на психоемоційний стан дітей

Однією з проблем Чорнобильського сліду є негативний вплив на підсвідомість дітей. Населення, що проживає у зоні радіаційного забруднення, страждає радіофобією та комплексом "приреченості". Майже кожна восьма дитина перебуває у стані депресії, інші – емоційної нестійкості, тривожності, песимістичної оцінки майбутнього, очікування хвороби, стресів, конфліктів, криз. Вони мають більш високий рівень утоми, пригніченості, індивідуального і групового навіювання.

Чорнобильська катастрофа вплинула не тільки на стан здоров’я дітей, а й на психічну діяльність: зниження уваги, пам’яті, нервово-психічні розлади, виникнення фрустрації, конфліктів, підвищення гостроти емоційної напруженості. Учені стверджують, що існує кореляційна залежність між станом здоров’я дитини і її поведінкою, а це, у свою чергу, позначилося на стані взаємин. Населенню, що постраждало внаслідок аварії на ЧАЕС, можна запропонувати широкий спектр заходів психологічної допомоги – від групової психокорекційної роботи до конкретних методів самодопомоги.

Психологічна реабілітація включає заходи щодо своєчасної профілактики та лікуванню психологічних порушень, формуванню у дитини свідомості і активності у реабілітаційному процесі. У завдання психологічної реабілітації входить також мотивація дітей до збереження та зміцнення здоров'я, усвідомлення необхідності вольових зусиль, щоб бути здоровим. У окремих випадках має значення виховання у дітей певних психічних якостей особистості: волі, пам'яті, уваги, врівноваженості, наполегливості, цілеспрямованості.

Для проведення фізичної та психологічної реабілітації в санаторії рекомендується оцінити загальний функціональний стан дитини, з'ясувати наявність тих чи інших синдромів.

До основних методів фізичної та психологічної реабілітації та рекреації використовуються різні форми роботи, а саме: ЛФК, дихальна гімнастика, лікувальний масаж, рухова активність, туристсько-краєзнача діяльність, психодіагностика, кліматичні, гідропроцедури, електротерапія, психотерапія, здійснювана лікарем.

Туризм є унікальним засобом рекреації та реабілітації для людей з проблемами здоров'я, так як його функції відповідають реабілітаційним завданням, включають різні механізми адаптації та самоадаптации, за умови активної участі в процесі самого реабілітанта.

Одним із компонентів психолого-педагогічної реабілітації є туристсько-краєзнавча діяльність. Краєзнавча освіта, як один з важливих засобів формування відкритої та соціально адаптованої дитини до навчально-виховного процесу, відкриває дітям навколишній світ з усією багатогранністю складних взаємовідносин природи, суспільства і особистості, задовольняє потреби у самопізнанні, самореалізації, сприяє формуванню особистісних якостей та ціннісних орієнтацій [29].

Під час занять туризмом здійснюється перевірка і загартування таких морально-вольових якостей, як чесність, скромність, організованість, дисципліна, сміливість, рішучість, чуйність, доброта, принциповість, дружелюбність, відповідальність, формуються воля, мужність. Подібний вид відпочинку сприяє розширенню кругозору дітей і підсилює їх інтерес до придбання знань. Під час походів діти роблять багато нових відкриттів для себе [12, 24].

Результати аналізу науково-методичної літератури, свідчать про те, що туристично-краєзнавча діяльність сприяє розвитку рефлексивних психічних можливостей особистості, що виявляються у самопізнанні, саморегуляції, самовдосконаленні та самореалізації; формуванню інтелекту особистості шляхом розвитку його якостей: уваги і пам'яті, спостережливості і пошукової активності, логіки і інтуїції, які необхідні для гармонійного всебічного розвитку особистості [8,26].

Встановлено, що фізична діяльність на свіжому повітрі сприяють збільшенню продукції нейтро-пептидів - особливих речовин, що продукуються мозком і граючих важливу роль у прояві психічних функцій, що сприятливо відбивається на настрої, самопочутті, освітньо - пізнавальній діяльності, поліпшується сон та апетит. Ю.Ф.Змановський вважає, що ці механізми складають основу нормального психічного розвитку дитини [10].

На фоні поглибленого медичного оздоровлення, ми пропонуємо в подальшому застосовувати засоби туристсько-краєзнавчої діяльності у поєднанні з природними оздоровчими факторами, з метою психологічної реабілітації дітей забрудненої зони.

Під час проведення туристсько-краєзнавчої роботи з дітьми ми досліджували САН у дітей обох груп і виявилось те, що результати в експериментальній групі значно кращі ніж в контрольній, а це доводить те, що туристсько-краєзнавча діяльність у поєднанні з природними факторами здатна одночасно позитивно впливати на морфо функціональні показники та на інтелектуальну, емоційну і вольову сферу особистості. Результати проведеної методики САН наведені в таблиці 3.2.

Таблиця 3.2

Порівняння показників методики САН між експериментальною та контрольною групою дітей

САН	Групи	n	Етапи	Mx ± Smx	t	Р
Самопочуття	ЕГ КГ	16 16	ВД КД ВД КД	915 ± 0,36 1071 ± 1,06 1056 ± 1,03 988 ± 0,17	3,6 4,1	< 0,001 < 0,001
Активність	ЕГ КГ	16 16	ВД КД ВД КД	896 ± 0,23 1073 2,15 819 ± 1,09 767 ± 3,06	0,5 3,4	> 0,05 < 0,001
Настрій	ЕГ КГ	16 16	ВД КД ВД КД	954 ± 0,45 1072 ± 0,63 967 ± 3,01 772 ± 1,58	2,7 3,4	< 0,01 < 0,001

Результати нашого дослідження свідчать про те, що на початку перебування в санаторії діти контрольної групи мали вищи, показники «самопочуття» ніж діти експериментальної групи, але, як ми бачимо на рис. 3.10, після занять активним туризмом, показник «Самопочуття» в експериментальній групі підвищився.

Рис. 3.10 Самопочуття

Рис. 3.11 Активність

Показник «Активність» на початку дослідження в експериментальній групі був вищий ніж у контрольній. Такі ж результати виявились і у кінці дослідження. На діаграммі показано, що активність дітей контрольної гркпи навіть значно зменшилась.

Показник «Настрій» на початку дослідження, у експериментальній групі, навпаки відставав, що свідчить про не велику зацікавленість дітей, а це в свою чергу про те, що туристсько-краєзнавчу діяльність потрібно пропагувати не тільки у містах, але і у селах та поселеннях міського типу (звідки була переважна більшість дітей). Але у кінці зміни показник «Настрій» у дітей експериментальної групи підвищився, а це свідчить про загальний позитивний психоемоційний стан.

Рис. 3.12 Настрій

Отримані результати (табл. 3.2.)свідчать про те що порівняння середніх значень показників САН у дітей, які займались туристсько-краєзнавчою діяльністю, діти експериментальної групи мають вищи показники ніж діти контрольної, розбіжності вірогідні.

Катастрофічні наслідки пост чорнобильського лиха призвели до відчутної деформації самого способу життя мільйонів людей та спричинили низку глобальних змін у психіці. Ці зміни, а саме серед "дітей Чорнобиля" спричиняють різноманітні психічні захворювання. Проведений аналіз науково-методичних джерел встановив зв'язок між психологічною реабілітацією дітей Чорнобиля та туристсько-краєзнавчою діяльністю, яка сприяє реабілітації дітей, створює необхідну атмосферу, в якій дитина може гармонійно та всебічно розвиватись та оздоровлюватись, усуває порушення працездатності, охороняє і зміцнює фізичне та психічне здоров'я [9, 31].

Перспективи подальших досліджень ми вбачаємо в більш детальному вивченні впливу туристської діяльності на загальний стан організму дитини, яка зможе забезпечити активізацію саме такої роботи у профільних структурах лікування та оздоровлення дітей з відхиленнями у здоров’ї. З цією метою ми пропонуємо збільшити термін проведення, контингенту досліджувальних із залученням більшої кількості інструкторів з фізичного виховання та керівників гуртків з туризму.