
- •1.2.Туристсько-краєзнавча діяльність як компонент рекреаційної роботи
- •1.3. Відновлення функціонального та психоемоційного стану дітей засобами туристсько-краєзнавчої діяльності
- •Розділ 2 організація та методи дослідження
- •2.1. Організація дослідження та контингент
- •2.2. Характеристика методів дослідження
- •Дихальна гімнастика а. Н. Стрельникової.
- •2.3. Програма занять туристсько-краєзнавчою діяльністю в санаторно-курортних умовах
- •Перелік знань та умінь дітей
- •Зміст програми
- •Розділ 3 результати дослідження впливу програми реабілітації дітей з чорнобильської зони
- •3.1. Результати впливу проведених реабілітаційних заходів на морфо - функціональний стан дітей
- •Порівняльна характеристика показників функціонального стану дітей 12-13 років експериментальної та контрольної груп
- •3.2. Результати впливу проведених реабілітаційних заходів на психоемоційний стан дітей
- •Висновки до 3 розділу
- •Розділ 4 перспективи подальшого дослідження впливу рекреаційних заходів туристсько-краєзнавчої спрямованості в комплексі з санаторно-курортним лікуванням на теренах україни.
- •Висновки
- •Список використаних джерел
ВСТУП
Актуальність. Аварія на Чорнобильській АЕС за масштабністю і радіаційними характеристиками променевого пошкодження має безпрецедентний характер. Чорнобильська аварія створила цілий комплекс соціально-економічних, екологічних, медичних та інших проблем для населення України. Результати численних досліджень показують негативний вплив малих доз радіації на стан здоров’я населення, що потерпіло від аварії. Накопичені в теперішній час факти, однозначно свідчать про зменшення кількості здорових, зростання хронічної захворюваності, як серед дорослого, так ще й в більшій мірі, серед дитячого населення.
Катастрофічні наслідки пост чорнобильського лиха призвели до відчутної деформації самого способу життя мільйонів людей та спричинили низку глобальних змін в організмі людини. Ці зміни, а саме серед "дітей Чорнобиля" спричиняють різноманітні захворювання [30].
Глобальний екологічний і економічна криза серйозно підвищила інтерес до рекреаційної можливості курортної медицини, яка оптимально впливає на стан трудових ресурсів. На початку III-го тисячоліття людство знову звернулося до природних методів оздоровлення. В Україні, за прогнозами експертів, розвиток інноваційних центрів здоров'я у вигляді, санаторіїв, реабілітаційних центрів, рекропарків, рекрополісів, курортополісів і рекреаційних зон в традиційних курортних регіонах (узбережжя Азовського і Чорного морів, Крим, Карпати, Полісся) дозволить сформувати загальнонаціональну оздоровчу мережу, інтегровану в міжнародну світову спільноту. Природні рекреаційні ресурси України різноманітні: вся її територія знаходиться в смузі кліматичного комфорту. Україна має прекрасні умови для організації відпочинку на берегах і лиманах Чорного і Азовського морів, водойм і річок, в Кримських горах і Українських Карпатах [5].
Аналіз наукової літератури, присвяченої спортивно-оздоровчого туризму, показав, що практично відсутні дослідження динаміки зміни психофізіологічних показників організму людей, що систематично займаються спортивним туризмом.
Відомо, що туристські заходи мають сильний рефлекторний вплив і виявляють різнобічний фізіологічний вплив на організм дітей, внаслідок чого виникає ряд місцевих і загальних реакцій, у яких беруть участь усі органи і системи. Одним із компонентів реабілітації та рекреації є туристсько-краєзнавча діяльність. Центр творчості дітей та юнацтва Київщини ефективно проводить рекреаційно-оздоровчі заняття активним туризмом з дітьми, які мають проблеми зі здоров’ям.
Відхилення, що вимагають підвищеної уваги та спостерігаються в стані здоров’я дітей, постраждалих від наслідків аварії на ЧАЕС, регламентують необхідність визначення раціональних та ефективних засобів впливу у поєднанні з природними факторами, спрямованих на оптимізацію їх функціонального стану [9].
За цих умов на перший план виходять проблеми ефективної фізичної реабілітації дітей Чорнобильського сліду, спрямованої на нормалізацію функцій організму.
Тому, проблема реабілітації дітей чорнобильської зони в умовах санаторно-курортного лікування із впровадженням засобів туристсько-краєзнавчої діяльності є актуальною проблемою
Мета дослідження – розкрити доцільність використання засобів і методів туристсько-краєзнавчої діяльності та комплексу факторів санаторно-курортного лікування з метою підвищення ефективності процесу фізичної реабілітації осіб, які зазнали впливу факторів Чорнобильської аварії.
Завдання:
1. Проаналізувати сучасні аспекти реабілітації дітей, що зазнали шкоди Чорнобильського впливу та можливість використання туристсько-краєзнавчих засобів з метою вирішення даної проблеми.
2. Дослідити вплив “Програми занять туристсько-краєзнавчої діяльності” в рекреації та реабілітації дітей під час санаторно-курортного лікування;
3. Окреслити перспективи реабілітації дітей Чорнобильського сліду. засобами туристсько-краєзнавчої діяльності.
Об’єкт дослідження – реабілітація та рекреація осіб, які зазнали впливу факторів Чорнобильської аварії.
Предмет дослідження – застосування засобів туристсько-краєзнавчої діяльності та засобів санаторно-курортного лікування з метою реабілітації дітей шкільного віку, які проживають в зоні Чорнобильського сліду.
Методи дослідження – у роботі були застосовані наступні методи досліджень: аналіз і узагальнення науково-методичних джерел, самооцінка здоров’я за методикою САН, антропометричні виміри, визначення функціонального стану серцево-судинної да дихальної системи за допомогою діагностичного автоматизованого комплексу „КАРДІО +” (реографія, електрокардіограма, спірографія), метод математичної статистики.
Наукова новизна. Вперше серед дітей Чорнобильської зони було проведено дослідження впливу туристсько-краєзнавчої діяльності в умовах санаторно-курортного лікування. Доповнена система рекреаційних фізкультурно-оздоровчих заходів. Підтверджено позитивний вплив дозованого фізичного навантаження у поєднанні з природними факторами впливу на морфо-функціональний стан дітей Чорнобильської зони.
Теоретичне значення –дослідження полягає в аналізі сучасної науково-методичної літератури, що стосується основних форм реабілітації та рекреації дітей засобами туристсько-краєзнавчої діяльності та їх місце в оздоровленні та гармонійному розвитку дітей, що мешкають на забрудненій території. Обґрунтована доцільність використання методик обчислення та аналізу отриманих результатів.
Практичне значення – результати дослідження суттєво доповнять теоретико-методичне обґрунтування запропонованої нами методики оздоровлення засобами туристьсько-краєзнавчої діяльності. Авторську програму можно застосовувати шкільними вчителями фізкультури, керівниками туристсько-краєзнавчих гуртків у роботі з дітьми, що мешкають у зоні Чорнобиля, профільних структурах лікування та оздоровлення дітей. Це дозволить формувати у дітей інтерес до фізичної культури та навички здорового способу життя через різні форми занять туристсько-краєзнавчою роботою, фізичною культурою. Заняття спортивним туризмом сприятимуть підвищенню опору організму шкідливим впливам зовнішнього середовища, своєчасному розвитку усіх систем організму, підвищенню їх функціональних можливостей, формуванню правильної постави і стопи, загартуванню організму, дотриманню режиму дня та гігієни тіла.
Методика використання дихальної і лікувальної гімнастики сприятимуть покращенню функціонування дихальної системи, усуненню патологій неправильної постави та удосконаленню рівня фізичної підготовленості дітей.
Апробація роботи. За матеріалами дослідницької роботи статті надруковані в збірці “Дидактико-методичні аспекти фізичної культури” Всеукраїнської студентської науково-практичної конференції (м. Херсон, 2012) на науково-практичній конференції кафедри теорії та методики фізичного виховання ХДУ “ Актуальні проблеми юнацького спорту” (м. Херсон, 2011), в збірці студентських наукових робіт ХДУ “Магістерські студії” (м. Херсон, 2012), в збірці VII Всеукраїнської студентської науково-практичної конференції ”Дидактико-методичні аспекти фізичної культури” (м. Херсон, 2013).
Структура та обсяг роботи. Робота викладена на сторінках тексту, містить 2 таблиці. Складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. У роботі використано 31 джерело.
РОЗДІЛ 1
СУЧАСНІ АСПЕКТИ РЕКРЕАЦІЙНО-ОЗДОРОВЧОЇ
ДІЯЛЬНОСТІ З ДІТЬМИ ЧОРНОБИЛЬСЬКОЇ ЗОНИ
1.1. Характеристика шкідливого впливу радіації на організм
дітей
Сьогодні ми стоїмо на порозі того дня, який чорною позначкою увійшов у наше життя. Вибух на ЧАЕС започаткував новий відлік часу в долях українців. Після аварії на ЧАЕС було зафіксовано сліди радіаційного забруднення в Англії, США, Японії, на півночі Африки, тобто за 10 тисяч км від епіцентру вибуху. Загальна площа забрудненої території становить понад 600 тисяч кв. км, а кількість людей, які зазнали радіаційного впливу, – 23-24 млн. [2].
За даними національної академії наук України до «забруднених» радіоактивними елементами районів віднесено 12 областей України, що об’єднують понад 2 тисячі населених пунктів, на території яких проживає приблизно 2,5 мільйони чоловік, у тому числі біля 500 тисяч дітей віком до 14 років. Близько 3 млн. чоловік належать до постраждалих внаслідок катастрофи на ЧАЕС [3].
За даними Житомирського обласного управління статистики, починаючи з 1993 року, смертність перевищує народжуваність. Причому народжуваність – удвічі нижча, смертність дітей у нас – одна з найвищих у світі. Найбільше захворюваність спостерігається серед підростаючого покоління [24].
Аналіз матеріалів українського національного реєстру дозволив визначити наступні особливості загальної картини захворюваності дитячого та дорослого населення, що зазнало впливу радіації: захворювання крові та кровотворних тканин, недуги ендокринної системи та органів дихання, порушення нервової системи [5].
У структурі захворюваності переважають хвороби органів дихання – 38,2 %, хвороби сечостатевої системи – 11,9 %, хвороби органів травлення – 8,9 %. Завідувачка онкогематологічним центром Житомирської області дитячої лікарні Людмила Чмут стверджує, що, порівнянно з доаварійним періодом, стали частіше реєструватись випадки збільшення лімфатичних вузлів, лейкозу, поширеність захворювань кістково-м’язової, сечостатевої, ендокринної та імунної систем, органів дихання, онкологічних захворювань, на виникнення яких упливає багато факторів: техногенна ситуація, токсичні викиди виробництва, свинець на дорогах, бензоли, зростаюча кількість хімії в повсякденному житті, рівень життя людини [25]. Випромінювання діє не тільки на даний живий організм, але і на його, спадкоємців.
В останнє десятиріччя намітилася тенденція щодо помітного збільшення кількості випадків хвороб, які раніше були характерні для дорослого або навіть старіючого організму: остеопатія, остеохондроз, артеріальна гіпертензія, пухлини жіночих статевих органів у дівчаток, зростання кількості соціально значимих хвороб, збільшення питомої ваги хронічної патології у загальній захворюваності.
Відповідно до Висновків Чорнобильського форуму ООН підтверджено довгостроковий несприятливий ефект на психічне здоров’я всіх категорій постраждалих. Разом із розладами, пов’язаними зі стресом, вчені виділяють також органічні ураження мозку в учасників ліквідації аварії та розвиток ефектів радіаційного впливу на головний мозок.
Чорнобильська катастрофа вплинула не тільки на стан здоров’я дітей, а й на психічну діяльність: зниження уваги, пам’яті, нервово-психічні розлади, виникнення фрустрацій, конфліктів, підвищення гостроти емоційної напруженості. Учені стверджують, що існує кореляційна залежність між станом здоров’я дитини і її поведінкою [1].
Діти, що проживають у зоні радіаційного забруднення, страждають радіофобією та комплексом "приреченості". Майже кожна восьма дитина перебуває у стані депресії, інші – емоційної нестійкості, тривожності, песимістичної оцінки майбутнього, очікування хвороби, стресів, конфліктів, криз.
За даними Міністерства охорони здоров’я України, у осіб, які зазнали впливу радіації, відмічено наступні хворобливі симптоми: загальна слабкість – 95,6%, погіршення пам’яті – 71%, різке зниження працездатності – 53,4%, нестабільний сон – 63,8%, головний біль – 22% тощо.
Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) визначає поняття здоров’я як соматичний, психічний та соціальний добробут людини. Дослідження медиків, психологів, соціологів, матеріали міжнародних конференцій щодо медичних і соціально-психологічних наслідків Чорнобильського лиха показали, що "суб’єктивні чинники" впливають на самопочуття людей, психічний стан, оцінку радіаційного ризику, рівень соціального напруження в різних регіонах зони Чорнобильської катастрофи. У групу ризику здебільшого потрапляють діти шкільного віку.
Аварія на ЧАЕС спричинила такі його зміни: затримка росту у 13,6 % випадків; зайва маса тіла у 21,7 % дітей (частіше у 8-річних хлопчиків – 30,9 % і 7-річних дівчаток – 31,8 %), 45,5 % – низький рівень гармонійного розвитку при вивченні закономірностей фізичного розвитку [25].
Комплексне психологічне обстеження дітей років, які проживають в Гомельській області, виявило в середньому більш низькі показники по всіх інтелектуальних функціях. Різним виявився і психомоторний розвиток. При цьому більш низькі показники сили рук і симетричності розвитку сили рук можуть вказувати на сповільнене формування латералізації, а виявлений більший відсоток дітей з високим тремором – свідчить про підвищену збудливість нервової системи [8].
Про порушення інтелекту свідчить збідніння суджень та умовиводів з втратою спроможності розуміти в повному об'ємі одержані відомості, неспроможність сполучення, аналізу і синтезу інформації, що надходить.
Виявлено тенденції до зниження показників оперативної пам'яті, уваги, погіршення стабільності та рухливості нервових процесів, переважання процесів збудження над процесами гальмування, точності реакції на об'єкт, що рухається, рівня продуктивності та швидкості інтелектуальних показників, функціональних можливостей центральної нервової системи, фізичної витривалості, часу додержання рівноваги тіла, збільшення динамічного тремору. Останні три ознаки свідчать про погіршення показників моторики [26].
Таким чином всі дані проаналізованої літератури свідчать про негативний вплив екологічно несприятливого довкілля на функціональний стан дітей, що мешкають в забруднених районах, це явище особливо небезпечне для нації.
1.2.Туристсько-краєзнавча діяльність як компонент рекреаційної роботи
Людина пізнає навколишній світ все життя, від першого до останнього подиху, адаптуючись в мінливих умовах зовнішнього середовища, взаємодіючи з іншими людьми і суспільством в цілому. Успішність адаптації багато в чому залежить від здоров'я: фізичного і психічного. Втрата будь-якої функції призводить до порушення життєдіяльності всього організму [22,23,27].
Малі дози радіації стимулююче впливають на організм дитини. Значне забруднення продуктів харчування, повітря, води та ґрунту радіонуклідами здійснює несприятливий уплив на функціонування всіх систем організму.
Туризм є унікальним засобом рекреації та реабілітації для людей з проблемами здоров'я, так як його функції відповідають реабілітаційним задачам, включають різні механізми адаптації та самоадаптаціі, за умови активної участі в процесі самого реабілітанта.
Саме туризм у сучасному світі сприймається як головна форма рекреаційної діяльності, перетворившись на потужну самостійну галузь нематеріального виробництва, яка задовольняє рекреаційні потреби.
При підборі групи враховують віковий склад, рівень фізичної підготовки і стан здоров’я дітей. Туризм пов’язаний з тривалим перебуванням на свіжому повітрі і тому справляє значний загартовуючий ефект. Цьому сприяє раціональний розподіл роботи та відпочинку, прийом повітряних ванн під час занять, тривалість яких визначається температурою повітря, швидкістю вітру, загартованістю дитини, водні процедури (обтирання, душ, купання).
Фізичне навантаження під час занять регламентується кількістю днів, об’ємом навантаження та інтенсивністю занять.
По-перше, туризм - це рухова активність. Відомо, що рух має велике значення в розвитку людини з перших хвилин життя. Рух різних частин тіла, тіла в цілому, переміщення в просторі - необхідний фактор розвитку фізичних і психофізіологічних якостей організму протягом усього життя. Хронічні захворювання, інвалідність, вікові зміни призводять, як правило, до зниження рухової активності, сприяючи тим самим зниженню психічної та фізичної стійкості організму.
Встановлено поліпшення функціонального стану, виявляючи у збільшенні обсягу крові, збільшенні потужності вдиху і видиху, поліпшення силових показників, витривалості дітей під впливом занять спортивним туризмом .[ ]
Систематичні заняття спортивним туризмом призводять до позитивних зрушень як суб'єктивних, так і об'єктивних показників: зниження ЧСС, зниження рівня артеріального тиску, швидке відновлення частоти ЧСС по закінченню дії фізичного навантаження.
Туризм дуже впливає на оздоровлення людей з обмеженими можливостями. Як відзначають вчені, туризм є чинником, що протидіє гіпокінезії, яка деструктивно впливає на здоров'я та психіку. Рухові обмеження значно знижують життєві можливості, служать причиною гноблення, зневіри, стресу, втрати віри в себе. Через туризм здійснюється терапія і профілактика психосоматичних захворювань, підтримання фізичної форми і здоров'я [ ].
По-друге, туризм створює середовище повноцінного спілкування, в якій людина з проблемами взаємодіє з різними людьми, встановлює соціальні контакти і має можливість виконувати різні соціальні ролі.
Туризм усуває відчуття втрати гідності, неповноцінності, інтегрує людей в суспільство.
Спорт і туризм створюють можливість встановлювати незалежні і різноманітні контакти, що допомагають отримати впевнену й ефективну життєву підтримку.
По-третє активний туризм допомагає відновити фізичні та психічні ресурси людини. Відпочинок при цьому носить активний характер, що допомагає відволіктися від монотонності побуту і роботи, пізнати світ ширше, познайомитися з різними традиціями, звичаями, новими людьми, дізнатися невідомі раніше природні явища.
По-четверте, екологічність туризму як виду діяльності. Сприятливий клімат, гарна природа, близькість водних просторів, наявність природних пам'яток, пам'яток матеріальної культури - все це сприяє позитивному психоемоційному настрою, що також є реабілітуючим фактором.
По-п'яте, туризм надає можливості для розвитку особистості. Гуманітарне значення туризму не тільки в його пізнавальності, але і в мирній спрямованості, в інтелектуально-виховному впливі на особистість, особливо на підростаюче покоління. Для ефективного використання туризму в якості реабілітаційного засобу для людей зі спеціальними потребами необхідно дотримувати наступні правила та умови:
1. Вид туризму підбирається в залежності від порушених функцій і відповідно до індивідуальної програми реабілітації; також необхідно враховувати персональний інтерес, бажання, фінансові можливості, місце проживання, очікувані реабілітаційні результати.
2. Туризм повинен бути безпечним для туристів і оточення.
3. Турист повинен мати деяку фізичну підготовку, готовність долати труднощі психологічного характеру і погодні умови.
4. Форми туризму повинні відповідати індивідуальності. Дуже важливі методичні тренінги, залежно від ступеня порушення функцій.
6. В туризмі фізичні навантаження і умови повинні бути адекватні стану здоров'я.
Туризм, рухова активність, дихальна гімстика, загартовування, масаж, стимулюють фізичну працездатність, формують і мобілізують захисні сили організму, сприяють його адаптації до зовнішнього середовища, тим самим відсуваючи рубіж хвороб.
У зв'язку з цим ми вважаємо, що саме туристсько-краєзнавча діяльність, як засіб реабілітації та оздоровлення дітей усуває порушення в стані організму, зміцнює фізичне і нервово-психічне здоров'я.