7.Висновок.

В структурно-організаційному плані правова держава пропонує належне розділення сфер діяльності, праці і чіткого розподілення функцій і компетенції між різними державними органами, тобто все те, що по давній юридичній традиції називається концепцією "розділення влади. Так само і в Україні мова повинна йти про розділ сфер, співробітництва і компетенції між трьома основними гілками влади - законодавчої, виконавчої і судової. Кожна з цих гілок влади в залежності від своєї природи, характером функцій і призначенням повинна зайняти своє місце в загальній системі державної організованої влади і вести державні справи в відповідних їм формах і межах, належними шляхами і засобами. Законодавча влада в концепції правової держави повинна виступати як орган, що виражає волю народу, як вищий представницький заклад. Відповідно виконавча влада (уряд і в цілому вся виконавчо-розпорядча влада) повинна формуватися урядовими органами, бути підконтрольною і підзвітною їм, діяти на основі, в межах закону. Судова влада повинна реалізовуватися незалежними від всіх інших влад судами на основі правових законів. Розподіл влади включає в себе організаційно-правовий механізм їх взаємодії, взаємних стримуваннь і противаг з ціллю утримання кожною з них своїх повноважень і разом з тим забезпечення її незалежності від інших влад в тих же межах. В системній одиниці розділених влад суверенітет держави знаходить своє найбільш адекватне організаційне втілення. Розподіл влад - це резюме і показник розвитку права і держави, організаційний вираз правового характеру держави, необхідна передумова для правової законності і режиму панування права. Без належного розподілу влад не може існувати правової держави і правових законів.

8.Список використаної літератури.

1.Конституція України, зі змінами від 16.04.2012 року.

2.Декларація про державний суверенітет України від 16 липня 1990 року.

2. Коментар до Конституції України, Інститут законодавства Верховної Ради України, друге видання, виправлене й доповнене, К., 1998р., стр. 48-51

3. Луняк М.О., Конституційне право України, Лекційний курс та навчально методичні матеріали, Ніжин, 2001р. стр.152-158.

4. Дащковська О. Принцип поділу влади як гарантія політичної свободи людини і громадянина. Пробл.законності. Вип.36, стр 54-58.

5.Жук Н. Система стримувань і противаг у державному апараті. 2003 рік, №4, стр. 52-62.

6.Заєць А. Принцип розподілу влад в новітній українській конституційно правовій практиці. 1998 рік, стр. 40-50.

7.Дзьобань О.П. Теоретичні основи поділу та взаємодії влади (історико-філософський аспект) – 2004 рік, №11, стр. 65-73.

8.Бабенко К.А. Конституційне закріплення принципу поділу державної влади як фундамент формування системи політико-правової взаємодії органів державної влади. Бюлетень Міністерства Юстиції України. 2009 рік, №1, стр. 34-36.

9.Святоцький О. Питання пошуку оптимальної моделі форми державного правління для України. Право України 2009 рік, № 10, стр. 61-66.

10.Проблема поділу влади: теортично-методологічні основи. Харків «Право», 2004 рік, Сльота В.В.

11.Євтушенко О.Н. «Принцип поділу влади та його вплив на формування демократичної моделі державної влади: зарубіжний досвід і Україна» Наукові праці том.110, випуск 97