Тема 2 Сучасний стан біорізноманіття України

(2 год)

План:

1. 1. Сучасний стан біорізноманіття

2. Інституційно-організаційне забезпечення збереження біорізноманіття

3. Законодавчі механізми охорони біорізноманіття в Україні

Список основних термінів та понять: біота, кліматичні зміни, державні та громадські організації у сфері збереження біорізноманіття.

Посилання на літературні джерела:

1. Анализ социально-экономических факторов, влияющих на состояние биологического разнообразия // Подготовительная фаза проекта ГЭФ "Сохранение биологического разнообразия России". М.: ПАИМС, 1995. 288 с. (Приложение № 1).

2. Атлас биологического разнообразия лесов Европейской России и сопредельных территорий. М.: МСОП, 1996. 144 с.

3. Биологическое разнообразие лесных экосистем. М., 1995. 356 с.

4. Биологическое разнообразие: подходы к изучению и сохранению. С.-Петербург: ЗИНРАН, 1992. 229 с.

5. Биоразнообразие: степеньтаксономической изученности. М.: Наука, 1994. 143 с.

6. Воробейчик Е.Л., Садыков О.Ф., ФарафонтовМ.Г. Экологическое нормирование техногенных загрязнений наземных экосистем (локальный уровень). Екатеринбург: УИФ Наука, 1994. 280 с.

Лекція 2. Сучасний стан біорізноманіття України

1. Сучасний стан біорізноманіття

2. Інституційно-організаційне забезпечення збереження біорізноманіття

3. Законодавчі механізми охорони біорізноманіття в Україні

1. Сучасний стан біорізноманіття

Займаючи менше 6% площі Європи, Україна володіє приблизно 35% її біорізноманіття. Цьому сприяє географічне положення України — її розташування на перехресті багатьох природних зон, шляхів міграції представників рослинного й тваринного світу. На порівняно невеликій території утворились чотири при­родні зони: широколистяно-лісова, лісостепова, степова і присередземноморська. Особливістю України є також наявність потужної водної екосистеми Дніпра та значної кількості різних ландшафтів. Багатство біорізноманіття в останніх збільшується за такою послідовністю: луки, болота, плавні, степи та ліси. Зважаючи на значну загальну площу земель сільськогосподарського призна­чення (до 70%), значна частина біорізноманіття залишається асоційованою з антропогенно-зміненими екосистемами. Вона що змінюється на краще завдяки постійному збільшенню природ­но-заповідного фонду України.

Біота - це складний комплекс живої природи в межах певного ландшафту, що складається з рослинності, тваринного світу та мікроорганізмів. Біота активно бере участь в процесах саморегуляції ландшафтів, забезпечує в багатьох випадках стабільність їх, функціонування. Саме тому вона є одним із важливих об'єктів у будь-яких заходах управління природоохоронною діяльністю.

Рослинні ресурси України представлені вищими судинними рослинами, грибами, мохами, лишайниками та водоростями. В Україні налічується понад 25 тис. видів рослин, із яких вищих судинних рослин - 4,5 тис. видів, мохоподібних - майже 800, ли­шайників - понад 1 тис., грибів - понад 15 тис., водоростів - майже 4 тис. видів.

В Україні живуть представники більш ніж 70 тис. таксонів. До української Червоної книги занесено 511 видів рослин і 382 види тварин. На території України поширено понад 3500 асоціацій рослинних угруповань. За даними Червоної книги України, до складу рідкісних і таких, яким загрожує небезпека зникнення, віднесено 126 рослинних угруповань. Європейські експерти (Atlas Flora Europaeae, 1999) вважають, що Україна розташована в тій частині Європи, де щільність генетичного різноманіття коливається в інтервалі 23 — 430 умовних одиниць (вищий рівень інтервалу властивий гірським рай­онам Карпат і Криму). Порівняно з деякими країнами - сусіда­ми основне таксономічне ядро біорізноманіття України має ряд переваг, що накладає на нас певну відповідальність у питанні забезпечення, збереження біорізноманіття у пан'європейському контексті.

Загальне збільшення кількості видів наприкінці останнього десятиріччя пояснюється як уточненнями, новими знахідками й поліпшенням відомостей про біорізноманіття, так і змінами, що відбуваються в природі у зв'язку зі зменшенням техногенних навантажень. Водночас має місце зникнення окремих видів, або проникнення нових на територію України. З 1992 — го до 2002 року українськими вченими зафіксовано більше 15 прикладів зникнення або появи нових видів чи видів — поселенців. Найбільше знахідок 1992 - 2002 років стосувалось Чорного та Азовського морів (маються на увазі водорості, молюски).

Аналіз стану різноманіття гідробіонтів, у тому числі видів риб, вказує на негативні тенденції, що справді має свої підстави. Кількість степових видів у флорі лучних степів Середнього Придніпров'я за останнє сторіччя зменшилась приблизно на 4% (19 видів), що було зумовлено негативним антропогенним впливом та, напевно, кліматичними змінами.

Значних змін, зокрема, зазнала флора південного узбережжя Криму, де зафіксовано поповнення списку ендемічних видів і зазначено проникнення сюди 6-7 адвентивних видів, занесе­них з інших регіонів світу. Це відбувається, в основному, внаслідок руйнування природних екологічних ніш і форму­вання якісно нових, які виникають під тиском рекреації, ур­банізації, пожеж тощо. За 16 років, які минули після Чорно­бильської катастрофи, в зоні відчуження на відкритих угіддях відбувається природне поновлення листяних і хвой­них деревних порід. Сучасні максимальні показники біорізноманіття визначені в таблиці.

Географічне положення України, її фізико-географічні умови сприяли формуванню багатого рослинного і тваринного світу, що нараховує більше 70 тисяч видів. За приблизними оцінками, ще одна третина видів, особливо серед грибів і комах, не описана. Однак, значна інтенсивність та обсяги антропогенного впливу суттєво вразили біологічне різноманіття України, формування якого почалося із середини палеогену, а в сучасному вигляді, в основному, завершилося в середньому голоцені, тобто 5 тис.років тому.

Кліматичні зміни на тлі геологічних процесів наклали відбиток на еволюцію живих форм на значних територіях, формуючи ендемізм та реліктовість різної вікової та просторової шкали, зумовлюючи значне ценотичне різноманіття рослинності.

В Україні нараховується понад 25 тис. видів рослин та грибів, слизовиків і лишайників, у тому числі судинних рослин - 5100, включаючи і найважливіші з числа культурних, а з урахуванням екзотів, які вирощуються у відкритому грунті ботанічних садів, - більше 7,5 тис. видів; грибів і слизовиків - понад 15 тис., лишайників - більш ніж 1 тис.; мохоподібних - майже 800; водоростей - близько 4 тис. Близько 250 видів судинних рослин визнані в державі офіційно лікарськими, хоча майже 1100 видів флори України містять біологічно активні речовини, а їх сировина в світовій практиці використовується при виготовленні лікарських препаратів. Більшість видів лікарських рослин входить до лісових та чагарникових фітоценозів, близько 25% видів зростають на луках та лучно-степових ділянках і 20-25% лікарських рослин є представниками синантропної флори і відомі як бур’яни.

Флористично найбагатшими регіонами є Кримські та Карпатські гірські масиви (2220 і 2012 видів відповідно). У першому спостерігається і найвища насиченість ендемічними видами (за різними підрахунками від 240 до 300).

Близько 29% площі України зайнята природною чи вторинною, напівприродною, рослинністю, зокрема: лісами - 14,3%, луками - 9,7, болотами - 2, степами і солончаками - 3. Майже 1/4 видів флори України зосереджена у лісах (зокрема, 15,5% - у широколистяних) і близько 20% - у степах. Широко представлені вітамінні (понад 200 видів), ефіроолійні (300), медоносні (понад 1000), дубильні та фарбувальні (по 100) рослини. Понад 100 видів нараховують в Україні і деревні рослини.

Тваринний світ України нараховує понад 45 тис. видів, з яких більше 44 тис. безхребетних (понад 35 тис. видів комах (діаграма 2). 190 видів безхребетних із гідрофауни Чорного та Азовського морів, включаючи 32 ендемічних види, належать до так званого “понто-каспійського” комплексу і потребують негайної охорони в місцях їх існування, насамперед , у гирлах річок і лиманах

Таблиця 1. Склад біоти України (Згідно Червоної книги, 1994 року)

Таксони	Кількість видів	Занесено до Червоної книги України, видів	Категорії*
			I	II	III	IV	V	VI
БІОТА	>70тис.	923	232	327	318	42	2	2
ФЛОРА	>25 тис.	541	169	191	173	5	1
Судинні рослини	5100	439**	154	171	106	5	1	1
Мохи	800	28	1	27
Лишайники	1000	27	2	11	14
Водорості	4000	17	1	7	9
ГРИБИ і СЛИЗОВИКИ	>15000	30	11	2	17
ФАУНА	>45 тис.	382	63	136	145	37	1	1
ХОРДОВІ	>740	155	25	57	47	25	1	1
Ссавці	108	41	6	12	18	4	1	1
Птахи	до 400	67	10	28	18	11
Плазуни	21	8	2	4	2
Земноводні	17	5	4	1
Риби (разом з круглоротими)	200	34	7	9	8	10
БЕЗХРЕБЕТНІ	>44тис.	227	38	79	98	12
Щетинкощелепні	2
Голкошкірі	12
Щупальцеві	28
Молюски	600	12	3	4	5
Членистоногі (без комах)	3440	31	16	2	9	4
Комахи	>35000	173	18	69	78	8
Сипункуліди	2
Кільчасті черви	440	7	1	2	4
Скріблянки	57
Круглі черви	1600	2	1	1
Немертини	33
Плоскі черви	1280
Реброплави	2
Кишковопорожнинні	36	2	1	1
Губки	39
Найпростіші	1800
* - I- зникаючі, II- вразливі, III- рідкісні, IV- невизначені, V- недостатньо відомі, VI- відновлені; ** - два види судинних рослин віднесені до категорії 0, тобто вважаються зниклими з території України

.

Хребетні тварини представлені рибами і круглоротими (всього близько 200 видів і підвидів), земноводними (17 видів), плазунами (21 вид), птахами (близько 400 видів), ссавцями (108 видів). 12 видів хребетних є ендемами.

В Чорному і Азовському морях зустрічається 221 вид зелених, бурих і червоних водоростей-макрофітів, а число видів тварин значно перевищує 2000, з яких 237 знайдені лише тут.

Значна увага в Україні приділяється охороні, відтворенню і використанню хребетних тварин, перш за все через їх вразливість і промислову цінність. Промисловий вилов риби в Україні в усіх її водоймах у 1990-1996 роках коливався в межах 67-111 тис. т. Мисливськими є такі види тварин, як лось, олені (благородний і плямистий), кабан дикий, козуля європейська, заєць-русак, лисиця та ін. В Україні мешкає найбільш чисельна у світі популяція зубра (659 голів).

На природно-заповідних територіях зберігається майже 80% видів флори Українського Полісся і Степу, великою мірою забезпечена охорона рослинного покриву Українських Карпат і Гірського Криму. Значно меншою мірою охоплено охороною різні види тварин.

Прийнята ЮНЕСКО наукова концепція - один заповідник у фізико-географічній провінції - в Україні поки що повністю не реалізована: вони відсутні, зокрема, в Середньоруській лісостеповій, Причорноморській середньостеповій, Кримській рівнинній степовій провінціях.