- •III. Електровимірювальні прилади і методи вимірювання
- •3.1. Загальні поняття
- •3.2. Прилади магнітоелектричної системи
- •3.3. Прилади електромагнітної системи
- •3.4. Електродинамічні і феродинамічні прилади
- •3.5. Індукційні прилади
- •3.6. Самописні прилади
- •3.7. Вимірювальні трансформатори
- •3.8. Електричні вимірювання неелектричних величин
- •Контрольні питання
- •IV. Трансформатори
- •4.1. Принцип дії трансформатора
- •4.2. Режими роботи трансформатора і його характеристики
- •4.3. Потужність, к.К.Д. І коефіцієнт потужності трансформатора
- •V. Асинхронні двигуни
- •5.1. Обертаюче магнітне поле
- •5.2. Принцип дії асинхронного двигуна
- •5.5. Регулювання частоти обертання асинхронних двигунів
- •VI. Синхронні машини
- •6.1. Принцип дії синхронної машини
- •6.2. Синхронний двигун
- •VII. Машини постійного струму
- •7.1. Принцип дії машини постійного струму
- •7.4. Генератори постійного струму
- •7.5. Електродвигуни постійного струму
- •7.6. Пуск в хід і регулювання частоти обертання двигунів постійного струму
VII. Машини постійного струму
7.1. Принцип дії машини постійного струму
Характерною особливістю машини постійного струму є наявність механічного випрямляча - колектора, який здійснює зв'язок обмотки якоря з зовнішнім колом, що підключається до машини. Колектор перетворює змінну е.р.с., що індукується в обмотці якоря, в постійну е.р.с., що діє між щітками А і В колектора, внаслідок чого у зовнішньому колі буде протікати постійний струм Іа.
П
Рис.
7.1. Принципова
схема простого генератора постійного
струму (а) і графік
зміни
е.р.с. за один оберт якоря (б)
Характер
зміни напруги
на
щітках показаний на рис. 7.1, б.
Напруга
і струм
є постійними за напрямком, але змінними
по величині. Такий струм
називається
пульсуючим.
Для згладжування пульсацій збільшують
число витків і відповідно число
колекторних
пластин. Для кращого використання
обмотки якоря окремі витки з'єднують
між собою послідовно. До кожної колекторної
пластини приєднують кінець попереднього
і початок
наступного
витків. У результаті отримують
замкнену обмотку (рис. 7.2). При
обертанні якоря між будь-якими двома
точками такої обмотки, наприклад між а
і
б,
діє
змінна е.р.с.
Еав.
Але між нерухомими контактними щітками
А
і В
діє постійна за напрямком і величині
е.р.с.
Е, яка
рівна сумі е.р.с.,
індукованих у всіх послідовно включених
витках якоря, розміщених між цими
щітками. Чим більше
витків
в обмотці якоря, тим
менше пульсують е.р.с.
і струм.
Повністю
звільнитися від пульсації н
еможливо.
Д
Рис.
7.2. Схема
обмотки якоря з колектором (а) і діаграма
індукованих
в ній е.р.с, (б)
У двигуні постійного струму колектор призначений для розподілу струму по провідниках обмотки якоря таким чином, щоб по всіх провідниках, розташованих під північним полюсом, струм проходив в одному напрямі, а по провідниках, розташованих під південним полюсом, в іншому. Коли ж при обертанні якоря провідники міняються місцями, тобто переходять під полюси іншої полярності, напрям струму в них також міняється на протилежний. Внаслідок цього обертаючий момент, що створюється всіма провідниками якоря, не буде залежати від його положення і весь час буде діяти в одному і тому ж напрямі.
