- •III. Електровимірювальні прилади і методи вимірювання
- •3.1. Загальні поняття
- •3.2. Прилади магнітоелектричної системи
- •3.3. Прилади електромагнітної системи
- •3.4. Електродинамічні і феродинамічні прилади
- •3.5. Індукційні прилади
- •3.6. Самописні прилади
- •3.7. Вимірювальні трансформатори
- •3.8. Електричні вимірювання неелектричних величин
- •Контрольні питання
- •IV. Трансформатори
- •4.1. Принцип дії трансформатора
- •4.2. Режими роботи трансформатора і його характеристики
- •4.3. Потужність, к.К.Д. І коефіцієнт потужності трансформатора
- •V. Асинхронні двигуни
- •5.1. Обертаюче магнітне поле
- •5.2. Принцип дії асинхронного двигуна
- •5.5. Регулювання частоти обертання асинхронних двигунів
- •VI. Синхронні машини
- •6.1. Принцип дії синхронної машини
- •6.2. Синхронний двигун
- •VII. Машини постійного струму
- •7.1. Принцип дії машини постійного струму
- •7.4. Генератори постійного струму
- •7.5. Електродвигуни постійного струму
- •7.6. Пуск в хід і регулювання частоти обертання двигунів постійного струму
V. Асинхронні двигуни
5.1. Обертаюче магнітне поле
Найбільш широке використання отримали трифазні асинхронні двигуни. Вони використовуються для приводу різних станків, насосів, вентиляторів і ін.
За своєю конструкцією розрізняють двигуни з фазним ротором (з контактними кільцями) і з короткозамкнутим ротором. Обидва двигуни мають однакову конструкцію статора і відрізняються тільки конструкцією ротора. Властивості і характеристики цих двигунів різні.
П
ринцип
дії асинхронного двигуна ґрунтується
на використанні явища обертаючого
магнітного поля, яке утворюється
внаслідок живлення трифазним струмом
трьох котушок І, ІІ, ІІІ, вісі яких зсунуті
одна відносно іншої в просторі на 1200
(рис. 5.1, а).
У асинхронному двигуні ці котушки
розміщені на нерухомій частині –
статорі;
їх з’єднують зіркою
або трикутником
і підключають до мережі трифазного
змінного струму.
Рис. 5.1. Схема просторового розміщення котушок для отримання обертаючого магнітного поля (а) і графік зміни в них струму (б)
Розглянемо,
як утворюється обертаюче магнітне поле.
Як видно з графіка (рис. 5.1, б),
в котушках в перший момент струм і1
рівний нулю, струм і2
від’ємний, а струм і3
додатний. Відповідно, по котушці І струм
проходити не буде, в котушці ІІ він буде
напрямлений від кінця до початку, а в
котушці ІІІ – від початку до кінця. Якщо
розмістити всередині кільця з котушками
невеликий магніт (на рис. 5.2, а
він умовно показаний у вигляді стрілки),
то під дією магнітного поля, яке створене
котушками магніт буде займати вертикальне
положення.
Через 1/6
періоду
струм
і1
буде
мати
деяке
додатне з
Рис.
5.2. Одержання
обертаючого магнітного поля трифазного
струму
Продовжуючи розглядати процес проходження струмів по обмотках статора асинхронного двигуна і визначаючи напрямок створеного ним магнітного поля (рис. 5.2, г, д, е), можна легко довести що протягом одного періоду зміни струму магнітний потік машини, а відповідно і магніт, який знаходиться в його полі, повертається на один оберт. Таким чином, при живленні трифазним струмом трьох котушок, зсунутих одна відносно одної на кут 1200, виникає магнітне поле, яке обертається в просторі з сталою швидкістю n1, яку називають синхронною швидкістю. Амплітуда результуючого потоку, яка створена всіма трьома котушками, в 1,5 рази більша максимального значення потоку однієї котушки. Отримане обертаюче поле має два полюси. При розміщені на статорі шести котушок, зсунутих на кут 600 і підключених до фаз трифазної мережі в наступному порядку: 1-а і 4-а – до фази А, 2-а і 5-а – до фази В, 3-а і 6-а – до фази С, отримаємо обертаюче магнітне поле, яке має чотири полюси, тобто кожним трьом котушкам відповідає два полюси.
В загальному випадку, якщо на статорі розміщені не три, а 3р котушок, зсунутих одна відносно іншої на кут 3600/3р, то виникає 2р – полюсне магнітне поле. Частота обертання його може бути визначена за формулою
(5.1)
тут f – частота зміни напруги живлення; р – число пар полюсів обмотки статора.
