Фото шипшини коричної.

Шипшина корична:

б) лікарська сировина та хімічний склад

Використовують квітки, листки та корені рослини, але найбільше — плоди (гіпантії). Плоди збирають, коли вони достигли, але ще тверді (у кінці вересня — жовтні). Сушать їх у печах при температурі 70—90 °С. Сухі плоди легко подрібнюються. Вони оранжево-червоного кольору, без запаху, на смак кислуваті.

Гіпантії шипшини — справжня комора вітамінів. У їх м'якуші виявлено аскорбінову кислоту, рибофлавін, каротин, філохінон та біофлавоноїди. У насінні знайдено токофероли (а-токоферол).

М'якуш плодів містить каротин (9,76 мг/100 г), пектинові речовини (14,1%), цитринову кислоту (1,68 %). Кількість аскорбінової кислоти коливається в сухих плодах від 2 до 6,2 %. Олія насіння шипшини містить у своєму складі токофероли (170—200 мг/100 г), каротин (10 мг/100 г), ненасичені жирні кислоти — лінолеву, ліноленову, олеїнову та ін. У свіжих плодах виявлено, окрім того, близько 4 % вітамінів групи Р, флавоноїди, катехіни. В листках, коренях та корі шипшини знайдено дубильні речовини. Квітки містять флавоноли та антоціани.

Шипшина корична:

в) застосування шипшини

Плоди шипшини коричної широко застосовуються як у народній, так і в науковій медицині. Фармацевтична промисловість виготовляє кілька препаратів холосас. Застосовується при холециститі та гепатиті по 1 чайній ложці 2—3 рази на добу; сироп з плодів шипшини. Призначається для профілактичних цілей як вітамінний препарат (по 0,5—1 чайній ложці 2—3 рази на добу); шипшинова олія. Застосовують для лікування тріщин сосків, трофічних виразок, дерматозу, виразкової хвороби шлунка і дванадцятипалої кишки; каротолін — олійний екстракт каротиноїдів із м'якуша плодів шипшини. Застосовують зовнішньо для лікувандя екземи, трофічних виразок, ран, які погано гояться.

Відвар плодів шипшини коричної — полівітамінний природний продукт. Його вживають для лікування сечокам'яної та жовчнокам'яної хвороб, виразок, опіків, для стимулювання кровотворення, лікування атеросклерозу, анацидного та гіпоацидного гастриту; для відновлення сил у хворих, виснажених тяжкими інфекційними хворобами та внаслідок перенесених операцій, травм, переломів кісток, для ущільнення стінок судин при гіповітамінозі, підвищеній радіації, капіляротоксикозі. Відвар гіпантіїв діє сечогінно і має фітонцидні властивості.

Шипшина зморшкувата і яблунева : а) ботанічна характеристика

Середньої висоти (80—150 см) кущ родини розових. Стебла товсті, прямостоячі, як і квітконосні пагони, густо вкриті різнотипними опушеними шипами: міцними, з широкою основою, трохи серповидно зігнутими або прямими та дрібними голчастими. Квітконосні пагони, крім того, вкриті волосками і дрібними залозистими щетинками. Листки спіральні, непарноперисті, з широкими трав'янистими прилистками, що зрослися з головним стриженьком листка; листочки (їх 7, рідше 5 або 9) від круглясто-еліптичних до видовженоеліптичних, зверху виразно зморшкуваті, з полиском, зісподу рясно опушені, нерідко майже сі роповстисті, з домішкою залозок, по краю простозубчасті. Квітки великі (до 7 см у діаметрі), правильні, двостатеві, в малоквіткових (по 2—3) щитковидних суцвіттях, рідше одиничні; чашолистки великі (2,5—3 см завдовжки), з листовидним розширенням на верхівці, зісподу усіяні волосками з домішкою залозок, рідше без них, після цвітіння спрямовані вгору й залишаються при стиглих плодах; пелюстки (їх 5) червоні, рідше ясно-червоні. Плід — гіпантій, сплюснуто-кулястий, м'ясистий, яскрово- червоний або померанцевий. Початок цвітіння у червні (ремонтантний вид).

Шипшина зморшкувата і яблунева :

б) поширення, заготівля і зберігання, хімічний склад

Поширення. Шипшина зморшкувата дико росте на Далекому Сході. На території України її культивують як рослину декоративну й лікарську. Часто зустрічаються здичавілі зарості.

Заготівля і зберігання. Для медичних потреб використовують плоди шипшини (Fructus Rosae), які збирають у стадії повної стиглості (але не перестиглими) вручну в брезентових рукавицях. Зібрані плоди сушать в сушарці або духовці при температурі 80—100°, розстилаючи тонким шаром. Сухих плодів виходить 50% . Готову сировину зберігають у сухих прохолодних приміщеннях. Строк придатності — 2 роки.

Хімічний склад. Плоди шипшини містять аскорбінову кислоту (до 17% на суху речовину), каротин (0,7—8 мг %), вітаміни B1, B2, PP, К, пантотенову кислоту, флавоноїди (гіперозид, астрагалін, кверцитрин, кемпферол і ін.), фенолокислоти, пектинові речовини (1,8—3,7% ), цукри (0,9—8,1%), органічні кислоти (0,9—3,7%), солі заліза, марганцю, фосфору, магнію, кальцію.

Шипшина зморшкувата і яблунева :

в) фармакологічні властивості і використання

Плоди шипшини виявляють протицинготну, антисклеротичну і протизапальну дію, активізують ферментні системи і окислювально-відновлювальні процеси в організмі, сприятливо впливають на вуглеводний обмін, посилюють синтез гормонів і регенерацію тканин, стимулюють опірність організму до несприятливих факторів зовнішнього середовища, посилюють секрецію жовчі, підвищують діурез. Плоди шипшини використовують для профілактики і лікування гіпо- і авітамінозів С і Р, при гострих і хронічних інфекціях, при атеросклерозі, нефритах, гострих і хронічних захворюваннях печінки, кишечника, при виразковій хворобі, геморагічних діатезах, гемофілії, кровотечах (легеневих, маткових), при передозуванні антикоагулянтів, гіпертиреозі і недостатності надниркових залоз, травматичному шоку. Добрий терапевтичний ефект одержують при пневмонії, бронхопневмонії, бронхоектазах, у випадку бронхіальної астми, при лікуванні захворювань очей (геморагічний ретиніт, хоріоідит, крововилив у скловидне тіло). Як жовчогінний засіб шипшину використовують для лікування хронічного гепатиту, холециститу, холангіту. Плоди шипшини входять до складу вітамінних чаїв. Сироп із водного згущеного екстракту плодів шипшини — холосас призначають при холециститі і гепатиті. Із насіння шипшини виготовляють олію (Oleum Rosae), яку використовують як зовнішній засіб для гоєння ран, в стоматологічній практиці (гінгівіти, стоматити), при тріщинах сосків, пролежнях, трофічних виразках гомілки, дерматозах, а у вигляді мікроклізм — при неспецифічному виразковому коліті.

Шипшина голчаста:

а) ботанічна характеристика

Шипшина голчаста — гарний колючий кущ з бурувато- червоними гілками, з великою кількістю дрібних тонких шипиків і щетинок. Шипики сидять часто по 2 біля основи

.-листків, що складаються з 5—7 (9) яйцевидних листочків. Квітки великі, ароматичні, поодинокі або по 2—3, рожеві або червонуваті, на довгих квітконіжках. Плоди соковиті, яйцевидно-грушовидні, яйцевидні або еліптичні, 1,5— 2,5 см в діаметрі, гладенькі. Поверхня блискуча або матова, морщиниста. Всередині плодів знаходяться тверді білі горішковидні сім'янки (плодики) з численними загостреними щетинистими волосками. Шипшина голчаста цвіте в червні— липні. Шипшина голчаста росте в лісах, переважно ялинових, по лісових схилах і на узліссі, луках..

Фото шипишини голчастої.