17.3.3. Взаємодія функціональної та забезпечувальної складових автоматизованої інформаційної системи

Обидві складові автоматизованої інформаційної системи у тісній взаємодії забезпечують її ефективне функціонування. За допомогою відповідних ресурсів забезпечувальної частини реалізуються задачі функціональної складової. Для розв’язання конкретної функціональної задачі потрібно, використовуючи всі складові забезпечувальної системи, здійснити низку послідовних дій над ін­фор­мацією, яка знаходиться у базі даних, і операцій з введення та виведення інформації.

Оскільки діяльність щодо виконання бюджетів пов’язана з формуванням та обробкою інформації, носіями якої є відповідні документи, то частина роботи, яку повинен виконати на певному етапі конкретний працівник, являє собою певне завдання щодо обробки документа або виконання операції.

Тому всі завдання щодо обробки документів, що виконуються користува­чами, у системі оформляються у вигляді операцій, а кожна дія, що відбувається в процесі виконання завдання, оформляється як крок операції. Прикладом орга­нізації операції може служити процес введення та обробки платіжного доку­мента у внутрішній платіжній системі казначейства.

Дія з документом (введення в систему, обробка, контроль тощо) здійсню­ється, як правило, різними користувачами у певній послідовності та згідно з їхніми повноваженнями. Таким чином, утворюється технологічний ланцюг по об­роб­ці платіжного документа, тобто документ, введений у систему, проходить певний маршрут обробки (рис. 17.5).

А втоматизація процесу обробки документів та виконання операцій, пов’я­заних з касовим виконанням бюджетів, здійснюється у такій послідовності:

• введення інформації, контроль уведення та компонування інформації;

• передача інформації в місця її збереження й опрацювання;

• збір, реєстрація та введення інформації в базу даних;

• опрацювання інформації (накопичення, сортування, коригування, вибірка, арифметичне та логічне опрацювання) для вирішення функціональних задач системи (підсистеми) управління об’єктом;

• виведення інформації на екран та видача на паперових носіях;

• організація (адміністрування) обчислювального процесу (планування, облік, контроль, аналіз процесу опрацювання даних).

Отже, через виконання послідовних дій з опрацювання даних за допомогою забезпечувальної складової системи розв’язуються функціональні задачі об’єкта управління. Таким чином, забезпечується інформаційне обслуговування фахівців різних рівнів управління, приймаються виважені управлінські рішення.

17.4. Організація роботи автоматизованої інформаційної системи органів казначейства

Основу автоматизованої інформаційної системи (АІС) казначейства складає сукупність взаємопов’язаних функціональних і забезпечувальних автоматизо­ваних робочих місць (АРМ). На них базується автоматизація основних видів діяльності органів казначейства: касового виконання державного і місцевих бюджетів за доходами, обслуговування бюджетів за видатками, бухгал­терського обліку операцій з бюджетними коштами, формування звітності про стан виконання бюджетів тощо.

??Сукупність функціональних АРМів – внутрішньоказначейських розрахун­ків?? в автоматизованій інформаційній системі казначейства, які працюють на прин­ци­пах прийнятих для банківської системи, об’єднують в єдиний системо-програмно-технічний комплекс під назвою “Операційний день банку” (ПТК ОДБ). Цей комплекс забезпечує виконання внутрішньоказначейських розра­хунко­вих і бухгалтерських операцій протягом операційного дня органу казначейства.

У структурі будь-якого ОДБ можна виокремити три типи функціональних блоків, що логічно випливають із технології його роботи. Це блоки початку роботи (відкриття ОДБ), блоки роботи протягом операційного дня, блоки закінчення роботи (закриття ОДБ),

Блоки відкриття ОДБ забезпечують опрацювання паролів та ідентифікацію користувачів, введення дати поточного операційного дня, обробку отриманих з АРМ НБУ файлів початку роботи. При цьому коригується довідник банків-учасників СЕП, очищуються відповідні оперативні бази даних, формуються відповідні вхідні залишки за балансовими рахунками, обнулюються обороти.

Протягом дня відповідними блоками ОДБ виконуються операції з реєстра­ції нових клієнтів, відкриття або закриття рахунків, забезпечення введення пер­вин­них платіжних документів та їх опрацювання. Проводиться зарахування податків і зборів на бюджетні рахунки за надходженнями, повернення платежів платникам на підставі висновків органів податкової служби, розподіл та аку­му­ляція коштів, перерахування доходів до державного бюджету і на рахунки місцевих бюджетів для здійснення видатків. Виконуються внутрішні проведення або формуються файли типу $А (початкові міжбанківські платежі для їх пере­давання до СЕП).

Блоки закриття ОДБ забезпечують перевірку наявності балансу, викону­ють­ся операції щодо створення копій основних файлів, формування, архівування та друк виписок з рахунків, балансу та оборотних відомостей. Блоками також формуються оперативні, місячні, квартальні та річні звіти про виконання бюд­жетів для Казначейства України, територіальних управлінь казна­чейства, фінансових і податкових органів.

Крім функціональних блоків, ОДБ містить також блоки введення та друку довідково-нормативної інформації.

У складі програмно-технічного комплексу ОДБ для контролю початкових та відповідних платіжних документів виокремлюють “АРМ бухгалтера елект­ронних платежів”, який дає змогу відповідному працівнику органу казна­чейства (як правило, платіжної системи) протягом операційного дня здійсню­вати зарахування, повернення, перекредитацію??? на рахунок “Нез’ясованих пла­тежів” платежів, які надходять із СЕП, або наклади електронних підписів на під­готовлені до відправлення до СЕП документи.

Для автоматизованого виконання розрахункових операцій, пов’язаних з касовим виконанням державного та місцевих бюджетів, обслуговуванням дер­жавних цільових фондів, які є найбільш трудомісткою ділянкою діяльності органів казна­чейства, ведення обліку і складання звітності в ОДБ формуються файли довід­кової, оперативної та архівної інформації.

До файлів довідкової інформації належать довідники: клієнтів органу казна­чейства, банків, балансових рахунків і операцій з коштами тощо.

Файли оперативної інформації протягом робочого дня формуються на під­ста­ві вхідних повідомлень, які надходять операціоністу у вигляді паперових чи елект­ронних (по мережі) документів, або під час обробки оперативної інформації.

Архівні файли – це файли результативної інформації, сформовані після скла­дання балансу та записані в архів.

За допомогою файлів довідкової, оперативної та архівної інформації викону­ються завдання з обліку та контролю розрахункових операцій органів казначейства. Автоматизація розрахункових операцій, виконана за допо­могою програмного комплексу ОДБ, дає змогу у будь-який момент і за будь-який період часу отримати інформацію про рух коштів на рахунках.

??АРМ НБУ (застаріла назва АРМ-3) – це комплекс програмних і технічних засобів, призначений для передачі, приймання та перевірки електронних роз­рахункових документів прийнятих з СЕП чи документів з ОДБ підготовлених до відправки в СЕП. Іншими словами, призначений для обміну електронними платіжними документами і технологічною інформацією між регіональною роз­рахунковою палатою НБУ і системою автоматизації банку учасника СЕП. Лише через АРМ НБУ платіжні документи можуть надходити до СЕП. Початкові платіжні документи можуть надходити до АРМ НБУ лише з ОДБ АІС, оскільки у АРМ НБУ відсутня функція ручного вводу таких документів.

Для автоматизації процесів формування, приймання, відправлення й пере­давання платіжних документів між головними управлінням і управліннями казначейства використовують програмний комплекс “Клієнт-банк”. ??

У найзагальнішому вигляді система складається з двох основних струк­турних елементів:

• автоматизоване робоче місце “клієнта” – розташоване безпосередньо в управлінні казначейства;

• автоматизоване робоче місце “БАНК” – знаходиться в головному управлінні казна­чейства і обслуговує відповідне управління. Призначається для обробки пакетів платіжних документів, запитів та інших повідомлень. Інформаційно взаємодіє (на рівні обміну даними) з ОДБ.

Для ведення бухгалтерського обліку та складання звітності про виконання видаткової частини бюджетів органи казначейства використовують програмний комплекс АС “Казна-Видатки”.

Зв’язок між учасниками системи розрахунків і банківською установою забез­печується, як правило, по телефонних каналах через систему електронної пошти – програмно-технічної та адміністративно-технологічної мережі, яка забезпечує обмін даними. Вона призначена для надійного та якісного приймання і передачі електронних повідомлень, на її основі працює система електронних платежів.

Н аочно загальну структуру автоматизованої системи казначейства з ура­хуван­ням усіх її складових та налагоджених зв’язків між ними наведено на рисунку17.6.

????Таким чином, комплексна автоматизована системи казначейства для забез­пе­чення обслуговування державного та місцевих бюджетів у внутрішній платіж­ній системі казначейства та взаємодії з банківською платіжною системою через сис­тему електронних платежів використовує широкий набір програмно-тех­ніч­­них засобів, кожний з яких забезпечує виконання окремих функціональ­них задач:

• АС “Казна-Видатки”;

• АБС “Барс-Millennium” і її складова “Клієнт-Банк”;

• система “Звіт” формування звітності;

• програмні модулі формування мережі розпорядників бюджетних коштів, розписів бюджету, реєстрів.???

Усі програмні продукти тісно пов’язані між собою, але виконують тільки їм притаманні функції.