17.3.2.2. Технічне забезпечення

Технічне забезпечення – сукупність технічних засобів, що забезпечують функціонування автоматизованої інформаційної системи, і містить при­строї, за допомогою яких виконуються типові операції опрацювання даних, а також відповідну документацію² з налагодження, встановлення, монтажу та контролю цих технічних засобів. При цьому, опрацювання даних може здійсню­ватися як поза ЕОМ (периферійні технічні засоби збору, реєстрації, первинного опрацювання інформації, оргтехніка різного призначення, засоби телекомуніка­ції і зв’язку), так і на ЕОМ різних класів.

Технічне забезпечення є одним із найважливіших компонентів забезпечу­валь­ної частини, які створюють ресурси АІС. Від прогресивності застосовува­­них техніч­них засобів значною мірою залежить рівень автоматизації функцій управління.

Технічні засоби можна поділити на п’ять груп:

1. Засоби збору та реєстрації інформації: пристрої підготовки даних, засоби збору інформації. Ці засоби призначені для приведення інформації у зручний для дистанційної передачі і подальшої обробки вигляд.

2. Засоби передачі інформації. Ця група засобів призначена для передачі ін­формації у просторі. Для передачі інформації можуть використовуватись:

а) апарати і пристрої передачі: телеграф, телетайп; телефакс, телекс; мережні адаптери, тобто технічні пристрої, що виконують функції сполучення ЕОМ з одним каналом зв’язку; мультиплексори (багато­канальні адаптери) – пристрої сполучення ЕОМ з кількома каналами зв’язку; модеми;

б) канали зв’язку – вузли зв’язку, що включають потужні ЕОМ, налаш­то­вані на передачу й управління інформацією (а не на її обробку) та програмне забезпечення. Виділяють три види каналів зв’язку: наземні; високочастотні – забезпечуються наземними ретрансляційними зв’яз­ка­ми; супутникові – при передачі на далекі відстані.

3. Засоби зберігання інформації: зовнішні запам’ятовуючі пристрої персональ­них комп’ютерів, картотеки. Призначені для передачі інформації у часі. До них відносять:

• машинна пам’ять (основна і зовнішня, яка використовується для трива­лого збереження інформації;

• магнітні носії;

• оптичні CD-диски

• USB flash носії

• дискети.

4. Засоби обробки інформації (засоби обчислювальної техніки з відповідним програмним забезпеченням) складають основу комплексу технічних засобів. Вони призначені для перетворення вихідних даних у результативну інформа­цію, необхідну для прийняття управлінських рішень. Головні характерис­ти­ки даної групи – швидкодія й обсяг пам’яті. Виділяють: універсальні – для багатьох користувачів і персональні; спеціалізовані – сервери та робочі станції.

Засоби обробки інформації призначені для багатьох користувачів – це потуж­ні електронно-обчислювальні машини, обладнані кількома терміналами, які функціонують у режимі реального часу.

Персональні засоби обробки інформації – це електронно-обчислювальні машини, що задовольняють вимогам доступності й універсальності.

Робочі станції – спеціалізуються на виконанні одного виду роботи.

Сервери – це комп’ютери, виділені для обробки запитів від усіх станцій мережі, надають доступ цим станціям до системних ресурсів та розподіляють ці ресурси.

5. Засоби видачі інформації: принтери, монітори – призначені для перетво­рення інформації у вигляд, зручний для сприйняття користувачем³.

Технічне забезпечення визначає вимоги до характеристик персональних комп’ютерів, мережного обладнання, пропускної здатності каналів зв’язку, а також спричиняє вплив на розподіл навантаження у вузлах мережі, в яких ресурси закріплюються за кінцевим користувачем.

У процесі касового виконання бюджетів органи казначейства використову­ють різноманітні організаційні форми застосування технічних засобів. На нижньо­­му рівні управління для автоматизації основних функцій казначеїв вико­ристо­вують­ся автоматизовані робочі місця (АРМ).

Технічною базою АРМ в органах казначейства є персональні комп’ютери з необхідним набором периферійних засобів, що відповідають певним парамет­рам і технічним вимогам для розв’язання функціональних фінансових задач.

Персональні комп’ютери встановлюються в місцях виникнення й викорис­тання інформації. Вони забезпечують широкий спектр функціональних можли­востей. При виборі технічного забезпечення АІС необхідно прагнути якомога повнішої відповідності функціональних можливостей персонального комп’ю­тера задачам, для розв’язання яких він буде використовуватися.

Сучасні персональні комп’ютери не тільки обробляють інформацію (введен­­ня даних, їх обробка та виведення інформаційних продуктів у формі, придат­ній для сприйняття користувачем), але й здатні працювати зі звуком, відтворювати відеосигнали, працювати в комп’ютерних мережах. Для задоволення потреб управлінської діяльності вони дедалі більше перетворюються із систем авто­матичного опрацювання вхідної інформації у засоби накопичення досвіду управ­лінських працівників, аналізу, оцінки й прийняття оптимальних рішень.

Технічні характеристики персональних комп’ютерів різних моделей визнача­ються низкою параметрів: потужністю (швидкодією) центрального процесора, кількістю периферійних пристроїв, які можна одночасно під’єднати до комп’ю­­тера, місткістю оперативного запам’ятовуючого пристрою, швидкістю і надій­ністю вінчестера тощо. Крім того, потужність і характеристики персонального комп’ютера визначаються вимогами щодо забезпечення функціонування прог­рам­них засобів, встановлених на ньому.

Основу технічного забезпечення складає комплекс технічних засобів – сукуп­ність взаємопов’язаних єдиним управлінням та автономних технічних засобів збору, реєстрації, накопичення, передачі, обробки, виведення й представлення інформації.

Комплекс технічних засобів, що використовується у системі казначейства для автоматизації процесу обслуговування бюджетів, складається з окремих компонентів, кожний з яких призначається для забезпечення функціонування відповідної автоматизованої системи:

• КТЗ – АС “Казна-Доходи” – обслуговування державного і місцевих бюд­жетів за доходами;

• КТЗ – АС “Казна-Видатки” – обслуговування бюджетів усіх рівнів за видатками;

• КТЗ – АС “Казна-Видатки-Центр” – планування видатків державного бюд­жету на центральному рівні;

• КТЗ – АС “Казна-С” – супроводження АС “Казна”;

• КТЗ – АС “Казна-ЗК” – загального користування;

• КТЗ – АС “Казна-Доступ” – призначений для віддаленого доступу працівників головних управлінь та управлінь казначейства до АС “Казна”;

• КТЗ – радіодоступу – призначений для віддаленого доступу працівників територіальних органів казначейства до АС “Казна” через радіоканали;

• КТЗ – АС “Казна-ЗКор” – для взаємодії із зовнішніми користувачами (орга­нами державної влади й управління, розпорядниками й одержувачами бюд­жетних коштів);

• КТЗ – АС “Казна-ЗКор-Доступ” – забезпечення доступу зовнішніх корис­тувачів до АС “Казна”;

• КТЗ – АС “Казна-Web” – Web-представництва й організації доступу до мережі Internet;

• КТЗ – обмеження доступу – це FW і VPN-сервери, призначені для захисту від несанкціонованого доступу і створення віртуальної приватної мережі для управлінь казначейства, що використовують як віддалений доступ комунікації загального користування;

• КТЗ – адміністрування й управління АС “Казна” – робочі місця адміністра­торів і технологів, які мають доступ до всіх без винятку ресурсів інформа­цій­них систем;

• КТЗ – локальних обчислювальних мереж УКУ/ГУКУ/ДКСУ центрального апа­рату Казначейства – це структуровані кабельні мережі, побу­до­ва­ні на UTP за топологією “зірка”, оснащених концентраторами і комутаторами;

• КТЗ – корпоративної мережі Державної казначейської служби України – призначений для об’єднання регіональних мереж в єдину корпоративну мережу Казначейства.

Кожний окремий комплекс технічних засобів складається з набору вузлів, що в сукупності мають забезпечити виконання завдань, покладених на цей комплекс.

Комплекс технічних засобів АС “Казна” складається з таких основних вузлів: одного 4-х процесорного WEB-серверу, Firewall-серверу, одного основ­ного 4-х процесорного SQL-серверу, одного архівного (звітного) 4-х процесор­ного SQL-серверу, загальної системи дискової пам’яті, засобів телекомунікації.

WEB-сервер головного управління казначейства призначений для створення WEB-представництва управління, використовується для форму­вання завдання на друк, також формування пакету платіжних документів.

Firewall-сервер призначений для захисту системи від несанкціонованого доступу з боку мережі Internet та створення віртуальної приватної мережі для управління казначейства, що використовують як відда­лений доступ мережу Internet. Тобто Firewall-сервер є суто технічною підсисте­мою, яка забезпечує захист інформації від несанкціонованого доступу.

Архівний SQL-сервер є опорою основного SQL-серверу з моменту відкриття операційного дня в автоматизованій системі та використовується для отриман­ня будь-яких видів звітних документів за видатками з метою зменшення наван­таження на основний сервер. Отже, архівний SQL-сервер є технічною підсисте­мою, яка забезпечує роботу інформаційної підсистеми формування звітності.

Основний SQL-сервер забезпечує опрацювання SQL-запитів користувачів системи. Тобто і основний SQL-сервер і архівний SQL-сервер є підсистемою обміну даними всередині казначейської системи за допомогою засобів телекому­нікації. Останні відіграють чи не найважливішу роль у обміні даними між головними управ­ліннями казначейства та його територіальними управліннями.

У цілому технічне забезпечення обслуговування бюджетів є доволі складною системою, що забезпечує ефективне функціонування інформаційної системи казначейства. Схему комплексу технічних засобів обслуговування бюджетів регіонального рівня наведено на рисунку 17.4.