17.7. Організація контролю за використанням бюджетних коштів за умови функціонування автоматизованої системи

Повноваження органів казначейства в сфері державного фінан­сового контролю регламентуються статтею 112 Бюджетного кодексу України та Положенням про Державну казначейську службу України, затвердженим Указом Президента України від 13 квітня 2011 року № 460.

У Бюджетному кодексі та положенні визначено, що Казначейст­во здійснює контроль за відповід­ністю платежів узятим зобов’язанням та бюд­жетним асигнуванням, тобто контролює цільове спрямування бюджетних коштів на стадії проведення платежу на підставі доку­ментів, наданих розпорядниками бюджетних коштів.

У процесі контролю за цільовим спрямуванням бюджетних коштів органи казначейства в частині касового виконання бюджетів за видатка­ми здійснюють:

1. Попередній контроль на етапі реєстрації зобов’язань розпоряд­ників бюджетних коштів, особливо на стадії схвалення дозволу на витра­чання бюджетних коштів. При реєстрації зобов’язань слід розмежовувати: 1) поточні зобов’язання, тобто ті, які будуть виконані та потребують повної сплати в поточ­ному році; 2) перехідні зобов’язання, тобто ті, сплата за якими здійснюватиметься за рахунок майбутніх асигнувань протягом кількох років.??

Попередній контроль передує здійсненню операцій надходження й витра­чання коштів і є найважливішим етапом роботи органів казначей­ства. До нього входить перевірка: 1) відповідності платіжних документів бюд­жет­ному розпису та затвердже­ному кошторису; 2) наявності підтверджувальних документів, що є підставою для здійснення платежів.

Ефективність цієї форми контролю полягає в тому, що вона дає можливість запобігти порушенню чинного законодавства на етапах забезпечення обліку бюджетних асигнувань і контролю за їх дотриманням, та консолідації інформації про зобов’язання розпорядників коштів, відкриття (виділення) бюджетних асигнувань.

2. Поточний контроль при оплаті рахунків розпорядників бюд­жет­них коштів та одержувачів шляхом перевірки відповідності платіжних документів затвердженим кошторисам бюджетних установ.

Перед здійсненням будь-якого платежу треба переконатися, чи: є бюджетні призначення на зазначені цілі й чи виділені з бюджету асиг­нування; послуги було надано, товари отримано тощо; видатки класифіковано відповідно до кодів бюджетної класифікації; документи заповнено і реквізити вказано правильно.

3. Контроль після здійснення видатків та проведення операцій, який дає змогу впевнитися, що всі операції у бухгалтерському обліку розпорядника коштів відображено правильно, зобов’язання взяті у межах доведених асигну­вань, дані бухгалтерського обліку казначейства відповідають даним обліку розпорядника.

Розглянемо механізм реалізації контрольних функцій органів казначейства в автоматизованій системі обслуговування бюджетів за видатками.

Н а стадії попереднього контролю, тобто етапі реєстрації зобов’язань, система здійснює перевірку в порядку, наведеному на рисунку 17.9.

Як бачимо, при реєстрації зобов’язань за коштами загального фонду чи інши­ми коштами спеціального фонду система здійснює звірку даних зобов’я­зання з кошторисом установи та асигнуваннями на прийняття зобов’язань. Звірка з асигнуваннями на взяття зобов’язань відбувається з тієї причини, що можуть мати місце вже зареєстровані, але не оплачені зобов’язання. У такому випадку в системі є відповідний залишок кошторисних призначень, оскільки видатки не були здійснені, але відсутній залишок асигнувань на прийняття зобов’я­зань. Тому система видає повідомлення про відсутність залишку асигнувань на прийнят­тя зобов’язань при спробі реєстрації документа.

Але система не здійснює контролю відповідності даних зобов’язання, що приймається, бюджетному розпису, що не забезпечує повноти попереднього контролю. ??

Реєстрація фінансового зобов’язання здійснюється за наявності зареєстро­ва­них зобов’язань, тобто система здійснює звірку залишків на балансових ра­хун­­ках 9411 “Зобов'язання розпорядників бюджетних коштів за коштами загального фонду державного бюджету”, 9412 “Зобов'язання розпорядників бюджетних коштів за коштами спеціального фонду державного бюджету”, 9421 “Зобов'язання розпорядників бюджетних коштів за коштами загального фонду місцевого бюджету”, 9422 “Зобов'язання розпорядників бюджетних коштів за коштами спеціального фонду місцевого бюджету” Плану рахунків, що реалізує вимоги наказу Дер­жав­­ного казначейства України №136 від 09.08.2004 р. “Про затвердження Порядку обліку зобов’язань розпорядників коштів бюджету в органах Держав­ного казначейства”.

?? як зараз здійснюється контроль???

Необхідно звернути увагу на суттєвий недолік системи попереднього конт­ролю в автоматизованій системі “Казна-видатки”. На сьогодні має місце ситуа­ція, коли виділення коштів з місцевих бюджетів здійснюється без зареєстрованих в обліку фінансових зобов’язань, що суперечить вимогам чинних нормативних документів Державного казначейства. Адже саме зареєст­ро­вані фінансові зобов’язання є підставою для виділення асигнувань. Тому надзвичайно актуальним на сьогодні є запровадження в автоматизованій сис­темі контролю за наявністю відповідних фінансових зобов’язань в обліку казначейських органів при виділенні асигнувань з бюджету.??

Е тап поточного контролю, який здійснюється у процесі оплати рахунків, відрізняється залежно від виду бюджетних коштів. Так, за коштами загального фонду та іншими коштами спеціального фонду поточний контроль здійснюється за схемою, наведеною на рисунку 17.10.

На стадії поточного контролю автоматизована система “Казна-Видатки”, здійснює перевірку даних платіжного документа з поточними кошторисними призначеннями за коштами загального чи спеціального фонду, прийнятими зобов’язаннями та планом асигнувань та виділеними асигнуваннями. Причому вирішальними показниками на стадії поточного контролю є кошторис, прийняті фінансові зобов’язання та виділені асигнування, оскільки саме при невідповід­ності даних платежу названим показникам система не дозволить зареєструвати документ.

При невідповідності даних платежу поточним призначенням за планом асигнувань система дозволяє зареєструвати документ, але виводить від’ємний залишок на балансових рахунках 9131 “Поточні призначення з державного бюджету за планом асигнувань” та 9141 “Поточні призначення з місцевого бюд­жету за планом асигнувань”. У такий спосіб система інформує про необхідність приведення у відповідність план асигнувань на певний період з отриманими за цей же період асигнуваннями.

Поточний контроль за власними надходженнями бюджетним установ здійс­нюється шляхом перевірки відповідності платіжного документу, що реєстру­ється, затвердженому кошторису бюджетної установи та наявності надходжень на спеціальному реєстраційному рахунку??. Важливим етапом при здійсненні поточного контролю за власними коштами бюджетних установ є перевірка наявності надходжень за відповідним кодом економічної класифікації видатків. Саме таким чином забезпечується правильність відображення проведених операцій у звітності. В автоматизованій системі реалізовано можливість прове­дення платежу з коду економічної класифікації видатків 0000, ?? що означає пере­рахування доходів, а не проведення видатків. А за допомогою перерахування надходжень на відповідний код економічної класифікації видатків система дозволяє спочатку здійснити перевірку відповідності платежу затвердженому кошторису бюджетної установи, а вже потім провести платіж саме за тим кодом економічної класифікації видатків, який відповідає платіжному документу.

Остання стадія контролю за цільовим використанням бюджетних коштів – стадія контролю після здійснення видатків та проведення операцій реалізується у звірці облікових даних казначейства з відповідними даними роз­порядників бюджетних коштів. Таким способом виявляють можливі помилки та правильність відображення проведених операцій з бюджетними коштами в системі бухгалтерського обліку.

Запровадження автоматизованої системи “Казна-Видатки” значно підвищило ефективність здійснення контрольних функцій органами казначейст­ва. Разом з тим, потребує вдосконалення контроль відповідності зобо­в’язань, що реєструються, бюджетним призначенням та плану асигнувань, а також наяв­ності зареєстрованих фінансових зобов’язань при відкритті асигнувань з державного бюджету та виділенні коштів з місцевих бюджетів, що дозволить посилити контроль за цільовим використанням бюджетних коштів.