1. Фізичне середовище, де надаються послуги, яке впливає на споживачів і обслуговуючий персонал.

2. Планування шляху руху клієнтів і групування товарів.

3. Фізичне середовище, де створені умови для спілкування і командної роботи компанії.

4. Складські приміщення, що виглядають як великі магазини і вимагають наявності співробітника, що стежить за цінами та асортиментом інших фірм.

86. Планування трудового процесу - це:

1. Планування навчання робітників для виконання робіт, що вимагають високої кваліфікації.

2. Трудова діяльність окремого працівника або групи у визначених виробничих умовах.

3. Залучення працюючих до планування й організації роботи.

4. Організаційні заходи, що гарантують значні стимули.

87. До переваг спеціалізації праці не належать:

1. Швидке навчання робітників.

2. Можливість жорсткого контролю за робочим потоком і завантаженістю роботою.

3. Обмежена гнучкість процесу освоєння виробництва нових виробів.

4. Висока продуктивність завдяки простій і одноманітній роботі.

88. Соціотехнічна система праці базується на:

1. Системі праці з розширеними обов'язками, але поширюється на бригаду або робочу групу і посилюється зацікавленістю робочої групи в удосконаленні технологічного процесу.

2. Системі праці з горизонтально розширеними обов'язками, але поширюється на бригаду або робочу групу і посилюється зацікавленістю робочої групи в удосконаленні технологічного процесу.

3. Системі праці з вертикально розширеними обов'язками, але поширюється на бригаду або робочу групу і посилюється заці­кавленістю робочої групи в удосконаленні технологічного процесу.

4. Системі праці з розширеними обов'язками, але не поширюється на бригаду або робочу групу.

89. Методи дослідження діяльності у виробничому процесі:

1. Побудова карт операцій, карт одночасного руху, використання принципів економії руху.

2. Побудова схем потоків, планів обслуговування, карт виробничого процесу.

3. Побудова карт видів діяльності, діаграм "робітник - машина".

4. Побудова карт видів діяльності, діаграми "робота бригади".

90. Методи дослідження діяльності при взаємодії робітника з обладнанням:

1. Побудова карт видів діяльності, діаграми "робота бригади".

2. Побудова карт видів діяльності, діаірам "робітник - машина".

3. Побудова карт операцій, карт одночасного руху, використання принципів економії руху.

4. Побудова схем потоків, планів обслуговування, карт виробничого процесу.

91. Розрахунок норм виконання робіт необхідний для наступних цілей:

1. Для складання графіка робіт і розподілу потужностей.

2. Для забезпечення об'єктивної основи мотивації робочої сили і виміру виконаної роботи.

3. Для визначення вразливих місць і наступного їхнього удосконалення.

4. Усі вищеперелічені відповіді правильні.

92. Основні методи нормування праці:

1. Хронометраж та метод вибіркового спостереження за трудовим процесом.

2. Метод елементних нормативів.

3. Системи мікроелементного нормування.

4. Усі вищеперелічені методи.

93. Хронометраж:

1. Виконують за допомогою секундоміра безпосередньо на робочому місці або шляхом аналізу відсозапису трудового процесу.

2. Виконують при дослідженні частини, або вибірки, якої-небудь діяльності.

3. Виконується за допомогою фіксування норми виробітку.

4. Виконують за допомогою табличних нормативів.

94. Нормативи витрат праці на виробництво продукції розробляються:

1. Державою.

2. Самостійно кожним підприємством.

3. Кожною ланкою підприємства окремо.

4. Кожним виробничим підрозділом.

95. Чи може нарахована заробітна плата бути нижчою від встановленого державою мінімального рівня?

1. Може, якщо не відпрацьована повна місячна норма робочого часу.

2. Не може.

3. Може, якщо підприємство-роботодавець є монополістом продукції, що випускається.

4. Може, якщо підприємство-роботодавець є монополістом на ринку робочої сили.

96. Яку систему оплати праці доцільно використовувати на підприємстві, якщо праця робітників на ньому не піддасться нормуванню, а керівництво підприємства прагне створити робітникам мотиви для якісного виконання ними своїх обов'язків?

1. Просту погодинну.

2. Пряму відрядну.

3. Відрядно-преміальну або відрядно-прогресивну.

4. Погодинно-преміальну.

97. Яку систему оплати праці доцільно використовувати в структурному підрозділі підприємства, де добре організовано нормування праці і можливий облік виробітку понад вста­новлену норму?

1. Відрядно-преміальну або відрядно-прогресивну.

2. Просту погодинну.

3. Пряму відрядну.

4. Погодинно-преміальну.

98. При якій системі оплати праці розцінка встановлюється не на кожну операцію окремо, а на весь обсяг роботи?

1. При колективній системі оплати.

2. При акордній.

3. При погодинно-преміальній.

4. При відрядно-преміальній.

99. При якій системі оплати праці виробіток робітника в межах норми оплачується за звичайними відрядними розцін­ками, а додатковий виробіток - за підвищеними розцінками?

1. При погодинно-преміальній.

2. При акордній.

3. При відрядно-прогресивній.

4. При колективній системі оплати.

100. Потоковий метод організації робіт - це:

1. Організація робіт, що забезпечує планомірний, ритмічний випуск готової продукції на основі безупинної і рівномірної роботи трудових колективів (бригад, потоків) незмінного складу із закріпленими за ними машинами і механізмами.

2. Організація робіт, що забезпечує планомірний, ритмічний випуск готової продукції на основі циклічної роботи трудових колективів (бригад, потоків) незмінного складу із закріпленими за ними машинами і механізмами.

3. Організація робіт, що забезпечує планомірний, ритмічний випуск готової продукції на основі інтуїтивної роботи трудових колективів (бригад, потоків) незмінного складу із закріпленими за ними машинами і механізмами.

4. Організація робіт, що забезпечує планомірний, ритмічний випуск готової продукції на основі математичного програмування дій трудових колективів.

101. Виробнича програма - це:

1. Календарний план роботи підприємства на всю річну програму робіт.

2. Плановий обсяг випуску продукції, необхідні виробничі потужності та матеріальні ресурси.

3. Планова виробнича потужність та планова потреба в матеріаль­них ресурсах.

4. Плановий обсяг випуску продукції.

102. Сукупне планування передбачає:

1. Перетворення річних та квартальних бізнес-планів у детальні виробничі плани, які визначають обсяг продукції і використання трудових ресурсів для короткотермінового періоду.

2. Перетворення річних та квартальних бізнес-планів у детальні виробничі плани, які визначають обсяг продукції і використання трудових ресурсів для довготермінового періоду.

3. Перетворення річних та квартальних бізнес-планів у детальні виробничі плани, які визначають обсяг продукції і використання трудових ресурсів для середньотермінового періоду.

4. Перетворення річних та квартальних бізнес-планів у детальні виробничі плани, які визначають обсяг продукції і використання трудових ресурсів на поточний період.

103. Стратегія постійного рівня виробництва базується на:

1. Збереженні постійної чисельності робочої сили при незмінному рівні виробництва.

2. Змінній величині, яка компенсує зміну попиту.

3. Відповідності темпу виробництва обсягу замовлень шляхом найму чи звільнення робочої сили в залежності від зміни обсягу замовлень.

4. Використанні робочої сили, необхідної для випуску визначеного обсягу продукції.

104. Моделювання сукупного плану - це:

1. Тестування альтернативного плану.

2. Тестування сукупних планів, розроблених за допомогою інших методів.

3. Тестування за допомогою коефіцієнтів, які вводять за допомогою математичних рівнянь.

4. Тестування за допомогою процедури вибору моделей.

105. Обмежене пряме календарне планування процесу (процес, обмежений продуктивністю обладнання) - це:

1. Чистий процес.

2. Масштабне виробництво.

3. Виробництво середнього масштабу.

4. Цехи з малими обсягами виробництва.

106. Обмежене пряме календарне планування лінії (процес, обмежений продуктивністю обладнання) - це:

1. Чистий процес.

2. Масштабне виробництво.

3. Виробництво середнього масштабу.

4. Цехи з малими обсягами виробництва.

107. Інструменти цехового управління - це:

1. Диспетчерський перелік, в якому керівнику надається інформація про тс, які роботи повинні бути виконані, про пріоритети та тривалість виконання кожного завдання.

2. Звіт про стан робіт та невідповідність.

3. Звіт контролю "входу" та "виходу", який використовується керівником для контролю відповідності "робоче завантаження / виробнича потужність".

4. Усі вищеперелічені відповіді правильні.

108. Календарне планування (Scheduling) - це:

1. Планування часу і місця виконання кожної операції, необхідної для виготовлення виробу.

2. Планування дат запуску і випуску продукції, початку і кінця операцій, які входять у склад процесу.

3. Система управління роботами по проектах, основна ціль якої - забезпечити виконання графіків виробництва у встановлений термін.

4. Правильні відповіді а та б.

109. Сітьове планування - це:

1. План роботи керівника чи спеціаліста на певний проміжок часу (день, тиждень, декаду, місяць).

2. Побудова таблиць робіт, де вказується їхня тривалість, та графіка, який показує послідовність їхнього виконання.

3. Визначення шляхів і засобів виконання завдань.

4. Встановлення цілей та завдань розвитку об'єктів управління, визначення шляхів та засобів їх досягнення.

110. Оперативне управління виробництвом - це:

1. Основний елемент раціональної організації управління всією діяльністю підприємства.

2. Суворе виконання заданого плану виробництва продукції за кількістю та номенклатурою.

3. Прискорення виробництва та забезпечення максимального використання оборотних засобів на стадії виробництва.

4. Повне та найбільш доцільне (оптимальне) використання ресурсів.

111. Система оперативного управління виробництвом охоплює такі підсистеми:

1. Переробки, забезпечення, планування та контролю.

2. Функціональну, елементну та організаційну.

3. Жорсткі та гнучкі.

4. Локальні та глобальні.

112. Позамовна система оперативного управління ґрунтується на:

1. Встановленні та дотриманні наскрізних циклових графіків підготовки кожного замовлення до виробництва і його поетапного виконання.

2. Узгодженні роботи всіх виробничих підрозділів через розподіл календарного фонду часу планового періоду.

3. Формуванні квартальної та місячної подетальних програм та графіків запуску-випуску для кожної деталі або заданого ритму випуску деталей чи картотеки забезпечення.

4. Узгодженості роботи всіх ланок виробництва.

113. Типові системи оперативного управління виробництвом:

1. Система виробництва з "виштовхуванням" виробу.

2. Система виробництва з "витягуванням" виробу.

3. Система виробництва з меншим розміром партії запуску деталей у виробництво.

4. Правильні відповіді 1 та 2.

114. Диспетчерування - це:

1. Графічні форми планування та обліку.

2. Керівництво виконанням виробничої програми на основі розроблених графіків сітьового планування.

3. Система централізованого оперативного контролю і регулювання поточного ходу роботи по виконанню виробничих завдань згідно з розробленими календарними графіками.

4. Система, яка дозволяє мінімізувати термін дії операційного циклу.

115. Система "точно в термін" - це:

1. Гнучка перебудова виробництва при зміні попиту.

2. Механізм організації неперервного виробничого процесу, здатного до гнучкого переналагодження.

3. Нормування робіт для забезпечення збалансованості виконання виробничих операцій.

4. Раціональне розміщення виробничого обладнання.

116. З наведених термінів виберіть термін, що стосується основ­них функцій системи оперативного управління виробництвом:

1. Організація.

2. Керівництво.

3. Контроль.

4. Аналіз.

117. З яких етапів складається оперативно-календарне планування:

1. Міжцехове планування, змінно-добове планування.

2. Об'ємне планування, календарне планування, оперативне планування.

3. Оперативне планування, поточне планування, внутрішньоцехове планування.

4. Стратегічне планування, об'ємне планування.

118. Яка з поданих загальних вимог стосується системи оперативного планування:

1. Системність управлінських рішень.

2. Оперативність управлінських рішень.

3. Своєчасність управлінських рішень.

4. Ефективність управлінських рішень.

119. Інфраструктура - це:

1. Сукупність складових частин будь-якого об'єкта.

2. Сукупність складових частин будь-якого об'єкта, що мають підпорядкований характер і забезпечують умови для нормальної роботи об'єкта в цілому.

3. Сукупність складових частин будь-якого об'єкта, що мають вплив на розвиток окремих підрозділів.

4. Сукупність складових частин будь-якого об'єкта, що мають вплив на формування підрозділів та структуру зв'язків.

120. Інфраструктура підприємства - це:

1. Комплекс цехів, господарств і служб підприємства, які забезпечують необхідні умови для функціонування підприємства в цілому.

2. Комплекс цехів, господарств і служб підприємства, які забезпечують досягнення високих виробничо-господарських результатів.

3. Комплекс цехів, господарств і служб підприємства.

4. Комплекс цехів, господарств і служб підприємства, які поглиблюють внутрішньовиробничі зв'язки.

121. Ремонт - це:

1. Заміна зношених частин устаткування.

2. Процес відновлення початкової дієспроможності устаткування, яку було втрачено в результаті виробничого використання.

3. Процес усування дрібних несправностей засобів праці.

4. Процес підвищення технічного рівня устаткування.

122. Система планово-попереджувальних ремонтів (ППР) - це:

1. Сукупність запланованих технічних і організаційних заходів по догляду, нагляду і ремонту обладнання, які проводяться по складеному плану з ціллю попередження прогресивного зношення.

2. Сукупність запобіжних заходів та ремонтів.

3. Сукупність заходів, які здійснюються для гарантованого забезпечення нормального функціонування устаткування.

4. Сукупність заходів, які проводяться з метою підвищення технічного рівня устаткування.

123. Капітальний ремонт - це: