3. Державна підтримка розвитку бізнесу в Україні

Малі підприємства за своєю природою об'єктивні, на особ­ливо на перших етапах становлення, знаходяться в багато гірших умовах на ринку порівняно з великим бізнесом і вима­гають певної підтримки. Найбільша ефективність системи та­кої підтримки може бути досягнута тільки на основі комплекс­ної державної програми розвитку малого бізнесу в різних сфе­рах народного господарства.

У будь-якій країні ринок має регулюватися державою. Це зумовлено тим, що не всі функції та дії, необхідні для ефектив­ного функціонування системи господарювання, можуть бути реалізовані через механізм ринкових відносин. У зв'язку з цим ринкові відносини не певною мірою доповнюються держав­ним регулюванням підприємництва. Зміст і форми практичної реалізації державного регулювання економіки в цілому, зокре­ма підприємницької діяльності, знаходять своє відображення в певній низці економічних функцій, які виконує держава. Однією з них є індикативне макроекономічне планування з системою державних контрактів.

Змістом індикативного макроекономічного планування є наукове обґрунтування і розробка множинних цілей, пріори­тетів і пропорцій соціально-економічного розвитку країни на певний перспективний період. Індикативні плани розвитку народного господарства та його окремих галузей, на відміну від директивних, є орієнтовними: вони за своїм змістом охоп­люють певну сукупність кількісних і якісних показників, які мають необов'язковий для суб'єктів господарювання характер, а також узгоджених засобів опосередкованого і прямого впли­ву на певні сфери господарської діяльності через систему еко­номічних важелів та стимулів і за допомогою державного підприємництва.

Розробка індикативного плану на макроекономічному рівні здійснюється за притаманною тільки йому методологією. З ог­ляду на ступінь обґрунтованості одні блоки такого плану можуть реально відображати кількісну характеристику соціальних і еко­номічних явищ у динаміці, інші - мають характеризувати лише певні тенденції тих процесів, які важко передбачити з достатнь­ою вірогідністю або уявити кількісно.

Накопичений вітчизняний досвід свідчить, що індикатив­ний план має таку структуру (типові розділи):

• природні та економічні особливості країни та окремих регіонів (галузей): поточний і перспективний стан

• структурні зміни в економіці, найважливіші пропорції і пріоритети

• основні напрями соціального розвитку суспільства та соціального захисту окремих верств населення

• перелік загальнодержавних, галузевих і регіональних цільових програм Із зазначенням необхідних для їх ре­алізації ресурсів

• розвиток окремих видів ринків (за ознаками їхньої структуризації), характер їх кон'юнктури

• особливості формування та загальна характеристика фінансового плану і державного бюджету, застосовані економічні регулятори

Для того, щоб розробка державної системи була спрямова­на на регулювання, підвищення злагодженості і системності в діяльності підприємців, необхідно виходити із структурно-логічної схеми індикативного плану, який має стати своєрідним алгоритмом, методологічною базою організації і управління підприємницькою діяльністю.

Як показав проведений порівняльний аналіз, результатом впливу економічної ситуації в країні на діяльність приватизо­ваних підприємств є тенденція до короткочасного планування своєї діяльності або відсутність навіть короткочасних планів на майбутнє. Керівники підприємств, що займаються підприємницькою діяльністю, при плануванні розвитку фірми орієнтуються в основному на власні засоби.

Однак, незважаючи на всі труднощі, тільки 4% респон­дентів заявили про свій намір залишити бізнес у найближчі декілька років.

Ключовими умовами для активізації підприємницької діяльності в нашій країні є збалансованість, сталий еко­номічний розвиток і програми підтримки підприємництва в більш широкому контексті політичних і економічних змін.

Розширення сфери діяльності малого бізнесу та збільшення його внеску в соціальне-економічну стабільність потребує створення системи адресної державної підтримки малого підприємництва на всіх рівнях: державному, регіональному та місцевому.

Національна програма сприяння розвитку малого під­приємництва, ухвалена в 2001роцї - це ціла система взаємозв’язаних, хронологічно узгоджених кроків, які в разі їх запровадження дадуть змогу вперше системно і відчутно для самих підприємців реалізувати нині державну політику роз­витку малого бізнесу. Згідно із Законом України "Про Національну програму сприяння розвитку малого підприєм­ництва в Україні", її заходи затверджуються Кабінетом Міністрів, а обсяги бюджетного фінансування - Парламентом під час затвердження бюджету на наступний рік.

Структурні економічні зміни відбуваються тим швидше та ефективніше, чим вищий ступінь їх соціальної безконфлік­тності. І тут також значну роль відіграють підприємці малого та середнього бізнесу, які здатні мобільно забезпечити нові ро­бочі місця, звільнені при перепрофілюванні чи закритті великих підприємств. Крім того, підприємства малого та серед­нього бізнесу значно підвищують життєздатність великих Підприємств, їх конкурентоспроможність.

Україна як самостійна, суверенна держава гарантує нині всім підприємцям, незалежно від обраних ними форм підприємницької діяльності, однаково рівні права й створює умови для функціонування, доступу до матеріально-технічних, фінансових, трудових, інформаційних, природних та інших ресурсів.

Підтримку підприємництва, малого й середнього бізнесу здійснюють державні органи управління, які мають спеціальні служби, органи регіонального та місцевого управління й дер­жавної адміністрації.

Спеціальним органом державної підтримки бізнесу в Україні є Державний комітет у сприянні малим підприємствам і підприємництву (Держпідприємниитво України),

Держпідприємництво України організовує розробку про­ектів законів, які сприяють розвитку бізнесу, готує й реалізує програми підтримки підприємництва.

Разом з тим сьогодні в Україні немає дієвого механізму розвитку й захисту бізнесу. Свідченням цього с недоліки й труднощі, які зустрічаються у процесі функціонування підприємницького бізнесу.

Основною організаційною формою державної підтримки бізнесу повинні бути довгострокові та поточні програми, які здійснюються на загальнодержавному та регіональному рівнях.

Проекти цих програм розробляються Держпідприєм-ництвом України із залученням інших міністерств та відомств, представників підприємницьких структур, вчених, фахівців, у тому числі іноземних.

Усі витрати, пов'язані з розробкою та експертизою про­грам підтримки бізнесу, фінансуються з державного та місце­вого бюджетів.

Створена система підтримки бізнесу стане для підприєм­ницьких структур стимулом для розвитку й удосконалення виробництва товарів та послуг.