2. Роль підприємництва в економіці

Розуміння сутності підприємництва пов'язано також із з'ясовуванням ролі, що воно виконує в економіці. Навіщо економіці підприємець? Відповідаючи на це питання, Адам Сміт писав: «Він (підприємець) має на увазі лише свій власний інтерес, переслідує свою власну вигоду, причому в цьому випадку він невидимою рукою направляється до цілі, що зовсім і не входила в його наміри. Переслідуючи свої власні інтереси, він часто більш діючою уявою служить інтересам товариства, чим тоді, коли свідомо ринеться служити їм».

Роль підприємництва в економіці

По-перше, підприємництво - важіль зміни структури економіки.

Основний спонукальний мотив до дії для підприємця - можливість одержання прибутку.

Причому по самій своїй суті підприємець сконцентрований на розвитку нових перспективних напрямків господарської діяльності, віддача від який обіцяє перевищити середні показники по економіці в цілому. Особлива роль підприємництва - освоєння нововведень. Водночас було б неправильним підтверджувати, що це турбота лише тільки підприємців. Комерціалізація результатів наукових досліджень і розробок здійснюється також державою і значними компаніями. Питання про те - де цей процес більш результативний?

Інновації, як відомо, розрізняють по ступені унікальності. Більшість інновацій, що впроваджуються на ринку - ординарні. Їх характеризує внесення незначних удосконалень у ту що вже випускається, добре відому споживачам продукцію. Такий шлях комерціалізації нововведень проповідує більшість значних компаній. Чим вище ступінь унікальності, тим менше інновацій має комерційний успіх. Саме тут і «шукають щастя» багато підприємців. У цій області вони «наводять мости» між наукою і ринком набагато швидше, а у випадку невдачі зі значно меншими втратами, чим великі компанії. Підприємець, таким чином, стає першопрохідником, що прокладає шлях до майбутніх прогресивних структурних зсувів в економіці.

По-друге, розвиток підприємництва створює «живильне середовище» для конкуренції. Забезпечуючи освоєння нових перспективних виробництв, підприємці сприяють «вимиванню» постарілих, змушують значно менше поворотливі компанії швидше обновляти виробництво. Як баламути спокою підприємці стимулюють господарську активність, підтримуючи конкуренцію. Без реального конкурентного середовища, що створюється існуванням численних і різноманітних дрібних підприємницьких структур, неможливо існування і розвиток ринку.

По-третє, підприємництво - каталізатор економічного розвитку. Зміни в структурі економіки, ріст конкуренції супроводжуються не тільки збільшенням обсягів виробництва товарів і послуг для ринку, але і стимулює інвестиційну діяльність по створенню нових підприємств. Інвестиції, у свою чергу, виступають чинником збільшення як сукупного попиту, так і сукупної пропозиції. Створення нових підприємств, з одного боку, означає збільшення попиту на сировину, матеріали, машини й устаткування, робочу силу, а з іншого боку - ріст ринку нових товарів і послуг, тобто сприяє прискоренню темпів економічного розвитку товариства в цілому.

По-четверте, підприємництво сприяє також раціональному використанню усіх видів ресурсів. Далеко не всяке ділове починання приносить успіх підприємцю. Діяльність підприємця, як ми вже знаємо, нерозривно пов'язана з ризиком. Присутність численних і різноманітних видів ризику змушує підприємця старанно зважувати кожне своє рішення. Чим більш детально пророблений той або інший проект, тим менше шансів на помилки. Наявність чинника ризику є потужним стимулом економії ресурсів, жадає від підприємця докладного аналізу рентабельності проектів, відповідального відношення до інвестицій, раціональній витраті ресурсів, найманню робочої сили. Підприємництво означає персональну економічну відповідальність за результати роботи. Тому воно несумісно з втратами і некомпетентністю.

По-п'яте, підприємництво забезпечує високі стимули до праці. У більшості випадків люди, що ведуть свій власний бізнес, мають і більше спонукальних мотивів, більш зацікавлені в якісній і продуктивній праці, ніж люди, що працюють за наймом. Цей психологічний феномен вільного, непідневільної праці для витягу власної вигоди приносить ще більший виграш економіці в цілому.

Досвід усіх без винятку індустріальних країн підтверджує, що підприємництво - необхідна умова досягнення економічного успіху. Наростання хвилі підприємницької активності характерно насамперед для США. Протягом першого повоєнного десятиліття в США виникало в середньому 130 тис. нових фірм, у 60-х роках - 220 тис, у 70-х - 350 тис, а в 80-х - біля 600 тис Поступово ця тенденція поширилася на Західну Європу, Японію і ряд нових індустріальних країн. Виходить, в основі цього явища лежать не якісь особливі риси однієї країни, а об'єктивні тенденції розвитку економіки індустріальних країн і цивілізованого товариства в цілому.