Тема 1. Загальні основи підприємництва План:

1. Визначення підприємництва та види підприємницкої діяльності

2. Роль підприємництва в економіці

3. Інфраструктура бізнесу

4. Особисті якості підприємця. Етика підприємництва

1. Визначення підприємництва та види підприємницкої діяльності

Що таке підприємництво? Відповідь на це питання дуже важливе для економічної науки і господарської практики. Великі вчені — економісти минулого виділяли в якості чинників виробництва землю, працю і капітал. Але з цього погляду тоді важко пояснити вражаючі економічні досягнення багатьох невеличких по території країн з обмеженими природними й іншими ресурсами, наприклад, Японії або Південної Кореї. Сучасні дослідження показують, що процвітання усіх без винятку розвитих країн забезпечує вміла реалізація їхнього підприємницького потенціалу як четвертого чинника виробництва.

Термін підприємництво прийшов із Франції. Він був уведений французьким економістом Рішаром Кантиллоном, що жив на початку 18 сторіччя. З тих пір утримання цього поняття перетерпіло істотні зміни.

Рішар Кантиллон на початку 18 сторіччя характеризує підприємця як власника - самостійного товаровиробника, у діяльності котрого обов'язково є присутнім чинник ризику.

Наприкінці 19 віку підприємець - вже не обов'язково власник. Виникнення системи кредиту зруйнувало феномен об'єднання в одній особі власника і підприємця.

Почати бізнес можна й взявши необхідні засоби в борг. Тому Френсіс Волкер розглядав підприємця скоріше як ініціативного менеджера, що працює в режимі ризику і комерційного ефекту.

Бурхливий розвиток науки в 20 сторіччі, необхідність впровадження цих досягнень у практику, а також посилення конкуренції усе більш зміщають ризик господарської діяльності в інноваційну сферу. Концепція нововведень, тобто пошуку і реалізації нових можливостей, є серцевиною визначення підприємництва в 20 сторіччі. Йозеф Шумпетер і Пітер Дракер розглядали діяльність підприємця як пов'язану зі створенням нових комбінацій, новою якістю самої роботи, прагненням до самостійності і радістю творчості.

Сучасна економічна наука визначає підприємництво як особливий вид діяльності, в основі якого лежать такі відмітні ознаки:

- свобода у виборі напрямків і методів. Підприємець завжди самостійний виробник, що нікому не підпорядковується;

- наявність чинника ризику початку і розвитку бізнесу. Підприємець несе персональну майнову відповідальність за прийняті рішення і їхні наслідки;

- орієнтація на досягнення комерційного успіху. Підприємництво - це діяльність із метою отримання прибутку;

- інноваційний характер. Підприємництво - це спроба придумати і зробити щось нове або поліпшити вже існуюче

Підприємництво - не тільки особливий вид діяльності. Одночасно, у більш широкому трактуванні, - це і визначений тип господарського поводження, для якого характерні:

- ініціативність, постійний пошук нових можливостей, новаторських і нетрадиційних рішень;

готовність йти на обґрунтований ризик;

гнучкість і постійне самовідновлення;

цілеспрямованість і наполегливість.

Сучасне визначення підприємництва дозволяє зробити важливі для розуміння його сутності висновки про види і сфери підприємницької діяльності.

Термін підприємництво вживається стосовно різноманітних сфер діяльності з метою отримання прибутку. Зокрема, підприємництво може бути подане:

- будь-якими видами виробничої діяльності;

- різноманітними видами торгової діяльності;

- діяльністю по наданню послуг;

- комерційним посередництвом;

- торгово-закупівельною діяльністю;

- діяльністю в області будівництва і т.п.

Підприємництво в широкому змісті як спроможність знайти щось нове, зважитися, незважаючи на ризик можливої невдачі, здійснити задумане і реалізувати свої плани прямо пов'язано з творчою природою людини. Проте слово «підприємець» і «винахідник» не є синонімами. Підприємець «винаходить» новий товар, але він так само повинний бути спроможний перетворити цей винахід у комерційно успішний продукт бізнесу.