Розділ 2. Класифікація функцій держави.

2.1 Внутрішні та зовнішні функції держави та їх особливості.

За сферами діяльності або за територіальною спрямованістю держави її основні функції поділяються на:

а) внутрішні функції - такі напрямки діяльності держави які здійснюються у межах даної держави і в яких конкретизується внутрішня політика відносно економічних, ідеологічних, культурних завдань держави. До цієї групи відносять функції: економічні, політичні,соціальні, гуманітарні, зокрема регулювання економічних відносин, організація суспільної праці, охорона правопорядку, законності, прав і свобод громадян, соціальний захист населення, охорона та раціональне використання природних ресурсів тощо. Внутрішні функції можна поділити відповідно на регулятивні та охоронні;

б) зовнішні функції - основні напрямки діяльності держави за її межами у взаємовідносинах з іншими державами, світовими громадськими організаціями, світовим товариством у цілому, тобто забезпечують здійснення зовнішньої політики держави. Сюди відносять такі функції, як оборона країни, підтримання міжнародного миру, економічного співробітництва, захист державного суверенітету, організація і розвиток міждержавних договірних відносин на основі загальновизнаних принципів і норм міжнародного права, участь у боротьбі з порушеннями міжнародного порядку, екологічна функція тощо[22,с 249].

В наш час ділення функцій на внутрішні та зовнішні втратило в деякій мірі своє значення, адже багато внутрішніх функцій набувають зовнішній характер (наприклад, екологічна функція держави) і навпаки.

За сферами суспільного життя внутрішні та зовнішні функції поділяються:

а) гуманітарні функції - напрямки діяльності держави та її органів із забезпечення кожній людині належних умов життя.

У внутрішній сфері це:

1) забезпечення прав людини і громадянина; 2) охорона внутрішнього природного середовища; 3) забезпечення охорони здоров'я; 4) матеріальне та інше соціальне забезпечення нормальних умов існування людини; 5) організація освіти, виховання, 6) розвиток мистецтва і культури тощо. У зовнішній сфері це: 1) міжнародне забезпечення прав людини і громадянина; 2) допомога народам інших країн у разі стихійного лиха та інших кризових ситуацій; 3) забезпечення чистоти, ефективного використання й відтворення земного природного середовища, що оточує людину; 4) міжнародне культурно-виховне співробітництво; 5) участь у забезпеченні розробок та безпосередній охороні здоров’я людей у всьому світі тощо. б) економічні функції – напрямки діяльності держави щодо розвитку продуктивних сил. До таких функцій, що виконуються всередині держави відносять: -господарсько-стимуляційна (виробнича); -господарсько-організаторська(програмування та організація виробничої діяльності); -науково-організаторська (організація та стимулювання наукових досліджень у господарській сфері); кеуку-господарчо-перехідна (перехід від планової до ринкової економіки); -економічно-регулювальна (регулювання та охорона праці, забезпечення мінімального рівня споживання) [7,с 217].

До зовнішніх таких функцій відносять: 1) участь у створенні на основі міжнародної кооперації та інтеграції виробництва і праці світової економічної системи; 2) розв'язання глобальних господарських проблем та їх наукове обґрунтування в) політичні функції - напрямки діяльності держави зі створення умов для формування й функціонування державної влади на засадах демократії. До внутрішніх функцій належать: ек -національно-забезпечувальна(створення і збереження умов національної самобутності всіх корінних народів і національних меншин); куку-демократизаторська(створення умов для реалізації народом своєї влади); куку-охоронна(охорона конституційного ладу,правопорядку і дисципліни, всіх форм власності, прав, свобод і законних інтересів людини і громадянина). До зовнішніх напрямків діяльності держави у політичній сфері відносять: -розвиток міждержавних договірних відносин; е -забезпечення суверенітету і обороноздатності країни; к -участь у ненасильницькому забезпеченні миру в усьому світі; -участь у боротьбі з міжнародними правопорушеннями та особами, винними у їх скоєнні, боротьба з міжнародним тероризмом; -поступова консолідація здорових сил світу на забезпечення подальшого вирішення глобальних проблем всесвітнього значення[23,с 175]. г) соціальні функції - напрямки діяльності держави, які полягають передусім в узгодженні багатоманітних соціальних інтересів - класових, демографічних, етнічних, професійних тощо і забезпеченні на цій основі цілісності та єдності суспільства. Держава вирішує також низку важливих завдань щодо задоволення різноманітних потреб громадян у сфері праці, освіти, культури, охорони здоров'я, забезпеченням житлом, відпочинку тощо. е -створення державою умов для відтворення й розвитку людини (демографічна політика, освіта, виховання тощо); -формування соціокультурного простору, сприятливого для самореалізації кожної людини; -стимулювання творчого зростання людини; -утілення в життя принципів соціальної справедливості тощо. д) культурно-виховна функція держави спрямована на створення умов для задоволення культурно-освітніх запитів і потреб громадян, функціонування особистості. Реалізується вона через: -державне фінансування культурно-освітніх закладів; -законодавче встановлення вимог до освітньої підготовки; -підтримку розвитку мистецтва;

2.2 Характеристика функцій держави за напрямами діяльності. Здійснення державних функцій - це складний і багатоплановий процес впливу держави, її відповідних структур на певне коло суспільних відносин. Багатство і особливості суспільних відносин обумовлюють існування у держави досить широкого кола відповідних функцій. Для зручності їх розуміння та вивчення на основі певних ознак функції держави поділяються на ряд видових груп [24,с 459]. 1. За соціальним значенням державної діяльності функції поділяються на: а) основні, що характеризують призначення держави. Найбільш загальні, найважливіші напрямки її діяльності на певному етапі розвитку. Вони здійснюються не окремими державними органами, а в різній мірі багатьма ланками державного апарату. Крім того, основні функції мають комплексний характер, їх об'єктом є широке коло поріднених суспільних відносин, на які і впливає певна система напрямків державної діяльності. До основних функцій держави відносяться, наприклад, функції оборони країни, захисту правопорядку, законності охорони прав і свобод громадян та ін.; б) додаткові, що є складовими елементами основних функцій, але самі по собі не розкривають сутності держави. Так, в складі такої основної функції як оборона країни, можна виділити ряд допоміжних і укріплення збройних сил, розвиток науково-технічного прогресу для забезпечення їх озброєнням, забезпечення відповідних пропорцій військового і цивільного виробництва. 2. За сферами діяльності держави її основні функції поділяються на: а) внутрішні функції, що здійснюються в межах даної держави і в яких виявляється її внутрішня політика. До цієї групи відносяться такі функції: регулювання економічних відносин, організація суспільних робіт, охорона правопорядку, законності, прав і свобод громадян, соціальне обслуговування населення, охорона та раціональне використання природних ресурсів; б) зовнішні функції, що забезпечують здійснення її зовнішньої політики. Сюди відносяться такі функції як оборона країни, підтримання міжнародного миру, міжнародного економічного співробітництва. Слід мати на увазі, що в державах різних типів і на різних етапах їх розвитку кількість і зміст як внутрішніх, так і зовнішніх функцій може змінюватися. Виходячи з конкретно-історичних умов їх існування, в деспотичних державах Давнього Сходу існувала функція розподілу і контролю за використанням водних ресурсів[21,с 158]. В наш час, з переходом до ринкових відносин, зміст цієї державної функції суттєво звужується. З визначенням курсу на побудову в Україні демократичної правової держави розширюється зміст і значення функції захисту правопорядку, законності, охорони прав і свобод громадян, а також функції соціального обслуговування населення. 3. За принципом розподілу влади функції держави поділяються на: а) законодавчі (передбачає, що держава розробляє систему економічних, соціальних та організаційно-господарських законів і постанов, які встановлюють певні «правила гри», тобто правові засади ринкової економіки, таким чином, гарантуючи однакові права й можливості для суб'єктів усіх форм власності і господарювання).

б) виконавчі (управлінські) (реалізація якої передбачає встановлення правових норм, які визначають порядок використання суб’єктами господарювання фінансових ресурсів, проведення моніторингу чи інших контрольних дій за дотриманням цих норм, виявлення правопорушень у частині використання фінансових ресурсів, їх усунення, блокування незаконних фінансових операцій і здійснення заходів щодо компенсації збитків, завданих державі суб’єктам господарювання та громадянам). в) судові (важливу роль у державі відіграє судова влада, що здійснює захист права від будь-яких посягань, від кого б вони не виходили. Суд незалежний від інших гілок влади, більше того, в разі суперечки між суперечки між законодавчою і виконавчою владою він виступає як арбітр, визначає правоту однієї з сторін , суд здійснює правосуддя, керуючись виключно законом). Особливість даної класифікації полягає у тому, що вона відображає механізм реалізації державної влади. Кожна з названих функцій здійснюється, як правило, не одним, а сукупністю органів, які належать до визначеної гілки влади - законодавчої, виконавчої, судової[20,с 265]. 4.Залежно від сфери суспільного життя державні функції поділяються на: а) екологічні (реалізується шляхом проведення відповідної державної політики на тому чи іншому етапі розвитку держави, її принципові засади визначені основними напрямами державної політики у галузі охорони довкілля, використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки); б) політичні (напрямки діяльності держави та її орга­нів зі створення умов для формування і функціонування дер­жавної влади на засадах демократії, регулювання сфери полі­тичних відносин, забезпечення народовладдя); в) соціальні (Зміст соціальної функції має широкий спектр напрямків. В державі охороняється праця і здоров'я людей, встановлюється гарантований мінімальний розмір оплати праці, забезпечується державна підтримка сім'ї, материнства, батьківства й дитинства, інвалідів і людей похилого віку, розвивається система соціальних служб, встановлюються державні пенсії, допомоги та інші гарантії соціального захисту. Звідси зміст соціальної функції визначається завданнями держави в соціальній сфері); г) гуманітарні (напрямки діяльності держави та її ор­ганів із забезпечення кожній людині належних умов життя); д) економічні (напрямки діяльності держави та її ор­ганів щодо регулювання сфери економічних відносин на рин­кових засадах і добросовісної конкуренції, створення умов для розвитку виробництва, захист різних форм власності); ж) ідеологічні (є однією з найважливіших. У своїй реалізації, головним чином, стійко наслідує логіку правової та політичної свідомості та, відповідно, випробовує сильну дію з боку даних форм суспільної свідомості. З іншого боку, необхідно відзначити й той факт, що за допомогою здійснення своєї ідеологічної функції держава також істотним чином впливає на всі форми суспільної свідомості, зокрема - на правову і політичну) [17,с 256].

5. З точки зору тривалості їх здійснення у часі, державні функції поділяються на: а) постійні функції, що здійснюються протягом всього часу існування держави. До цієї групи відносяться, наприклад, функції охорони країни, охорони правопорядку та ін.; б) тимчасові функції, що здійснюються лише протягом певного періоду існування держави. Прикладом такої функції може бути функція придушення Радянською державою опору пануючих класів, які в результаті Жовтневої революції були усунуті від влади[16,с 89]. Всі функції держави діалектично розвиваються, основні стають другоряд-ними (неосновними) і навпаки, одні зникають і з'являються нові, які раніше не існували. Таким чином, функції держави визначають сутність держави, державну політику в різних сферах діяльності та її соціальне призначення. Держава виконує надзвичайно багато функцій з різних сфер суспільного життя, які вивчаються різними галузевими науками. Загальна теорія держави і права вивчає та аналізує лише основні функції держави. Окремі з них (основні і другорядні) вивчають інші юридичні, економічні, політологічні та філософські науки. Завдання і функції держави можна класифікувати і за іншими критеріями, залежно від типу держави і права, від форми держави, від епохи, соціально-економічної формації тощо. Питання про функції держави - це одне із найважливіших питань не тільки теорії, але й практики державного будівництва. Всі функції держави діалектично розвиваються, основні стають другорядними і навпаки, одні зникають і з'являються нові, яких раніше не існувало. Конкретна функція держави являє собою єдність змісту, форм і методів здійснення державної влади у певній сфері діяльності держави; характеризується відомою самостійністю, однорідністю, повторюваністю. Україна як і всі інші світові держави виконує ряд вищезазначених функцій. Однак, через економічну кризу, недостатній досвід державного будівництва та держаного управління деякі функції виконуються незадовільно, зокрема в економічній сфері. У незалежній Україні з переходом до ринкових відносин зміст економічної функції істотно змінюється. Від повного контролю держави над економікою, тобто планової економіки, відбувається перехід до втручання держави в економіку лише в окремих випадках з метою регулювання, тобто спостерігається лібералізація економіки. Хоча сфера державного управління і не зводиться до державного сектора економіки, для втручання держави в приватний сектор економіки встановлюються межі. Із визначенням курсу на побудову соціальної правової держави розширюється зміст і значення політичної, правоохоронної та інших функцій. Особливого значення набуває соціальна функція - створення державою умов, що забезпечують гідне життя людини.