
- •Розділ 1. Загально теоретична характеристика функцій держави.
- •1.1 Поняття та зміст функцій держави.
- •1.2. Форми і методи здійснення функцій держави
- •Розділ 2. Класифікація функцій держави.
- •2.1 Внутрішні та зовнішні функції держави та їх особливості.
- •Розділ 3. Шляхи вдосконалення функцій держави в україні.
- •Висновки
- •Список використаних джерел
- •(Тема роботи)
ВСТУП
Актуальність теми. Функції держави є одними з найважливіших її складових. Кожен правознавець повинен розуміти поняття, які пов’язані з функціями держави, державною політикою та внутрішніми та зовнішніми напрямами діяльності держави тощо. Ці знання необхідні для всебічного
розуміння механізму функціонування та напрямків розвитку і діяльності держави в цілому. Метою держави, принаймні, тої держави, яку нам є що будувати - щоб людина могла жити, працювати, ростити дітей за своїм розумінням. Держава повинна виступати гарантом цього.
Вона повинна не тільки розбудовуватися, але й долати психологічні комплекси і стереотипи тоталітарного минулого. Тут, мабуть, до речі був би екскурс у новітню історію інших держав посткомуністичного періоду, і хоча б деякий аналіз їх досвіду. Краще вчитися на чужих помилках ніж на своїх. Треба слідкувати як в інших державах закладались принципи економіки,
громадянського суспільства, в основі якого не державна, а приватна власність.
Хоча ми змушені жити у соціально неоднорідному суспільстві, і як би держава не намагалася вона цього не змінить. Будь-яка зміна означає, що в
чомусь ми втратимо, але щось і здобудемо. Не буде напрямків діяльності держави, не буде держави, суспільства, нації. Невже наш народ для цього стільки років боровся?
Можливо ми вже завтра будемо жити без допомоги Європи і в світі будуть знати Україну, як потужну,міцну та розвинуту державу, а можливо вже післязавтра ми зникнемо з карти Світу як самостійна держава або держава в цілому. Тому треба намагатися, щоб функції держави приносили реальну користь не тільки чиновникам, але й найбільшій складовій частині держави її народу. Саме майбутнє вже сьогодні диктує нам завдання, у виконання якого ми повинні вкласти всю свою енергію. Побудувати державу за яку боролися наші пращури, яка буде охороняти наші права, а не громадян якоїсь іншої держави. Бо ми не хочемо і не можемо повертати назад, щоб виправляти помилки, ми повинні робити все в цю хвилину і головне правильно. Бо ми - Українці. Саме в цьому полягає актуальність обраної мною теми.
Мета. Дослідити питання пов’язані з внутрішніми та зовнішніми функціями держави. Визначити основні внутрішні та зовнішні функції держави в Україні, їх особливості та механізм здійснення безпосередньо.
Завдання. Розглянути теоретичні основи щодо функцій держави. Дізнатися їх роль у функціонуванні держави. Дати уявлення про основні внутрішні і зовнішні функції України.
Предмет. Суспільні відносини, які виникають в процесі реалізації внутрішніх і зовнішніх функцій держави.
Об’єкт. Особливості внутрішніх та зовнішніх функцій держави в Україні.
Розділ 1. Загально теоретична характеристика функцій держави.
1.1 Поняття та зміст функцій держави.
Функція – “funсtio” в перекладі з латини означає виконання , звершення. У широкому розумінні – це обов’язок, що її виконує відповідний інститут чи процес стосовно до цілого, характеристика напрямку чи аспекту діяльності.
Держава на різних етапах свого розвитку виконує певні завдання, здійснює різноманітні обов’язки. Таке виконання завдань та обов’язків характеризує сутність і соціальне призначення держави також її зміст.
Призначення держави, що виявляється в її функціях, є об'єктивна необхідність виконання суспільно корисної, соціально обумовленої діяльності.
Теорія держави для опису, пояснення і прогнозування діяльної сторони держави використовує поняття функції держави - характеристики саме того, що і як держава "робить"[19,с 357].
Функція, як і багато інших суспільнознавчих понять,не є власне
юридичним і політичним поняттям. Воно було запозичено з зовсім інших наук, наприклад у фізиці, математиці поняття функції виражає залежність однієї змінної величини від іншої ,тобто безпосередньо ту залежність ,коли при зміні однієї величини інша величина також змінюється певним чином.
Функція в теорії держави і права означає напрямок, предмет діяльності того або іншого політико-правового інституту, зміст цієї діяльності, її забезпечення. Саме в цьому контексті говориться про функції держави, уряду, міністерства, інших державних органів. Функції держави не слід ототожнювати з функціями її окремих органів ,які є частиною апарату держави і відбиваються у компетенції, у предметi ведення ,у правах і обов’язках, закрiплених за ними.
Соціальна природа держави перш за все проявляється у функціях, оскільки будь-який феномен найбільш яскраво виражається тоді, коли він діє. Держава виникла тому, що після розпаду родових структур, тільки вона могла забезпечити своєю організацією рішення загальних справ, об’єднаних обмінними відношеннями індивідів. Перед будь-якою державою постає більше або менше коло завдань, на вирішення котрих вона спрямовує свої матеріальні ресурси, ідеологічні та політичні зусилля. З всієї сукупності таких зусиль можна виділити деяку їх кількість, в яких виявляється сутність держави і без котрих вона не може повноцінно діяти як найважливіша складова частина політичної системи суспільства. Головні завдання і цілі держави, на тій або іншій стадії її розвитку, обумовлюються економічними, політичними, соціальними та іншими умовами її існування. Виходячи з цього, основні напрямки її діяльності, тобто її функції, мають об'єктивний характер, обумовлений потребами життя суспільства. Здійснення функцій держави має постійний, систематичний характер і відбувається протягом всього часу існування об'єктивно обумовлених завдань, що стоять перед державою.
У той самий час державні функції не є щось раз і назавжди застигле і незмінне. Вони виникають, здійснюються і розвиваються у відповідності з тими завданнями, що належить виконувати державні у конкретних історичних умовах.
Таким чином, функції держави знаходяться в тісному зв'язку між собою і з тими суспільними відносинами, на які держава намагається активно впливати у відповідності зі своїми потребами, всією своєю політикою. [15,с 235]. Саме функції держави характеризують саму суть державного, впливу на суспільні відносини. Необхідно, однак відмітити, що сучасною юридичною наукою запропонована трактована функція держави не тільки як напрямків її цінності, але й механізму державного впливу на суспільні процеси. І це вірно, так як виконуючи деякі функції в тих чи інших сферах життя суспільства, держава одночасно за допомогою реформ, які проводяться, різного роду перетворень, правового регулювання суспільних відносин, впливає на стан суспільних процесів. Здійснення конкретних функцій може як стабілізувати умови розвитку суспільства, так і посилювати кризове її становище.
Отже, функції держави можна визначити як основні напрямки її діяльності по управлінню суспільством, включаючи механізм державного впливу на розвиток суспільних процесів. Суттєвими ознаками функцій держави є: 1) стійка предметна діяльність держави, яка склалася в тій чи іншій сфері суспільного; 2) безпосередній зв'язок між сутністю держави й її соціальним призначенням, яка реалізується з допомогою відповідних функцій;
3) спрямованість функцій держави на виконання конкретних задач і досягнень тих чи інших цілей, які стають на кожному історичному етапі розвитку суспільства; 4) реалізація функцій здійснюється у визначених формах (частіше всього правових) і особливими методами, присутні державній владі [8,с 537].
Сутність держави і її соціальне призначення є вирішальними факторами у визначенні спрямованості діяльності держави, у постановці його цілей і задач на відповідному етапі розвитку суспільства. Функції держави багатопланові, їх формування проходить в процесі становлення, укріплення в розвитку держави. Поняття “функції” держави з'явилося і стало широко використовуватися на попередньому етапі розвитку вітчизняної теорії держави і права. Виділялися класова сутність держави, загальносоціальне і класове призначення держави, затверджувалося, що оскільки і напрямок, і сам предмет, і зміст діяльності держави і їхня система структурних утворень, змінюється в залежності від зміни класової сутності і форми держави, для визначення цієї залежності цілком доречним є поняття саме функції.
Далі це поняття особливо широко було використано для визначення діяльності соціалістичної держави її ролі як головного знаряддя побудови соціалізму, придушення експлуататорських класів, організації народного господарства, підтримки національно - визвольних рухів тощо. При цьому так звані нові (соціалістичні) функції держави тісно погоджувалися з новою (соціалістичною) сутністю самої держави - соціалістична власність, панівний робітничий клас, правляча комуністична партія і так далі.
На сучасному етапі розвитку вітчизняної теорії держави і права теж зберігається функціональний підхід до діяльної сторони держави, але з уточненнями:
- розширюється і поглиблюється розуміння соціального призначення держави;
- відкидається проголошуваний раніше твердий зв'язок між змінами класових характеристик держави і, відповідно, його функцій.
Як показує історичний досвід, на функції держави впливають нові умови і проблеми сучасної життєдіяльності суспільства, існування цивілізації (екологія, ядерне озброєння, демографічні, сировинні й інші глобальні проблеми). Цінним виявилося насамперед саме поняття функції держави, її зміст і значення як однієї з важливих характеристик діяльної сторони держави.
Послідовність виникнення функцій залежить від черговості задач, які стають перед суспільством в її історичному розвитку, цілей, які вона переслідує. Ці задачі і цілі не можуть бути мимовільними. Вони залежать від реальних умов, важливіші з яких: економічні можливості суспільства, потреби й інтереси суспільства, окремих соціальних проміжків і груп, можливості партнерства між ними, моральний і культурний рівень суспільства, професіоналізм державних структур та інше[5,с 251].
В різні історичні періоди пріоритетне значення набувають ті або інші задачі, цілі держави, а значить і різні її функції. На одних етапах центр ваги переноситься в сферу економіки, тому в діяльності держави ключове місце займає економічна функція, в інших - область політики, звідси - підвищена увага до реалізації функцій державної влади і тощо. Зникають одні функції, виникають інші. Кожна функція держави має визначений зміст, оскільки передбачає діяльність в конкретній сфері суспільного життя.
Зміст функцій показує, що робить держава, чим займаються її органи, які питання вони вирішують[9,с 461]. Зміст функцій не залишається незмінним на усіх етапах розвитку суспільства і держави. Особливо суттєві різниці у змісті функцій у держав, які належать до різних суспільно-економічних формацій. Великою своєрідністю різняться функції держави у періоди радикальних соціальних змін, перехідних етапів суспільства, революційних потрясінь. В суспільстві, де соціальна структура носить ярко виражений класовий характер, де класи або інші соціальні групи протистоять один одному перш за все за економічними ознаками, по відношенню до засобів виробництва, держава виступає в якості політичної організації економічно пануючого класу (класів). Вона обслуговує перш за все інтереси пануючого або домінуючого класу і здійснює організоване насилля по відношенню своїх класових противників.
В діяльності цивілізованої, демократично організованої держави пріоритетне значення набувають загальносоціальні начала, гуманістичні і демократичні принципи, розумне поєднання національних і інтернаціональних елементів. Сама ж держава виступає як організація, яка набуває загального інтересу і керує суспільством від його імені.