2. За можливістю зберігання:

• інформація, що фіксується, може зберігатися практично нескінченно, не підлягаючи при цьому викривленню;

• інформація, що фіксується, використовується в момент отримання; вона також може зберігатися деякий час, але при цьому поступово викривляється і зникає);

3. За ступенем готовності до використання:

• первинна інформація – це сукупність отриманих безпосередньо з джерела несистематизованих даних, що містять багато зайвого і непотрібного;

• проміжна інформація складається з відомостей, пройшовши через процес попередньої “очистки” і систематизації, що дозволить вирішити питання про конкретні напрями і засоби їхнього подальшого застосування;

• кінцева інформація дасть можливість приймати обґрунтовані управлінські рішення);

4. За повнотою інформація:

• часткова;

• комплексна;

5. За ступенем надійності:

• достовірна;

• вірогідна (чутки).

Оскільки люди в основному схильні вважати, що чутки виходять з джерел, що заслуговують довіри, керівництво фірм часто користується цією обставиною, розповсюджуючи з їх допомогою відомості, що з тих або інших причин не можуть зазнавати офіційного розголосу. Необхідно мати на увазі, що довірою до чуток користуються і учасники конфліктів, що бажають будь-якими способами схилити працівників на свою користь.

Дослідження засвідчують, що від 50 до 90% робочого часу сучасний менеджер витрачає на обмін інформацією, що відбувається в процесі нарад, засідань, зустрічей, бесід, переговорів, прийому відвідувачів, складання і читання різноманітних документів тощо. Це життєва необхідність, оскільки інформація сьогодні перетворилася в найважливіший ресурс соціально-економічного, технічного, технологічного розвитку будь-якої фірми. У таких умовах володіння інформацією означає володіння реальною владою, тому особи, причетні до неї, часто прагнуть її приховувати, щоб згодом на ній спекулювати – адже нестача інформації дезорієнтує будь-яку господарську діяльність.

У процесі управлінської діяльності використовують науково-технічну, адміністративно-правову, метеорологічну, агробіологічну та інші види інформації.

Наукову інформацію поділяють на:

• економічну, соціально-політичну, ідеологічну та ін.

Економічна інформація – це сукупність цифр, фактів, відомостей та інших даних, які переважно кількісно відображають суспільно-економічні явища і процеси.

Економічна інформація:

• облікова і звітна, що відображає події, які відбулися;

• планова, що відображає події, що намічаються;

• нормативна і аналітико-прогнозована, що відображає події або явища сучасного і майбутнього;

• регулююча, що відображає процес досягнення пропорційності у виробничому і управлінському процесах.

Облікова інформація:

• бухгалтерська, статистична, оперативно-технічна.

Планова інформація – нормативи матеріальних витрат і затрат праці.

Джерелом інформації є передбачені або встановлені законодавством носії інформації: документи та інші носії, що є матеріальними об’єктами, які зберігають інформацію, а також повідомлення засобів масової інформації, публічні виступи.