
- •1. Поняття культури. Материальна и духовна культура.
- •2.Культура первісного суспільства
- •7. Культура древней Руси: архитектруа, изобразительное искусство, музыка.
- •8 Литература Древней Руси
- •9 Переход украинских земель под власть Польши и Литвы в 14в
- •Содержание
- •Последствия
- •10. Люблинская уния
- •11.Брестская церковная уния 1596 г.
- •12.Дияльнисть церковных братств Украины.
- •Луцкое Кресто-Воздвиженское братство
- •Деятельность братства
- •13.Архітектура та образотворче мистецтво України XIV - середини XVII.
- •14. Книгодрукування та література України XIV — середини XVII ст.
- •15. История украины 16-середины 17 вв
- •17. Вызвольна война пид коривництвом Хмельницького
- •1. Причини Національно-визвольної війни
- •1.1 Причини політичного характеру
- •1.2 Причини національно-релігійного характеру
- •1.3 Причини соціального характеру
- •2. Характер і рушійні сили
- •3. Цілі Національно-визвольної війни
- •4. Початок і хід
- •4.1 Початок війни. Бойові дії у 1648-1649 pp
- •4.2 Зборівський мирний договір
- •4.3 Політичні і соціально-економічні зміни в українських землях
- •4.5 Зближення з Росією
- •4.6 Наростання протиріч між Гетьманщиною і Росією
- •4.7 Прагнення б. Хмельницького завершити звільнення й об'єднання українських земель
- •18. Архітектура і образотворче мистецтво України XVII – XVIII ст.
- •19. Освіта в Україні середини XVII – XVIII ст.
- •19. Освіта в Україні середини XVII – XVIII ст.(продолжение)
- •20. Література України середини XVII – XVII ст. Філософія г. Сковороди
- •21. І. Мазепа і розвиток української культури
- •Тема 5. Доба культурно-національного відродження (XIX – початок XX ст.)
- •25.Освита в украини у 19 початку 20
- •27. Архитектура та образотворче мистецтво
- •28 Вопрос
- •29 Вопрос
- •1. Шевченко как основатель новой украинской литературы
- •2. Роль Шевченко в развитии украинской литературы и литературного языка
- •30.Творчество Гоголя
- •31.Культура Украины 1917-1920 гг. (развитие образования)
- •32.Развитие образования и науки Украины в 1920 г.
- •36,Індустріалізація і колективізація в Україні: хід і наслідки
- •40. Литература в Укр. У 1950-80 роки. Дисиденство.
- •41.Политика перебудови 1985-91 роки.
- •42.Незалежна Укр. З 1991 року.
- •43. Розвиток Интернету.
- •44. Телебачення Украины.
1.3 Причини соціального характеру
Знищення природних багатств на українських землях (наприклад, спалення лісів заради виробництва і продажу на європейських ринках поташу); зростання панщини (5-6 днів на тиждень), натуральної та грошової ренти; збільшення податків і відпрацювань селян на користь держави; посилення особистої залежності селянина від польської шляхти та магнатів; розгул магнатсько-шляхєтської сваволі, посилення експлуатації з боку орендарів, які намагалися під час оренди землі отримати максимальний прибуток; більшість міст на території українських земель перебували в приватній власності, розвитку ремесла і торгівлі перешкоджав весь суспільно-політичний устрій Речі Посполитої з її анархією і сваволею, системою оренд і застав, постоями військ на утриманні міщан, митною системою; українці були позбавлені права працювати в цехах, а заняття ремеслом поза цехами суворо переслідувалося. Однією з важливіших передумов Національно-визвольної війни в соціально-економічній стало загострення суперечностей між двома протилежними типами господарювання: козацьким, який був фактично фермерським за своєю суттю, і фільварковим, що базувався на підневільній праці кріпаків-селян.
2. Характер і рушійні сили
Національно-визвольної війни. За своїм характером цей всенародний рух був національно-визвольним, релігійним, антифеодальним. Рушійними силами Національно-визвольної війни стали козаки, селяни, міщани, православне духовенство, частина дрібної української шляхти.
Найважливішу роль у Національно-визвольній війні відігравало козацтво, яке винесло на своїх плечах основний тягар боротьби за незалежність. Саме воно створило кістяк армії, основу нової політичної еліти. Козацтво відіграло провідну роль у руйнуванні польських і становленні українських державних інституцій - центральних і місцевих органів влади, судових установ, армії, адміністративно-територіального устрою. Дуже активну участь у повстанні взяло селянство. Поголовно покозачившись у 1648 p., воно в наступні роки відчайдушно боролося за збереження «козацьких прав і вольностей». Активну участь у війні взяли також міщанство, частина дрібної шляхти і нижче православне духовенство.
3. Цілі Національно-визвольної війни
Цілями Національно-визвольної війни були: усунення польського політичного, національно-релігійного та соціального панування на українських землях; утворення та розбудова Української національної держави; ліквідація кріпосництва; завоювання селянами особистої свободи; радикальні зміни станової ієрархії в суспільстві, прихід до вершин влади національної за складом козацької старшини; ліквідація середньої та великої феодальної власності на землю; утвердження нового типу господарювання на основі дрібної (фермерського типу) козацької власності на землю; визволення українських міст з-під влади короля, магнатів, шляхти, католицького духовенства.
4. Початок і хід
Національно-визвольної війни. Очолив народне повстання чигиринський сотник Богдан (Зіновій) Хмельницьким, що на собі відчув сваволю польської шляхти й труднощі безправного становища. He знайшовши справедливості, він із невеликим загоном однодумців виїхав па Січ, де в січні 1648 р. був обраний гетьманом Війська Запорозького. Ставши гетьманом, Б. Хмельницький у своїх універсалах закликав народ до повстання.