29. Принцип співробітництва держав – основа побудови і розвитку міжнародних відносин.

Пр-п співроб-тва держав є основою побудови і розвитку м/н відносин у різних сферах і галузях. Цьому пр-пу присвячений спец розділ Декларації 1970 р., де сказано, що держави зобов'язані співробітничати одна з одною, незалежно від відмінностей їхніх політ, економ і соц систем, у різних галузях м/н відносин.

Визначено також основні напрямки співробітництва: підтримка миру і безпеки, повага до прав людини, здійснення м/н відн в екон, соу, культ, техніч, торговій сферах у відповідності до принципів суверенної рівності і невтручання, співробітництво з ООН і застосування заходів, передбачених її статутом, сприяння економ зростанню в усьому світі, особливо в країнах, що розвив. Зрозуміло, що конкретні форми спів роб-ва й його обсяг залежить від самих ДД. Однак аналіз політико-правових док-в показує намагання ДД надати принципу співробітництва універсальний х-р.

30. Принцип невтручання та його значення для розвитку м/відносин. Принцип невтручання має дещо похідний характер стосовно таких принципів як повага суверенітету і суверенної рівності держав. Статут ООН забороняє втручання у справи, які стосуються внутрішньої компетенції будь-якої держави, навіть ООН. Дотримання зазначеного принципу виключає можливість використання тиску, економічних санкцій, введення ембарго і ін. обмежень стосовно тієї чи ін. держави. Про цей принцип наголошується в Декларації про принципи МП 1970, конституції багатьох країн. Цей міжнародно-правовий принцип нерідко порушується з боку окремих держав.

31. Принцип сумлінного виконання м/зобов’язань та його значення в м/відносинах. Принцип сумлінного виконання міжнародного зобов’язання ще іноді розглядають як принцип поваги міжнародних зобов’язань. Адже якщо не буде поваги до існуючих міжнародних зобов’язань, тому мало надії на їх належне виконання. Цей принцип знайшов чітке закріплення у Заключному акті загальноєвропейської наради – Держави-учасниці сумлінно виконуватимуть свої зобов’язання з МП, як ті зобов’язанна, що випливають з загальновизнаних принципів і норм МП, так і зобов’язання, що випливають з відповідних МП договорів або ін. угод, учасниками ких вони є. Значення цього принципу зростає і у зв’язку з Тим, що в міжнародних відносинах практично відсутні органи, які б вживали заходи щодо примусового виконання міжнародних зобов’язань. Сумлінне ставлення тієї чи ін. держави до виконання своїх зобов’язань, особливо у МЕВ, відіграє вирішальну роль під час укладання довгострокових договорів і угод.

32. Принцип взаємної вигоди та особливості його застосування в економічних стосунках між державами. Принцип взаємної вигоди – один з загальновизнаних принципів МП, яким найчастіше керуються у МЕВ. Цей принцип тісно пов’язаний з принципом суверенної рівності держав. Адже лише в межах рівності можна врахувати взаємні інтереси, досягти обопільної вигоди. Тому в Хартії 1974 ці принципи розглядаються як такі, що взаємно доповнюють один одного. Встановлення , як виняток, для країн, що розвиваються, певних пільг, РНС, тобто т.зв. преференцій забезпечує фактичні рівність і взаємну вигоду в економічних стосунках між розвинутими країнами і країнами, що розвиваються. Цей принцип закріплений в багатьох міжнародно-правових актах: Принципах міжнародних торгвельних відносин і торговельної політики, які сприяють розвитку; Декларації про встановлення нового міжнародного економічного порядку; Хартії економічних прав і обов»язків; Заключному акті загальноєвропейської наради.

33. Принцип розгляду м/спорів мирними засобами. Принцип розгляду міжнародних спорів мирними засобами зобов’язує держави вирішувати всі свої міжнародні спори з ін. державами у такий спосіб, щоб не піддавати загрозі міжнародний мир, безпеку і справедливість. Держави повинні прагнути до швидшого і справедливого розв’язання своїх міжнародних спорів, з допомогою переговорів, обстежень, посередництва, примирення, арбітражу, судового розгляду, звернення до регіональних органів або ін. мирними засобами на свій вибір. Держави повинні узгодити такі мирні засоби, які відповідали б обставинам і характеру спору. Вони повинні утримуватися від будь-яких дій, які можуть погіршити становище настільки, що буде створена загрозу підтриманню міжнародного миру і безпеки. Мирні спори розв’язуються на основі суверенної рівності держав і відповідно до принципів свободи вибору засобів мирного розв’язання спорів.