
- •2. Міжнародне економічне право як галузь міжнародного права.
- •3. Міжнародне економічне право в системі міжнародного права.
- •9. Співвідношення меп і мп.
- •14. Гармонізація законодавства України з правом Європейського Союзу.
- •19. Міжнародно-правові звичаї, судові прецеденти, як джерела міжнародного економічного права.
- •20. Рішення м/економічних організацій як джерела меп.
- •29. Принцип співробітництва держав – основа побудови і розвитку міжнародних відносин.
- •47. Поняття правоздатності держави як суб"єкта м/н відносин мп.
- •41. Держава як суб"єкта мп.
- •42. Організаційні форми м/співробітництва
- •46. Сутність, ознаки та заг хар-ка держави як суб"єкта мп.
- •43. Україна – рівноправний учасник м/н спілкув, суб"єкт мп.
- •48. Принцип розподільної майнової відповідальності між державою і юрид особами при наявності імунітету дер-ви.
- •51. Імунітет держави та його значення в мев.
- •63. Україна - рівноправний член оон.
- •64. Вступ України до Ради Європи: організаційно-правові аспекти.
- •66. Міжнародний суд оон - один з основних органів Організації Об'єднаних Націй.
- •Суд при розв"язанні переданих йому спорів застосовує :
- •67. Міжнародний фонд сільськогосподарського розвитку (ifad) - міжнародна міжурядова організація.
- •186. Міжнародний фонд сільськогосподарського розвитку (іфад). Загальна характеристика
- •68. Світова організація торгівлі - як міжнародна організація.
- •72. Організація з безпеки і співробітництва в Європі (обсс)
- •73. Генеральна Асамблея оон
- •74. Економ і соц рада (екосор)
- •75. Економ комісія оон для Європи (еек)
- •76. Конфер оон з торг і розв.
- •92. Міжнародно-правове регулювання тнк
- •81. Загальна характеристика регіональних економічних організацій на пострадянському просторі.
- •84. Євразійське економічне співтовариство (ЄврАзЕс). Загальна характеристика.
- •85. Регіональне об'єднання гууам. Загальна характеристика.
- •99. Види м.Е.Договорів.
- •110. Оприлюднення, реєстрація та зберігання текстів міжнародних договорів України.
- •102.Віденська конвенція про право м/н договорів.
- •111. Припинення та зупинення дії міжнародних договорів України.
- •113. Набуття чинності міжнародними договорами на території України.
- •127. Джерела міжнародного митного права.
- •128. Міжнародні договори як джерела міжнародного права.
- •126. Міжнародне митне право як складова міжнародного економічного права.
- •129. Митна справа в Україні, митна діяльність та законодавство про неї.
- •138. Загальна характеристика Закону України "Про Єдиний митний тариф".
- •130. Значення митної діяльності та законодавство про неї.
- •133. Принципи митного регулювання.
- •136. Організаційно-правові форми міжнародного митного співробітництва.
- •132. Митний кодекс України – основа правового регулювання митної справи в Україні.
- •137. Митний Союз-одна з форм співробітництва держав.
- •140. Спеціальні митні зони.
- •141. Загальна характеристика Міжнародної конвенції про спрощення і гармонізацію митних процедур.
- •146. Поняття валютних операцій.
- •167. Значення іноземних інвестицій та їх правове регулювання відповідно до законодавства України.
- •165. Особливості правового режиму іноземних інвестицій на території України.
- •156. Євро - єдина європейська валюта: умови використання в безготівковому та готівковому
- •157. Роль державних органів у сфері валютного регулювання і валютного контролю.
- •158. Кабінет Міністрів України як один із органів регулювання валютних відносин.
- •159. Національний банк України - як головний орган валютного контролю.
- •168. Сутність Державної програми заохочення іноземних інвестицій в Україні.
- •201. Законодавство України про правовий регулювання вирішення спорів, які виникли у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
- •202. Основні положення Закону України “Про міжнародний комерційний арбітраж”.
- •117. М/н торгове право як складова меп
- •118. Джерела міжнародного торгового права і Система міжнародного торгового права.
- •119. Принципи м/н торгівлі
- •149. Організ-правовий механізм м/н вал сис-ми.
- •160. Конференція оон про договори міжнародної купівлі-продажу (10 берез. - 11 ківіт. 1980р. Відень)
- •162. Загальна характеристика Угоди про поставки товарів на компенсаційних засадах (компенсаційні кредитні угоди).
- •166. Міжнародні договори як джерело інвестиційного права.
- •152. Міжнародні кредитні організації і фонди, їх функціонування і міжнародно правове регулювання ( На прикладі мвф та мбрр).
- •163. Сутність міжнародного інвестиційного права та його джерел.
- •170. Загальна характеристика Угоди щодо торговельних аспектів іноземних інвестицій (трімс).
- •164. Міжнародно-правове регулювання іноземних інвестицій.
- •171. Поняття та джерела міжнародного транспортного права.
- •153. Співробітництво України з міжнародними фінансовими організаціями
- •174. Правове регулювання міжнар. Морських перевезень.
- •176. Міжнародна морська організація
- •181. Правове регулювання міжнар. Річкових перевезень.
- •177. Правове регулювання міжнар. Залізничних перевезень.
- •178. Правове регулювання міжнар. Автомобільних перевезень.
- •179(180). Правове регулювання міжнар. Повітряних перевезень.
- •187. Значення і правове регул нт співроб.
- •188. Міжуряд орг-я оон з пит освіти, науки і культури (юнеско): її осн цілі та внесок.
- •189. Загальна характеристика Програми розвитку оон (проон).
- •192. Правові основи зовнішньоекономічної діяльності в Україні.
- •193. Укладення зовнішньоекономічних контрактів у відповідності до Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність".
- •196. Принципи зовнішньоекономічної діяльності
- •195.Суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності
- •198. Органи держрегулювання зовнішньоекономічної діяльності.
- •197. Державне регулювання зовнішньоекономічної діяльності
- •199. Національний банк України - один із органів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.
- •200. Міністерство економіки та з питань європейської інтеграції як орган державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності
- •203. Арбітраж як один із засобів розв'язання спорів.
- •110. Реєстрація міжн. Договорів.
- •175. Загальна характеристика міжнародного морського права
- •2. Міжнародне економічне право як галузь міжнародного права.
72. Організація з безпеки і співробітництва в Європі (обсс)
Організація з безпеки і співробітництва в Європі (ОБСЄ). Результат трансформації НБСЄ. Особливість ОБСЄ як організації – вона заснована не м/н-правовою, а політичною уготою. Цілі: 1) створення сфери заг. безпеки шляхом викор-ня норм і стандартів; 2) забезпечення реалізації усіх зобов'язань НБСЄ; 3) залишатися консультативним форумом; 4) сприяти розвиткові превентивної дипломатії і заохочувати його; 5) сприяти врегулюванню спорів і конфліктів; 6) здійснювати контроль за озброєнням і роззброєнням; 7) сприяти забезпеченню прав людини; 8) розвивати співробітництво в напрямі утвердження ринк. ек-ки. Вищий орган ОБСЄ – Нарада глав Д.-в і урядів країн-членів.
73. Генеральна Асамблея оон
Генеральна асамблея є головним політичним консультативним органом ООН. Її функції:
Розгляд принципів спіівробітництва для підтримування м-го права і безпеки.(відповідно до ст. 13 Статуту ООН)
Обговорення питань стосовно м-го миру і безпеки .
Обговорення і подання рекомендацій з б-я питань стосовно повноважень і ф-цій б-я органу ООН.
Розробка рекомендацій щодо мирного врегулювання б-я ситуацій, якщо вони можуть зашкодити дружнім відносинам між д-ми.
Розгляд доповідей Ради Безпеки та інших органів ООН.
Розгляд і затвердження бюджету.
Керівництво д-стю ЕК-ї та Соц-ї Ради (ЕКОСОР).
Питання ек-го співробітництва посідають важливе місце у д-сті орг-ції.Вже на 16-й сесії, що відбулася у 1961 р. , була прийнята резолюція “Міжнародна торгівля як важливий інструмент ек-го розвитку”. В якій вперше було порушено питання про скликання в межах ООН м/н екон конференції.
В 1963 р. 18 сесія ГА ООН розглянула питання нормалізації і розвитку МТ. Завдяки активній позиції цього органу в 1964 р. у Женеві була скликана 1 Конференція ООН з торгівлі і розвитку, що відіграла важливу роль в організіції та зд-і МТ.
Подальша хронологія і аналіз змісту д-сті ГА ООН свідчать про важливе її значення у розвитку м-го ек-го співробітництва. Так, на 25 сесії(70 р.) юула прийнята “Міжнародна стратегія розвитку”, яка передбачала важливі заходи щодо прискорення ек-го становлення країн,Ю що розвиваються. На 29 сесії (74 р.) була прийнята Хартія екон прав та обовязків д-в. У 74 р. на 6 спеціальній сесії приймається Декларація про встановлення нового в-го ек-го порядку.У 75 р. на 7 спеціальній сесії було розглянуто питання “Розвиток і м-не ек-не співробітництво”
Активна д-сть ГА ООН в орг-ції ек-го співвробітництва характерна і для сучасного періоду. Наприклад, 6-8 вересня 2000 р. у Нью-Йорку відбувся Саміт Генеральної Асамблеї ООН, який отримав назву Саміт Тисячоліття ООН.За рез-ми Саміта було схвалено Декларацію Тисячоліття, де були визначені напрями д-сті ООН в новому тисячолітті: підтр-я м-го миру, викорінення злиденності, охорона навколишнього середовища, зміцнення ООН.
74. Економ і соц рада (екосор)
Ек-на і соц-на Рада була створена у 1946 році як один з головних органів ООН, покликканий розвязувати конкретні завдання м-го ек-го мпівробітництва. Вона складається з 54 членів, що обираються ГА ООН на 3 роки. Через кожний рік склад ЕКОСОР оновл на 1/3, тобто переобир 18 членів. Постійні члени Ради Безпеки обираються до ЕКОСОР на кожен черговий строк.
Рада проводить дослідження і складає доповідь з м-х питань у галузях ек-ки, соц. І культ-го життя, освіти, охорони здоровя, а також подає відповідні рекомендацції ГА ООН.
2.Вона також бере участь у підготовці проектів конвенцій і скликає м-ні конференції з питань, що входять до її компетенції.
3.Подає інформацію Раді Безпеки ООН і допомагає їй у роботі.
Найвищим органом ЕКОСОР є чергова сесія , яка скликається 2 рази на рік. Штаб-квартира знаходиться в Нью-Йорку. При ЕКОСОР діє 5 регіональних ек-х комісій ООН: Ек-на і СОц. Комісія ООН для Азії і Тихого океану, Ек-на комісія ООН для Африки, Ек-на комісія ООН для Європи, Ек-на Комісія ООН для Зах. Азії ті ЕК ООН для Латин. Америки та Карибського басейну. Крім того, при ЕКОСОР діє понад 20 постійних комітетів і комісій .
Регіональні ек-ні комісії створені і функц-ть під керівництвом ЕКОСОР. Їх основним завданням є сприяння проведенню погоджених заходів з ек-го співробітничтва країн відповідного району. З цією метою вони зд-ть необхідні дослідження, поширюють інформаційні та статистичні матеріали. Постійно діючим органом комісій є їх секретаріати, до складу яких входять різні комітети.
Суттєвим для правового статусу цих комісій є те, що вони, на відміну від допоміжних органів ЕКОСОР, мають ширшц і самостійнішу компетенцію. Вони, наприклад, мають право давати рекомендації д-м відповідного регіону без затіердження їх ЕКОСОР.