
- •1. Філософія серця п.Юркевича(31)
- •2. Категорія практики та її філософські інтерпретації(53)
- •3. Свідомість як філософська проблема(39)
- •4. Основні риси та проблематика античної філософії(11)
- •5. Наукова проблема і гіпотеза як форми мислення і наукового дослідження
- •6. Проблема бутя: її тлумачення та місце у філософії (33)
- •7. Антична філософія, її своєрідність у порівнянні з філософією Індії та Китаю
- •8. Типи раціональності та їх роль в становленні сучасної філософської парадигми
- •9. Історизм як світоглядний принцип і як принцип наукового пізання
- •10. Плюралізм філософських пошуків 20 ст. : тенденції, школи, напрямки
- •11. Діалектика як спосіб філософування. Різновиди діалектики
- •12. Філософія техніки
- •13. Основні концепції марксизму 20 ст.
- •14. Проблема людини в психоаналізі та неофрейдизмі
- •15. Природа як предмет філософського осмислення. Екологічна складова нового гуманізму
- •17. Форми і способи буття філософії.
- •18. Основні принципи філософського розуміння суспільства.
- •19. Проблема віри і розуму в середньовічній філософії.
- •20. Вчення про ноосферу і його сучасний контекст.
- •21. Людський вимір історії.
- •22. Проблема людської індивідуальності в філософії епохи Відродження.
- •23. Свідомість та її суттєві ознаки.
- •24. Філософія та релігія.
- •25. Проблема методу в філософії ху11 століття.
- •26. Культурно-світоглядні засади осмислення сучасної екологічної ситуації.
- •27. Циклічність і поступальність розвитку. Розвиток і прогрес.
- •28. Особливості та історичне значення німецької класичної філософії.
- •29. Свідомість як цілісна система.
- •30. Філософське розуміння суспільства.
- •Національні особливості і віхи розвитку філософської думки на Україні.
- •32. Свідомість і мова: філософські підходи до їх осмислення.
- •Наука як феномен культури і галузь духовного виробництва.
- •Особливості постановки проблеми людини в філософії хх ст.
- •Форми і методи пізнання.
- •Цінності. Базові життєві цінності та їх роль в житті людини і суспільства.
- •Рух і розвиток. Основні концепції розвитку.
- •Буття і небуття в філософському осмисленні світу й людини.
- •Натурфілософія епохи Відродження.
- •Проблема достотності людського буття і її осмислення у філософії хх ст.
- •Пізнання як філософська проблема.
- •Проблема знання та мови в філософії хх ст.
- •44. Проблема сенсу історії і сучасна соціальна стратегія.
- •45. Світогляд і картина світу. Різні форми існування картин світу.
- •47. Унікальність людського буття як філософська проблема
- •48. Техніка і людина: ціннісні аспекти взаємодії
- •49. Марксистська філософія: основна проблематика та історична доля
- •50. Культура як предмет філософського осмислення
- •51. Наукове пізнання і його ознаки. Критерії науковості.
- •52. Проблема природи універсалій в середньовічній філософії
- •53. Свобода та її багатовимірність
- •54. Сутність "нового гуманізму"
- •56. Соціокультурне призначення філософії ???
- •57. Свобода як філософська проблема і як життєва цінність
- •58. Проблема антропосоціогенезу у сучасній філософії та науці
- •59. Простір і час як найзагальніші форми буття
- •60. Софійний та епістемний способи філософського мислення
- •61. Філософське вчення г.Сковороди, його місце й роль в духовній культурі українського народу.
- •62. Історія як процес і способи її осмислення.
- •63. Самосвідомість. Форми та структура самосвідомості.
- •64 Поняття субстанції і матерії в філософії Нового часу.
- •65. Феномен несвідомого: його природа та функції.
- •66. Сенс життя. Проблема життя і смерті.
- •67. Виникнення і початок розвитку філософії.
- •68. Проблема людини в філософії екзистенціалізму.
- •69. Істина. Філософські концепції істини.
- •70. Специфіка філософії як типу духовності.
- •71 Некласична парадигма сучасної науки.
- •72. Людина як суб’єкт соціального розвитку.
- •73. Проблема людини в давньокитайській філософії.
- •74. Єдність і багатоманітність історичного процесу.
- •75. Сучасна соціально-філософська критика техніки й проблема її гуманізації.
- •76. Сутність та історична роль Арістотеля
- •77. Критичний перегляд принципів і традицій класичної філософії й становлення нової світоглядної парадигми
- •78. Культура і цивілізація: характер співвідношення
- •79. Д.Чижевський про чинники формування Української духовності.
- •80. Проблема відчуження в філософії
- •81. Антропологічні та соціо-культурні виміри наукового пізнання.
- •82. Філософська антропологія: основні ідеї та місце в сучасній філософії
- •83. Проблема суспільного прогресу і його критеріїв
- •84. Становлення нового образу світу та людини в суч.Кудьтурі
- •85. Основні риси філософської думки Київської Русі
- •86. Особливості екзенстенціальної діалектики
- •87. Історичний процес і людські цінності
- •88. Антропологічні ідеї в історії української філософії.
- •89. Природа цінностей та способи їх обгрунтування.
- •90. Сцієнтизм та антисцієнтизм в філософії хх ст.
- •91. Кант: Коперніканський переворот в філософії.
- •92. Людина, як космічний феномен.
- •93. „Інформаційне суспільство” Проблеми філософського осмислення.
- •94. Сократ: антропологічний переворот в античній філософії.
- •95. Людина і світ історії.
- •96. Філософія і культура.
- •97. Філософія і світогляд.
- •98. Синергетика – теорія самоорганізації.
- •99. Ф. Ніцше і програма „переоцінки цінностей”
- •100. Філософія і наука.
- •101. Антропологічний матеріалізм л. Фейєрбаха.
- •102. Гуманізація людського буття як глобальна проблема.
- •103. Філософія історії Просвітництва.
- •104. Духовність, як філософська проблема.
- •105. Природа, як цінність.
- •107 Просторово-часові характеристики світу і їх відображення в науці і культурі
- •108 Свобода і проблема відповідальності
- •109. Феноменологія та її вплив на сучасний філософський процес
- •111. Філософія і мораль
- •112 Філософські проблеми герменевтики.
- •113. Структура і типи світогляду
- •Історичні типи світогляду, їх характеристика
- •114. Екзистенційний та есенційний підходи до тлумачення людини
- •115. Антропологічні ідеї у західноєвропейській філософії.
- •117 Наука як специфічна форма пізнавальної діяльності.
- •118. Світова та українська філософія: особливості взаємозв’язків.
- •119. Проблема методу та методології в сучасній філософії та науці.
- •120. Філософія та мистецтво.
12. Філософія техніки
Філософія техніки є однією з наймолодших гілок філос.знання.
Основні концепції походження техніки:
Б.Франклін: техніка є уречевленням знання; людина в техн.засобах реалізує закони природи.
Е.Капп: техніка є результатом розв’язанням суперечностей між органами тіла та прагненням душі.
Ф.Доссауер: у створенні техніки людина наслідує божественне творіння світу; техн.творчість є проявом вищого творчого принципу; техніка є шлях людини до Бога.
А.Бергсон: техніка і техн.діяльність людини обумовлена принциповою нездатністю останньої перебувати в цілісному злитті з буттям.
Хайдегер: техніка пов’язана з принциповими особливостями людського існування в світі.
Еллюль: техніка є наслідком загальної раціоналізації життя; техніка веде до стандартизації життя, перетворює засіб у мету, а мету – у засіб.
Х.Бек: техніка є результатом зустрічі людського духу зі світом, природою; дух створює техніку і водночас глибше усвідомлює себе самого.
Техніка – особлива форма людського утвердження в світі; система засобів і механізмів діяльності, що забезпечують ефективність людськ.діяльності, надійне отримання планованого результату.
Еллюль виділяє:
економічну техніку – зумовлена виробництвом і включає в себе все від організації праці до її планування;
організаційну – організація діяльності великих мас людей;
людська техніка – все, що стосується медицини, психології, пропаганди, реклами.
Основними цінностями для науки є: глибина, точність та істинність. Основна цінність техніки є її функціональність, яка потребує завершеності, надійності, ефективності та економічності. Техніка орієнтується на досягнення результату
Філософія техніки з позиції широкого істор.контексту досліджує феномен техніки в цілому та її місце в суспільному розвитку. Що таке техніка? 1) сукупність техн.засобів – від найпростіших до складних техн.систем; 2) сукупність різних видів техн.діяльності по створенню цих систем; 3) сукупність техн.знань.
Сучасні філософи констатують, що на протязі останнього століття техніку або прославляли, або презирали. Разом з тим, техніка відкриває перед людиною новий світ, нові можливості існування в ньому. Сучасна техніка вплинула на всі сторони людського буття, змінила саму людину, свого творця.
Таким чином, філософія техніки – галузь філос. знання, предметом дослідження якої є феномен самої техніки і її вплив на процеси життєдіяльності індивіда і суспільства загалом.
Досліджує вона особливості буття людини, культури, науки в епоху науково-технічної, інформаційно-технологічної революції, зумовлені ними проблеми самозбереження цивілізації, духовної самоцінності особистості.
Техніка розглядається як складний соціокультурний феномен, причому усі філософи підкреслюють багатомірність техніки. При всім різноманітті філософських концепцій техніки слід зазначити одну особливість філософії техніки - у її формуванні поряд із професійними філософами величезну роль зіграли натуралісти й інженери. Якщо проаналізувати ті проблеми, що лежать в основі різних концепцій техніки, то можна виділити чотири структуроутворюючих відношення, що й визначають спосіб розгляду техніки: техніка і людина, техніка і природа, техніка і буття, техніка і соціокультурний світ. Місія техніки - звільнення людини від його злитості з природою, від витрати зусиль, перенесення зусиль на світ технічних засобів, на машини. Філософська концепція техніки Хайдеггера - онтологічна інтерпретація техніки, її зв'язок з буттям, аналіз її в контексті відносини людини з буттям.
Досить широко питання сутності техніки розглянуті Ясперсом. Техніка виникає, коли для досягнення мети вводяться проміжні засоби. Безпосередня діяльність, подібно подиху, руху, прийняттю їжі ще не є технікою. Лише в тому випадку, якщо ці процеси відбуваються невірно і для того, щоб виконувати їх правильно говорять про техніку подиху і т.д. Використання техніки дає людині влада над природою. Зміст техніки - полягає в звільненні від влади природи. Принцип техніки полягає в цілеспрямованому маніпулюванні матеріалами і силами для реалізації призначення людини. Ясперс розрізняє техніку, що робить енергію і техніку, що робить продукти.