
- •1. Філософія серця п.Юркевича(31)
- •2. Категорія практики та її філософські інтерпретації(53)
- •3. Свідомість як філософська проблема(39)
- •4. Основні риси та проблематика античної філософії(11)
- •5. Наукова проблема і гіпотеза як форми мислення і наукового дослідження
- •6. Проблема бутя: її тлумачення та місце у філософії (33)
- •7. Антична філософія, її своєрідність у порівнянні з філософією Індії та Китаю
- •8. Типи раціональності та їх роль в становленні сучасної філософської парадигми
- •9. Історизм як світоглядний принцип і як принцип наукового пізання
- •10. Плюралізм філософських пошуків 20 ст. : тенденції, школи, напрямки
- •11. Діалектика як спосіб філософування. Різновиди діалектики
- •12. Філософія техніки
- •13. Основні концепції марксизму 20 ст.
- •14. Проблема людини в психоаналізі та неофрейдизмі
- •15. Природа як предмет філософського осмислення. Екологічна складова нового гуманізму
- •17. Форми і способи буття філософії.
- •18. Основні принципи філософського розуміння суспільства.
- •19. Проблема віри і розуму в середньовічній філософії.
- •20. Вчення про ноосферу і його сучасний контекст.
- •21. Людський вимір історії.
- •22. Проблема людської індивідуальності в філософії епохи Відродження.
- •23. Свідомість та її суттєві ознаки.
- •24. Філософія та релігія.
- •25. Проблема методу в філософії ху11 століття.
- •26. Культурно-світоглядні засади осмислення сучасної екологічної ситуації.
- •27. Циклічність і поступальність розвитку. Розвиток і прогрес.
- •28. Особливості та історичне значення німецької класичної філософії.
- •29. Свідомість як цілісна система.
- •30. Філософське розуміння суспільства.
- •Національні особливості і віхи розвитку філософської думки на Україні.
- •32. Свідомість і мова: філософські підходи до їх осмислення.
- •Наука як феномен культури і галузь духовного виробництва.
- •Особливості постановки проблеми людини в філософії хх ст.
- •Форми і методи пізнання.
- •Цінності. Базові життєві цінності та їх роль в житті людини і суспільства.
- •Рух і розвиток. Основні концепції розвитку.
- •Буття і небуття в філософському осмисленні світу й людини.
- •Натурфілософія епохи Відродження.
- •Проблема достотності людського буття і її осмислення у філософії хх ст.
- •Пізнання як філософська проблема.
- •Проблема знання та мови в філософії хх ст.
- •44. Проблема сенсу історії і сучасна соціальна стратегія.
- •45. Світогляд і картина світу. Різні форми існування картин світу.
- •47. Унікальність людського буття як філософська проблема
- •48. Техніка і людина: ціннісні аспекти взаємодії
- •49. Марксистська філософія: основна проблематика та історична доля
- •50. Культура як предмет філософського осмислення
- •51. Наукове пізнання і його ознаки. Критерії науковості.
- •52. Проблема природи універсалій в середньовічній філософії
- •53. Свобода та її багатовимірність
- •54. Сутність "нового гуманізму"
- •56. Соціокультурне призначення філософії ???
- •57. Свобода як філософська проблема і як життєва цінність
- •58. Проблема антропосоціогенезу у сучасній філософії та науці
- •59. Простір і час як найзагальніші форми буття
- •60. Софійний та епістемний способи філософського мислення
- •61. Філософське вчення г.Сковороди, його місце й роль в духовній культурі українського народу.
- •62. Історія як процес і способи її осмислення.
- •63. Самосвідомість. Форми та структура самосвідомості.
- •64 Поняття субстанції і матерії в філософії Нового часу.
- •65. Феномен несвідомого: його природа та функції.
- •66. Сенс життя. Проблема життя і смерті.
- •67. Виникнення і початок розвитку філософії.
- •68. Проблема людини в філософії екзистенціалізму.
- •69. Істина. Філософські концепції істини.
- •70. Специфіка філософії як типу духовності.
- •71 Некласична парадигма сучасної науки.
- •72. Людина як суб’єкт соціального розвитку.
- •73. Проблема людини в давньокитайській філософії.
- •74. Єдність і багатоманітність історичного процесу.
- •75. Сучасна соціально-філософська критика техніки й проблема її гуманізації.
- •76. Сутність та історична роль Арістотеля
- •77. Критичний перегляд принципів і традицій класичної філософії й становлення нової світоглядної парадигми
- •78. Культура і цивілізація: характер співвідношення
- •79. Д.Чижевський про чинники формування Української духовності.
- •80. Проблема відчуження в філософії
- •81. Антропологічні та соціо-культурні виміри наукового пізнання.
- •82. Філософська антропологія: основні ідеї та місце в сучасній філософії
- •83. Проблема суспільного прогресу і його критеріїв
- •84. Становлення нового образу світу та людини в суч.Кудьтурі
- •85. Основні риси філософської думки Київської Русі
- •86. Особливості екзенстенціальної діалектики
- •87. Історичний процес і людські цінності
- •88. Антропологічні ідеї в історії української філософії.
- •89. Природа цінностей та способи їх обгрунтування.
- •90. Сцієнтизм та антисцієнтизм в філософії хх ст.
- •91. Кант: Коперніканський переворот в філософії.
- •92. Людина, як космічний феномен.
- •93. „Інформаційне суспільство” Проблеми філософського осмислення.
- •94. Сократ: антропологічний переворот в античній філософії.
- •95. Людина і світ історії.
- •96. Філософія і культура.
- •97. Філософія і світогляд.
- •98. Синергетика – теорія самоорганізації.
- •99. Ф. Ніцше і програма „переоцінки цінностей”
- •100. Філософія і наука.
- •101. Антропологічний матеріалізм л. Фейєрбаха.
- •102. Гуманізація людського буття як глобальна проблема.
- •103. Філософія історії Просвітництва.
- •104. Духовність, як філософська проблема.
- •105. Природа, як цінність.
- •107 Просторово-часові характеристики світу і їх відображення в науці і культурі
- •108 Свобода і проблема відповідальності
- •109. Феноменологія та її вплив на сучасний філософський процес
- •111. Філософія і мораль
- •112 Філософські проблеми герменевтики.
- •113. Структура і типи світогляду
- •Історичні типи світогляду, їх характеристика
- •114. Екзистенційний та есенційний підходи до тлумачення людини
- •115. Антропологічні ідеї у західноєвропейській філософії.
- •117 Наука як специфічна форма пізнавальної діяльності.
- •118. Світова та українська філософія: особливості взаємозв’язків.
- •119. Проблема методу та методології в сучасній філософії та науці.
- •120. Філософія та мистецтво.
1. Філософія серця п.Юркевича(31)
Філософію серця започаткував Сковорода. Далі ці філософські ідеї використовувалися у творчості українських письменників. П. Юркевич: особливого значення надавав ідеї, яка посідає чільне місце в його теорії пізнання. Вважав слідом за Платоном, що філософія -- це пізнання ідеї, ідеї є вічними, вони не виникають внаслідок людської діяльності, а навпаки визначають її. Поділяв процес пізнання на три рівні: пізнання через уявлення, пізнання через поняття і пізнання через ідею. У філософії серця Ю. знайшли відбиток найбільш характерні риси укр. національного характеру. У філософії серця протистоїть матеріалізмові і раціоналізмові. Вважав, що раціональне пізнання має межі, поза розумом знаходиться більш глибока функція людського духу, яка служить основою розуму і створює йому можливості для розвитку. Філософію розуміє як таку. яка спрямована на осмислення душі. Вважав, що душа органічно пов'язана з тілом, тому можна визначити тілесний орган духовної діяльності людини. Одні вважають, що це мозок, інші -- серце. Спираючись на Біблію, Ю. обстоює погляд на серце як осередок духовного життя людини. Ця позиція співзвучна ідеям Сковороди з одною істотною різницею -- у Сковороди серце -- не орган тіла. Ю. порівнює співвідношення розуму і серця зі світильником і єлеєм (Євангеліє від Матвія): коли в серці зникає єлей любові, світильник розуму, ідей згасає. Обстоює гармонійне співвідношення між розумом і вірою.
“Серце та його значення в духовному житті людини за вченням слова божого”. Хто читає з належною увагою слово боже, той легко може помітити, що у всіх святих книгах серце людини розглядається як зосередження всього тілесного і духовного життя людини, як найсуттєвіший орган і як найближче сідалище усіх сил, відправлень, рухів, бажань, чуттів і думок людини з усіма їхніми напрямками і відтінками. Серце є осередок душевного і духовного життя людини. В святих книгах ми знаходимо :
1.благовоління серця
2.ізвоління серця
3.коли ми робимо щось з охотою, то наш вчинок походить від серця
4.коли ми любимо, то ми віддаємо серце , і навпаки того маємо в нашому серці
5.розмірковування є пропозиція серця
6.урозуміти серцем – значить зрозуміти
7.пізнати всім серцем – зроузміти взагалі
8.коли серце “одебелевает”, то людина втрачає можливість зауважувати і розуміти самі очевидні явища божі.
Серце є осередок багатоманітних душевних відчуттів, хвилювання і жаги. Серце є вихідним місцем високого, доброго і злого в словах, думках і вчинках людини.
Такі початки знаходимо у Священних книгах. Основа релігійної свідомості людського роду полягає в серці людини. Релігія не є чимось стороннім до його духовної природи. Набагато рішучіше виступає значення серця в сфері людської діяльності, тому що ми по різному судимо про людські вчинки. Залежно від того чи визначаються вони зовнішніми обставинами чи виникають з безпосередніх рухів серця. Тільки останнім ми можемо приписати моральну чесноту. По мірі того як в серці людини вичерпується єлей любові моральні початки затемнюються, нарешті зникають. Це відношення між світильником і єлеєм – головою і серцем – є саме звичайне явище в моральній історії людства. Священні автори знали про високе значення голови в духовному житті людини. Тим не менш голова була для них ніби видимою вершиною того життя, яке спочатку і безпосередньо коріниться в серці.
Не заперечує розум, але ставить на високе місце серце. Серце попереджує розум у багатьох труднощах життя. Серце – наш духовний стан. Серце означає індивідуальність людини. В серці людини – основа її душі. Людина – індивідуум завдяки своєму серцю.
Отож, підсумовуючи, потрібно зазначити, що у світогляді Ю., в його філософії серця виявляється характерне для укр.духовності, в якій серце є витоком всього людського життя. Такий підхід до розуміння людини й світу зближує Ю. з поглядами засновників філософії життя та екзистенціалізму.