1.9. Площі

За призначенням міські площі поділяють на громадські і транспортні. На громадських площах зосереджені основні адміністративні та культурно-побутові будівлі. У місті, зазвичай, виділяють головну площу, що утворює загальноміський центр, та у великих містах – районні, як громадсько-адміністративні центри окремих районів. Крім головних і районних, розрізняють площі перед театрами, стадіонами, парками, привокзальні, заводські, тощо.

Транспортні площі – ті, які призначені для організації руху складних транспортних потоків. Поєднання громадських і транспортних функцій однієї площею небажано, тому що основний простір громадських площ має бути, по можливості, звільнений від транспортних потоків, особливо від транзитних.

За характером вертикального планування міські площі можуть бути опуклими, увігнутими, односхилими, двосхилими і складними. На форму і розмір площі впливають кількість і характер вулиць, що в неї вливаються. Поверхню площі зумовлюють рельєф та відмітки примикаючих вулиць, система водовідведення і архітектура забудови. Рішення площі у вигляді слабо увігнутої поверхні створює з боку площі кращу оглядовість. У таких випадках поверхню площі утворює складна крива з чергуванням поперечних ухилів: від лотка - 3%, далі - 2%, ближче до осі - 1,5%, на осі - 1 - 0,5%. Поздовжні ухили площ, згідно із ДБН 360-92**, не повинні перевищувати 3%. Поверхню площі проектують без поперечних лотків. Основний напрямок осі головного гребеня проектують у напрямку головної магістралі або осі головної будівлі на площі. Якщо розміри площі дозволяють, у центрі її бажано розмістити сквер або встановити монумент, що значно підвищує чіткість організації руху.

Опуклі площі зі скатами до периферії значно погіршують оглядовість. Опукла і увігнута форми поверхні підходять більше до площ круглих або квадратних, іноді їх застосовують при прямокутній або трапецеїдальній формі площі.

Односхилі площі проектують у містах, що мають складний рельєф, у напрямку природно сформованого ухилу. У цьому випадку площу розташовують довгою стороною паралельно схилу або під невеликим кутом до нього, головний будинок розміщують на площі з верхньої сторони для створення сприятливого зорового сприйняття. Для пом'якшення рельєфу на односхилих площах розбивають сквери.

Для проекту вертикального планування площ необхідно мати:

• топографічний план у масштабі 1:500 або 1:1000 з кроком горизонталей 0,5 м;

• планувальне рішення з усіма проектними елементами і забудовою площі;

• висотне рішення примикаючих до площі вулиць.

Проектування можна вести методами профілів проектних горизонталей і комбінованим. Вертикальне планування площі – складна за формою поверхня, яка повинна мати ясно виражену вісь, орієнтовану на вхід до головної будівлі, а лотки не повинні перетинати транспортних потоків на площі.

Транспортні площі проектують на основі розроблених схем організації руху транспорту з урахуванням руху на вулицях, що примикають до площ. Ширину проїжджої частини на площах з кільцевим безперервним рухом транспорту приймають 10,5 - 14 м з урахуванням пропуску правоповоротних потоків транспорту.

Площі слід проектувати з мінімальними ухилами, що дозволяє уникнути великої різниці у відмітках червоних ліній. Якщо ухил площадки, на якій намічено проектування площі, перевищує 3%, вертикальне планування здійснюється терасами. Таке рішення можливе тільки тоді, коли на всій площі або на частині її немає руху транспорту. Проектування площі виконується комплексно з рішенням архітектури малих форм, озелененням, конструкцією дорожніх покриттів, тощо.

1.10. ПРОЇЗДИ

На територію мікрорайонів і кварталів при вільному плануванні влаштовують проїзди на відстані не більше 300 м один від одного, а при забудові по периметру через 180 м.

Навколо кожного односекційного будинку поверховістю 9 і більше передбачають кільцевий проїзд шириною не менше 3,5 м на відстані від будинку 5-8 м. У районах з сейсмічністю вище 9 балів такий проїзд повинен бути розташований на відстані не менше висоти будинку. Максимальне віддалення проїзду від будівлі – 50 м.

Поперечні профілі внутрішніх проїздів можуть бути випуклими, двосхилими з двосторонніми бічними лотками, односхилими з односторонніми бічними лотками. Як виняток, проїзди проектують з увігнутим поперечним профілем, що утворює лоток посередині проїзду.

Внутрішньоквартальна дорога	Поздовжній ухил, %.		Тип сполучення поперечного ухилу, см	Висота борту над лотком, см
	максимальний	у виняткових випадках
Головна	0,06-0,07	0,10	Борт 15х30	10-15
Другорядна	0,07-0,08	0,12	Борт 15х30	10-15
Проїзди до окремих будівель	_	_	Борт 10х20	10

Примітки: 1. Борт 10х20 застосовують при малій інтенсивності руху.

2. Мінімальний поздовжній ухил 0,005%.

3. Мінімальний поперечний ухил 0,015%, максимальний - 0,025%.

Проїзди служать одночасно колекторами для відведення атмосферних вод, тому висотне положення вимагає розміщення лотків проїзду нижче прилеглих територій. На територіях садибної забудови та в селищах міського типу застосовують двосхилі поперечні профілі проїздів з кюветами. Поперечний ухил проїзду – 2, узбіччя – 3- 4%. У таких випадках в'їзди на подвір’я і на перехрестя вулиць обладнують перепускними трубами або містками.

Відмітки проїздів з кюветами можна проектувати вище прилеглої території, але зовнішня границя кювету повинна бути нижче рівня прилеглої території.

Проїзди ділять на такі основні типи:

• головні – двосхилі внутрішні квартальні дороги, які служать для під'їзду до невеликих груп будівель, в одну смугу із шириною проїзду 3,5 м. Через кожні 100 м передбачають площадки для роз'їзду авто, шириною не менше 6 і довжиною 15 м;

• тупикові - протяжністю не більше 150 м, ведуть до одного або двох житлових будинків, проектують як тротуари посиленої конструкції шириною не менше 2,75 м. Наприкінці тупик проїзду повинен мати розворотні майданчики у формі кільцевих об'їздів, трикутників, тощо.

На другорядних проїздах до окремих будівель, при наявності вздовж обох сторін зелених насаджень, на території при яких у зимовий час складають сніг, з верхньої сторони (краще в зеленій зоні) влаштовують лоток для пропуску води від сніготанення.

Сполучення у плані проїздів на перетинах і в місцях примикання їх до міських вулиць здійснюється кривими з малими радіусами, із розширенням по внутрішній границі – радіусом не менше 15 м.

Поперечний ухил мощення – 0,025-0,10%.