II. 1, Поняття ризику та невизначеності. Класиф проект. Ризиків.
Під ризиком у проектному аналізі розуміють ймовірність визначеного рівня втрат фірмою частини своїх ресурсів або недоотримання доходів, або появу додаткових витрат при реалізації проекту.
Основна відмінність ризику від невизначеності полягає в тому, що ризик можна вимірити, а невизначеність – ні.
Невизначеність виникає тоді, коли немає достатніх даних для визначення вірогідності настання ризикової ситуації і ступеня її дії на результати проекту або хід його реалізації.
Різниця між ризиком та невизначеністю полягає в тому, що особа, яка приймає рішення, має різні уявлення про ймовірність очікуваних подій. Тому ризик наявний тоді, коли ймовірність можна визначити на підставі попереднього періоду, невизначеність існує у той час, коли можливість наслідків визначається суб’єктивно, оскільки дані відсутні. Сучасна практика розрізняє й інші класифікаційні ознаки проектних ризиків. За тривалістю дії ризики можуть бути короткостроковими, тобто пов’язаними з фінансовими інвестиціями, що впливають на ліквідні позиції фірми, або довгостроковими, що виникають при виборі напряму інвестування. За мірою впливу на фінансовий стан фірми розрізняють ризики допустимі (пов’язані із загрозою певної втрати прибутку), критичні (пов’язані із можливою втратою очікуваної виручки) і катастрофічні (що виникають при втраті всього капіталу фірми і супроводжуються банкрутством). За можливістю усунення ризики поділяють на недиверсифіковані, що не підлягають усуненню, і диверсифіковані, для яких існують можливі шляхи подолання. За мірою впливу на зміну реальних активів фірми можна виділити: динамічні ризики непередбачених змін вартості основного капіталу, що відбуваються внаслідок прийняття відповідних управлінських рішень, ринкових або політичних обставин, які можуть призвести як до втрат, так і до збільшення прибутків; статичні ризики – це втрати реальних активів унаслідок заподіяння збитків власності через некомпетентність керівництва.
2. Мета і суть проведення технічного аналізу
Для
проведення технічного аналізу необхідно
обґрунтувати місцезнаходження проекту
та його допоміжних виробництв, визначити
масштаб, строки здійснення проекту з
урахуванням можливих змін на ринку
продукції, розробити проект, підготувати
проектну схему підприємства і графік
виконання проекту, встановити стандарти
і норми виробництва, процедури запуску
нового виробництва, спроектувати
матеріально-технічне забезпечення
проекту та його технічну інфраструктуру,
визначити умови експлуатації й ремонту
обладнання.
Метою проведення технічного аналізу є обґрунтування технічної здійснюваності проекту та визначення рівня його капітальних і поточних витрат. Основним завданням інженерного проектування є розробка функціональної схеми та фізичного плану промислового підприємства, необхідних для випуску конкретної продукції, а також визначення величини інвестиційних та експлуатаційних затрат.
Білет 11
1.Організаційна структура управління проектом це:
А)це сукупність взаємозалежних органів управління проектом, що перебувають на різних рівнях системи
2.Планування проектів це:
Б) процес, який передбачає визначення цілей і параметрів взаємодії між роботами та учасниками проекту, розподіл ресурсів та вибір і прийняття організаційних, економічних, технологічних рішень для досягнення поставлених цілей проекту.
3.Структура проекту це:
В) це сукупність взаємопов'язаних елементів і процесів проекту, які представлені з різним ступенем деталізації.
4.Календарне планування це:
В) складання й корегування розкладу виконання робіт, згідно з яким роботи, які виконуватимуть різні організації, взаємно узгоджуються в часі між собою і з можливостями їхнього забезпечення різноманітними видами матеріально-технічних та трудових ресурсів.
5.Планування контрактів включає наступні процеси:
А)визначення того, які ресурси та послуги необхідні в проекті;
Б)документування вимог до ресурсів та послуг і визначення потенційних постачальників
Поняття майбутньої і теперішньої вартості
Життєвий цикл проектів досить тривалий, тому виникає проблема зіставлення вигод і затрат, що виникають у певному періоді. Концепція оцінки грошей у часі ґрунтується на тому, що вартість грошей з плином часу змінюється з урахуванням норм прибутку на ринку грошей. Нормою прибутку часто виступає позичковий процент, тобто сума доходу від використання грошей на ринку капіталів. У процесі порівняння вартості коштів застосовують два поняття: майбутня вартість коштів (FV) та теперішня вартість коштів (PV).
Майбутня вартість (FV) являє собою суму інвестованих у теперішній момент коштів, в яку вони мають перетворитися через певний проміжок часу з урахуванням певної ставки процента.
FV = PV + I,
де PV — теперішня вартість грошей.
Якщо інвестування здійснюється у тривалому проміжку часу, то користуються складним процентом. Це сума доходу, яка утворюється в результаті інвестування за умови, що сума нарахованого процента не виплачується після кожного періоду, а приєднується до суми основного вкладу і у подальшому платіжному періоді сама приносить дохід.
Процес переходу від теперішньої вартості (PV) до майбутньої (FV) називається компаундуванням.
Теперішня вартість (PV) являє собою суму майбутніх грошових надходжень, що наведені з урахуванням певної ставки процента до теперішнього періоду.
Аналогічно у дисконтуванні може застосовуватися простий і складний проценти, але на практиці використовують тільки складний процент. Розрахунок має такий вигляд:
PV = FV / (1 + i)n = FV•1 / (1 + i)n,
де 1 / (1 + і)n — фактор процента теперішньої вартості або коефіцієнт дисконтування.
Мета соціального аналізу та його основні компоненти
Метою соціального аналізу є визначення прийнятності варіантів реалізації проекту з погляду користувачів, населення регіону, де здійснюється проект, розробка стратегії реалізації проекту, що дає змогу здобути підтримку населення, досягти цілей проекту та поліпшити характеристики його соціального середовища.
Підготовка соціальних аспектів проекту потребує розробки заходів стимулювання позитивних змін в його соціальному середовищі. Всебічний підхід до оцінки проекту передбачає визначення впливу проекту на людей, що беруть у ньому участь, користуються його результатами, одержують відповідні вигоди, на виробників, постачальників та інших учасників проекту. Досить часто нехтування соціальних аспектів проекту призводить до невдач, оскільки він вступає у суперечність з традиційними цінностями, не бере до уваги соціальну організацію людей, їх мотивацію до реалізації проекту.
Основними компонентами соціального аналізу є:
оцінка населення, що мешкає в зоні реалізації проекту, з точки зору демографічних та соціокультурних особливостей, умов проживання, зайнятості, відпочинку та встановлення ступеня впливу проекту на ці параметри;
визначення рівня адекватності проекту культурі та організації населення в районі його реалізації;
розробка стратегії забезпечення підтримки проекту на всіх стадіях підготовки, реалізації та експлуатації з боку населення регіону.
Білет 12.
1. Б)
2.Б)
3. Б)
4. В)
5. В)