2.1.2. Вимоги до змісту курсової та дипломної роботи з психології

Титульний аркуш курсової та дипломної роботи

На титульному аркуші мають бути зазначені: назва міністерства, якому підпорядковано вищий навчальний заклад, назва вищого навчального закладу, назва кафедри, на якій виконано роботу, назва роботи (курсової або дипломної), прізвище, ім'я, по батькові студента-виконавця, прізвище, ініціали, науковий ступінь і посада наукового керівника, а також назва міста й рік виконання роботи (див. Додаток 5).

Зміст

Зміст подають на початку курсової або дипломної роботи. У Змісті перелічують заголовки всіх структурних частин роботи у тій послідовності, в якій вони подаються у тексті, і вказують сторінки, на яких вони починаються (див. Додаток 4).

Вступ

Вступ розкриває сутність і стан наукової проблеми, її значущість, обґрунтування необхідності проведення дослідження.

У вступі подається загальна характеристика роботи у такій послідовності:

• актуальність'геми дослідження;

• об'єкт дослідження;

• предмет дослідження;

• мета дослідження;

• завдання дослідження;

• методи дослідження;

• теоретична та практична значущість отриманих результатів.

Ці поняття є ключовими для курсової та дипломної роботи. Тому їм слід приділити особливу увагу.

Шляхом критичного аналізу та порівняння з існуючим розв'язанням проблеми (наукового завдання) обґрунтовують актуальність та доцільність проблеми курсової чи дипломної роботи.

Висвітлення актуальності не повинно бути багатослівним. Досить кількома реченнями висловити головне – сутність проблеми, з чого й випливає актуальність теми. Вибір проблеми дуже великою мірою визначає як стратегію дослідження взагалі, так і напрямок наукового пошуку зокрема. Сформулювати наукову проблему - це показати вміння відокремити головне від другорядного; виявити те, що вже відоме і що досі невідомо науці з предмета дослідження; визначити суперечності як у предметному змісті, так і в його практичній реалізації.

Від доведення актуальності обраної теми логічно перейти до формулювання об'єкту, предмету та мети дослідження.

При з'ясуванні об'єкта, предмета і мети дослідження необхідно зважати на те, що між ними і темою курсової та дипломної роботи є системні логічні зв'язки.

Об'єктом дослідження є частина об'єктивної реальності або знань про неї, це процес або явище, що створює проблемну ситуацію, на яку спрямована увага дослідника.

Предмет дослідження міститься в межах об'єкта. Предмет дослідження це певна частина, окремі сторони, властивості або відношення об'єкта. Предмет дослідження – це тільки ті суттєві зв'язки та відношення, які підлягають безпосередньому вивченню в даній роботі, є головними, визначальними для конкретного дослідження.

Об'єкт та предмет співвідносяться як загальне і часткове. В об'єкті виділяється та його частина, яка є предметом дослідження. Саме на нього спрямована основна увага дослідника, оскільки предмет дослідження визначає тему курсового чи дипломного дослідження, винесеної на титульний аркуш як назву роботи.

Таким чином, об'єктом виступає те, що досліджується, а предметом – те, що в цьому об'єкті має наукове пояснення.

Розв'язання проблеми є метою курсової роботи. Отже, мета дає уявлення про орієнтовні результати, які мають бути викладені й обґрунтовані в роботі.

Мета дослідження – це запланований результат. Вона пов'язана з об'єктом і предметом дослідження, а також з шляхом досягнення результату.

Мета роботи конкретизується в її основних завданнях. Як правило, в науковій роботі формулюють три – чотири таких завдання. Зміст і характер завдань залежать від специфіки роботи, але здебільшого одне із завдань передбачає вивчення природи, структури, законів функціонування або розвитку об'єкта, інше - озкриття способів його вивчення та вдосконалення, а ще –розробку практичних рекомендацій.

Конкретні завдання мають бути розв'язані відповідно до визначеної мети. Це зазвичай робиться у формі перерахування {вивчити ..., описати ..., встановити..., з'ясувати ..., вивести формулу.. та ін.).

Формулювання завдань слід робити якомога ретельніше, оскільки опис їх розв'язання становитиме зміст розділів дипломної магістерської роботи. Це важливо також і тому, що назви таких розділів з'являються саме з формулювання завдань дослідження.

Відпрацювання припущення, покладеного в основу дослідження є важливим моментом визначення передумов курсового чи дипломного дослідження. Воно має формулюватись як таке припущення, при якому на основі ряду факторів можна зробити висновок про існування об'єкта, про зв'язок між явищами або про причини явища, причому цей висновок не можна вважати повністю доведеним. Припущення має формулюватись так, щоб з його змісту чітко проглядалися положення, які потребують доведень і захисту.

В наведеній темі курсової роботи гіпотеза може формулюватися таким чином: «Специфіка переживання депресивних станів людьми похилого віку проявляється у комплексі індивідних, особистісних та суб'єктних якостей людини. Синдромні компоненти депресивного стану особистості об'єднуються у фазові комплекси щодо переживання стресової ситуації у зв'язку із виходом на пенсійний відпочинок».

Методи дослідження. Подається перелік використаних методів дослідження поставленої в роботі мети. Перераховувати їх треба не відірвано від змісту роботи, а коротко та змістовно визначаючи, що саме досліджувалось тим чи іншим методом. Це дасть змогу пересвідчитися в логічності та прийнятності вибору саме цих методів.

Проведення наукового дослідження передбачає використання таких методів: теоретичний аналіз, систематизація та узагальнення наукової літератури з проблематики дослідження, спостереження, вивчення досвіду роботи, бесіди, анкетування, інтерв'ю, діагностичні методи, математичні методи обробки емпіричних даних тощо.

Теоретичне значення роботи може зумовлюватися кількома чинниками: у роботі уточнюються окремі поняття з огляду на нові наукові дані, пропонується новий підхід у дослідженні якогось явища, тобто розглядається істотно нова методика, ставляться завдання, які не могли з'ясувати попередники, тощо. Відповідно автор роботи подає коротку анотацію нових наукових досліджень (рішень), запропонованих особисто.

Практичне значення роботи полягає у можливостях наукового використання результатів дослідження або у рекомендаціях щодо їх використання.

Кожен з перерахованих пунктів описується, починаючи з нового абзацу та виділяється напівжирним шрифтом

Рекомендований загальний обсяг «Вступу» 3-5 сторінок.

Основна частина роботи складається з розділів, підрозділів, пунктів і підпунктів. Кожний розділ починають з нової сторінки.

Заголовки структурних частин курсової та дипломної роботи друкують великими літерами, симетрично до тексту.

Заголовки підрозділів друкують маленькими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу. Крапку в кінці заголовка не ставлять. Відстань між заголовком (за винятком заголовка пункту) та текстом повинна дорівнювати 3-4 інтервали.

Розділи курсової роботи повинні за своєю назвою, структурою, змістом відповідати завданням дослідження поставленої проблеми. Кожен розділ повинен містити короткі висновки, які узагальнюють результати дослідження, отримані автором. Зазвичай, курсова чи дипломна робота складається з 2-3 розділів.

Основну частину, як правило, поділяють на теоретичну й практичну.

У теоретичній частині, зазвичай це перший розділ роботи, як правило, викладаються результати теоретичного аналізу проблеми дослідження, дається критичний аналіз опрацьованої наукової літератури та виділяються теоретичні положення, які були вихідними при виконанні практичної частини. У цій частині також обґрунтовується необхідність здійснення емпіричного дослідження.

Практична частина, зазвичай це другий розділ роботи, містить опис виконання дослідницького завдання та аналіз його результатів.

В другому розділі найчастіше обґрунтовуються завдання і методи дослідження, вказуються особливості проведення дослідження, обґрунтовуються і детально описуються нові, нестандартні процедури дослідження, описуються процедури і результати кількісного та якісного аналізу даних, отриманих у процесі дослідження.

Зміст розділів основної частини повинен точно відповідати темі курсової чи дипломної роботи та повністю її розкривати. У цих розділах студент стисло, логічно та аргументовано викладає матеріал.

Розділи основної частини мають підрозділи. Кількість розділів у курсовій та дипломній роботі 2-3, а кількість підрозділів у кожному розділі не менше двох. Наприклад у розділі 2 після підрозділу 2.1. обов'язково повинен бути підрозділ 2.2..

У висновках дається стислий виклад результатів дослідження, а також можуть надаватися рекомендації з практичного використання результатів дослідження. Кожен з таких висновків – це чітка відповідь на поставлене в дослідженні завдання.

У висновках зазначаються основні наукові та практичні результати проведеного дослідження, пропозиції і рекомендації з їхнім коротким обгрунтуванням, визначаються можливості практичного використання результатів дослідження, а також вказуються питання, що залишилися невирішеними і будуть надалі досліджені.

Загальні висновки вміщують безпосередньо після викладення змісту роботи.

Рекомендований загальний обсяг висновків не більше 5 сторінок. Бажано, щоб у розділі «Висновки» було не більше ніж 5-7 висновків загального та конкретного виду, які дозволять оцінити важливі досягнення роботи, яку здійснено студентом. Особливу цінність представляють висновки з емпіричної частини роботи.

Список використаних джерел містить опрацьовані студентом вітчизняні, зарубіжні праці з основної дисципліни та суміжних з нею наук, на які зроблено посилання.

Перелік джерел бібліографії, на які є посилання в основній частині курсової чи дипломної роботи, наводять у кінці роботи. У відповідних місцях тексту мають бути посилання.

Бібліографічні описи посилань у переліку наводять відповідно з чинними стандартами бібліотечної та видавничої справи. При використанні Інтернет матеріалів необхідне посилання на відповідні сайти (див. Додаток 6). Список використаних джерел повинен налічувати у курсовій роботі не менше 20 джерел у дипломній роботі не менше 40 джерел.

Після списку літератури до курсової чи дипломної роботи включаються додатки. У додатках вміщують матеріал, який є необхідним для розкриття повноти роботи (розрахунки, форми документів, таблиці, допоміжні цифрові дані, схеми, діаграми й інший ілюстративний матеріал).

Кожний додаток повинен починатися з нової сторінки. Додаток повинен мати заголовок, надрукований угорі малими літерами з першої великої симетрично відносно тексту сторінки. Посередині рядка над заголовком малими літерами з першої великої друкується слово "Додаток" і велика літера, яка позначає додаток (великі літери української абетки, за винятком літер Г,Є,І,ї,Й,0,Ч,Ь).