3.3. Планування, проведення та описання емпіричного дослідження у сфері практичної психології

Важливою складовою курсової та дипломної роботи є емпіричне дослідження (спрямоване на збір та аналіз даних з проблеми). Його необхідно спрямувати на рішення актуальних проблем психології, які мають практичну та наукову значущість.

Розділ, в якому буде описане емпіричне дослідження повинен мати назву, яка б відображала сутність викладеного в ньому матеріалу (а не просто «практична частина»).

Структура цього розділу може бути наступною:

1. Мета та завдання емпіричного дослідження, характеристика вибірки дослідження.

2. Методи та процедура дослідження.

3. Результати емпіричного дослідження (кількісний і якісний аналіз отриманих даних).

4. Обговорення результатів (інтерпретації, висновки, рекомендації). Емпіричне дослідження в курсовій чи дипломній роботі необхідно спланувати, професійно провести, а також повноцінно його описати. Розглянемо більш докладно процес планування, проведення та опису емпіричного дослідження.

3.3.1. Планування та проведення емпіричного дослідження

Планування емпіричного дослідження, передбачає:

• підбір методів і методик дослідження та обробки отриманих емпіричних даних;

• визначення вибірки дослідження; умов проведення та того, де буде проводитися емпіричне дослідження;

• формулювання робочого припущення, яке необхідне для систематизації фактичного матеріалу та збір емпіричного матеріалу;

• визначення математико-статистичних критеріїв які б підтвердили чи спростували припущення.

Для вирішення поставлених в дослідженні завдань проводиться підбір відповідних методів (для того, щоб зібрати первинні дані). Для цього можуть бути використані – спостереження, опитування, дослідження продуктів діяльності, проведення бесід або інтерв'ю, аналіз документів, тестування та інші діагностичні методи (важливо пам'ятати, що кожний з них має свої переваги та недоліки).

Так, наприклад, при використанні психологічного спостереження, слід скласти план спостереження, виділити об'єкти, намітити цілі, ознаки, на які необхідно звернути увагу. Науковою метою цього виду роботи може бути

висунення нових передбачень, постановка нових питань, які вимагають експериментальної перевірки.

Оволодіння певною методикою дослідження дає можливість знайти межі застосування тієї або іншої методики і розробки її варіантів; можливість статистичного виявлення середніх значень; виявлення статистичних зв'язків між окремими показниками, які вивчаються. Науковою метою тут може бути одержання нової і перевірка існуючої інформації про психічні особливості досліджуваних, про зв'язки між психічними явищами.

Після розробки плану емпіричного дослідження часто рекомендується проведення невеликого пілотажного дослідження на обмеженій групі обстежуваних. Таке дослідження дає змогу висунути чи уточнити гіпотези дослідження, виявити можливі труднощі, освоїти вибрані методики, оперативно скорегувати план досліджень, оптимізувати форми фіксації результатів. Пробне емпіричне дослідження дає також можливість перевірити надійність вибраних методів дослідження, доступність інструкцій, придатність експериментального матеріалу, розробити критерії аналізу результатів дослідження.

Вимірювання психічних явищ, які вивчаються – невід'ємна риса наукового підходу, тому завжди треба шукати можливість отримати та представити кількісні дані з дослідження об'єкту, явища чи закономірності, які вивчаються.

У процесі емпіричного дослідження збираються об'єктивні та суб'єктивні дані. Об'єктивні дані мають низку переваг, внаслідок чого вони є більш пріоритетними. Тому слід визначити ті показники, які будуть вивчатися, а також спланувати, які показники і в яких умовах будуть реєструватися та для яких висновків будуть використані.

При проведенні емпіричного дослідження також слід ретельно підходити до визначення вибірки досліджуваних – враховувати вік, стать, соціальне положення, рівень освіти, індивідуально-психологічні особливості.

Вибірка дослідження повинна моделювати генеральну сукупність – бути репрезентативною по відношенню до тієї категорії людей, яка вивчається.

Чисельність вибірки дослідження може коливатися в межах від однієї людини до тисячі людей. Виходячи з методів математичної статистики рекомендована чисельність досліджуваних у групах, які порівнюються від 10-15 до 30-35 осіб (якщо використовується факторний аналіз, то кількість досліджуваних не менше, чим у 3 рази повинна перевищувати кількість параметрів, які реєструються).

Збір емпіричного матеріалу – відповідальна частина дослідження. Для здійснення цього психологу необхідний певні вміння:

• володіння технікою збору емпіричних даних;

• детальне знання методики, яка використовувалась;

• використання методів математичної статистики при обробці первинних емпіричних даних, що необхідно для підвищення достовірності висновків. Не рекомендується обмежуватися використанням таких показників, як середнє арифметичне та відсотки – вони не достатні для аргументованих висновків із отриманих емпіричних даних. Також досліднику при зборі емпіричних даних необхідно враховувати наступне:

• доступність об'єкту;

• планування часу, місця проведення дослідження;

• встановлення довірливого контакту (конфіденційності);

• дотримання норм професійної етики.

Проведення емпіричного дослідження вимагає ретельного планування і підготовки для забезпечення необхідних умов збору об'єктивної інформації. Отримані дані детально протоколюються і записуються в спеціальному зошиті-журналі дослідження.

Вибір методу математичної обробки емпіричних даних та обробка результатів дослідження – важлива і відповідальна частина роботи, тому слід продумати завчасно, які емпіричні показники будуть реєструватися, за допомогою яких методів оброблятися та які висновки при різних результатах обробки можна буде зробити. Для цього можна рекомендувати студенту звернутися до книги Сидоренко О.В. (Сидоренко Е.В. Методьі математической обработки в психологи. – СПб: ООО Речь, 2002. – 350с.)

При виборі математично-статистичного критерію необхідно орієнтуватися на тип розподілу даних, який ми отримаємо в дослідженні.

Так, при нормальному розподілі (при досліджуваних більше 100 осіб) рекомендується використовувати параметричні критерії [6].

При використанні непараметричних критеріїв тип розподілу даних не має значення. Ці критерії використовуються при невеликих об'ємах вибірки досліджуваних від 10 та, навіть, від 5 і вище осіб [6].

Більшість робіт мають декілька типів дослідницьких завдань, які і визначають тип математично-статистичного критерію:

а) пошук розбіжностей у психологічних показниках у досліджуваних, які мають ті чи інші особливості – застосовуються критерії для виявлення розбіжностей у рівні досліджуваного показника U-критерій Мана-Уїтні, критерій Фішера, біномінальний критерій, парний критерій Вілкоксона.

б) пошук взаємозв'язку психологічних показників у одних і тих же досліджуваних – застосовується коефіцієнт кореляції – лінійної кореляції Пірсона, рангової кореляції Спірмена.

Після збору емпіричних даних проводиться їх обробка – «ручна» або комп'ютерна.