
- •Походження театру
- •Орієнтовна структура заняття з театрального мистецтва
- •Слова, що заборонені в театральній педагогіці
- •Мистецтво декламації
- •Вправи для губ
- •Вправи для нижньої щелепи
- •Вправи для язика
- •Дихання
- •Гра під час голосового тренінгу
- •Інтонування розділових знаків
- •Найпоширеніші партитурні знаки
- •Правила читання простих речень
- •Однорідні члени речення
- •Порівняльний зворот
- •Звертання
- •Про логічну перспективу
- •Багатоколінні запитання
- •Тексти для тренувальних вправ
- •Метелик із росою на крилі
- •Квітуча вишня
- •Туман над ставками
- •Нарід чи чернь?
- •Скоромовки
- •Чистомовки
- •Основи сценічного руху
- •III етап.
- •IV етап
- •II етап
- •III етап
- •II етап
- •1. Авторство
- •2. Жива дія
- •3. Матеріал театрального мистецтва
Слова, що заборонені в театральній педагогіці
• Розминка. Слово прийшло в театральну педагогіку зі спорту. Тому, уживаючи його на заняттях, мимоволі налаштовуємо своїх учнів на досягнення спортивного результату.
• Тренування Необхідно зробити все, щоб учень розумів, що прийшов на заняття не тренуватися, а пізнавати. І якщо йому пропонується щось повторювати, то краще це називати словами «намагатися», «репетирувати», а не «тренувати». Непросто переконати учня в тому, що він не тренується, а опановує основи акторської професії. Працюючи, потрібно домагатися результатів не за рахунок багаторазового повторення вправи, а за рахунок усвідомленого підходу до того, як ця вправа виконується. Учень не може й не повинен однаково повторювати щось кілька разів поспіль. Вправа, яку учень виконує вчетверте без жодних нових відчуттів,— є суцільною механікою.
• Розслаблення. Це слово приховує у собі небезпеку, тому що за ним — позиція людини, яка відпочиває, А мистецтво актора, як відомо, побудовано на активному існуванні в процесі творчості. На вправи, що звільняють від зайвого напруження, пропонується поглянути під іншим кутом і замінити поняття «розслаблення» на поняття «ступінь напруження».
Мистецтво декламації
Правильне усне читання художнього твору сприяє розумінню його тематичного та ідейно-мистецького змісту. Завдання школи полягає в тому, щоб навчити дітей читати, слухати і сприймати художній твір.
Виразне усне читання є невід'ємною складовою частиною загального процесу навчання і виховання учнів.
Майстерність мовлення, безпосередність словесної дії вимагають від читця, мовця не тільки знань теорії й методики, навичок та вмінь виразного читання, а й добре виробленої техніки мовлення — комплексу теоретично-практичних основ вимови (досконале володіння мовленнєвим апаратом, уміння правильно користуватися мовою і мовленням).
Техніка мовлення складається з таких елементів:
• дихання — фізіологічної основи мовлення;
• голосу — головного інструмента читця;
• дикції — чіткого вимовляння звуків, слів, виразів;
• орфоепії — правильної літературної вимови.
Без глибокого знання, практичного засвоєння елементів техніки мовлення не можна досягти виразності читання.
Уміти просто і красиво говорити — це ціла наука, що має свої непорушні закони.
Артист повинен створювати музику свого почуття на текст п’єси і навчитися співати цю музику почуття словами ролі. Коли ми почуємо мелодію живої душі, тільки тоді ми повною мірою оцінити відповідно і красу тексту і те, що він у собі ховає.
ГІМНАСТИКА МОВЛЕННЄВОГО АПАРАТА
Вправи для губ
Вправа 1. Вихідне положення (В. П), Язик лежить плоско, корінь язика
опущений, м'яке піднебіння (маленький язичок) підняте.
Завдання. Спокійно закрити рот. Нижня щелепа вільно падає вниз. Рух губ, щелеп під час відкривання і закривання рота мусить бути м'яким.
Вправа 2. В. П. Рот закритий, м'язи обличчя повинні бути розслаблені, зуби не зімкнені.
Завдання. Підтягнути верхню губу і розтягнути її горизонтально, ніби «посміхнутися», але так, щоб не було видно ясен, а тільки — передні верхні зуби. Вправа робиться легко, пластично.
Вправа З. В. П. Рот закритий, м'язи обличчя повинні бути розслаблені, зуби не зімкнені.
Завдання. Нижня губа опускається донизу і розтягується горизонтально, так щоб було видно передні нижні зуби. Нижня щелепа в цей час є нерухомою, рот трохи розкритий.
Вправа 4. В. П.. Рот закритий, м'язи обличчя повинні бути розслаблені, зуби не зімкнені.
Завдання. Чергування рухів верхньої та нижньої губ.
1) Підняти верхню губу — опустити її;
2) опустити нижню губу — підняти її.
Вправа 5. В. П. Рот закритий, губи замкнуті, зуби зімкнені.
Завдання. Щільно зімкнені губи випинати вперед, потім енергійно розтягувати в сторони.
Вправа 6. В. П. Рот закритий, зуби зімкнені, щелепи нерухомі.
Завдання.
1) Рухи зімкнутих губ уперед, ліворуч, на середину;
2) Рухи зімкнутих губ уперед, праворуч, на середину;
3) Рухи зімкнутих губ уперед, угору, на середину;
4) Рухи зімкнутих губ уперед, униз, на середину;
5) Рухом зімкнутих губ уперед, праворуч, угору, ліворуч, униз утворити коло.
* Примітка. Усі вправи проробляються повільно. Вправи надають м'язам пружності, гнучкості та виробляють відмінну рухливість рота.