3.3 Складання технологічної карти

Операційна карта є основним документом і складається на кожну операцію окремо. В операційну карту записують детально всі установки, переходи і проходи, точно вказують режим обробки, робочий і вимірювальний інструмент, способи контролю, час на виконання окремих елементів операцій.

Вихідні дані:

Назва деталі – вісь

Ескіз

D=220мм; D₁=195мм ; D₂=58мм; D₃ =40мм;

L₁ =307мм; L₂ =280мм; L₃ =226мм; L =813мм.

3. Назва виробу – комбайн зернозбиральний.

4. Марка матеріалу – сталь 45.

5. Міцність – σ_в = 55 кГ/мм².

6. Твердість – Н_в >280.

7. Устаткування – токарний верстат.

8. Потужність верстата – визначається.

9. Розмір партії – 100 + N (порядковий номер по списку).

10. Інвентарний номер – (N групи).

11. Матеріал ріжучих інструментів – сплав Т15К6.

12. Характер обробки – V3.

13. Вимірювальний інструмент – штангенциркуль.

14. Висота центрів станка –200 мм.

Порядок розрахунків:

2. Встановлення технологічної послідовності обробки деталі.

Технологічну послідовність обробки деталі можна представити в таблиці 17

Перехід 1, 2

Призначаємо режим різання:

а) Призначаємо глибину різання (t).

Залежно від діаметра заготовки та глибини різання при чорновій обробці визначаємо подачу S (таблиця 18).

Визначаємо припуск (h):

.

H=220-(195+2)/2=11,5

Визначаємо в.кість проходів (i):

.

І=11,5/3=3,8

З таблиці 18 ми вибираємо подачу при чорновій обробці поверхні становитиме S =0,8

б) Швидкість різання (V) залежно від подачі і глибини різання вибирається з таблиці 19; ,яка становить V=30 м/в..

В) Визначаємо число оборотів (n_роз):

,

n_роз=1000*30/3,14*220=43

Приймаємо максимальне паспортне число обертів n (таблиця 20).Згідно таблиці 20,максимальне паспортне число обертів n=38 обертів.

Г) Визначаємо довжину оброблюваної поверхні з врахуванням величини заходу і виходу різця:

,

L=307+280+226+5=818мм

д) Розраховуємо основний час (То) за формулою

Т_о =818*3,8/38*0,8=102,25

е) Визначаємо допоміжний час на проходку (Тд₁) за таблицею 23. За таблицею 22 визначаємо допоміжний час на встановлення і зняття деталі при точінні в самоцентруючому патроні (Тд₂). Результуючим допоміжним часом (Тд) буде сума часу на встановлення і зняття деталі та часу на проходку.

Т_д1=0,8 хв

Т_д2 =2,3

Т_д = Т_д1 +Т_д2

Т_д =0,8+2,3=3,1 хв.

Перехід 3

Призначаємо режим різання: пункти

а) Призначаємо глибину різання (t). Залежно від діаметра заготовки та глибини різання при чорновій обробці визначаємо подачу S (таблиця 18)

Визначаємо припуск (h):

.

H=197-(58+2)/2=68,5

Визначаємо в.кість проходів (i):

.

І=68,5/8=8,5

З таблиці 18 ми вибираємо подачу при чорновій обробці поверхні становитиме S =0,8

б) Швидкість різання (V) залежно від подачі і глибини різання вибирається з таблиці 19; ,яка становить V=23 м/в..

В) Визначаємо число оборотів (n_роз):

,

n_роз=(1000*23)/(3,14*197)=43

Приймаємо максимальне паспортне число обертів n (таблиця 20).Згідно таблиці 20,максимальне паспортне число обертів n=38 обертів.

Г) Визначаємо довжину оброблюваної поверхні з врахуванням величини заходу і виходу різця:

= 818мм

де у вибираємо з таблиці 21.

Згідно таблиці 21,у=11

L=280+226+11=517мм.

Д) Розраховуємо основний час (То) за формулою

=21,2хв

T_o =(517*8)/(38*0,8)=136,05

е) Визначаємо допоміжний час на проходку (Тд) з таблиці 23.За таблицею 22 визначаємо допоміжний час на встановлення і зняття деталі при точінні в самоцентруючому патроні (Т_д2 ) результуючим допоміжним часом (Тд) буде сума часу на встановлення і зняття деталі та часу на проходку

Т_д1=0,8 хв

Т_д2 =2,3хв

Т_д = Т_д1

Т_д =0,8

Перехід 4

Призначаємо режим різання:

а) Призначаємо глибину різання (t). Залежно від діаметра заготовки та глибини різання при чорновій обробці визначаємо подачу S (таблиця 18).

Визначаємо припуск (h):

.

H= (60 – (40+2)) / 2= 9

t = 3 мм.

Визначаємо кількість проходів (i):

.

І = 9 / 3= 3,приймаємо 3

З таблиці 18 ми вибираємо подачу при чорновій обробці поверхні, яка становитиме S = 0,8.

Б) Швидкість різання (V) залежно від подачі і глибини різання вибираємо з таблиці 19, яка становить V = 30 м/хв..

в) Визначаємо число оборотів (n_роз):

,

n_роз = (1000*30) / (3,14*60) = 159,2 ≈159

Приймаємо максимальне паспортне число обертів n (таблиця 20).Згідно таблиці 20, максимальне паспортне число обертів n = 150 обертів.

Г) Визначаємо довжину оброблюваної поверхні з врахуванням величини заходу і виходу різця:

,

де у вибираємо з таблиці 21.

Згідно таблиці 21, у = 5

L = 280 + 226 + 5 = 511 мм.

Д) Розраховуємо основний час (То) за формулою

То = (511*3) / (150*0,8) = 12,7≈13

е) Визначаємо допоміжний час на проходку (Тд) з таблиці 23.

Тд₁ = 0,8 хв,

Тд₂ = 2,3 хв.

Тд = Тд₁

Тд = 0,8

Перехід 5.

Призначаємо режим різання.

А) Приймаємо глибину різання t=2мм, знімаємо весь припуск за 1 прохід (і=1). З таблиці 24, залежно від діаметра і глибини різання, визначаємо подачу S (приймаємо більше значення).

S = 0,5

б) З таблиці 25 визначаємо швидкість різання (V);

V = 143 оберти

в) Визначаємо число обертів (n_роз):

n_роз =(1000*143) / (3,14*197) = 231,17≈231

Приймаємо паспортне число обертів n (таблиця 20).Згідно таблиці 20, максимальне паспортне число обертів n = 230 обертів.

Г) Визначаємо довжину оброблюваної поверхні з врахуванням величини заходу і виходу різця:

де l_і – l₁, l₂, l₃, мм;

у – величина заходу і виходу різця з таблиці 21, мм.

Згідно таблиці 21, у = 4

L = 813 + 4 = 817

д) Розраховуємо основний час (То) за формулою

То = (817*1) / (3,14*197) = 132

е) Допоміжний час на проходку (Тд) визначаємо за таблицею 23.

Тд₁ = 0,5хв,

Тд₂ = 2,3 хв.

Тд = Тд₁

Тд = 0,5

Перехід 6 і 7

Призначаємо режим різання.

А) Приймаємо глибину різання t=2мм, знімаємо весь припуск за 1 прохід (і=1). З таблиці 24, залежно від діаметра і глибини різання, визначаємо подачу S (приймаємо більше значення).

S = 0,5

б) З таблиці 25 визначаємо швидкість різання (V);

V = 143 оберти

в) Визначаємо число обертів (n_роз):

n_роз =(1000*143) / (3,14*60) = 759

Приймаємо паспортне число обертів n (таблиця 20).Згідно таблиці 20, максимальне паспортне число обертів n = 480 обертів.

Г) Визначаємо довжину оброблюваної поверхні з врахуванням величини заходу і виходу різця:

де l_і – l₁, l₂, l₃, мм;

у – величина заходу і виходу різця з таблиці 21, мм.

Згідно таблиці 21, у = 4

L = 813 + 4= 817

д) Розраховуємо основний час (То) за формулою

То = (817*1) / (480*0,5) = 3,4

е) Допоміжний час на проходку (Тд) визначаємо за таблицею 23.

Тд₁ = 0,5хв,

Тд₂ = 2,3 хв.

Тд = Тд₁

Тд = 0,5

Перехід 8, 9

При проточуванні фасок роботу виконують з ручною перемінною подачею і без зміни обертів попереднього переходу. Основний час на проточування фасок під < 45° приведений в таблиці 26. Допоміжний час – в таблиці 23.

8.1. Основний час на проточування фасок під < 45° = 0,23

8.2. Допоміжний час – 0,07

9.1. Основний час на проточування фасок під < 45° = 0,45

9.2. Допоміжний час – 0,07

Перехід 10

Призначаємо режим різання:

а) глибина різання при відрізанні рівна ширині різця. Приймаємо ширину різця рівною 3мм, ми отримаємо і = 3мм;

б) з таблиці 27 виберемо подачу S залежно від матеріалу і діаметра деталі;

S = 0,18

в) з таблиці 28 визначимо швидкість різання V;

V = 27 м/хв.

Г) розрахуємо число обертів (n_роз):

Nроз = (1000*27) / (3,14*195) = 44

Приймаємо паспортне число обертів n (таблиця 20);Згідно таблиці 20, максимальне паспортне число обертів n = 46 обертів.

Д) Розрахуємо довжину оброблюваної деталі (L):

.

L = (195/2) + 5 = 102,5 мм

е) Визначаємо основний час (То):

То = 102,5 / (46*0,18) = 12,4 хв.

Є) Визначаємо допоміжний час з таблиці 23.

Допоміжний час становить 0,2