Вступ

В умовах формування та розвитку ринкових відносин центр господарської діяльності зміщується до первинної ланки економічної системи – підприємства. Підприємство є головним структуроутворюючим елементом економіки. Тут у виробничому процесі "з'єднуються" трудові, матеріальні та фінансові ресурси з метою виготовлення різноманітної продукції для задоволення потреб суспільства. На підприємствах зосереджені найбільш кваліфіковані кадри, вирішуються питання раціонального використання ресурсів, високопродуктивної техніки, технології, розробляються бізнес-плани, здійснюються маркетингові дослідження та ефективне управління – менеджмент.

Одним з найважливіших показників, що характеризують можливості підприємства, є його виробнича потужність – максимально можливий обсяг випуску продукції (видобутку і перероблення сировини або виконання певних робіт, послуг) за одиницю часу (зміна, доба, місяць, рік) у визначеній номенклатурі й асортименті при повному завантаженні устаткування і виробничих площ з урахуванням прогресивної технології та організації виробництва.

Не слід ототожнювати поняття "виробнича потужність" і "виробнича програма". Якщо перше визначає те, на що здатне підприємство, його потенціал, то друге – лише ступінь освоєння потужностей у відповідному періоді.

Величина потужності підприємства формується під впливом багатьох чинників: склад устаткування, його кількість за видами та структура; техніко-економічні показники використання норми (продуктивності) устаткування, виробничих площ; номенклатура й асортимент продукції (послуг), їх трудомісткість за умови використання даного складу устаткування; фонд часу роботи устаткування (режим роботи підприємства) тощо.

Таким чином, практична значимість проблеми, що винесена в заголовок курсової роботи, зумовлює актуальність її дослідження.

Об’єктом курсової роботи є економічна діяльність підприємства.

Предметом дослідження курсової роботи є виробнича потужність підприємства та методичні принципи її розрахунку.

Метою курсової роботи є дослідження виробничої потужності підприємства та методичних принципів її розрахунку, а також формулювання висновків та узагальнень, що стосуються вказаної проблеми.

Мета курсової роботи передбачає виконання таких завдань:

• дослідити поняття і види виробничої потужності, чинники, що її визначають, послідовність розрахунків;

• охарактеризувати методику розрахунку виробничої потужності;

• дослідити визначення максимально можливого випуску продукції за наявної потужності;

• охарактеризувати систему показників виробничої потужності підприємства.

Розділ 1. Характеристика існуючого виробничого підприємства.

Відкрите акціонерне товариство "Рівнеазот" створене 13.11.1995 року на базі орендного підприємства "Азот". До 1994 року ВАТ "Рівнеазот" мало статус державного підприємства. Перша продукція, аміак синтетичний, була виготовлена підприємством у березні 1969 року. За короткий період часу підприємство із маленького заводу азотних добрив виросло в гігант хімічної індустрії України. В складних умовах становлення і розвитку ринкової економіки підприємство зуміло вистояти, а з приходом інвестора, налагодити стабільну роботу усіх цехів та підрозділів. Мінеральні добрива "Рівнеазоту" використовують майже всі області України і Крим. Понад 80 країн світу знають продукцію з маркою ВАТ "Рівнеазот".

Продукція "Рівнеазот":

- Мінеральні добрива. Селітра аміачна, вапняково-аміачна селітра, аміак рідкий, аміак водний технічний, тукосуміш "Рівне-NPK"

- Неорганічні кислоти. Кислота азотна неконцентрована.

- Органічні продукти. Кислота адипінова, циклогексанон, очищена суха суміш нижчих дикарбонових кислот, спиртова фракція, масло ОПАК, кислота янтарна.

- Інша продукція. Кисень технічний, азот рідинний, вуглекислота рідинна, двоокис вуглецю твердий (сухий лід).

Основними показниками розвитку підприємства є розширення і оновлення виробничих потужностей, поліпшення якості продукції, розширення її асортименту, зниження витрат на виробництво продукції. На діючому обладнанні освоїли виробництво тукосуміші "Рівне-NPK", вперше в Україні освоїли великотонажне виробництво вапняково-аміачної селітри і технологію виготовлення янтарної кислоти. ВАТ "Рівнеазот" увійшло до рейтингу популярності "ТОП-100. Найдинамічніші компанії України" та в першу трійку кращих підприємств за товарною групою "Продукти органічної хімії". На підприємстві ведеться робота з підготовки до впровадження системи управління якістю відповідно до стандартів ISO-9001 (забезпечення необхідною документацією, навчання спеціалістів). Зручне географічне розташування та висока якість продукції роблять ВАТ "Рівнеазот" привабливим для ділового та економічного партнерства.

ВАТ "Рівнеазот" розташоване за адресою: м.Рівне, вул. Князя Острозького, 1.

Відповідно до Статуту акціонерне товариство здійснює близько 50 видів діяльності, основними з яких є: виробництво, збереження i реалізація мінеральних добрив азотної i фосфорної групи, продукції виробничо-технічного призначення — аміак, адипінова кислота, циклогексанон, НДКО.

Гази промислові прості

-азот;

-кисень;

-гази промислові складні;

-діоксид вуглецю;

-ангідриди та кислоти неорганічні;

-кислота фосфорна та поліфосфорні кислоти;

-вуглеводні циклічні;

-спирти синтетичні інші та їх похідні;

-інші кислоти монокарбонові та їх похідні;

-кислота адипінова, її солі та складні ефіри;

-кислота азотна;

-аміак безводний;

-добрива азотні;

-добрива мінеральні чи хімічні азотні;

-добрива фосфатні;

Вид діяльності: виробництво, збереження і реалізація мінеральних добрив азотної і фосфорної групи, продукції виробничо-технічного призначення-аміак, кислота адипінова, циклогексанон, нижчі дикарбонові кислоти очищені. Крім того, підприємство виробляє кисень, діоксид вуглецю рідинний і твердий,. Підприємство має власний цех пошиття спецодягу, асфальтну установку. Є потужності для виробництва товарів народного споживання.

Місія — головна, загальна ціль організації, яка визначає причину її існування.

Місія організації конкретизує статус фірми і забезпечує напрям та орієнтири для визначення цілей і стратегій на різних організаційних рівнях. Формулювання місії має охоплювати таке:

- завдання фірми з погляду її основних послуг і виробів, ринків і технологій, тобто, якою підприємницькою діяльністю займається фірма;

- зовнішнє середовище стосовно фірми, яке визначає її робочі принципи;

- культура організації: який робочий клімат існує всередині фірми і яких людей він приваблює.

Без визначення місії як орієнтира керівники мають приймати рішення на основі своїх індивідуальних цінностей. Чітке визначення цілей передбачає опис продукції ринків, розмір обороту, прибутків тощо.

Цілі мають відповідати таким вимогам:

1. Бути конкретними, результати їх здійснення можна виміряти (наприклад, збільшити частку ринку щодо продукту А на 10 %, зменшити витрати на собівартість перевезень на 5 %).

2. Мати чітко визначений горизонт планування (згідно з горизонтом планування розрізняють довгострокові, тактичні та оперативні цілі).

Система показників, яка може вичерпно характеризувати ефективність основних фондів, охоплює два блоки: перший — показники ефективності відтворення окремих видів і всієї сукупності засобів праці; другий — показники рівня використання основних фондів у цілому та окремих їхніх видів.

Необхідність виокремлення в самостійну групу показників відтворення засобів праці, які характеризують процес їхнього руху, технічний стан та структуру, зумовлена тим, що відтворювальні процеси істотно й безпосередньо впливають на ступінь ефективності використання застосовуваних у виробництві машин, устаткування та інших знарядь праці.

Чинна система показників ефективності відтворення основних фондів в Україні потребує вдосконалення щодо методики обчислення деяких з них та повноти охоплення окремих сторін відтворення засобів праці. Так, наприклад, коефіцієнт оновлення визначається відношенням абсолютної суми введення основних фондів до їхньої наявності на кінець року, а коефіцієнт вибуття — відношенням обсягу вибуття основних фондів до їхньої наявності на початок року, що унеможливлює порівнювання цих відносних показників. Тому визначення коефіцієнтів відтворення основних фондів за середньорічною їхньою вартістю треба вважати методологічно більш правильним.

Необхідно також розрізняти дві форми оновлення основних фондів — екстенсивну та-інтенсивну. Екстенсивне оновлення характеризує темпи збільшення обсягу експлуатованих основних фондів. Інтенсивне оновлення передбачає заміну діючих основних фондів новими, більш ефективними.

Проте процес виведення з експлуатації застарілих і спрацьованих основних фондів не можна) ототожнювати з інтенсивним оновленням діючих засобів праці. Реальний господарський оборот охоплює не лише введення в дію нових і виведення з експлуатації спрацьованих фондів, а й передачу певної їхньої частини з балансу одного підприємства на баланс іншого.

Поряд з цим у систему показників ефективності відтворення основних фондів доцільно включити два нові: коефіцієнт інтенсивного оновлення (співвідношення обсягів вибуття і введення в дію за певний період); коефіцієнт оптимальності вибуття основних фондів (відношення фактичного коефіцієнта вибуття до нормативного).

Показники, що характеризують рівень ефективності використання основних фондів, об'єднуються в окремі групи за ознаками узагальнення й охоплення елементів засобів праці. Економічна суть більшості з них є зрозумілою вже із самої назви. Пояснень потребують лише деякі, а саме:

коефіцієнт змінності роботи устаткування — відношення загальної кількості відпрацьованих машино-змін за добу до кількості одиниць встановленого устаткування;

напруженість використання устаткування (виробничих площ) — випуск продукції в розрахунку на одиницю устаткування (загальної або виробничої площі);

коефіцієнт інтенсивного навантаження устаткування — від ношення кількості виготовлених виробів за одиницю часу до технічної (паспортної) продуктивності відповідного устаткування.

З-поміж показників використання устаткування та виробничих площ найбільш відомим і широко застосовуваним на практиці є коефіцієнт змінності роботи устаткування. Проте використовуваний на підприємствах спосіб його розрахунку не можна визнати досконалим, оскільки він не враховує внутрішньозмінних втрат робочого часу. У зв'язку з цим коефіцієнт змінності методологічно правильніше буде обчислювати, виходячи з коефіцієнта використання календарного фонду часу і максимальної змінності роботи устаткування, яка дорівнює трьом за восьмигодинної тривалості зміни. Отже, за коефіцієнта використання календарного фонду часу, наприклад, 0,6 коефіцієнт змінності роботи устаткування дорівнюватиме 1,8 (3,0 х 0,6).

Протягом останніх років на більшості підприємств різних галузей народного господарства України спостерігається низький рівень ефективності відтворювальних процесів. Коефіцієнти оновлення й вибуття машин і устаткування, тобто найбільш активної частини основних фондів на промислових підприємствах, коливаються в межах відповідно 5—6 та 2—3% загального їхнього обсягу, а коефіцієнт економічного спрацювання досягає 50—55% загальної вартості.

Парк діючого виробничого устаткування містить майже третину фізично спрацьованих і технічно застарілих його одиниць. Саме цим передовсім пояснюється невідкладне завдання прискорення й підвищення ефективності відтворення основних фондів, зростання технічного рівня застосовуваних засобів праці. За сучасних умов слід запровадити і реалізувати такі головні напрямки інтенсифікації відтворення основних фондів.

2 Розділ. «Оптимізація виробничої структури підприємства».

2.1. Розробка виробничої програми

Розробку виробничої програми починають, виходячи з того, що виробнича програма визначає кількість продукції певного асортименту, що виготовляє підприємство. Вона складається з врахуванням особливостей продукції, на якій спеціалізується підприємство, і обґрунтовується виробничою потужністю виробника.

Виробнича потужність – це максимально можливий випуск продукції певного асортименту в кількісному співвідношенні, який може здійснити виробник за певний період часу при встановленому режимі роботи, повному використанні площ і всіх засобів виробництва, при раціональній організації праці і виробництва.

Потужність підприємства виражається в натуральній і вартісній формі, або в умовних одиницях.

Визначення виробничої потужності починається з розрахунку балансу робочого часу на одного робітника. Розрахунок проводять в табличній формі таблиця 1., виходячи з загальної кількості календарних днів у році.

Далі необхідно зробити висновки про величину корисного фонду робочого часу на підприємстві.

Використовуючи величину корисного фонду робочого часу, визначаємо значення виробничої потужності по кожному виду обладнання, а також в цілому по підприємству (таблиця 2) за формулою

,

де, М – потужність певного виду обладнання, год.;

Ф_к – фактичний час роботи обладнання протягом розрахункового періоду, год.;

N_обл – кількість одиниць певного виду обладнання на підприємстві, шт.

Таблиця 1

Баланс робочого часу на 2013 рік

Назва показників	Відсоток від номінального фонду	Кількість днів
1. Загальна кількість календарних днів		365
2. Кількість неробочих днів 2.1. святкових 2.2. вихідних		112 8 104
3. Кількість календарних робочих днів (номінальний фонд робочого часу)	100%	253
4. Невиходи на роботу, всього: 4.1. чергові і додаткові відпустки 4.2. відпустки по вагітності 4.3. виконання державних обов’язків 4.4. через хворобу 4.5. навчання 4.6. неявка з дозволу адміністрації 4.7. прогули 4.8. простої (з різних причин)	18,2 6,7 1,2 1,2 2,8 1,9 1,9 1,2 1,2	46 17 3 3 7 5 5 3 3
5. Корисний фонд робочого часу	81,8	207

Таблиця 2

Розрахунок виробничої потужності підприємства

№ п/п	Види обладнання	Кількість обладнання, Nобл.шт.	Виробнича потужність в умовних од.,станко-год.(М)
1	Ливарне	23	38456
2	Металоріжуче	6	10032
3	Ковальне	17	28424
4	Штамповочне	22	36784
5	Електрозварювальне	51	85272
	Всього		198968

Фактичний час роботи обладнання протягом розрахункового періоду розраховується за формулою

де,

К_ф – корисний фонд робочого часу в днях;

Т – тривалість робочої зміни, год.

У висновках дається оцінка величини виробничої потужністі підприємства.

Визначення можливої кількості виготовлення продукції за асортиментом проводять в таблиці 3 (додаток 2), використовуючи норму витрат станко-годин на виготовлення одиниці продукції певного виду в такій послідовності:

- визначаємо величину потужності за видами обладнання, що необхідно для виготовлення мінімальної кількості продукції певного асортименту за формулою

,

де

Н_і – норма станко-год. на одиницю і-ого виду продукції;

N_minі – мінімальна кількість продукції і-ого виду.

• розрахуємо залишок потужності за всіма видами обладнання:

;

- визначимо потреби в потужності на виготовлення одиниці всіх видів продукції:

;

- визначимо на скільки одиниць всіх видів продукції можна випустити більше:

;

- визначимо найменшу величину додаткової кількості продукції і збільшимо мінімальну кількість продукції на цю величину. Визначаємо необхідну потужність для такої кількості і асортименту продукції:

;

- визначаємо вільний залишок потужності за кожним видом обладнання:

Таблиця 3

Розрахунок виробничої програми підприємства

Вид облад-нання	Виробнича потуж-ність, верст.-год.		Норми витрат верс.-год. на од. продукції									Витрати потужності на мінімальний обсяг продукції, верст.-год			Залишок потужності, верст.-год.			Витрати потужності на одиницю всіх видів продукції, верст.-год.		Кількість продукції понад план, одиниць			Витрати потужності на максимальний обсяг продукції, верст.-год.			Вільний залишок потужності, верст.-год
			А		В	С	Д		Е
	М		Ні		Ні	Ні	Ні		Ні		Мміп			∆М			Мі		Nmax			Mmax			∆M’
1	2		3		4	5	6		7		8			9			10		11			12			13
Ливарне	38456		121		148	1170	140		138		34301			12711			717		17			38354			102
Металоріжуче	10032		40		25	45	35		28		6101			3931			173		22			9147			885
Ковальне	28424		64		78	126	60		96		14998			13426			424		31			22386			6038
Штамповочне	36784		40		66	68	50		62		10360			26424			286		92			15372			21376
Електрозвар.	85272		174		229	226	180		185		35698			49574			994		49			53136			32136
Сума	198968		439		546	635	465		509		101458			106066			2594		211			138395			60537
Сума		217621		451		533		671		474			541			71378					146243			2670					3325			122279			95342

Н_і – норма станко-год. На одиницю і-ого виду продукції;

N_minі – мінімальна кількість продукції і-ого виду.

1. Витрати потужності на мінімальний обсяг продукції, верст.-год

М_{1 min} = 43*121 + 32*148 + 13*170 + 36*140 + 62*138 = 34301

М_{2 min} =43*40 + 32*25 + 13*45 + 36*35 + 62*28 = 6101

М_{3 min} = 43*64 + 32*78 + 13*126 + 36*60 + 62*96 = 14998

М_{4 min} = 43*40 + 32*66 + 13*68 + 36*50 + 62*62 = 10360

М_{5 min} = 43*174 + 32*229 + 163*226 + 36*180 + 62*185= 35698

2. Залишок потужності, верст.-год.

∆М₁= 38456-25745=12711

∆М₂ =10032-6101=3931

∆М₃ =28424-14998=13426

∆М₄ =36784-10360=26424

∆М₅ =85272-35698=49574

3. Витрати потужності на одиницю всіх видів продукції, верст.-год.

М_1і =121+148+170+140+138=717

М_2і =40+25+45+35+28=173

М_3і =64+78+126+60+96=424

М_4і =40+66+68+50+62=286

М_5і =174+229+226+180+185=994

4. Кількість продукції понад план, одиниць

N_1max =12711/717=17

N_2max =3931/173=22

N_3max =13426/424=31

N_4max =26424/286=92

N_5max =49574/994=49

5. Витрати потужності на максимальний обсяг продукції, верст.-год.

M_1max =121*(43+17)+148*(32+17)+170*(13+17)+140*(36+17)+138*(62+17)=38354

M_2max =40*(43+17)+25*(32+17)+45*(13+17)+35*(36+17)+28*(62+17)=9147

M_3max =64*(43+17)+78*(32+17)+126*(13+17)+60*(36+17)+96*(62+17)=22386

M_4max =40*(43+17)+66*(32+17)+68*(13+17)+50*(36+17)+62*(62+17)=15372

M_5max =174*(43+17)+229*(32+17)+226*(13+17)+180*(36+17)+185*(62+17)= 53136

6. Вільний залишок потужності, верст.-год

∆M'₁ =38345-38354=102

∆M'₂ =10032-9147=885

∆M'₃ =28424-22386=6038

∆M'₄ =36748-15372=21376

∆M'₅ =85272-53136=32136

Висновок:Вузьке місце – найменша кількість обладнання, яка лімітує всі інші види обладнання. Найменша кількість обладнання це ливарне обладнання становить 102 .

Отже, виробнича програма підприємства виглядатиме наступним чином (див табл. 4)

Таблиця 4

Виробнича програма підприємства

Вид продукції	Мінімальна кількість продукції, од.	Можлива кількість продукції, од.	Максимальна кількість продукції, од.
A B C D E	43 32 13 36 62	145 134 115 138 164	17 22 31 92 49
Сума	186	696	211

Висновок :оцінка виробничої програми підприємства та шляхи її оптимізації.Найменша кількість продукції у ковальному виді продукції.а максимальна кількість продукції в електрозварювальному. А також аналізуємо ефективність використання виробничої потужності підприємства по можливій кількості продукції,в електрозварювальному буде максимальна кількість продукції