4.2 Способи обробки води

Природна вода перед надходженням в котел підлягає попередній обробці, яка перед-бачає: видалення зважених часток, пом’якшення (зниження жорсткості), зниження загаль-ного солевмісту, зменшення і підтримання певної лужності, видалення агресивних газів.

Зважені домішки видаляються з вихідної води шляхом фільтрування її в спецприст-роях – механічних (освітлювальних) фільтрах. В якості фільтрувальних матеріалів застосо-вують кварцовий пісок, мармурову дрібку, антрацит. При використанні води з водопроводу її не фільтрують. За конструкцією дані фільтри схожі на катіонітні (рисунок 4.3).

Для пом’якшення води існують 2 способи обробки – внутрішньокотлова і докотлова. При внутрішньокотловій в котел разом із живильною водою вводять різні речовини – реагенти (антинакипіни), які вступають у взаємодію з солями, що утворюють накип, викликаючи їх осадження у вигляді шламу, котрий по мірі накопичення видаляється з котла продувкою. В якості реагентів застосовують каустичну чи кальциновану соду.

В сучасних виробничо-опалювальних котельнях, як правило, застосовується докот-лова обробка методом катіонного обміну. Для цього вихідну воду пропускають через спец- фільтри, заповнені матеріалами, які вступають в обмінні реакції з солями жорсткості води. При цьому катіони кальцію і магнію в воді заміщуються на катіони натрію або інші, солі котрих не утворюють накип. З катіонітних матеріалів найбільше поширення отримали сульфовугілля (буре чи кам’яне вугілля, оброблене концентрованою ) і глауконіт (природний мінерал). Сульфовугілля може бути насичене обмінними катіонами натрію, водню чи амонію. Розрізняють натрій-катіонування ( - катіонування), водень-катіо-нування ( - катіонування) і амоній-катіонування ( - катіонування).

Простіша схема - катіонітної установки показана на рисунку 4.1. Пом’якшена вода надходить в катіонітний фільтр 2, де солі жорсткості вступають в реакцію взаємодії з суль-

фовугіллям. Внаслідок чого жорсткість води різко знижується і може бути доведена до 0,01-

0,02 мг-екв/кг. В процесі роботи установки сульфовугілля насичується кальцієм, магнієм і

втрачає здібність до обміну з солями жорсткості. Для поновлення обмінної здібності (реге-нерації) сульфовугілля його періодично оброблюють 6-10 % розчином повареної солі ( ), який надходить в фільтр із солерозчинника 1.

Згідно схеми - катіонування вихідна вода спочатку проходить через - ка-тіонітний фільтр, а потім пом’якшена вода повністю або частково – через - катіонітний фільтр, заповнений також сульфовугіллям, збагаченим солями амонію. - катіонітний

ф

Рисунок 4.1 - Схема - катіонітної установки

ільтр регенерується 2-3 %-им розчином сульфата амонія, який міститься в резервуарі. -катіонітний фільтр регенерується розчином повареної солі, який надходить з солерозчин-ника.

Рисунок 4.2 - Катіонітний

фільтр

Катіонітний фільтр зображено на рисунку 4.2. Ці фільтри мають діаметри від 700 до 3000 мм, висоту приблизно від 3 до 6 м. Фільтр заповнюють катіонітом приблизно на 2/3 його висоти. В нижній частині розташовують дренажний пристрій, призначений для рівно-мірного розподілу води за перерізом фільтру. Він складається з колектора, системи труб і закріплюється в бетонній подушці. Має ряд засувок, за допомогою яких включається в робо-ту, здійснюється розпорошування, регенерація (2-3 рази на добу) і промивка після регене-рації.