- •Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України Головне управління освіти і науки Полтавської облдержадміністрації Полтавське територіальне відділення ман України
- •1.1. Короткий опис Кременчуцького гідропоста на р. Дніпро та Кременчуцького водосховища
- •1.2. Поняття режиму стоку
- •1.3 Водний стік р. Дніпро у межах Полтавщини та його основні характеристики
- •Характеристика стоку і водних ресурсів Полтавщини (порівняно з Україною в цілому)
- •2.1 Середньобагаторічний водний стік, норма стоку. Динаміка за сезонами
- •Стік води за сезонами року, км3
- •2.2 Середньорічний модуль стоку
- •2.3 Річний шар стоку
- •Середній річний модуль стоку та шар стоку
- •2.4 Режим максимального стоку
- •2.5 Режим мінімального стоку
- •2.6 Амплітуда коливань витрат води
- •2.7 Режим стоку води на Кременчуцькому водосховищі
- •2.8 Взаємозв’язок кількості опадів та стоку води у р. Дніпро
- •Список використаних джерел
- •Інтернет-ресурси
- •Карта гідрологічних станцій
- •Річна таблиця щоденного стоку р. Дніпро, 1877 рік
- •Середні витрати води
- •Річна таблиця щоденного стоку р. Дніпро(1938, 1939роки)
- •Середні,максимальні,мінімальні витрати води за рік,м3/с
- •Показники витрат води в р. Дніпро з 1877 по 1960 рік
- •Середньомісячні та сезоннібагаторічнізначеннявитрат води (в м3/с)
- •Лист спостережень за погодою на Піщанській метеостанції
- •Щомісячні та річні суми опадів
- •Максимальна кількість опадів за добу
1.1. Короткий опис Кременчуцького гідропоста на р. Дніпро та Кременчуцького водосховища
У місті Кременчук гідрологічний пост існував з 13серпня 1876 року по 1963 рік. Станція була розміщена напроти південної окраїни Кременчука. Водопост рейкового типу, знаходився на правому березі. Репери водопосту: основний репер 1922 рік – висічка на кам’яній кладці правого виступу мосту з відміткою 66,151 м абс.; чавунний репер 1931 р. – на правому березі, у створі водопосту з відміткою 69,650 м абс. Абсолютні висоти реперів передані нівелюванням ДУРП 1932 – 1936 р.р. від марки № 313 на будівлі станції Кременчук з відміткою 72,108 м абс. Відмітка нуля графіка 62,12 м абс. Русло річки було деформоване. Затори льоду спостерігалися на 2 – 4 км нижче водопосту. Гідроствор № 2 розміщений на 90 м, №4 – на 1,6 км нижче водопосту. Дніпро омиває південно-західну частину області на протязі 145км (включаючи водосховища). Колись мав Дніпро і старі русла − Старка, Старицю, Діда, рукава-притоки, які витікали і вливалися в нього. Серед них: Рящуватий, Ревучий, Гирман, Ярданка. Усі вони зникли з утворенням Кременчуцького водосховища[50. https://af.attachmail.ru/, Додаток В].
Кременчуцьке – одне з найбільш великих водосховищ каскаду. Знаходиться водосховище на річці Дніпро в Полтавській, Кіровоградській та Черкаській областях України, в лісочагарниковій зоні на ділянці Дніпра між Кременчуком і Каневом. Поповнюється в основному водами Канівського водосховища. Роль приток – Супой, Золотоноша, Ірклей, Сула (з лівого берега), Рось, Олипанка, Тясмін, Цибульник (з правого) – в його водному балансі порівняно невелика. Водосховище було створене греблею Кременчуцької ГЕС. Заповнено у 1959-1961 роках.
Загальні дані: координати 49°16' пн. ш. 32°38' сх. д. Тип - гідроелектростанційне водосховище. Площа - 2 252 км2 (найбільше за площею водосховище в Україні), об'єм 13,5 км3 (друге місце в Україні). Довжина - 185 км, найбільша ширина - 30 км, найбільша глибина - 28 м. Довжина берегової лінії - 800 км. Має сезоне регулювання стоку. Коливання рівня води 5,25 м. Береги водосховища високі (до 30-40 м), урвисті; поширені ерозійні процеси. Берег піщаний, в основному попід кручами, розділеними ярами. Взимку водосховище замерзає: з кінця грудня до березня. Товщина крижаного покриву до 50 см, іноді до 80 см. Водообмін у водосховищі відбувається 2,5-4 рази на рік. Режим рівнів характеризується весняним наповненням і зимовим спрацюванням.
У м. Світловодськ з 1961 року діє гідрометеорологічна обсерваторія та гідрологічний пост. На водомірному посту провадять вимірювання рівня і температури води, товщини льоду, снігу на льоду, шуги, а також візуальні спостереження над силою і напрямом вітру, водяною рослинністю, льодовими явищами, тощо. Крім того, на гідрологічних постах II розряду провадять метеорологічні спостереження за програмою метеорологічних постів І розряду над атмосферними явищами, опадами і запасами води у сніговому покриві і беруть проби води на хімічний аналіз, а на постах І розряду ще додатково вимірюють витрати води завислих і донних наносів, похил водної поверхні, а також беруть проби донних відкладів на механічний аналіз.[Додаток Б].