Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України Головне управління освіти і науки Полтавської облдержадміністрації Полтавське територіальне відділення ман України

Відділення : наук про Землю

Секція: гідрологія

АНАЛІЗ РЕЖИМУ СТОКУ р. ДНІПРО ЗА ВЕСЬ ПЕРІОД СПОСТЕРЕЖЕННЯ НА КРЕМЕНЧУЦЬКОМУ ГІДРОПОСТУ З 1877 ПО 1960 р.р.

Роботу виконала:

Коваленко Валерія Вячеславівна

учениця 11-А класу

Кременчуцької гімназії № 5

ім. Т. Г. Шевченка

Кременчуцької міської ради

Полтавської області

Науковий керівник :

Підоріна Людмила Іванівна,

учитель географії Кременчуцької загальноосвітньої школи

I-III ступенів № 31

Кременчуцької міської ради

Полтавської області

спеціаліст вищої категорії,

учитель-методист,

науковий кореспондент

Інституту педагогіки

НАПН України

Кременчук – 2013

ТЕЗИ

науково-дослідницької роботи

«Аналіз режиму стоку р. Дніпро за весь період спостереження на Кременчуцькому гідропосту з 1877 по 1960рік »

автор: Коваленко Валерія Вячеславівна

Полтавське територіальне відділення Малої академії наук України

Кременчуцька гімназія № 5 ім.Т.Г.Шевченка

Кременчуцької міської ради Полтавської області, 11-А клас,

науковий керівник: Підоріна Людмила Іванівна,

вчитель географії Кременчуцької ЗОШ I – III ступенів № 31,

вчитель вищої кваліфікаційної категорії, вчитель-методист,

науковий кореспондент Інституту педагогіки НАПН України

Мета дослідження. Головна мета роботи – дослідити режим стоку р. Дніпро на ділянці біля м.Кременчука за даними спостережень Кременчуцького гідропоста з 1877 по 1960 рік. Порівняти його з сучасним режимом стоку на Кременчуцькому водосховищі, виявити особливості.

Актуальність дослідження. Вибір теми наукового дослідження визначила проблема відсутності вихідних даних та публікацій у даному напрямку. Не з’ясовано, чи впливають на режим стоку кліматичні показники даної місцевості, адже спостереження велися на єдиній метеостанції, яка діяла до будівництва ГЕС –у селі Піщане.

Завдання дослідження. 1.Провести дослідження архівних матеріалів спостережень на Кременчуцькому гідрологічному посту та Піщанській метеорологічній станції Кременчуцького району в Галузевому державному архіві гідрометеорологічної служби Центральної Геофізичної обсерваторії(ЦГО). 2. Опрацювати статистичні матеріали, виконати систематизацію даних; визначити показники стоку, його внутрішньорічний розподіл; побудувати графіки витрат, стоку води та сум опадів, порівняти їх з сучасними. Виявити особливості.

Основні висновки за результатами дослідження: 1. Середньобагаторічна витрата або норма стоку за 78років спостереження для р. Дніпро та Кременчуцького водосховища зараз практично є однаковою. 2. У природних умовах річка мала вкрай нерівномірний розподіл стоку в багатоводні та маловодні роки , з перевищенням майже у 4 рази. Простежується деяка тенденція до більш раннього настання водопілля на водосховищі та до зменшення максимальних витрат води на р. Дніпро під час весняного водопілля. Водосховище знижує пік весняної повені. 3. Літня межень на річці менш виражена, ніж зимова, з причини випадіння більшої кількості опадів у теплу пору року, на водосховищі зимова межень відсутня. Паводковий режим на Дніпрі та на водосховищі мало виражений. 4. Безпосередній зв'язок витрат води з кількістю опадів на Піщанській метеостанції не простежується. Амплітуда коливань витрат води на р. Дніпро менша, ніж у водосховищі в 3,5-4 рази. Найбільші максимуми витрат води викликали найвищі повені у середньому кожні 4 роки.

5. Наслідком змін клімату за останнє століття є тенденція до вирівнювання внутрішньорічного розподілу стоку: максимальні витрати весняного водопілля зменшуються, водночас збільшуються витрати води під час зимової та літньої межені, що підтверджується і нашими дослідженнями.

Дослідження може мати велику практичну цінність у плані аналізу, порівняння витрат води в р. Дніпро та сучасних витрат на Кременчуцькому водосховищі і їх регулювання. Дослідження буде продовжене: архівні матеріали мають бути досліджені і в інших напрямках: льодовий режим Дніпра, хімічний склад води.

ЗМІСТ

ВСТУП 4

РОЗДІЛ I ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА КРЕМЕНЧУЦЬКОГО ГІДРОЛОГІЧНОГО ПОСТА ТА РЕЖИМУ СТОКУ ВОДИИ р. ДНІПРО В МЕЖАХ ПОЛТАВСЬКІЙ ОБЛАСТІ 7

1.1 Короткий опис Кременчуцького гідропоста на р. Дніпро та Кременчуцького водосховища 7

1.2 Поняття режиму стоку 8

1.3 Водний стік р. Дніпро у межах Полтавщини та його основні характеристики 10

ВИСНОВКИ 12

РОЗДІЛ II ОСОБЛИВОСТІ РЕЖИМУ СТОКУ р. ДНІПРО ЗА ДАНИМИ КРЕМЕНЧУЦЬКОГО ГІДРОПОСТУ ТА СУЧАСНИМИ СПОСТЕРЕЖЕННЯМИ 13

2.1 Середньобагаторічний водний стік, норма стоку. Динаміка за сезонами 13

2.2 Середньорічний модуль стоку 16

2.3 Річний шар стоку 16

2.4 Режим максимального стоку 18

2.5 Режим мінімального стоку 20

2.6 Амплітуда коливань витрат води 22

2.7 Режим стоку води на Кременчуцькому водосховищі 22

2.8 Взаємозв’язок кількості опадів та стоку води у р. Дніпро 23

ВИСНОВКИ 24

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ 26

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 27

ДОДАТКИ 33

ВСТУП

Актуальність дослідження. Вибір теми наукового дослідження визначила проблема відсутності вихідних даних та публікацій у даному напрямку. А отже, питання режиму стоку води в Дніпрі до будівництва ГЕС до цього часу не вивчене. Не з’ясовано, чи впливають на режим стоку кліматичні показники даної місцевості, адже спостереження велися на єдиній метеостанції, яка діяла до будівництва ГЕС –у селі Піщане, і публікації на цю тему взагалі відсутні як і аналіз спостережень на самій метеостанції. Необхідність проведення досліджень у даному напрямку також викликана низкою екологічних проблем, пов’язаних з функціонуванням Кременчуцького водосховища, а також необхідністю проведення наукового аналізу гідрологічних процесів, що відбуваються .

Стан вивченості проблеми в науці. Вивчення багаторічних коливань річкового стоку почалося з другої половини XIX ст. деякими вченими, зокрема,

К.С. Веселовським, О.І. Воєйковим, В.В. Докучаєвим, Л.С. Бергом та іншими. Початок фундаментального дослідження структури рядів річкового стоку покладено роботою В.Г.Андріянова та ін. Дослідження циклічності коливань стоку річок України знайшли своє відображення у працях М.М. Ворончука, М.М.Сусідка, О.І. Лук‘янець, Б.В. Кіндюка, Т.В. Гассій та ін. Поглибили вивчення максимального і середньорічного стоку Н.Ф. Бефані, О.Ф. Литовченко, О.Г. Іваненко, Я.О. Мольчак, Є.Д. Гопченко, А.І. Шеришевський, А.В. Щербак, М.М. Сусідко, В.І. Вишневський, Н.С. Лобода, Б.В. Кіндюк, В.В. Гребінь [2-5,22,48]. Вивчали процеси формування стоку річок (максимального, мінімального, середнього), Є.Оппоков,

М. Пузиревський, А. Огієвський, М. Максимович, В. Назаров, Д. Соколовський,

І. Желєзняк, А. Бефані, Н. Бефані, П. Вишневський, В. Мокляк, В. Лохтін, Г. Швець, В. Манукало, К. Лисенко, Л. Онуфрієнко, І. Волошин, П. Лютик, А. Гушля, О. Іваненко, Н. Лаликін, Я. Мольчак, М. Сусідко, Є. Гопченко, В.

[2-5,7,8,24,31,32,37,46,47].

Сучасні зміни клімату і характеристик річкового стоку на території України вивчає В.І.Вишневський. [2-5]. Проте публікацій з характеристикою режиму Дніпра за даними Кременчуцького гідропосту до будівництва ГЕС практично немає. А отже, це питання потребує дослідження.

Мета роботи: визначити особливості режиму витрат води на р. Дніпро до зарегулювання русла за весь період спостережень з 1877 по 1960 роки, його зв'язок з режимом випадіння опадів у даному районі, порівняти з сучасним режимом стоку у Кременчуцькому водосховищі, виявити особливості, закономірності.

Об’єкт дослідження: стік води в р. Дніпро до зарегулювання русла.

Предметом дослідження є: режим стоку води в р. Дніпро (до будівництва греблі та сучасний).

Завдання дослідження:Перший етап дослідження : здійснити теоретичний аналіз .

1. Провести дослідження архівних матеріалів спостережень на Кременчуцькому гідрологічному посту та Піщанській метеорологічній станції Кременчуцького району в Галузевому державному архіві гідрометеорологічної служби Центральної Геофізичноїобсерваторії(ЦГО).

2. Вивчити архівні матеріали на Світловодській гідрометеорологічній обсерваторії Кіровоградської області.

3. Ознайомитися з роботою діючого гідропоста на Світловодській обсерваторії.

Другий етап дослідження. Опрацювати статистичні матеріали:, виконати систематизацію даних; визначити величину стоку, багаторічні характеристики річного, максимального та мінімального стоку, його внутрішньорічного розподілу; побудувати графіки витрат води та сум опадів, порівняти їх з сучасними. Виявити особливості, закономірності

Методи досліджень. Методологічною основою роботи є традиційні гідрологічні методи отримання і оцінки характеристик стоку, математичні методи, порівняльно – географічний аналіз, метод аналогії.

Наукова новизна. Питання режиму стоку води в Дніпрі до будівництва ГЕС за всі роки спостереження до цього часу недостатньо вивчене. Не з’ясовано, чи впливають на режим стоку кліматичні показники даної місцевості, адже спостереження велися на єдиній метеостанції, яка діяла до будівництва ГЕС –у селі Піщане, і публікації на цю тему взагалі відсутні як і аналіз спостережень на самій метеостанції.

Наукова та практична цінність. Наші дослідження можуть мати практичну цінність для проектних та екологічних організацій у плані аналізу, порівняння стоку води в р. Дніпро та сучасного стоку на Кременчуцькому водосховищі і його регулювання, адже, що стосується, зокрема, Кременчука, то місто підтоплене водами водосховища на 70%, і це є великою проблемою .

Особистий внесок здобувача. Автором зібрані і статистично опрацьовані результати режимних гідрологічних спостережень на Кременчуцькому гідропосту та Світловодському гідропосту [6-22,31,32,39,41,42,45,49, Додатки А, Б]. Виконане дослідження багаторічних коливань стоку, витрат води [Додатки Д-П]

РОЗДІЛ I

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА КРЕМЕНЧУЦЬКОГО ГІДРОЛОГІЧНОГО ПОСТА ТА РЕЖИМУ СТОКУ ВОДИ р. ДНІПРО В МЕЖАХ ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ