2) Практична розрахунково-графічна частина.

Розрахунково-графічні завдання з оцінки хімічної обстановки

Задача №1

Варіант №23
Токсична речовина(ОР)	Аміак
Кількість, т	100
Ємність	Необвалована
Метеорологічні умови	Ніч, ясно
Швидкість вітру, м\с	3
Місцевість	Закрита
Кількість працюючих на об’єкті, чол..	70
Забезпеченість працюючих протигазами, %	80
Відстань до населеного пункту, км	1
Кількість мешканців, чол..	860
Забезпеченість мешканців протигазами,5	80

На хімічно небезпечному об’єкті зруйнована не обвалована ємність місткістю 100 т аміаку.

На відстані 1 км за напрямком вітру розташований населений пункт, у якому проживає 860 чол., на 80% забезпечених протигазами. Жителі знаходяться в житлових будівлях. Місцевість закрита. Швидкість вітру в приземному шарі 3 м\с, інверсія. Визначити:

1. розміри і площу зони хімічного зараження;

2. час підходу хмари зараженого повітря до населеного пункту;

3. тривалість вражаючої дії СДОР;

4. можливі втрати населення в осередку хімічного ураження.

Розв’язання

а) визначаємо розміри і площу хімічного зараження.

1. Визначаємо глибину зони хімічного зараження.

За даними таблиці 1(Г₁) глибина розповсюдження хмари зараженої ОР дорівнює 3 км .

Глибина розповсюдження хмари зарядженого повітря при метеорологічних умовах – ясній ночі (інверсії) буде приблизно в 5 разів більша за дані взяті із таблиці. Глибина розповсюдження хмари на закритій місцевості буде в 3.5 рази менша ніж на відкритій, при відповідній стійкості повітря. Для не обвалованих ємностей з СДОР глибина розповсюдження хмари залишається такою ж. При швидкості вітру3 м\с водиться також поправляючий коефіцієнт – 0,45..

Г1 – глибина розповсюдження хмари зараженого повітря дорівнює 1,9 ;

К _пз - поправочний коефіцієнт на закриту місцевість, дорівнює 3,5 ;

К _по - поправочний коефіцієнт на обваловану ємність дорівнює 1 ;

К _пш - поправочний коефіцієнт на швидкість вітру виходячи із ступеня вертикальної стійкості повітря дорівнює 0,45.

В нашій задачі:

Г= 5*3* 0,45/3,5*1=1,93 (км).

2. Визначаємо ширину зони хімічного зараження.

Ш = Г*Кш (км) , де

Кш – коефіцієнт ширини ЗХЗ, який дорівнює 0,03, отже

Ш = 1,93*0,03= 0,05785 (км).

3. Визначаємо площу зони хімічного зараження за формулою:

S = 0,5*Г*Ш (км²)

S = 0,5*1,93*0,05785= 0,05 (км²).

б) визначаємо час підходу зараженого повітря.

Оскільки глибина поширення хмари зараженого повітря (1,425 км) перевищує відстань до населеного пункту (1 км), то слід визначити час підходу зараженого повітря до даного населеного пункту за формулою:

, де

R - відстань від джерела зараження до заданого об’єкту ( в метрах);

W - середня швидкість переміщення хмари зараженого повітря (м/с), яку знаходимо за формулою:

W = 1,5 * V, де

V - швидкість вітру в приземному шарі повітря,

Отже,

в) визначаємо тривалість вражаючої дії аміаку за формулою:

T = t_в*K_в (год.), де

t _в - час випаровування дорівнює 1,2 ;

К _в – поправочний коефіцієнт на час випаровування при швидкості вітру 3 м\с дорівнює 0,55.

Т = 1,2 год * 0,55 = 0,66 год.

г) визначаємо можливі втрати населення в осередку хімічного ураження за формулою:

В = N * В ₁ (чол.), де

N - кількість людей (чол.);

В₁ - можливі втрати людей в осередку ураження ( у % ) в залежності від умов їх розташування і забезпеченості протигазами дорівнюють 9.

Оскільки, згідно з умовою задачі, населення знаходиться у будівлях і на 90% забезпечене протигазами, загальні втрати складатимуть 9%.

Отже,

В = 860 чол. * 8 % = 69 (чол.)

Легко уражені:

В_лу = 69 чол. *25%= 17 (чол.)

Уражені середнього та важкого ступеня:

В_су =69 чол. * 40% = 28 (чол.)

Смертельно уражені :

В_су = 69 чол. * 35% = 24 (чол.)

Висновок: Оскільки населений пункт попадає в зону хімічного зараження а час підходу хмари зараженого повітря 3,7 хв., то слід терміново сповістити мешканців населеного пункту про необхідність негайно одягнути протигази (при їх відсутності – ватно-марлеві пов’язки) і евакуюватися в напрямку перпендикулярно до руху хмари зараженого повітря на відстань, яка перевищує ширину ЗХЗ (не менше 57 м). Повернутися до населеного пункту можна не раніше, ніж через 0,66 год.

В доаварійний період бажано було б забезпечити населення протигазами на 100%, а відкриту місцевість засадити деревами, що могло б значно зменшити глибину поширення хмари зараженого повітря.

Задача №2

Евакуацію населення із зараженої території завершено через t_k годин після аварії на АЕС (ядерного вибуху) транспортом з коефіцієнтом послаблення дози радіації – К _посл. Визначити отриману дозу радіації за час евакуації та радіаційні втрати, якщо рівень радіації на початку евакуації становив Р_п - Р/год. (рентген на годину), а тривалість її Т год.

Умова	Розв’язок
Рп – 200 Р / год. tк – 5 год. T – 3 год. Kпосл – 2 р.	1. Визначити дозу опромінення можна за формулою 2: ; а) р/год.
	б) р/год. = 2. За таблицею 8 визначаємо В = 22 %, з них смертельні – 0.
Д – ? В - ?

Висновок: сумарна доза опромінення (Д) буде становити 162 Р, радіаційні втрати невисокі.

Розрахункові завдання

Обчисліть ризик травмування на підприємстві (в розрахунку за рік), якщо загальна кількість працюючих складає 1000 чоловік, а за останні 7,6 роки травми одержали 3 чоловік. Порівняйте рівень ризику на підприємстві з нормованим (прийнятним на сьогоднішній день) у світовій практиці.

Розв’язання:

R=n/N

Кількість подій з небажаними наслідками (n) – 3.

Травмуватися на підприємстві міг кожен із загальної кількості , що працюють , тобто N= 1000 осіб.

Отже, числове значення загального ризику травмування на підприємстві в розрахунку за рік складає:

R=3/100=0,003.

Це означає, що з кожної 1000 працюючих , які могли б працювати на підприємстві, травмувалося б 3 особи.

Порівнюючи рівень ризику (R) з нормованим (прийнятим на сьогоднішній день) у світовій практиці (R_н ) визначаємо:

R_п= R/ R_н=0,003/10^-6=3000

Висновок: Ризик травмуватися працюючих на підприємстві перевищує прийнятий у світовій практиці у 3000 разів.